Клімат в Україні та світі змінюється. І чимало міст не справляються з новими викликами на кшталт вищої температури повітря, рясніших опадів тощо. “Рубрика” вирішила пошукати варіанти боротьби з підтопленнями після злив для українських міст. Отож, що таке дощові сади і як вони працюють — у нашому тексті.
12 червня у Києві випало більш ніж половина місячної норми опадів. Як повідомляє КМДА, ця злива стала найбільшою за кількістю опадів за 30 років. Але негода зачепила не лише столицю. Повідомлення про затоплені вулиці, паралізований рух транспорту та зламані дерева надходили й з інших населених пунктів України.
Одним з рішень, яке дозволяє містам боротися з надмірними опадами, спричиненими кліматичними змінами, можуть стати дощові сади.
Що таке дощові сади, яку користь вони можуть принести місту і чи можливо облаштувати такий садок просто у дворі своєї багатоповерхівки, розповідаємо разом із фахівцями з ландшафтної архітектури.
Дощовий сад — це штучне заглиблення у рельєфі, призначене для акумуляції та поглинання надлишкової дощової води. Виглядає такий садок як заглиблена клумба, засаджена вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами. Також це може бути просто трав'яний покрив з гарно дренованим ґрунтом. Все залежить від того, яку функцію повинен виконати дощовий сад безпосередньо в тій чи тій ділянці.
Дощові сади, як точкове ландшафтне рішення, дозволяють не тільки накопичувати дощову воду, але й очищають її, відфільтровуючи осад та забруднювальні речовини. Сприяють очищенню та зволоженню повітря, а також нормалізують локальний мікроклімат.
Також дощові сади мають і естетичну функцію, адже це може бути повноцінний зелений простір на міських вулицях, в парках та дворах. Крім того, приклади інших країн показують економічну вигоду таких конструкцій, адже облаштування дренажних каналів є дешевшим, ніж встановлення системи бордюрів, тротуарів та канав.
За кордоном дощові сади не нове і досить розповсюджене рішення. Точніше, це одне з багатьох рішень, які допомагають містам адаптуватися до кліматичної зміни. Дощові сади можна побачити в Німеччині, Данії, Польщі, Швеції та інших країнах.
"Взагалі такі рішення, як дощові сади, зелені дахи, інфільтраційні траншеї, біоплато почали набирати популярності, коли професійна спільнота зрозуміла, що зміна клімату стає все гострішою і містам потрібні нові ідеї та рішення, щоб покращувати ситуацію. Ми багато спілкуємося з колегами з Європи і знаємо, що європейські міста мають ту ж проблему, яку і ми — затоплені вулиці після злив, підтоплення. Просто внаслідок того, що вони мають можливості вже це втілювати інтенсивніше у життя, працюють над стратегічними документами і концепціями, збільшують кількість водопроникних територій, там це мешканці відчувають менше, адже наслідки слабші", — розповідає рівненська ландшафтна архітекторка Марія Голюк.
Наприклад, найбільші дощові сади Швеції були створені в Гетеборзі у 2015 році біля мультиспортивної арени "Квіберг". При будівництві навколо комплексу було облаштовано паркувальні місця на 500 автомобілів. Щоб впоратися з дощовою водою, що текла на паркувальну зону, приблизно 5% загальної площі використали для дощових садів, які як очищають, так і зберігають дощову воду.
У 2022 в Ліверпулі (Велика Британія) дощовий сад облаштували вздовж тротуару однієї зі старих вулиць міста. Він перетворив сувору і "ненадихаючу" вулицю на мініатюрний зелений оазис.
Проєкт дощового саду Gdynia Rain Garden заохочує жителів Гдині (Польща) збирати дощову воду та демонструє її важливість в міському середовищі.
Загалом, системи таких споруд можуть бути досить різними:
"Основне завдання дощових садів — це перехопити якусь порцію дощової води, накопичити її, і фільтрувати безпосередньо в тому місці в ґрунт, або затримати на певний період часу. При цьому зменшити моментне навантаження на міську каналізаційну систему. Наприклад, у Рівному ми не маємо окремої дощової каналізації, тому вся дощова вода під час злив потрапляє в побутову каналізацію.
Очевидно, що зношена, побудована ще за радянських часів система не готова до таких навантажень, та й не була розрахована на них. Останнім часом показники опадів значно збільшились, як і побутове навантаження на каналізаційні системи внаслідок розбудови міста", — розповідає Марія Голюк.
У 2022 році у Рівному за участі пані Марії біля дворика на вулиці Словацького активісти, волонтери та місцеві підприємці облаштували простір з системою дощового саду. Ініціатором стала громадська ініціатива з озеленення міста "Сад історій в Рівному". Дощовий садок на Словацького успішно втілювався два роки. Вода акумулювалася завдяки дренажній системі, а не застоювалася у калюжах та не підтоплювала територію, як це було раніше. Розрослися посаджені волонтерами кущі та квіти. На жаль, весною 2024 при проведенні комунальними службами ремонту під'їзної дороги, зелена локація, яку створили небайдужі люди, значно постраждала.
Проте активісти рук не опускають. Вони відновили дренажну яму, яка була засипана будівельним сміттям. Знову посіяли лучні квіти. А ще — надіслали скаргу до Державної екологічної інспекції.
В Києві облаштуванням дощових садків зайнялися вже на рівні місцевої влади. Перші дощові садки, створені цього року, можна побачити у Подільському, Солом'янському та Оболонському районах міста. Облаштовували садки у локаціях, які найбільше потерпають від підтоплень. Поки це пілотний проєкт, але як обіцяють в КМДА, незабаром їх можна буде побачити в усіх районах столиці.
Екологічність та естетичність, певно найголовніше, що може дати місту облаштування дощових садів, — каже Юлія Євтушенко, ландшафтна архітекторка Archimatika. Досвідом саме цієї архітектурної компанії надихалися ландшафтні дизайнери районних комунальних підприємств та представники КО "Київзеленбуд".
"В Україні ми лише починаємо інтегрувати в містобудівельну структуру такі рішення. Першим нашим досвідом і дійсно експериментом був дощовий сад в ЖК Файна Таун. Ми зімітували річище річки, поєднавши якраз систему дощового саду та природний ландшафт. Під час дощів струмок наповнюється водою і деякий час утримує її, що робить територію дуже природною і неймовірно привабливою. Підібрані рослини перевірку вдало пройшли. Надалі ми плануємо реалізовувати схожі екологічні ідеї та пропагувати їх", — говорить Юлія Євтушенко.
Дощовий сад від Archimatika успішно витримав і зливу, яка пролилася у Києві 12 червня.
"А ще для нас справжнім відкриттям стало те, що дощовий садок став ще одним дитячим майданчиком для малечі. Ми, як виявилося, заклали ще й таку функцію, де діти можуть взаємодіяти з рослинами, водою та природними матеріалами", — ділиться Юлія Євтушенко.
Як зазначає архітектор і керівник відділу генерального плану Archimatika Іван Абраменко, технічно влаштувати дощовий сад можна будь-де в місті, хоч біля свого будинку, хоч біля багатоповерхівки. Але коли ми говоримо про місто, тут є кілька "але":
Після отримання всіх дозволів та проєкту на руки, огороджується майданчик, викопується котлован під дощовий сад. Наступним етапом іде прокладання дренажної системи та підключення її до мережі дощової каналізації. І завершальним етапом є декорування. Як правило, для дощових садів підбирають такий асортимент рослин, який є витривалим до короткочасного затоплення і водночас до посушливих періодів.
"У будь-якому випадку потрібно мати проєкт, отримати технічні умови та дозвіл на проведення цих робіт. Тому в містах це буде легше зробити юридичній особі або кондомініуму (форма спільного володіння об'єктом, — ред.), — говорить Іван Абраменко. — А от в сільській місцевості з цим буде простіше, там навряд чи є система дощової каналізації, тому вода в дощовому садку буде фільтруватися за через дренаж".
Дощовий сад можна організувати на своїй приватній ділянці, наприклад, в саду. При цьому ви отримуєте ще й цікаву зону, яка під час зливи буде перетворюватися в озерце. Але влаштувати таку зелену локацію просто в будь-якому місці не вийде, попереджає Марія Голюк. Є певні технічні моменти, які потрібно врахувати перед тим, як втілювати ідею власного дощового саду. Дощовий сад має бути розміщений так, щоб він виконував свою функцію:
"Краще спочатку проконсультуватися зі спеціалістами, а потім почати робити, якщо є така ідея", — радить Марія Голюк.
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.