У чому проблема?
Від початку повномасштабної війни вибухи лунали на багатьох ТЕЦ, останні два були 18 липня, коли росіяни обстріляли Криворізьку ТЕЦ. 22 червня була атака на найпотужнішу в Україні Вуглегірську ТЕС у Донецькій області, чимало постраждала через агресію росіян і Охтирська ТЕЦ.
В енергетичному холдингу ДТЕК зазначали, що на території електростанції перебували лише працівники. А ракетні обстріли ТЕЦ не що інше, як терористичний акт: по-перше, такі обстріли призводять до тимчасового різкого погіршення якості повітря в місті, а по-друге, і це вже більш небезпечний наслідок, вони можуть залишити тисячі людей без тепла цієї зими. Експерт з екологічного моніторингу Максим Сорока стверджує, що влучання в ТЕЦ — нова тактика росіян:
"У росії змінилася тактика випаленої землі, — каже еколог. — Якщо 2–3 тижні тому вони активно нищили нашу сільськогосподарську інфраструктуру, то зараз вони зосередилися на паливно-енергетичній. І я говорю не про нафтобази, ні, я кажу про маленькі газорозподільні станції, про великі газорозподільні станції, про наші центральні газоходи — про міські теплогенеруючі котельні, тому подібне. Я можу припустити обґрунтовану думку, що вони перед собою ставлять таку мету, просто зробити зимою нову гуманітарну кризу".
Але розберімося з усім по черзі. Шкода від влучення в ТЕЦ — настільки довготривала, що її можна розділити на кілька етапів.
Перша фаза: забруднене повітря та пил
Екологи, які займаються моніторингом стану повітря в Україні, кожного разу після будь-яких обстрілів росіянами фіксують одну й ту саму закономірність: спочатку через руйнування завжди відбувається пиловиділення великих фракцій, а разом із цим у повітря потрапляють шкідливі хімікати — про це ми вже розповідали в матеріалі про екологічну стійкість міст.
Коли ж снаряд влучає в склади палива біля ТЕЦ, це провокує пожежі, і таку шкоду, за словами експерта Максима Сороки, можна порівняти зі шкодою, яку викликають горіння нафтосховищ. Промислова екологиня, громадська діячка, експертка коаліції громадських організацій "Досить труїти Кривий Ріг" Анна Амбросова доповнює:
"Усе залежить від того, на чому працює станція: на вугіллі, газу чи мазуті. Біля теплогенеруючих станцій, що працюють на вугіллі, розташовані шлаковідвали. У період війни підприємства, звісно, скоротили витрати на охорону навколишнього середовища, і заходи щодо пилоподавлення не здійснюються. Якщо ж у такі об'єкти влучають снаряди — у повітря підіймається пил, виділяється велика кількість вуглекислого газу, оксид азоту, леткі органічні речовини, які є небезпечними для людського організму. Якщо ж зола потрапляє у воду, це може призвести до зміни характеристик прозорості й каламутності води, що своєю чергою впливає на рослинний і тваринний світ у водоймах. Крім того, у цій золі містяться важкі метали, у тому числі миш'як", — пояснює експертка.
Проте конструкції дамб шлаковідвалів будувались у 60-ті та 70-ті роки минулого століття — це часи гонки озброєнь, і всі стратегічні об'єкти передбачають захист від таких пошкоджень та мають певний резерв міцності від вибухів. Тож говорити про короткотривалу шкоду довкіллю одразу після обстрілів, яку люди можуть відчути на собі, запевняє Сорока, не можна. За його словами, більший ризик — загинути від самого обстрілу, ніж від забрудненого повітря.
Друга фаза: довготривала шкода довкіллю
Обстріл ТЕЦ на Харківщині
На ремонт зруйнованого росіянами головного трансформатору на Чернігівській ТЕЦ, основному джерелі тепла для 600 багатоповерхівок, знадобиться щонайменше 140 мільйонів гривень, а якщо порахувати всі необхідні ремонти на зруйнованих теплоелектроцентралях — сума становитиме 803 мільйони. Кабмін тим часом поки що виділив трохи менш ніж триста мільйонів: для відновлення Чернігівської, Кременчуцької та Охтирської ТЕЦ.
Та й питання не лише в браку коштів. Відбудувати ТЕЦ швидко — неможливо.
"Так, я бачу дуже красиві плани, п'ятирічка за 3 дні, але це, знову ж таки, радянщина. п'ятирічка за 3 дні неможлива, тому що потрібно спочатку розчистити, потім подумати, де знайти обладнання, яке може замінити пошкоджене, і конструкційні елементи, й елементи конструкцій, і саме теплогенеруюче обладнання", — каже Максим Сорока.
Справжня катастрофа в тому, що якщо місцева влада не встигне ухвалити рішення про запровадження альтернативних пошкодженим ТЕЦ джерел теплоенергії, люди будуть самостійно шукати рішення, і цілком можливий сценарій, у якому почнуться масові рубки деревини, а шкідливі викиди в повітря збільшаться в рази.
Чи допоможе зелена енергетика?
Виникає логічне зауваження: ми ж рухаємось до зеленої енергетики, чому б не замінити такі енергетичні установки більш безпечними альтернативами? Справді, рухаємось, але те, що добре працює в теорії, не завжди може спрацювати на практиці. Й ось чому.
Опалити багатоповерхівку "буржуйкою" неможливо, те саме стосується і, наприклад, сонячних батарей. Максим Сорока розказав про проєкт, запропонований екоактивістами та навіть схвалений Єврокомісією. Він полягає в тому, щоби встановити на багатоповерхівку сонячні батареї
"Я не знаю про що вони думають. Щоби отопити хрущовку, потрібна потужність понад 40 квт. За розміром такі панелі — більші ніж 20 таких будинків, і вночі, у найтяжчий період для опалення, сонечка немає. Це не буде працювати, от і все", — каже експерт.
За його словами, зараз дуже багато таких ідей, які пропонують або дуже дорогі технології, або такі, яких немає в Україні:
"Це все класно, але рішення потрібне тут і зараз, а ви пропонуєте рішення, які зможуть бути реалізовані через 5–6 років. Так, ми маємо зараз про це замислитись і думати, як це зробити в довгостроковій перспективі, але, нагадаю, зима прийде не через 5–6 років".
Яке рішення?
Альтернативи, які спрацюють
Насправді усе не так погано, як здається. Існують рішення, які можна реалізувати вже до початку цієї зими, й органи місцевого самоврядування вже почали підготовку. Вони не ідеальні, але дієві для українських реалій.
Електроопалення
І тут ми говоримо про звичайні конвектори, доступні кожному. Недолік у цьому випадку — перевантаження електромережі, а це вже може призводити до того, що в жителів багатоповерхівки буде постійно вибивати пробки, більшим буде ризик виникнення пожеж.
"Зараз багато органів місцевого самоврядування починають посилювати електромережі, я прекрасно розумію, до чого вони готуються", — каже Сорока.
Модульні станції
Опалювати взимку будинки в цей спосіб цьогоріч вирішили на Одещині та Миколаївщині. На магістральних трубах на вході в будинок ставляться модульні вставки з кабелем до найближчої електричної підстанції, щоби не навантажувати електромережу будинку. Модульна вставка, використовуючи електроенергію з підстанції, буде нагрівати воду для опалення будинку.
З теплом залишаться також і ті жителі багатоповерхівок, які встановили собі індивідуальні теплові пункти:
"На Дніпропетровщині, Полтавщині, Харківщині в багатоповерхових будинках популярні індивідуальні опалювальні пункти на твердому паливі, альтернативному паливі. Там, де буде велика кількість сільськогосподарських відходів, фермери будуть збирати кожну соломку з поля, тому що цього року це буде наш газ. От так. Це реальність", — каже Сорока.
Перехід на тверде паливо
На зруйнованих теплогенеруючих котельнях можна встановлювати та запускати котлоагрегати — бойлери, які працюють на твердому паливі:
"Потрібно розуміти, що, можливо, цієї зими газу не буде в принципі. Таким чином, там, де це можливо, можна спробувати переобладнати котельні на тверде паливо, яке є в Україні", — пропонує експерт і додає: "Усі ці малопотужні енергетичні установки, мобільні теплові пункти, мобільні твердопаливні котли, які можна модульно під'єднати до системи й палити — усе це є низькоефективним і з більшим питомим викидом забруднюючих речовин у довкілля. І буде друга хвиля забруднень, які з'являться внаслідок обстрілів ТЕЦ. Шкода для довкілля буде страшна, але на це потрібно буде піти, бо ми маємо дбати про своє населення, і вже тоді думати про відновлення довкілля"
