Майбутнє думки: як українську науку підтримують під час війни
У чому проблема?
Повномасштабне вторгнення стало величезним ударом для української науки. За даними МОН, на початок 2023 року від обстрілів росіян постраждав 91 науково-дослідний та заклад вищої освіти, чотири з них повністю знищені. Практично повністю припинилося науково-освітянське життя на Донеччині та Луганщині, що перебувають у зоні бойових дій. Рятуючись від війни, багато науковців були вимушені евакуюватися в інші регіони України або виїхати за кордон: зараз за межами України перебувають близько 6000 науковців. Згідно з нещодавнім опитуванням серед науковців, проведеним у рамках проєкту UA Science Reload, матеріальний стан погіршився у 83,8% вчених. Через війну українські науковці втратили роботу, частину зарплати, кошти на проєкти.
"Наукогубство" ("scienticide") — так назвала наслідки дій агресора Національна академія наук України та звинуватила росію в "цілеспрямованому знищенні науки в Україні".
Харківський фізико-технічний інститут після російського удару в березні 2022 року
Яке рішення?
Проте складний період може стати для української науки й своєрідним поштовхом у розвитку. Попри кризу та скрутне становище, у тому ж опитуванні понад 70% українських вчених заявили, що готові працювати на відбудову і підвищення обороноздатності нашої держави. Вони, як ніхто інший, розуміють — без прогресивних підходів та методів повоєнне відновлення України неможливе. І головне зараз — підтримати українську науку на плаву.
На щастя, від самого початку повномасштабної війни наука України почала отримувати відчутну моральну та фінансову підтримку від багатьох національних наукових спільнот і міжнародних наукових організацій. Адаптуючись до викликів війни, шукати рішення, які могли б допомогти українським науковцям продовжувати роботу, почали й у самій Україні.
Як це працює?
Міжнародна наукова спільнота — на підтримку українцям
Першими, хто підтримав чинних та майбутніх українських науковців, стали закордонні виші. Ще в лютому-березні 2022 року ряд закордонних університетів заявили про те, що готові продовжити навчання українських студентів, а також надавати робочі місця для українських викладачів та науковців. Найбільше вчених прийняли Польща та Німеччина, українські науковці знайшли допомогу також у Франції, Іспанії, Італії, Великій Британії та Сполучених Штатах.
Крім того, з'явилися численні програми допомоги українським науковцям, засновані з ініціативи західних колег та української наукової діаспори. Гранти, стипендії, спільні проєкти — усе це допомагало українським науковцям залишитися в науці та продовжити наукову діяльність попри все.
Так, до прикладу, запрацювала ініціатива "Вчені для вчених" від Програми Human Frontier Science (HFSP). Сама програма існує з 1990 року й підтримує інноваційні фундаментальні дослідження переважно у сфері біології. За понад двадцять років існування програми понад 7 000 дослідників з понад 70 країн отримали підтримку, а 28 лауреатів програми HFSP отримали Нобелівську премію. "Вчені для вчених" — спеціальна програма допомогти дослідникам, які постраждали від війни в Україні.
Крім того, підтримку українцям надавали й національні академії та наукові товариства багатьох країн Європи та світу. Так, уже в березні 2022 року, щоб допомогти українським науковцям, які покинули Україну після російського вторгнення, Національна академія наук США (NAS) і Польська академія наук (PAS) запустили програму підтримки 3-місячних дослідницьких візитів в Інститути PAS. А Фінське наукове товариство відкрило конкурс на отримання грантів для українських науковців у Фінляндії. Неоподатковувані гранти можна використати на витрати на відрядження та проживання — допомога триватиме, доки триває війна рф проти України.
Сплеск підтримки української наукової спільноти почався ще в першій половині 2022 року — і не вщухає досі. Щобільше, тепер у них можуть брати участь не тільки ті вчені, які через війну опинилися за кордоном, а і дослідники, що зараз перебувають в Україні. Так, у січні 2023 року Фонд Саймонса в Нью-Йорку, який підтримує дослідження в галузі математики та фундаментальних наук, оголосив про фінансування для 405 науковців в Україні, включно з докторантами. Йдеться про невеликі щомісячні стипендії — в українській науковій спільноті зазначають, що навіть невеликі гранти та виплати допоможуть українським науковцям встояти перед новими викликами. Фонд планує видавати щорічні гранти доки триватиме війна, а після цього перейде на допомогу у відбудові української науки.
Крім того, 9 березня Європейська комісія ухвалила оновлену річну робочу програму Erasmus+ на 2023 рік. Один із фокусів програми — на підтримці проєктів, що сприяють освітній діяльності та інтеграції українських біженців за кордоном та підтримують організації, студентів і викладачів в Україні. Фінансування буде спрямовано на широкий спектр проєктів — від мовних курсів і програм культурної інтеграції до стипендій чи загальної фінансової підтримки студентів і викладачів.
Це далеко не всі приклади підтримки українських вчених нашими закордонними партнерами. Міжнародна наукова спільнота не втомлюється знаходити нові й нові рішення для підтримки науковців з України, а крім того — вчиться на цьому досвіді. Криза, у якій опинилися українська наука сьогодні, відрізняється від усіх попередніх подібних криз.
Збірка можливостей
І тут важливою є інформаційна підтримка українських науковців — в Україні та за кордоном. Ризики та виклики, з якими стикаються українські вчені сьогодні, не схожі на ті, з якими стикалися науковці з інших країн у стані війни. Зокрема, на відміну від попередніх криз, більшість українських науковців залишаються в Україні, і потребують підтримки там. Відтак, робити можливості підтримки з-за кордону для українців видимими — надважливе завдання, аби всі, хто її потребує, могли її отримати.
"Головне завдання спрямування грантів у країну — переконатися, що науковці, які є в Україні, залишаються науковцями. Щоб коли війна зрештою закінчиться, вони не залишили наукові кола та не втратили зв'язок із міжнародною науковою спільнотою", — каже Майкл Роуз, співзасновник проєкту ScienceForUkraine — "Наука для України".
Це масштабний проєкт, віртуальна міжнародна мережа дослідників і студентів, створена групою студентів-волонтерів та науковців-дослідників з академічних установ Європи та світу. Їхня місія — збирати та розповсюджувати інформацію про можливості підтримки для аспірантів та науковців України. За допомогою інтерактивної мапи українці можуть шукати актуальні можливості навчання, стажування, роботи, наукової та творчої діяльності у різних галузях на території країн Європи, Азії та Америки. Крім навчання і роботи деякі дослідницькі установи пропонують також стипендії, безплатне харчування й проживання та допомогу сім'ям біженців.
Роуз каже, що один лише SfU допоміг приблизно тисячі науковцям знайти посади за межами України, і щотижня з'являється близько 10 нових можливостей.
І якщо спочатку SfU зосередила свої зусилля на допомозі науковцям, які виїхали з України, то тепер вона прагне підтримати також і дослідників, які залишилися в країні. У вересні 2022 року разом із глобальною ініціативою "Економісти для України" вона започаткувала програму надання науковцям України 70 стипендій.
Ще один корисний проєкт запустила Європейська комісія. Портал "Європейський дослідницький простір для України" (ERA4Ukraine) — це єдиний центр для надання інформаційних і допоміжних послуг українським ученим, які змушені виїхати за кордон через війну. Портал об'єднує ініціативи на рівні ЄС, окремих країн і неурядових установ.
Тут можна знайти інформацію про визнання дипломів, актуальні вакансії, отримання соціальної допомоги та пропозиції житла для вчених і членів їхніх сімей.
На момент відкриття порталу комісарка Європейської Комісії з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель зазначила: "Ми підтримуємо дослідників та інноваторів України, які зіткнулися з безпрецедентними обставинами внаслідок російського вторгнення проти їхньої країни. Українські вчені та інноватори зробили вагомий внесок у дослідження та інновації ЄС. Очікуючи на ратифікацію Угоди про участь України в програмі «Горизонт Європа», ми забезпечили фінансування успішних проєктів уже зараз. Запуск ERA4Ukraine — ще одна важлива подія для підтримки наших українських партнерів".
Ще один спосіб підтримати українських науковців знайшли у видавництві "Bentham Science Publishers". Це видавництво наукової літератури в галузях фармакології та медицини, технічних та суспільних наук скасувало для українських дослідників плату за публікації в усіх своїх журналах до кінця 2023 року. Зокрема, це можливість для українських учених безоплатно публікуватись у понад 130 наукових рецензованих журналах, переважна більшість яких індексуються провідними бібліографічними базами даних.
Також видавництво продовжило до кінця цього року безплатний доступ до власних електронних колекцій журналів та книг українським закладам вищої освіти та науковим установам.
А що в Україні?
Рік тому МОН створило онлайн-інструмент "Info Science Bot" для інформування науковців та інноваторів про актуальні професійні можливості в Україні та за кордоном. З 19 березня 2022 року телеграм-бот "Info Science Bot" має понад 5 тисяч зареєстрованих користувачів. За допомогою клавіші "Повідомити про новину або можливість" користувачами інструменту подано вже понад 150 публікацій.
А у квітні 2023 року відбулася презентація платформи "Наука в небезпеці" (Science at Risk) для вчених, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну. На вебмайданчику можна популяризувати експертизу українських учених, знаходити міжнародних партнерів і донорів, розповідати історії українських науковців під час війни широкій аудиторії. У межах платформи українські вчені працюють в експертних робочих групах, які аналізують ситуацію у країні та шукають шляхи вирішення як нагальних, так і довгострокових проблем.
На фінансування науки в Україні у 2023 році спрямовано майже 12 млрд грн. Найбільше коштів передбачено на "академічну науку" — 8,5 млрд грн. Близько 72% загального обсягу видатків спрямовано Національній академії наук України та п'яти національним галузевим академіям наук. Ще 1,1 млрд грн спрямовано на "університетську науку".
Також держава має намір запровадити фінансування наукових публікацій українських науковців у закордонних фахових виданнях. Про це йдеться у листі МОН до закладів вищої освіти та наукових установ. За інформацією освітнього відомства, наразі МОН ініціює розроблення проєкту урядової постанови щодо державної підтримки публікацій українських вчених в іноземних наукових виданнях. Йдеться про публікації у виданнях, що включені до провідних міжнародних баз даних.
Державну стипендію Героїв Небесної Сотні цьогоріч отримали 25 найкращих молодих учених України, які мають вагомий внесок у розвиток української науки як важливої складової захисту національних інтересів України, посилення міжнародного авторитету України, внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти, а також займають активну громадянську позицію.
А для популяризації наукових здобутків молодих учених, налагодження співпраці між молодими науковцями, встановлення зв'язків з основними стейкхолдерами та закордонними партнерами в умовах воєнного стану Рада молодих учених при МОН традиційно організовує науково-популярний захід "Ніч молодіжної науки — 2023 в умовах війн". Він відбудеться 18 травня 2023 року.
Нові можливості для українських науковців від закордонних партнерів та державних інституцій відкриваються й досі. Слідкувати за ними можна на агрегаторах, про які ми згадували вище.
Усі ці програми та ініціативи важливі. Адже це вони допоможуть українській науці вижити, щоб відновити наукову інфраструктуру після війни.
Цей матеріал створено онлайн-виданням "Рубрика" в межах програми "Український фонд швидкого реагування", яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання "Рубрика" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
