Гроші в обмін на реформи та “Build back better”: чого слід очікувати від нового голови Агентства відновлення Сухомлина?

25 вересня ЄС, Велика сімка та понад 30 інших держав ухвалили Спільну декларацію з підтримки відновлення та відбудови України, яка передбачає подальшу військову, економічну й гуманітарну допомогу "сьогодні та в майбутньому, під час війни й під час миру". Крім декларованого розвінчання російських надій на переможне завершення своєї агресії шляхом економічного краху України та продовження заморозки суверенних активів рф, партнери пообіцяли підтримувати нашу макрофінансову стабільність задля довгого списку цілей, наприкінці якого перебуває впровадження пріоритетних реформ. Деталізувати не будемо, але для їх характеристики підійде слово "всеосяжний", бо передбачають реформування "економічної, судової, антикорупційної" сфер, а також "вдосконалення систем корпоративного управління, оборони, державного управління, управління державними інвестиціями та правоохоронної сфери". Це велика робота, але вона важлива для реконструкції та відновлення України загалом, а не тільки для "забезпечення довгострокової підтримки" у цьому процесі, як йдеться в декларації.

Інакше кажучи, глибина і ширина цієї перспективи обмежується тільки доброю волею західних партнерів та здатністю України її продукувати (читай — заслужити). Враховуючи, що все відбулося під час візиту української делегації до США, який можна однаково хвалити й критикувати, ухвалене рішення таки перебуває в яскравій частині емоційного спектра.

Проте на момент оприлюднення Декларації, центральний орган виконавчої влади, відповідальний за відновлення і відбудову, залишався обезголовленим. Вже за кілька днів Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури таки отримало нового керівника в особі недавнього міського голови Житомира Сергія Сухомлина і йому прийдеться не солодко, з огляду на високі очікування від ввіреного в його руки відомства.

Як у нас буває найчастіше? Ледь не з будь-якого приводу суспільство поляризується у своїх оцінках, формуючи дві нестабільні формації, котрі непомітно й неуникно перетікають одна в одну. В цьому випадку зрадо-переможний герць відбувається навколо двох центральних ідей: "ефективний господарник прийшов масштабувати локальний досвід" проти "бюджет міста розікрав — взявся за країну". Звичайно, своїх прихильників мають обидві тези й це до цинічності логічно.

В українській політиці звільнення і призначення часто робляться за незбагненною логікою. Поки не доведено протилежне, справедливим буде вважати, що у випадку Сухомлина головними критеріями стали професіоналізм і компетентність, а не якісь комфортні міркування, вже не кажучи про щось гірше.

Що було до призначення?

Чиновницьку біографію Сухомлина можна вмістити в кілька речень. Перший заступник Житомирського міського голови (2014-2015), двічі мер Житомира (2015-2024). У вересні цього року достроково склав повноваження; сама заява про відставку була одноголосно підтримана депутатами міської ради.

Житомиряни новину сприйняли радше негативно, оцінюючи діяльність вже колишнього мера як "дуже корисну для міста", прогнозуючи, що "будуть шкодувати за ним", і називаючи його одним із "мабуть, найкращих мерів" свого міста. Навіть якщо припустити, що це імпровізоване журналістами опитування репрезентативне, воно все одно буде ситуативно-суб'єктивним, бо війна вносить свої корективи в роботу будь-якого міського голови.

Власне, результати муніципальних опитувань, проведених Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI) показують, що схвалення діяльності міського голови Житомира знижується. Якщо у 2023 році цілком і радше на його користь виступали 59% жителів міста (у 2021 — 58%), то цієї весни схвально відгукнулись тільки 46%. Прекрасна нагода змінити рід діяльності. Тим більше, що 28% респондентів готові переобрати його на наступний термін, тоді як 52% вважають, що на наступних виборах потрібно обрати іншу людину.

Місяць тому в Житомирі розпочався аудит у межах процесу сертифікації за програмою "Європейська енергетична відзнака", яка відображає відповідність міста принципам сталого розвитку у шести сферах (розвиток та територіальне планування, муніципальні будівлі та споруди, постачання та розподіл енергії, мобільність, внутрішня організація, комунікація та співпраця). У 2019 році аудит вже завершився для Житомира успішно, але нинішня сертифікація відбувається у вкрай складний період. Зате підтверджена під час війни стійкість інфраструктури матиме серйозне значення як для нормального життя громади, так і для репутації міста всередині й за межами України. Результати попередньої оцінки засвідчують значний прогрес Житомира у впровадженні енергозберігаючих технологій та підвищенні ефективності управління енергетичними ресурсами.

Минулого року на форумі "Енергія бізнесу" Сухомлин був одним з головних дійових осіб, оскільки Житомир пройшов період перших блекаутів краще за інші обласні центри й великі міста. При цьому над енергоефективністю міста його голова почав працювати задовго до того, як у цьому настала гостра потреба. З 2014-го місто шляхом модернізації обладнання вдвічі скоротило споживання газу; у 2018-му — першим в Україні перейшло на світлодіодні лампи в зовнішньому освітленні; у 2021-му міська рада затвердила план з досягнення енергетичної незалежності. Вже у 2024 в актив муніципалітету можна вписувати ТЕЦ на біогазі, сонячну електростанцію для водоканалу, сміттєпереробний завод, газопоршневі генератори для теплокомуненерго.

Окрім втілених і запланованих проєктів розподіленої генерації, секрет енергетичної автономності Житомира криється в узгоджених з бізнесом графіках погодинних відключень, позмінній роботі вночі та у вихідні, щоби зменшити базовий рівень споживання. Проте, що вдалося в окремому місті, не вийде по всій країні. Щонайменше через відсутність відповідних повноважень в Агентства відновлення.

Ця ремарка потрібна для розмежування досягнень Сухомлина як мера та очікувань від нього як голови ЦОВВ, успіхів міської ради як представницького органу місцевого самоврядування та особливостей статусу державного відомства.

Міський голова Сухомлин досягнув успіху в питаннях енергетичної незалежності, що в ретроспективі дозволяє йому трохи прикрашати дійсність бравадою. Зокрема, висловлювання "спочатку мережі — потім дороги" не зовсім корелює з реальною розстановкою пріоритетів. Наприклад, у липні минулого року активісти протестували проти виділення коштів міського бюджету на реконструкцію доріг, тротуарів та скверів замість покриття потреб ЗСУ. Після скандалу 140 млн грн капітальних видатків з програм благоустрою були спрямовані на оборону й фінансування війська.

Цей випадок може свідчити про зговірливість Сухомлина, його управлінську гнучкість і готовність оперативно реагувати на виклики. Проте на новій посаді він безперечно стикнеться із ще більшим громадським тиском і має бути готовим резонувати. Того разу протестувальники розлили на сходи й двері міської ради бутафорську кров, але робота Агентства до війни з її справжніми наслідками набагато ближча.

Безкрайній горизонт

Попередній голова Агентства Мустафа Найєм звільнився у червні цього року, скаржачись на "постійну протидію, спротив та створення штучних перешкод" з листопада минулого року: цілковите скасування бюджету на проєкти з відновлення та утримання доріг; надмірно затягнуту бюрократію погодження документів на оплату захисних споруд і фортифікацій чи відновлення, яке тривало місяцями, запускаючи "війну правок"; скорочення заробітної плати на 68% левовій частці працівників. При цьому заява Найєма була написана після відмови Уряду дозволити йому відвідати конференцію з відновлення в Берліні. Натомість урядова версія зводилася до відмови звітувати про "облаштування інженерно-технічного захисту другого рівня на обʼєктах критичної інфраструктури та енергетики".

Справжні причини звільнення Найєма мають значення тільки в одному випадку — якщо проблеми, які їх уможливили, успадкує його наступник на посаді. Поки важко сказати, але не виключено, що йому доведеться спішно реагувати на нові виклики.

Сухомлин неодноразово заявляв, що саме енергоефективність цікавить його найбільше і він розбирається в цій темі досить глибоко. Нескладно припустити, що саме це стане магістральним вектором думки й роботи нового керівника головного відомства з відновлення та відбудови. Тим більше, що важливість цього питання далеко не паперова і практичний досвід міського голови стане в пригоді в ширшому масштабі. Проте в цьому криється й головна загроза — потреба-то стосується вже цілої країни, відкриваючи, можливо, невідомі в межах окремого міста ризики.

В такому разі можна спробувати передбачити перші кроки нового голови. Власне, він сам їх озвучив в одному з недавніх інтерв'ю, хоча тоді його підвищення не було очевидним і точно не на слуху. Можна й процитувати:

"Рух до енергонезалежності — це складний процес, за рік-два цей шлях неможливо пройти. Щоб кудись рухатись, потрібна стратегія. Ми починали з енергомоніторингу. Адже треба розуміти, скільки конкретне комунальне підприємство, чи теплокомуненерго, чи водоканал використовує води, електроенергії, інших ресурсів. Тоді можна прописати цю стратегію. Не варто оминати увагою й те, що Україна рухається в Європейський Союз і має зменшувати викиди CO2".

Стратегія, енергомоніторинг, аудит споживання і балансу комунальних підприємств, врахування вимог Зеленого переходу — очікувано логічні кроки, але не ясно, чи розпочне Агентство саме з них. Наприклад, тому, що до сфери управління Агентства відновлення належить 24 регіональні Служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, АТ "ДАК «Автомобільні дороги України»" та 14 державних підприємств.

З іншого боку, жодних проблем з розставленням пріоритетів у Сухомлина може й не виникнути, бо Агентство саме застосовує не досить врівноважені підходи. Експерти, проаналізувавши відомчий звіт за 2023 рік, помітили диспропорцію видатків: з усіх 82,043 млрд грн. Держагентство потратило 53% на ремонт і реконструкцію автомобільних доріг і функціонування дорожнього господарства, 16% — на відновлення інфраструктурних об'єктів, а на відновлення житла — менше 1%.

Окрім типового з такої оказії висловлення вдячності за довіру, Сухомлин на власній сторінці у "Фейсбук" окреслив головні пріоритетні напрямки роботи як Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури:

• енергонезалежність і захист енергетичних обʼєктів;
• забезпечення житлом вимушених переселенців… які були змушені втікати від війни та втратили свої оселі;
• підтримка військових та їхніх родин;
• розвиток транспортної інфраструктури, яка має працювати "в наш час виключно для забезпечення військової логістики, посилення експортного потенціалу української промисловості і сільського господарства";
• прозорість і підзвітність задля виправдання очікувань суспільства та іноземних партнерів;
• тісна співпраця з міжнародними партнерами.

Нагадує "мультиверстатника", але десь таким і має бути Держагентство, якщо намагатиметься збалансовано виконувати покладені на нього практичні повноваження, вже не кажучи про підготовку нормотворчих ініціатив. Політично обумовлені навички вдалої комунікації Житомира й Києва мають стати Сухомлину в пригоді. З огляду на визнання збоку віцепрем'єра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби є підстави очікувати на цікавий результат. Принаймні три місяці іспитового строку він на це має.