86% від загальної кількості випадків платіжного шахрайства за 2022 рік відбулися в мережі Інтернет. Шахраї створюють сайти, схожі на вебресурси відомих магазинів, банків, державних установ, зламують акаунти громадян.
http – це ненадійний протокол, отже, сайтом користуватися не можна;
https – потрібно продовжити перевірку сайту.
ВАЖЛИВО! Схема шахрайства може бути абсолютно новою або добре прихованою. Тому, крім перевірки на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд" та сервісі CheckMyLink, проводьте також власну перевірку.
Шахраї зламують облікові записи в соціальних мережах та месенджерах. Для цього поширюють фішингові посилання, наприклад, як пропозиції взяти участь у голосуванні тощо. Перейшовши за посиланнями, громадяни вводять логіни та паролі від своїх акаунтів у соціальних мережах/месенджерах, які автоматично стають відомі шахраям.
Далі шахраї від імені власника акаунта розсилають підписникам однакові повідомлення з проханням позичити гроші та зазначають номери своїх карток і в такий спосіб привласнюють кошти осіб, які погоджуються їх позичити. Також можуть робити публікації в соціальних мережах від імені власника сторінки, де просити про грошову допомогу у зв'язку з різними складними життєвими ситуаціями.
1. Створюйте складні паролі. Складний пароль може містити:
2. Створюйте різні паролі до електронної пошти, месенджерів, соціальних мереж та інтернет-банкінгу.
3. Встановіть двофакторну автентифікацію – коли для входу до акаунта, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток, таку функцію шукайте в налаштуваннях.
Шахраї розповсюджують повідомлення різними інформаційними каналами – у соціальних мережах та месенджерах – про можливість отримання грошової допомоги, зокрема від держави, різних міжнародних організацій та благодійних фондів. У розсиланнях шахраї пропонують перейти за посиланнями, які спрямовують на шахрайські сайти-приманки, схожі на справжні сайти державних органів, міжнародних організацій, благодійних фондів. На таких сайтах-приманках розміщені посилання на фішингові ресурси, стилізовані під сторінки відомих українських банків, де необхідно авторизуватися та ввести мобільний номер телефону, пін-код, пароль до інтернет-банкінгу, смс-код від банку. Коли громадяни вводять усі дані, вони автоматично стають відомі шахраям.
Щоб не потрапити на гачок шахраїв, отримуйте інформацію лише з офіційних джерел. Якщо оформляли допомогу, очікуйте сповіщення про нарахування в застосунку вашого банку або на порталі чи в застосунку Дія.
Пам'ятайте, якщо хтось вам пропонує отримати грошову допомогу через чат-бот — це шахрайська схема, якщо для отримання допомоги потрібно сплатити державне мито — це також шахрайська схема.
Якщо побачили інформацію в інтернеті про грошові виплати, перевірте цю інформацію на офіційному сайті або зателефонуйте на офіційний номер телефону відповідної установи.
Актуальні програми грошової допомоги від ООН та партнерів
Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв'язку на сайті Кіберполіції.
Більше інформації про правила платіжної безпеки – на сайті #ШахрайГудбай.
Ця публікація підготовлена Національним банком України. Її розповсюдження здійснено за підтримки Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору». Погляди, представлені в цій публікації, не обов'язково відображають погляди USAID або Уряду США.
На правах реклами
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.