fbpx
Error, no Ad ID set! Check your syntax!
Сьогодні
16/10/2018
17:26
курси валют
$27,80/28,05
32,05/32,65
Інтерв’ю
12:41 21 Тра 2018

Сенатор Марк Мілощіа: Резолюція про Голодомор була прийнята завдяки тиску і впливу української діаспори

Цього місяця 10-тий за рахунком американський штат підтримав документ, що визнає події 1932-33 років геноцидом, влаштованим Сталіним. Ексклюзивне інтерв’ю з автором Резолюції

Рівно рік тому сенат штату Вашингтон, вперше в Америці, одноголосно прийняв резолюцію про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років. І тепер, у 2018-му, таких рішень по всій Америці вже 10 – до нього приєдналися штати Вісконсин, Іллінойс, Массачусетс, Мічиган, Нью-Джерсі, Орегон, Пенсильванія, а 2 травня – Нью-Йорк, 10-го – Канзас. Так, крок за кроком, відбувається визнання цієї трагедії на рівні законодавчих актів у Штатах. Більше того, цьогоріч проект резолюції про визнання Голодомору геноцидом був представлений і в Конгресі.

«Рубрика» поговорила з автором Резолюції, сенатором штату Вашингтон від Республіканської партії Марком Мілощіа (Mark Miloscia).

Senator Mark Miloscia

– Передусім дякуємо за зусилля, що робите у підтримці України. Ви стали головним автором Резолюції, в якій Голодомор прямо називається геноцидом, влаштованим Йосипом Сталіним і радянським режимом проти народу України. Чому ви зайнялися адвокацією цього питання?

– Причина – моє переконання, що ми маємо вивчати своє минуле, робити висновки, знати, що обумовило теперішнє. Більше ніж 80 років тому сталася жахлива трагедія, голодом були вбиті мільйони і мільйони дорослих людей і дітей. Хоч голод був далеко від Сполучених Штатів, але мав величезний вплив на весь світ. Я звинувачую Росію і Радянський Союз у зруйнуванні культури і цілого покоління в Україні. Дуже важливо пам’ятати такі речі, як Голодомор і Голокост.

В Америці доволі велика українська громада, зокрема у моєму штаті Вашингтон – біля 50 тисяч. І моя робота – репрезентувати їхні інтереси. Можу сказати, що Резолюція – це результат їхнього тиску, впливу і адвокації. У спільній роботі з консульством України в Сіетлі ми розробили цю Резолюцію з тією метою, щоб визначитись в оцінках і пам’ятати цю трагедію.

– Ви стали першим вашингтонцем, нагородженим Президентом України…

– Так, за Резолюцію. Я отримав офіційне повідомлення ще в жовтні минулого року. Тоді намагався добратись до Вашингтону, але оскільки це були останні дні сесії в Олімпії, то мені не вдалося це зробити. Я все сподіваюсь отримати офіційну винагороду у Вашингтоні найближчим часом.

– Яке ваше ставлення до ситуації в Україні?

– Я обізнаний в загальній картині жахливої війни України з Росією за прикордонні регіони. Я щиро вірю, що кожна країна, особливо така як Україна, заслуговує на повагу і незалежність від своїх більших сусідів.

Переконаний, що які б в Росії не були причини на війну з Україною, їй слід діяти мирно – військові дії неприпустимі. Я вважаю, що навіть моя рідна країна – Сполучені Штати – є винною в тому, що занадто швидко вступає у воєнні дії. Суперечки не повинні вирішуватись за допомогою війни, тільки дипломатичним шляхом, а Україна вправі вимагати повагу до своїх кордонів. Дуже хочу, щоб конфлікт між Україною і Росією закінчився якнайшвидше і мирно.

– Які настрої у американському істеблішменті щодо України?

– Мало можу сказати про тренди у настроях, але точно зазначу, що багато політиків почали помічати українських емігрантів, як і я. Багато з нас виступає в їх підтримку. До 1990х років українців тут не помічали, але зараз вплив українських спільнот в різних містах і різних штатах Америки тільки зростає, адже люди продовжують переїжджати сюди і є дуже активними. Особливо це відчувається у американській столиці. Вони підтримують один одного, просувають і зберігають свою культуру. Це дає можливість нашим країнам краще пізнати один одного, поділитись досвідом. Це дуже позитивна сторона еміграції. Я сподіваюсь, що цей культурний обмін між нами продовжиться.

– Чи маєте ви подальші плани або рішення для підтримки України, продовжувати лінію, що почали Резолюцією?

– Мене останнім часом часто запрошують виступити на церковних зібраннях, спортивних фестивалях і різноманітних зустрічах української діаспори, тому я продовжую підтримувати стосунки з українськими спільнотами. Навіть недалеко від мого будинку скоро відкриється нова українська церква, тому я познайомлюсь з багатьма людьми і також співпрацюватиму зі священниками. Я буду тільки радий допомогти новим спільнотам освоїтись тут і налагодити хороші стосунки. Поки не маю найближчих планів щодо українського питання, але не збираюся зупиняти своєї діяльності.

– Що би ви хотіли побажати чи порадити українцям?

– Я би хотів, щоб українці продовжили те, чим вони вже давно займаються, тобто брати безпрецедентно активну участь у громадських справах. Як я вже говорив, нам є чим поділитись в культурному аспекті. Чим більше українські спільноти поширюватимуть культурні цінності, тим більше в нас буде шансів допомагати вирішувати проблеми один одного. Українців в діаспорі я заохочую не бути сором’язливими, а тісно співпрацювати з іншими національними групами, що допоможе збудувати краще майбутнє в Америці і зокрема у моєму штаті Вашингтон.

Хотів би додати, що ніколи цього не згадував, але свого часу я був пілотом бомбардувальника і однією з наших цілей була Україна. Саме тоді, коли я працював у пілотних військах США, мене зацікавила культура України і сама країна загалом. На велике щастя, ми так і не розпочали війну. Я пам’ятаю, як українські спільноти боролись проти Гітлера у Другій світовій війні. Мене завжди захоплював войовничий дух українців у боротьбі проти нацистів. Тепер перед нею нові виклики. Я  збираюся відвідати Україну, щоб ближче познайомитись з цією культурою і суспільством.

2534

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: