Чому “Щедрик” Леонтовича гідний списку ЮНЕСКО

Український "Щедрик" Миколи Леонтовича, перероблений 1936 року американським музикантом українського походження Петром Вільговським, з новим текстом став всесвітньовідомим як "колядка дзвоників" ("Carol of the Bells"). Про справжнього автора і первинний твір у світі досі знають недостатньо. 

Україна докладає чималих зусиль, щоб популяризувати наш "Щедрик".

Навесні 2021 року оголосили про підготовку внесення "Щедрика" Миколи Леонтовича до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО. Про це повідомила тодішня директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель. На різних рівнях також відбуваються культурно-просвітницькі кампанії. 

"Щедрик" — це давня українська обрядова пісня. Нею віншували господаря та заговорювали хату на добро на Новий рік. Дослідники зазначають, що "Щедрик" був особливо популярний на Правобережжі, зокрема на Поділлі та Волині.

Микола Леонтович почав обробляти народні мелодії у 1890-х роках, коли навчався в Подільській духовній семінарії. Професор Микола Попович припускає, що Леонтович знайшов "Щедрик", коли почав збирати музичний фольклор на старших курсах семінарії. 

На основі народної мелодії композитор створив самобутню хорову композицію — власний "Щедрик".

Цей шлях не був простим: Микола Леонтович працював над композицією з 1901 року, твір мав п'ять редакцій. Уперше "Щедрик" публічно прозвучав 25 грудня 1916 року (за старим стилем) у виконанні студентської хорової капели Київського університету імені Святого Володимира. Це був перший успіх твору, який нині знають у всьому світі. 

Завдяки світовому турне Української Республіканської Капели, диригент якої Олександр Кошиць включив "Щедрик" до репертуару хору.

"Українська Республіканська Капела під орудою Олександра Кошиця потрапила за кордон завдяки свідомій політичній стратегії Голови Директорії і Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри — заявити про Україну у світі засобами мистецтва, вибороти державну незалежність від росії. Капела підпорядковувалась і фінансувалась з боку зовнішньополітичного і культурного відомств УНР.  Це був перший державно-інституційний проєкт культурної дипломатії в історії модерної України", — зазначає дослідниця "Щедрика" Тіна Пересунько. 

До слова, сам Леонтович вважав, що його твори не дотягують до рівня європейської сцени. У столичному Музеї однієї вулиці наводять такий спогад співака Української Республіканської Капели Олександра Пеленського:

"Коли У.Р. Капеля вибиралась на світове турне, а дехто з Капелі прохав його (Леонтовича), щоб він рівно ж дав щось зі своїх творів до європейського репертуару, він заявив на це, що не дасть, бо його пісні так недоладно скомпоновані, що їх не випадає співати на сцені празькій чи паризькій. Тому йому прямо викрали ці пісні і в той спосіб вони узріли світло денне". 

Гастролі капели тривали з 1919 по 1924 рік, і за цей час вона виступила в Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Іспанії, США, Канаді, Мексиці, Аргентині, Уругваю, Бразилії, Кубі. 

5 жовтня 1922 року капела виступила в Нью-Йоркському Carnegie Hall. Загалом за п'ять років у 17 країнах відбулося понад 600 концертів. 

"«Щедрик» був коронною точкою нашого репертуару в усіх краях впродовж 5 з половиною років", — пригадував Олександр Кошиць.

І лише у 1936 році американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції "Щедрик". Ця англомовна версія, відома як "Дзвінка колядка/Колядка дзвонів" (Carol of the Bells), стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

Тож яка ситуація з номінуванням "Щедрика" на включення до Списку ЮНЕСКО? "Рубрика" запитала про це в Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства закордонних справ України. 

Процес підготовки номінації до міжнародних списків ЮНЕСКО є тривалим і багатокроковим та потребує значних інтелектуальних, людських та матеріальних ресурсів. Основою такого процесу є інвентаризація — ідентифікація, документування, дослідження елементу нематеріальної культурної спадщини із залученням носіїв-практиків, зацікавлених організацій тощо, поінформували "Рубрику" у профільному Міністерстві культури та інформаційної політики України (МКІП). 

"Щодо питання підготовки номінації, пов'язаної з твором Миколи Леонтовича «Щедрик», інформуємо, що МКІП наразі проводить багаторівневі консультації з науковцями, дослідниками, спільнотами, громадянським суспільством, культурними діячами та експертним середовищем. 

Така робота має на меті вивчити ситуацію, пов'язану з традиціями, які лягли в основу написання твору, ступінь їхньої життєздатності та практикування, визначити громади, які ідентифікують себе з цим проявом української культури", — зазначив у відповіді на запит "Рубрики" державний секретар міністерства Юрій Лещук.

МКІП розглядає можливості формування номінації та потенційної її подачі до одного зі списків ЮНЕСКО, повідомив держсекретар.

Як роз'яснюють у МКІП, одним із критеріїв подання елементу культурної спадщини до міжнародних списків є його обов'язкове включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (НКС). 

"Станом на сьогодні на розгляд МКІП не надходило клопотання про включення до Національного переліку елементу, пов'язаного з твором Миколи Леонтовича «Щедрик»", — йдеться у відповіді державного секретаря МКІП Юрія Лещука. 

І так само попри оголошену попередню роботу, жодна з громад не надсилала МКІП подання та не виступала ініціатором включення елементу до Національного переліку чи списків ЮНЕСКО.

Як пояснюють у міністерстві, таке подання можуть підготувати організації різної форми власності, громадські організації, творчі спілки тощо в тісній співпраці з громадою носіїв.

Тож якщо така документація надійде, МКІП розгляне її "у встановленому законодавством порядку".

На запит "Рубрики" директор Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Валентин Скуратовський повідомив: 

"Національна комісія України у справах ЮНЕСКО на постійній основі проводить роботу щодо включення українських елементів до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства… Українське досьє щодо твору «Щедрик», у разі його укладання, буде внесено через Нацкомісію у справах ЮНЕСКО з огляду на відповідні процедури та правила Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини".

Проте є але. "Принагідно привертаємо увагу, що відповідно до статті 2 Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 року авторські твори, яким є твір «Щедрик» авторства М. Леонтовича, не підпадають під визначення «нематеріальна культурна спадщина». Зазначене правило має бути враховано при подальшому укладанні відповідного досьє. 

При цьому Нацкомісія у справах ЮНЕСКО готова надати сприяння у просуванні такої номінації з метою її внесення до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства", — зазначає Валентин Скуратовський.

Загалом, як зазначають у міністерстві, МЗС активно використовує "Щедрик" Миколи Леонтовича як один із важливих інструментів культурної дипломатії.

У всякому разі зрозуміло одне: якщо є бажання охороняти "Щедрик" на рівні ЮНЕСКО, проявити активність має сама громадськість. З її подачі і чиновники урухомлять бюрократичну машину. 

• У грудні 1977 року, з нагоди 100-річчя з дня народження Леонтовича, в Тульчині відкрили Музей-квартиру композитора. Цей рік також був оголошений ЮНЕСКО роком Миколи Леонтовича. 

2019 року в межах проєкту "Ревіталізація Музею-квартири М. Д. Леонтовича в Музей мелодії пісні «Щедрик»…", заклад суттєво діджиталізували. 

"При виході з музею відвідувачі кажуть: «Леонтович — наш національний герой»", — ділиться завідувачка Музею-квартири Світлана Лукашенко. 

Саме в Тульчині Микола Леонтович написав "Щедрик" та багато інших своїх творів.

• У 2016 році в селі Марківка на Вінниччині відкрили меморіальний комплекс Миколи Леонтовича. Тут він провів свої останні роки, був вбитий і похований. Відкриття комплексу приурочили до 100-річного ювілею першого хорового виконання "Щедрика". 

• У 2018 році в Тульчині відкрили скульптурну композицію, присвячену мелодії "Щедрик". Мінікопію такої композиції отримало місто Покровськ, що на Донеччині. 

Тоді ж Покровськ та Тульчин стали містами-побратимами. Микола Леонтович з 1904 по 1908 рік жив і працював на станції Гришине (нині — Покровськ). 

• У 2018 році в Покровську на Донеччині відкрили пам'ятник Миколі Леонтовичу — перший на сході України. 
• У 2020 році "Щедрик" пролунав у стінах Верховної Ради у виконанні "Української республіканської капели «NOW Кредо»" за участі народних депутатів.

• У 2021 році в Тульчині встановили рекорд України з одночасного спільного виконання "Щедрика" з найбільшою кількістю виконавців. Одночасно співали понад 3,5 тисячі осіб! У встановленні рекорду взяли участь 68 вокально-хорових колективів регіону і військовослужбовці ЗСУ.
• У грудні 2021 року МЗС у співпраці з партнерами запустили масштабну кампанію з промоції мультимедійного проєкту "Щедрик: магія Різдва / Shchedryk: celebrating Christmas magic". У її межах запустили інтерактивний лендинг на офіційному сайті України Ukraine.ua про історію "Щедрика", світовий тур капели Кошиця, факти про те, чому та як "Щедрик" став символом Різдва у США та інше англійською мовою.

• У грудні 2022 року з нагоди сторіччя північноамериканської прем'єри "Щедрика" у тій же найпрестижнішій концертній залі Нью-Йорка — Carnegie Hall, відбувся концерт "Notes from Ukraine" за участі хорових колективів з України та Північної Америки.
• У грудні 2022 року в Україні вперше представили колекцію європейських афіш хору Олександра Кошиця із фондів Слов'янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки, які містять згадки про прем'єру "Щедрика" у Відні, Парижі, Цюриху та інших європейських містах задовго до появи пісні у США.
• Навесні цього року "Щедрик" пролунав на Таймс-сквер у Нью-Йорку у виконанні українського військового-скрипаля Мойсея Бондаренка. Мойсей Бондаренко входить до об'єднання митців "Культурний десант".
• 11 травня цього року "Щедрик" пролунав на "Євробаченні". Під час другого півфіналу окрім виступів конкурсантів, на сцені з'явилися українські музиканти Марія Яремчук, учасниця "Дитячого Євробачення" Злата Дзюнька та репер OTOY виконали попурі найвідоміших українських музичних творів у сучасному аранжуванні.

• У світі існує понад 1000 варіацій мелодії "Щедрика" — від хорової та симфонічної до джазової та аранжування в стилі рок. 
• У 2016 році Національний банк України випустив дві пам'ятні монети на честь "Щедрика": номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла.

• 23 грудня минулого року Укрпошта ввела в обіг поштову марку "Щедрик. Carol of the Bells", приурочену до сторіччя прем'єри у Карнегі-Холі у Нью-Йорку. Усі персонажі на малюнку марки мають на собі дзвоники.

"Адже різдвяний дзвіночок вважається не лише обов'язковим атрибутом у колядників, а й перемагає хаос і освячує простір", — коментував художник Миколай Кочубей.

• У Кам'янці-Подільському, де свого часу навчався Микола Леонтович, створили екскурсійний маршрут шляхами легендарного "Щедрика". Тут "Щедрик" розучила хорова капела, яка звідси ж вирушила в європейське турне. 
• Наприкінці 2022 року відбулася прем'єра документальної стрічки "Щедрик проти «русского міра»". Фільм знято компанією Prosto Production Media на замовлення українського телеканалу "Суспільне Культура". Стрічка розповідає про світові гастролі хору Олександра Кошиця у період створення УНР.
• На початку 2023 року у прокат вийшла художня стрічка "Щедрик" — історична драма, знята у копродукції України та Польщі. Фільм розповідає про три родини під час Другої світової війни. Стрічка потрапила у ТОП-3 за касовими зборами серед українських історичних драм, за чотири тижні прокату бокс-офіс становив ₴8,7 мільйона.

Американське перевтілення "Щедрика", "Carol of the Bells" звучало:

• у серіалах "Сімпсони", "Південний парк", "Гріфіни", "Менталіст", "Суботній вечір у прямому ефірі", "Маппет Шоу";
• у фільмах "Гаррі Поттер", "Сам удома", "У дзеркала два обличчя"; "Міцний горішок 2"; "Сімейка Адамсів", "Санта Клаус", "Шепіт"

"Де тільки ця динамічна мелодія не лунає у США: в магазинах, ресторанах, бібліотеках, на телеекранах і катках, з вікон автомобілів на вулиці!" — писала на початку 2022 року незалежна журналістка зі США Тетяна МакКой.

Але вона також зауважувала, що дедалі частіше "мелодія українського «Щедрика» використовується в жанрах, далеких від ліричної духовності первинного твору… Що за жанри такі? А такі – як не відеогра «Batman: Arkham Origins», так рекламні відеоролики на ТБ, що пропонують споживачеві чипси (канал NHL), очні краплі Xiidra (Fox News), млинці ресторану IHOP (Hallmark), а на харчах для домашніх тварин «Щедрика» просто «заїздили»".

Напередодні Різдва 2022 року Міністерство закордонних справ України, агенція Saatchi & Saatchi Ukraine та громадська організація BRAND UKRAINE актуалізували слова "Щедрика" і створили коляду "Carol for Charity", яку виконали гурт "Антитіла", ансамбль ім. Григорія Верьовки та дитячий фольклорний ансамбль "Зернятко". У ній англійською мовою йдеться про реалії війни та почуття українців, а також заклик задонатити на підтримку українських дітей. 

Цей проєкт, "Щедрик" або Carol for Charity, отримав відзнаку на цьогорічному Міжнародному фестивалі творчості Cannes Lions: Срібного лева у категорії Radio & Audio (Not-for-profit / Charity / Government). 

"Разом нам вдалось нагадати світові, що звичні теплі для них мелодії мають українське походження, й тим самим залучити їх допомагати українцям", — коментували нагороду в Міністерстві закордонних справ України.