У чому проблема?
Понад два мільйони українських дітей батьки та опікуни евакуювали за межі країни, щоб врятувати від війни. Більш як мільйон дітей в Україні навчаються повністю онлайн, тому що росія постійно атакує прифронтові регіони. І це не може не впливати на дітей. Вони важко налагоджують контакти з дорослими та однолітками, перестають цікавитися навчанням. Перебуваючи за кордоном, втрачають звʼязки з українським освітнім і науковим середовищем.
Яке рішення?
Шостий сезон поспіль в Україні працює проєкт Science Kids — безоплатний науково-популярний лекторій для дітей, започаткований громадською організацією "INSCIENCE". На лекціях дітям розповідають про космос, цікавих тварин, археологію, фізику, біологію та природні дива. Більшість вебінарів та зустрічей офлайн проводять українські науковці та науковиці: нейробіологи, зоологи, фізики, генетики, астрофізики, біотехнологи тощо.
Серед головних цілей освітньої ініціативи — підтримати дітлахів й закохати в науку та науковий метод якомога більше дітей в Україні та світі. І докластися до побудови свідомого й обізнаного суспільства в майбутньому.
Як це працює?
Проєкт Science Kids ГО "INSCIENCE" вирішили створити у перші місяці повномасштабного вторгнення. В організації кажуть, двигуном ініціативи стало бажання підтримати дітей, які через війну були вимушені поїхати за кордон.
Аби спростити адаптацію дітей на новому місці, команда запустила безоплатний онлайн-лекторій з вченими, де не тільки обговорювали з дітьми захопливі наукові факти, а й вчили слова країн, де вони знаходилися. Але так, щоб при цьому зберегти звʼязок з українським освітнім середовищем, однолітками та підтримати їх саме завдяки цікавому позашкільному навчанню.
"Після першого сезону Science Kids ми зрозуміли, що на такий проєкт є великий запит зі сторони дітей та батьків, і він має бути сталим та довгостроковим. Навколо нього почала формуватися спільнота дітей, які з захопленням пізнають світ разом з науковцями та науковицями. Деякі діти, перебуваючи за кордоном в одній країні, здружувалися та зустрічалися родинами наживо", — розповідає Анна Орєхова, співзасновниця INSCIENCE.
Проєкт став можливим завдяки грантовій підтримці. Тож всі вебінари є безоплатними для дітей і їхніх батьків, адже в команді переконані: зараз освіта для України важлива як ніколи.
Задачі проєкту
Діти слухають лекцію про історію фарб від майстрині Діани Дядик, м. Харків. Фото: Євген Мироненко
Основна задача лекторію — сформувати покоління дітей, які пізнаватимуть світ через науку та творитимуть прогресивне суспільство. В команді "INSCIENCE" впевнені: для того, щоб відбудовувати й розвивати повоєнну Україну, вже сьогодні в країні повинно більшати якісної, безоплатної та доступної STEM-освіти.
Ще одна важлива задача, над якою працюють у лекторії — сприяння гендерному балансу в науці. Важливо, щоби з дитинства як дівчата, так і хлопці бачили круті приклади жінок у науці та технологіях. Задля цього розклад подій формується так, щоби щонайменше половину лекцій проводили науковиці. Результати такого підходу вже можна побачити: якщо на дитячих подіях "INSCIENCE" у 2019 році у групах було близько 10% дівчат, то зараз на лекції приходить 50—60% дівчат.
А ще Science Kids — це чудова можливість для дітей отримати безоплатний україномовний контент, поспілкуватися з науковцями та науковицями, а також знайти нові захоплення та друзів з різних країн.
"Аудиторія проєкту — це діти 8-12 років, які через повномасштабну війну були вимушені переселитися до інших міст або країн. Наша мета — підтримати й розвивати природну цікавість дітей. Виховати покоління науково орієнтованих підлітків, допомогти їм пізнати себе та світ навколо через науку, мотивувати їх створювати технологічні проєкти", — кажуть в команді ініціативи.
Хто і як закохує дітей в науку?
Діти досліджують ґрунт разом із ґрунтознавицею Оленою Ожован, м. Одеса. Фото: Марина Дорошенко
Оскільки з вченими команда "INSCIENCE" працює вже понад п'ять років, тож у організації назбиралося багато контактів у цій сфері. Також команда постійно шукає нових лекторів і лекторок, зокрема серед молодих вчених. У цьому суттєво допомагає те, що освітня кураторка та ведуча лекторію Олена Компанієць — сама астрофізикиня та добре орієнтується в галузі. Станом на зараз Science Kids вдалося залучити вже понад 80 вчених.
Як пояснює проєктна менеджерка Поліна Ліміна, щоб зрозуміти, наскільки подія зацікавить дітей, є одне просте питання, яке може поставити для себе кожний лектор: а про що мені було б цікаво читати, дивитися чи слухати в дитинстві? Про кільця Сатурну? Динозаврів і мамонтів? Роботів? Єгипетські піраміди? Життя різних тварин?
"Швидше за все, те, що захоплювало нас у дитинстві, знайде відгук у сучасних дітей теж", — впевнена Поліна Ліміна.
Діти слухають лекцію про відмінність земного ґрунту від марсіанського від ґрунтознавиці Олени Ожован, м. Одеса. Фото: Марина Дорошенко
Відповіді на ці запитання насправді цікавлять і дорослих.
"Коли я побачила анонс вебінару «Чи існує край Всесвіту», я подумала: «Ого, і це дитяча лекція? Я доросла і мені дуже цікаво це дізнатися»", — додає лекторка Science Kids, ентомологиня Вікторія Терехова.
Але тільки цікавої теми не достатньо — треба ще зарядити своїми знаннями інших. Для цього команда проєкту проводить з науковцями та науковицями репетиції, де відпрацьовуються структура лекції та розповідь. За словами Поліни Ліміної, такий підхід приносить класні результати: через кілька подій вчені, які раніше не виступали перед дитячою аудиторією, вже стають класними дитячими лекторами та популяризаторками науки для дітей та батьків.
Основний секрет будь-якої популяризації — це динамічна, інтерактивна розповідь. Тож лектори завжди залучають багато візуального матеріалу, мемів і відео. Діляться захопливими історіями, проводять досліди, показують не лише фото та відео, а й справжні експонати, а наприкінці лекцій додають активності, у яких можна використати щойно почуту інформацію. Все це для того, щоб зацікавити дітей питаннями чи науковим викликом. Водночас, як відзначають самі науковці, дуже важливо поважати своїх слухачів, не надто оберігати їх від складного матеріалу і не перетворювати лекцію суто на збірник анекдотів.
"Ми досить довго шукали баланс у спрощенні інформації, адже в науці багато термінології, найчастіше незрозумілої усім, окрім вчених. Однак при підготовці лекцій так само важливо не спростити надто сильно: дітям часто до вподоби, коли вони не розуміють невелику частину матеріалу — це спонукає розбиратися в темі самотужки й після події, шукати нову інформацію і відчувати задоволення, коли вдалося провести власне невеличке дослідження", — говорить проєктна менеджерка Поліна Ліміна.
А це точно працює?
Даня, відвідувач офлайн-подій Science Kids, показує виготовлену на лекції модель вірусу, м. Харків. Фото: Юлія Іслямова
Вебінари Science Kids проходять щовівторка та щочетверга о 19:00 за Києвом.
Долучитися до трансляцій у Zoom можна після реєстрації у чат-боті за лінком. Також записи всіх вебінарів та повний розклад є на сайті проєкту.
З літа 2022 року Science Kids вдалося залучити близько 10 тисяч дітей до науково-популярних подій і запустити три офлайн-осередки Science Kids.
Для перших офлайн-просторів, які розпочали свою роботу в грудні 2023 року за підтримки ЮНІСЕФ та уряду Франції, обрали три міста: Харків, Одесу та Миколаїв. Ці міста знаходяться неподалік зони бойових дій і, за спостереженнями команди проєкту, саме там у дітей є гостра нестача спілкування з однолітками, адже в містах не вистачає безпечних локацій, а більшість шкіл працюють дистанційно. Як наслідок, втрачається мотивація до навчання й пізнання світу, погіршується моральний стан.
"Ми хотіли поєднати соціалізацію дітей з пізнавальним дозвіллям. Авжеж, для цього ми обираємо безпечні простори (укриття), розташування яких повідомляємо тільки після реєстрації з міркувань безпеки", — пояснює Поліна Ліміна.
В наукових просторах діти можуть безоплатно отримати STEAM освіту, соціалізуватися та зменшити рівень стресу, отримати практичні знання про ментальне здоров'я та харчування.
До науково-популярних лекцій команда додала активності, які дозволяють дітям трохи покращити свій настрій, заземлитися та познайомитися з деякими психологічними вправами. Особливо дітям подобається робити щось через персонажів, яких вони можуть вигадати за мотивами розповіді вчених.
"Ми отримуємо багато відгуків від батьків і дітей, як такі заходи допомагають відволіктися та підвищити інтерес до навчання — і це найцінніше", — каже проєктна менеджерка.
Діти розмальовують шопери на події, м. Харків. Фото: Євген Мироненко
До прикладу, у Харкові зустрічі в межах проєкту відбуваються в укритті однієї зі шкіл. Тут діти мають можливість зустрітися з однолітками та навчитися чогось нового, а батьки не переживають за їхню безпеку.
"Щиро дякуємо за таку чудову лекцію і взагалі можливість відволіктися та пізнати щось нове у житті, особливо під час війни! Діти у захваті! А коли дитина щаслива, то і батьки щасливі!", — такий відгук залишила після однієї з лекцій харківʼянка Марія.
"Наші діти — неймовірно розумні. Ще розумніші, ніж я думала. Це справжнє відкриття для мене! Щоразу, коли нам, як команді дорослих здається, що якась інформація буде заскладна для сприйняття, діти дивують нас своїми відповідями та знаннями, а також готовністю досліджувати нове з космічною швидкістю. Я дуже сподіваюся, що цей запал, цікавість до світу та, в найкращому розумінні, шалені ідеї діти зможуть зберегти та пронести через все життя", — говорить співзасновниця INSCIENCE та координаторка проєкту Анна Орєхова.
Як впливають STEM-події на дітей?
Ігор, відвідувач подій Science Kids, виконує психологічну вправу, м. Миколаїв. Фото: Олександр Герасименко
Є чудовий вислів, що якщо не знати фізику, то світ навколо стає сповненим магії. На думку засновників проєкту, вивчати науку слід бодай для того, щоби почувши про ретроградний Меркурій, не впадати в оману, що планета насправді вирішила змінити напрямок руху. Адже коли ми знаємо астрономію та фізику на базовому рівні, то з меншою ймовірністю повіримо, що зорі за сотні світлових років якось впливають на наше життя. Так само основи хімії, біології та анатомії можуть врятувати від згубного впливу недоказової медицини.
Спілкування з вченими дає ще одну перевагу: з раннього віку діти розуміють, як саме "працює" наука. Справжні дослідження потребують багато часу, тестувань і випробувань, до них залучено чимало людей, які ставлять усе під сумнів. Немає експертів, які зналися б на всьому — справжні науковці та науковиці легко визнають, що вони чогось не знають і пояснять, чому саме.
"Неймовірно тішить, коли самі діти починають критично оцінювати інформацію. Наприклад, надсилають нам у чат сумнівні новини, що нібито якась чорна діра незабаром поглине Землю чи десь в Америці вже висадилися іншопланетяни. У таких випадках наша команда пояснює дітям, як відрізняти якісні джерела від фейків і де шукати перевірену інформацію. Тож хороша STEM-освіта — це й запорука медіаграмотності та критичного мислення", — зазначає Поліна Ліміна.
Діти слухають лекцію про емоції від психологині Альони Бутової, м. Миколаїв. Фото: Олександр Герасименко
Не менш важливо, що на подіях координаторки спонукають дітей запитувати у вчених геть усе, що їх цікавить на тему лекції. Нова інформація про світ підвищує допитливість і розвиває креативність, змушує подивитися на щось під неочікуваним кутом.
До того ж лекторки Science Kids, справжні науковиці, діляться, що захопилися наукою саме у дитинстві:
"У молодшій школі я вирощувала гусениць метеликів, яких знаходила на вулиці, у старому серванті на балконі. З того часу я мріяла досліджувати комах", — розповідає ентомологиня Вікторія Терехова.
"Якось у школі я дізналася, що ДНК людини та ДНК банана збігаються на 70%. Звичайно пізніше я зрозуміла, що відсоток збігу там інший, що існує сміттєва ДНК, яка не несе ніякої інформації, але люди та банани мають багато спільних процесів. Але любов до науки зʼявилась саме тоді", — ділиться своєю історією біотехнологиня Олена Сироїд.
Своєю чергою астрофізикиня та освітня кураторка Science Kids Олена Компанієць згадує, що їй у дитинстві завжди було цікаво, що там у космосі. Олена зростала в селі на Херсонщині, де було неймовірне зоряне небо. Споглядання за нічним небом і фантазування про те, як розвиваються далекі цивілізації і як вони подорожують космосом, визначили майбутню професію астрофізикині.
"Мені подобається думати про науку як про ключик, завдяки якому ми відкриваємо світ навколо. Тож і дітей ми закохуємо не безпосередньо в науку, а у фантастичні речі, що нас оточують на кожному кроці.
Наприклад, ми дивимося в мікроскоп на опале листя й бачимо там тихохода — мікроскопічну тваринку. А потім, коли заглиблюємося в його історію, то виявляється, що істота розміром в один міліметр здатна вижити у відкритому космосі та навіть, можливо, випадково оселилися на Місяці через аварію космічного апарату. Так від погляду у мікроскоп на тихохода ми можемо дійти до питання, як людство готується до подорожей на інші планети і які дослідження для цього влаштовують", — каже Поліна Ліміна.
Ще більше корисних рішень!
Діти проводять досліди на INSCIENCE CONFERENCE 2023. Фото з архіву організації
Команда лекторію запрошує всіх українських дітей та їхніх батьків доєднуватися до перегляду вебінарів, і паралельно працює над тим, щоби відкрити офлайн-простори в інших українських містах, зокрема там, де багато дітей ВПО. Але щоб цікавої науки в житті дітей ставало якомога більше, вони закликають школи, гуртки та громадські організації влаштовувати події зі вченими для своїх учнів і учениць. В Science Kids кажуть, вони радо поділяться методологією та досвідом, як шукати вчених і готувати лекції у будь-якому місті.
"Ми прагнемо, щоби доступних позашкільних активностей для дітей більшало по всій Україні та за її межами. Нещодавно я натрапила на дані, що лише 7% дітей відвідують гуртки науково-технічного спрямування, тоді як за іншою статистикою близько половини учнів та учениць молодших класів мають улюбленим предметом щось зі STEM-сфери", — говорить Поліна Ліміна.
Проєктна менеджерка зауважує, коли перед дітьми, які змалечку отримали вчених за рольові моделі, постане вибір спеціальності та закладів вищої освіти — буде більше шансів, що вони оберуть саме науку чи технології, адже розумітимуть їхню цінність. Відповідно, якщо ланка вищої освіти теж розвиватиметься, в майбутньому суспільство отримає більше наукових і технологічних розробок, продуктів, стартапів і бізнесів. А це, своєю чергою, позитивно впливатиме на всі сфери життя: від якості різних послуг до обороноздатності країни. Але навіть якщо такі діти оберуть іншу професію, вони все одно виграють від STEM-освіти. Адже знатимуть, наприклад, кого та що залучити у свій бізнес, щоби зробити його інноваційнішим. І точно будуть більш конкурентними у світі, що наповнений технологіями.
Організувати дітям пізнавальне дозвілля, якщо поруч поки що нема освітніх ініціатив, подібних до Science Kids, можуть і самі батьки. Що радить команда проєкту:
- Спільне та пізнавальне дозвілля можна організувати з будь-якої побутової активності. До прикладу, на одній з офлайн-подій діти спочатку познайомилися зі складом кількох пляшок питної води з магазину, а потім заварювали чай з цих зразків і порівнювали, як відрізняється смак залежно від хімічних елементів води. На іншій події екологиня показувала учасникам та учасницям, як виглядають різні типи пластику під лупою, а потім у форматі гри всі вчилися його правильно сортувати. Ці заняття легко організувати й удома, попередньо підготувавши потрібну інформацію.
- Якщо ж у вас є можливість разом із дітьми вибратися на природу, то все навколо також може спонукати вас до дослідження. Наприклад, можна влаштувати змагання: хто побачить або сфотографує більше пташок. Для того, щоби їх розпізнати, можна скористатися застосунком Merlin Bird ID — зокрема, він ідентифікує пташок за співом. Такі ж випробування можна робити з рослинами чи грибами. Головне також одразу вчити дітей дбайливо ставитися до природи й не турбувати мешканців екосистем.
- Україномовного контенту про науку лише більшає. Дивитися команда радить канал ботаніка та лектора Science Kids Олексія Коваленка "Довколаботаніка", соцмережі Національного антарктичного наукового центру, ютуб-канали "Цікава наука" та "Наука для дітей", науково-популярні серіали від Нетфліксу (їх багато, зокрема з українською озвучкою). Чудові книжки на різні науково-популярні теми випускають такі видавництва, як "Віхола", "Ранок", "ВСЛ", "Віват", "Небо" та багато інших.
