У чому проблема?
Російсько-українська війна триває більш ніж 9 років, повномасштабна її фаза — вже майже два роки, особисті ресурси людей для підтримки військових часто обмежені.
На щастя, небайдужі не перестають допомагати. Та часом бійці отримують те, що йде на користь не їм, а мишам і пацюкам, або ж просто стає зайвим вантажем.
Нещодавно про це написав у соцмережі військовий і письменник Артем Полежака:
Водночас на фронті постійно бракує дронів, антидронових засобів, тепловізорів та інших вартісних речей.
Яке рішення?
В умовах обмежених ресурсів і дедалі більшої кількості рідних, друзів, колег, знайомих на фронті багатьом з нас доводиться пріоритизувати свою підтримку.
Як правильно це зробити — "Рубриці" підказали самі воїни.
Як це працює?
Потрібні сили, тепло й увага
Сержант ЗСУ, народний депутат VIII скликання Єгор Фірсов зазначає, що в кожного підрозділу може бути по-різному: в піхоти одна ситуація, в операторів БПЛА друга, в штабі третя.
Сержант ЗСУ, народний депутат VIII скликання Єгор Фірсов. Фото з особистого архіву
Водночас він каже: "Але прямо якихось особливих потреб у нас немає. Що нам потрібно — насамперед сили, які закінчуються. А другий момент — тепло й увага".
Інший військовий, молодший лейтенант 32-ї окремої механізованої бригади Іван Столярчук, наводить приклад такої уваги:
"Страшенно розчулюють посилки від діток з цукерками та печивом. Душевиймально ті всі малюнки роздивлятися. Мабуть, єдиний раз, коли не стримав сліз — коли читав ті послання, дитячою рукою виведені".
Дитячий малюнок, який отримав воїн Іван Столярчук. Фото з архіву Івана Столярчука
"Загалом на службі годують дуже добре і в принципі все є. Напевно, можуть підтримати якісь смаколики, але не всіх підряд, а конкретного бійця, який саме цього очікує. Можливо, якісь кошти. Якщо в бійця чи підрозділу буде якась тисяча чи десять тисяч гривень, то вони краще зможуть організувати процес закупівлі безпосередньо того, чого їм бракує саме зараз", — зазначає також Єгор Фірсов.
Єгор Фірсов (крайній ліворуч) з побратимами. Фото з особистого архіву
Закривати запит, а не слати те, що здається потрібним
Молодший лейтенант 32 ОМБр Іван Столярчук наголошує, що діяти треба виходячи з запиту самих військових. Адже потреби дуже ситуативні й часто закривати їх треба терміново.
Молодший лейтенант 32 ОМБр Іван Столярчук. Фото з особистого архіву
"Зараз я прошу з дому їжі ніякої не надсилати. А коли я був в «учебці» і там був ізольований простір, то радів навіть будь-якому яблучку. А в повноцінній бойовій частині у мене особисто немає дефіциту в якихось смаколиках", — каже військовий, який служить на передовій.
І навіть вітамінні смаколики дають у війську. Іван перераховує: є апельсини, консервовані ананаси. "От сьогодні привезли ківі та мандарини", — додає він.
Фрукти, які отримав підрозділ Івана Столярчука. Фото Івана Столярчука
Звичайно, багато що ще залежить від уподобань, додає Іван Столярчук. Він як вегетаріанець задоволений і healthy breakfast, і тим, що є навіть молоко з вівса. Побратими, коли отримують посилки з дому, буває, хваляться салом або якоюсь домашньою випічкою. Але загалом усі потреби в їжі у його підрозділі закриті.
"А на позиції ти береш пляшку води, якийсь енергетичний батончик, запасні шкарпетки, портативні грілки — небагато речей", — пояснює Іван.
Тому військовий радить, якщо є можливість допомогти, спрямувати кошти на придбання речей, які рятують життя: тепловізори, засоби захисту від дронів тощо.
Усе для будівництва бліндажів — те, що також часто можуть замовляти військові у рідних, друзів та волонтерів. Ідеться про бензопили, сокири, скоби, будівельні степлери, покрівельну плівку з утеплювачем. Це так звані розхідники у війську.
Якщо ж ви можете допомогти своєю працею, то краще зробити окопні свічки, допомогти в плетінні маскувальних сіток.
Замість теплих в'язаних шкарпеток, які може бути незручно вдягати під зимове взуття, краще придбати портативні грілки для ніг, радить військовий.
"Продукти та й просто речі, які лежать без діла, гарантовано поїдять миші", — знає не з чуток Іван Столярчук.
Армійське забезпечення підрозділу Івана Столярчука. Фото Івана Столярчука
Не забувати про деталі
Також Іван перераховує важливі нюанси, які допоможуть справді підтримати військових. Бо врахувавши їх, ви позбавите бійців обтяжливих клопотів:
- Дбайте про комплектність того, що надсилаєте. Як?
Приклади від Івана Столярчука: якщо купуєте бензопилу, то беріть її одразу з мастилом для ланцюга в комплекті. А якщо ще й кілька літрів бензину вдасться передати на хоча б одну заправку, це буде неймовірно приємно. Бо в певних місцях фронту за пальним і загалом у будь-який магазин їхати досить далеко.
"Ось надіслали гумові чоботи, але устілок для них немає, і тут їх не придбаєш. Ще один приклад: люди старались, прислали п'ять власноруч зроблених буржуйок, але ми не можемо їх використати, бо немає як відводити дим, тобто вони теж некомплектні", — каже військовий
- Краще надішліть одну велику посилку, ніж багато маленьких.
"Не завжди є можливість їздити на «Нову пошту», тим більше за приємними, але дрібницями", — пояснює Іван Столярчук.
- Ніколи не надсилайте горілку чи самогон. Алкоголь не тільки наражає бійця та його побратимів на ризик, а й позбавляє штрафника заслужених бойових виплат: за "заліт" воїн отримає врешті не 100 тисяч гривень "бойових", а тільки п'ять.
Вояки хочуть відпустки та перемоги
Військовий ЗСУ Богдан Волинський не дає конкретних порад. Він також каже, що потреби залежать від того, яка людина, де служить, який рід військ, за яких обставин проходить служба — тобто є купа чинників.
"Комусь хочеться дійсно смаколиків, домашньої їжі. Хтось хоче обновку з одягу — термобілизну, взуття, куртку чи шолом. Хтось якийсь девайс. Комусь хочеться отримати застосунок до своєї зброї: додатковий обвіс, приціл чи глушник і так далі", — наводить приклади Богдан Волинський.
Військовий ЗСУ Богдан Волинський. Фото з архіву Богдана Волинського
І озвучує думку, на його погляд, більшості наших захисників і захисниць:
"Відсотків дев'яносто дев'ять військових хочуть у відпустку, і бажано на 30 днів, щоб побути з родиною. А найголовніше побажання всіх військових — щоб якомога швидше завершилася війна і ми всі як демобілізовані були вдома з родинами".
Нехай спільне бажання всіх українців про перемогу втілиться якнайшвидше!
Нагадаємо, раніше "Рубрика" вже публікувала думки військових і волонтерів про те, які передачі смаколиків будуть оптимальними.
