Сила жінок. Військова капеланка запустила проект «Серце горлиці»
«Рубрика», як інформаційний партнер премії Social Project Awards, публікує тексти конкурсантів про свої соціальні проекти. Восени стартує відкрите голосування за кращу ініціативу у кожній з номінацій
Цієї весни, 7 березня, стартував громадський проект «Серце горлиці» в штабі Сухопутних військ України. Ця подія стала результатом багатолітнього співробітництва автора телевізійного проекту «Незламні духом», громадського діяча, військового капелана Олесі Доліної з керівництвом Сухопутних військ з морально-психологічного забезпечення.
Проект об'єднав жінок, які, маючи силу духу виборюють незалежність України на фронті, в громадських або в соціальних проектах
На четвертому році війни жінка у камуфляжі вже не викликає ажіотажу і сплеск коментарів, гідних часів середньовіччя: «Війна – не жіноча справа»; «Дівчата на війні – самі проблеми», «Пішла на службу, аби знайти собі мужа» та інші образливі слова. За час АТО неслабка стать довела свою боєздатність, а суспільство, своєю чергою, навчилося приймати їхній вибір і право захищати країну із зброєю у руках. Жінки в армії – тим більше, на війні – стикаються з тими ж проблемами, що й чоловіки. І після повернення часто чують не «ми тебе туди не посилали», або «ти ж мати, як ти залишила дітей». Тоді виникають злість і спротив, відчуття того, що тебе не сприймають. Але ми – жінки, і тому виносимо Україну на руках. Ми – жінки і тому маємо слово мудрості, яке може підтримати інших жінок. Ми – серце нації. Прості, як горлиці та мудрі, наче змії. Ми – жінки, подруги, матері, сестри. Вірні від народження до хреста. Віримо, що через цю відданість і вірність наша земля стане сильна та непереможна у любові та вірі. Саме таке гасло ми обрали для проекту – «Вірність від народження до хреста».
Історичні факти свідчать, що радянські жінки-військовослужбовці, які воювали у Другу світову не вшановувалися нарівні з чоловіками. Більшість з них навіть не нагородили… Хоча сама присутність жінки на війні – вже подвиг. Вона здатна творити мир і спокій самою своєю присутністю. Але, так само, як і чоловіки, вона добре робить ту справу на війні, згідно навантаження та фаху. Жінка швидше за чоловіка реагує на небезпеку і може підставити плече. Вона жертовніша, а тому може незважаючи на власні потреби ділитися часом або ресурсом. І мені, як авторці проекту, дуже хотілося б, щоб вшанували українську жінку-берегиню роду, визволительку, героїню в новій, Богом обраній нації на відміну від радянської занедбаністю. Щоб визнали її подвиги та цінність.
Більшість жінок, що пройшли полон, навряд чи зможуть колись без болю згадувати цей період. Їхню душу зруйновано і гідність спаплюжено. Представниці українського народу, який сотні років виборював свою свободу, нарівні з чоловіками пройшли пекельні муки репресій і поневірянь. В роки Другої світової жінки-полонені зазнали репресій від обох тоталітарних держав. Нацистська Німеччина розглядала жінок-військовослужбовців як агенток комунізму, партизанок, шпигунок, а в деяких армійських наказах відверто наказувалося їх розстрілювати. А ті, кому вдавалося повернутися додому, зазнавали знущань вже вдома.
У проекті «Серце горлиці» жінки, які повернулися з полону, можуть не тільки висловитися, а і взяти участь у групах взаємопідтримки та у всіх акціях.
Через фотографію, телевізійні програми та ті громадські акції, які супроводжують фото виставки, автори проекту мають за мету показати соціально активних українських жінок, їхні видатні за суспільним значенням подвиги, героїчні вчинки мужності, самопожертви, свідомо і добровільно виявлених заради досягнення високих політичних, наукових і моральних цілей.
Українські жінки вплинули не тільки на розвиток і становлення української держави, а зробили внесок у становлення світової культури, науки, спорту, економіки.
Проект спрямований на те, щоб підняти статус українки в рідній державі та в світі. Небезпечна вибухоподібна ситуація вимагає наполегливого втручання жінки-матері у долю країни. Активні жінки повинні об'єднатися і приступити до пошуку загального критерію єдності щоб створити цілісне українське суспільство.
Ми націлені на морально-психологічну підтримку жінок. Для того створили декілька тренінгів, які проводяться на безоплатних умовах для соціально незахищених жіночих груп. Вже проведені тренінги та семінари для жінок, які втратили чоловіків та дітей під час війни. Проведений тренінг для групи жінок-переселенок, для багатодітних родин.
Через громадські акції ми звертаємо увагу суспільства на потреби жінок. На їхній моральний стан. Під час проведення проекту на громадських майданчиках про себе заявили жіночі спільноти та жіночі громадські організації. Долучились до проекту програми, які націлені на підтримку жінок України.
Проект новий, але ми вже провели декілька подій та акцій. Так, протягом тижня, з 20 по 25 березня, фотовиставка «Серце горлиці» з супроводжуючими її акціями пройшла у UA:HUB.
У рамках фотовиставки відбувся показ фоторобіт військових капеланів-добровольців на передовій. Жінки-капелани організували і провели жіночу конференцію, де підняли питання верховенства права та обсудили питання, як можна чинити опір насильству. Під час виставки були проведені фотосесії для дружин та матерів загиблих під час виконання завдання в зоні АТО. Жінки обсудили тему «Як знайти свою місію та сенс життя». А після відбувся показ костюмів та прикрас з приватної збірки етнофлориста, стиліста Світлани Вавілової та декоратора – живописця Оксани Ягодки. Українській однострій демонстрували військовослужбовці та дружини загиблих. Також в сесії брали участь жінки-матері, члени «Громадського руху «Велика Рада Матерів України» .
8 травня цього року на Співочому полі відбулося масштабне дійство, яке організовує та проводить Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень – Культурно-мистецький проект «Рокам ніколи пам'яті не стерти». Його співорганізатором став громадський проект «Серце горлиці». У рамках події теж відбулася фотовиставка «Серце горлиці», в якій взяли участь жінки-військовослужбовці Сухопутних військ, волонтери, дружини та матері загиблих під час виконання бойових завдань в зоні проведення АТО; концертна програма героїко-патріотичного спрямування за участю кращих професійних та аматорських колективів м. Києва; пізнавально-розважальний спортивний квест «Незламні духом» для людей різних вікових категорій. Також пройшли благодійний ярмарок «Алея ветеранів», майстер класи, презентації художніх виробів на героїко-патріотичну тематику. Під час ярмарку проект зібрав кошти для термінового складного обстеження за кордоном сину бійця з Дніпра Володі Перетятько.
А пізніше, «Серце горлиці» в рамках проведення культурно-мистецького проекту «Духовне проміння» у Печерському ландшафтному парку провели ряд заходів, у яких взяли участь громадські організації Києва, військовослужбовці ЗСУ та ветеранські організації. У КМДА пройшла виставка «Духовні скарби українського народу», а згодом і фестиваль духовної християнської музики та співу «Духовні піснеспіви» на Співочому полі. Під час фестивалю були уроки для дітей на біблійну тематику та майстер класи, квести та інтерактивні програми для молоді, тренінги для батьків під загальною назвою «Родинні стосунки – дорога до храму».
Разом з Українським біблейним товариством учасники проекту взяли участь у Всеукраїнському переписуванні Біблії. Створювали унікальну національну рукописну Біблію – історична подія. Майстри, які продавали власні роботи на благодійному ярмарку багатодітних родин зібрали кошти на підтримку Ганни Кучієр та її дітей, хворих на ДЦП. А 29 липня, біля Колони Магдебурзького права відбувся флешмоб, де громадяни України промовили слова молитви «Отче наш».
Керівник проекту «Серце горлиці» – військовий капелан, громадський діяч і журналіст Олеся Доліна сама була на війні, де надавала душепасторську опіку військовослужбовцям. А потім повернулась додому і почала працювати з родинами ветеранів та жінками. Українці знають телевізійний проект «Незламні духом» створений на державному телебаченні ще на початку війни. Авторка проекту Олеся Доліна показувала будь-який факт чи явище реальної дійсності, узятий як проблема, у площині суспільної, моральної, загальнолюдської значущості через інтерв'ю з особистістю, яке передбачає оперативний відгук на суспільно важливу подію, розкриття образу цікавої особи, створення її портрету.
Бути активістом в Україні – це присвятити своє життя цінностям громади
Наш проект змінює ставлення до жінки-військовослужбовця, яка так само, як і чоловік виборює незалежність України. Проект виховує почуття патріотизму. Він є профілактикою насильства у родинах, бо під час всіх фестивалів та акцій проходять жіночі програми, націлені на укріплення родинних стосунків та сам проект є реабілітацією та соціалізацією військовослужбовців, які переходять з програми «бій» до програми «дім».
Закликаю підтримати «Соціальну горлиці», бо це важлива гендерна проблема рівності та соціалізації жінок-військовослужбовців, а також профілактика та вирішення проблем насильства та виховання патріотизму у молодого покоління українців.
Переходьте за посиланням та голосуйте за проект «Серце горлиці» у Конкурсі соціальних ініціатив.
Олеся Доліна – автор проекту, журналіст, режисер, військовий капелан, магістр релігієзнавства. Викладач релігієзнавчих дисциплін. Практичний психолог. Ветеран війни. Громадський діяч.
Нагадаємо, що до 29 серпня активісти з усієї України можуть подати заявку на другу щорічну премію соціальних проектів Social Project Awards. Після закінчення прийому заявок триватиме онлайн-голосування, де кожен може віддати голос за три проекти. "Рубрика" запрошує номінантів премії розповісти на своїх сторінках про ініціативу, що допоможе знайти більше її прихильників і є додатковоюпромоцієюпропозиціїголосувати за неї. Деталі тут.