Коли рідна мова на межі зникнення. Як в Україні рятують кримськотатарську

Міжнародний день рідної мови, день, який відзначають щороку 21 лютого за ініціативою ЮНЕСКО, англійською має назву International Mother Language Day — День материнської мови — мови, на якій розмовляла мама з немовлям з самого його народження. Свято рідної мови започатковане у 2000 році для того, щоб підтримати зникаючі мови як ознаку культурної і ментальної приналежності людини. Адже чим масштабнішою стає глобалізація у сучасному світі, тим гострішим є запит на індивідуальність. Жива мова, якою користуються в освіті, літературі, науці, культурних проектах та ЗМІ — запорука для збереження народу та його ідентичності в глобалізованому світі.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш ніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття.

Існує 6000 розмовних мов світу, близько половині з яких загрожує зникнення. 2003 року Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Основною метою хартії є захист мов, які традиційно використовуються меншинами в межах кожної держави. Підписанням цього документу Україна зобов'язалася захищати регіональні мови від зникнення, створювати можливості для вивчення їх у закладах освіти і використання в засобах масової інформації та судочинстві. Однією з 13 мов меншин, на які поширюється дія Хартії, є кримськотатарська.

Стан мови кримських татар пригнічує. Протягом десятиліть вона втрачає носіїв, мовній зв'язок між поколіннями щезає, окупація кримського півострова, коли частина сімей опинилися на материку, а частина залишилася на окупованій території, ще більш прискорила цей сумний процес. За даними ЮНЕСКО, кримськотатарська – одна з мов, які перебувають під серйозною загрозою зникнення.

Що відбувається з кримськотатарською зараз?

Як і багато інших національних меншин у збереженні своєї мови, самобутності і культури, кримські татари бачать для себе основне завдання сучасності. У цю задачу входить збереження кримськотатарської мови серед зрілого покоління і передача його молодим поколінням. Популяризація, створення широкомасштабних культурних проектів кримськотатарською мовою: виробництво кіно, теле- і радіопередач. Збереження і передача музичних традицій кримських татар, заохочення молодих співаків, написання віршів і пісень. Друк літературних творів, періодичних видань та підручників.

Це все, безумовно, має стати повноцінною частиною державної політики в Україні. Певні кроки для цього вже зроблено. До прикладу, у січні цього року уряд України оприлюднив проект довгоочікуваної всіма кримськими татарами Концепції розвитку кримськотатарської мови до 2032 року. "Це стратегічне питання не тільки для корінного народу, а й для всієї української нації", — наголосив міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Поки що в Україні кримськотатарську мову можна опанувати лише у двох ВНЗ. 

Київський національний університет ім.Т.Шевченка став першим вищим навчальним закладом, розташованим на материковій Україні, де з'явилась спеціальність "кримськотатарська філологія" — у 2014 році він розпочав прийом абітурієнтів. В Інституті філології і журналістики Таврійського національного університету ім.В.Вернадського, який було евакуйовано з окупованого Криму, також вивчають кримськотатарську. 

"На жаль, — каже директор Інституту філології та журналістики ТНУ Світлана Кузьміна, — наш університет не має кафедри кримськотатарської мови: не можемо дозволити собі такої розкоші з причини мізерного державного фінансування. Але є викладачі та студенти, які навчаються за спеціальністю "Філологія. Кримськотатарська мова та література" — 10 студентів на бакалавраті та 2 в магістратурі. Небагато, бо поки що існують певні складнощі з працевлаштуванням". 

Є проблеми і з кількістю бюджетних місць, книгами та підручниками. Викладачі і студенти самотужки приносять книжки, розшукують необхідні матеріали в інтернеті.

Втім, вішати носа ще зарано, попит на знавців кримськотатарської мови і літератури зараз в Україні зростає. Цікавляться нею не тільки представники корінного народу Криму, адже, як справедливо зазначив міністр: "Володіючи "українською тюркською", людина відкриває для себе весь тюркський світ, який нараховує близько 170 млн людей".

Найкраще це розуміють у кримськотатарських спільнотах, які ініціюють і часто власними силами займаються організацією осередків вивчення кримськотатарської мови для дітей, створюючі для цього найсприятливіші умови при практично повній відсутності централізованого фінансування.

Кримськотатарська для дітей

Громадська організація "Алєм" створена в Криму 11 років тому, останні 7 років здійснює свою діяльність на континентальній Україні. 

"За ці роки, — розповіла Ленура Халілова, координаторка секції кримськотатарської гуманитаристики, — ми набули великої кількості друзів, партнерів, однодумців, завдяки підтримці яких ми можемо реалізувати неймовірно сміливі та корисні проекти! За нашою ініціативою у 2018 році у Малій Академії Наук України було відкрито секцію "Кримськотатарська гуманітаристика", яка дає змогу учням з усієї України готувати наукові роботи з історії та культури кримських татар, представляючи свої результати на всеукраїнському конкурсі наукових робіт.

За роки роботи секції було захищено більш ніж 50 наукових робіт, щорічно на всеукраїнський етап конкурсу надходить близько 11 робіт з кожної області України. При чому беруть в ньому участь не тільки киримли. Нам всім запам'яталася робота маленької україночки, яка в своїй роботі порівнювала українські та татарські казки та сама переклала українською кримськотатарську казку". 

Тема наукових досліджень учасників МАН найрізноманітніша – від традицій і звичаїв кримських татар, історії, кримськотатарської літератури, традиційної хореографії та музичних інструментів періоду Кримського ханства до традицій кримськотатарської кухні і створення інтер'єру в помешканнях кримських татар. Усі роботи готуються і презентуються за бажанням юних науковців кримськотатарською або ж українською мовами.

Також на базі МАНу два роки тому ГО "Алєм" при партнерстві з ТНУ ім. В. Вернадського було створено і курси кримськотатарської мови, культури та історії "Фідан", що в перекладі означає "Паросток". Проект став свого роду артхабом, що об'єднав викладачів, дітей та батьків у прагненні створити особливу освітню навчальну атмосферу у недільній школі з вивчення мови корінного населення Криму. Зараз студія "Фідан" працює онлайн, але має надію після закінчення карантину повернутися до міжнародних культурно-освітніх поїздок, повноцінних відвідувань музеїв, театрів, художніх галерей, літніх шкіл за різними науковими напрямами, які показали себе добре і дуже подобалися дітям в "допандемічні" часи.

Відчувши попит на мовні курси від батьків своїх вихованців, "Алєм" активно працює над створенням програми для дорослих, а також над запуском нового інноваційно-освітнього простору з онлайн-залучення з Криму талановитої молоді та сприяння громадській та соціальній активізації молодих. "Саме цей центр стане платформою для реалізації проекту, який зможе зробити наш рідний Крим ще ближчим до сердець українців!"

Більше, ніж просто мова

ГО "Кримська родина" була створена у 2014 році після окупації Криму, коли сотні Кримськотатарських сімей були змушені покинути свою Батьківщину.  "Тут, у Києві, — ділиться спогадами Аніфе Куртсеітова — голова організації, — ми побачили необхідність об'єднати наші сім'ї, допомагати морально один одному і найважливіше — створити умови для збереження своєї мови і культури. Ми взялися організувати курси для дітей, спочатку це були уроки кримськотатарського мови і починалися ці уроки для семи дітей. Незабаром, до нас стали приєднуватися і інші сім'ї, ми стали розширювати заняття, знайшли вчителів по уроку музики, танців. Я довго шукала вчителя з історії Криму і кримських татар, і пару років тому у нас почалися перші в світі уроки з рідної історії. Також організували заняття з національної вишивки для старших дітей і батьків. За ці роки організація стала однією з найбільших організацій, понад 100 дітей навчається на постійній основі, працюють 10 фахових викладачів.  Ми ставимо собі дуже багато завдань і намагаємося їх виконувати. У нашому центрі постійно проходять різні заходи — конкурси читців рідної мови, Олімпіади з історії Криму і кримських татар, національні свята кримських татар, літературні вечори, пам'ятні заходи до різних важливих дат нашого народу.  Нещодавно ми завершили один із найважливіших проектів — випустили перший підручник з історії Криму і кримських татар на двох мовах — українською і кримськотатарською. Також створили освітню платформу, на якій виклали курс уроків з історії Криму і кримських татар, цикл цікавих пізнавальних лекцій на теми історії, культури і мистецтва нашого народу. Над цим проектом ми працювали кілька років і раді поділитися нашими напрацюваннями з усіма бажаючими. На Платформу може зайти будь-яка людина з будь-якого куточку світу і отримати важливі знання".  

У кримській родині говорять з гордістю: діти, які навчаються в центрі, вже дуже добре знають свою історію, розбираються у важливих датах свого народу.

Вчителі центру – чудові фахівці, знавці своєї справи, які люблять дітей і розуміють важливість таких занять далеко від рідного краю.  У центрі працюють два філолога, вчителі кримськотатарської мови — Ельміра Куртмоллаєва і Мамуре Чабанова.  Вчителі музики та вокалу — це заслужена артистка АР Крим та України — Ельзара Баталова і Джеміль Комурджі — талановитий Кримськотатарський музикант. Уроки історії Криму і кримських татар веде молодий письменник, автор серії книг за кримськотатарською тематикою — Бекір Аблаєв. І багато інших фахівців. Консультує, допомагає по всім методичним питанням провідна тюркологиня, Ірина Дрига.

Дитячий центр "Кримської родини" працює на базі 165 школи міста Києва. "Ми займаємо п'ять класів, актовий зал, музичний кабінет. Нещодавно відремонтували ще одне приміщення, тепер це творча майстерня для наших уроків мистецтва. Ми її створювали повністю в Кримськотатарському стилі і це наш дуже дорогий серцю куточок," — пояснює Аніфе Куртсеітова.

І хоч зараз, як і у всіх, більшість занять центру приходить онлайн, кількість уроків або поставлених завдань не зменшується. "Закінчили книгу з історії, відразу ж приступили до реалізації наступного проекту — це перші дитячі посібники та робочі зошити з кримськотатарської мови для дітей різного віку латинкою.  Поки таких не існує і наші вчителі готують уроки без таких важливих посібників.  Робота йде активно і, думаю, буде хороший результат. Також проходять зйомки декількох корисних відеолекцій на тему нашої культури, йде підготовка до запису кількох пісень наших солістів, готуємо конференції на тему Кримськотатарського мови".

Херсонщина — другий дім для 12 тисяч кримських татар

Але не Києвом єдиним. У Херсонській області, де традиційно проживає велика кількість киримли, у селі Новоолексіївка Генічеського району вже третій рік поспіль відкриваються класи з викладанням кримськотатарською мовою.

Після окупації Криму Херсонщина стала своєрідним "рятівним острівком" для кримських татар: сюди виїжджали ті, хто відчував тиск з боку окупантів, тут же осідали ті, хто вже не зміг потрапити до Криму. Майже 40% мешканців Новоолексіївки — це кримські татари. Ще до окупації вони оселялися тут, повертаючись додому після депортації, коли на той час не могли влаштуватися в Криму.

Кримськотатарська мова та література вивчається у Новоолексіївській школі з першого по одинадцятий клас, охоплені всі учні. У школі навчаються 645 учнів, з них 360 дітей – з родин кримських татар. Новоолексіївська школа №1 – єдина на материковій України, де кримськотатарську мову та літературу викладають для учнів з першого по одинадцятий класи як предмет.

А в самому Херсоні плекання мови киримли взяла на себе Благодійна організація "Кримськотатарський культурно-спортивний центр "Куреш" та Херсонська обласна бібліотека імені Олеся Гончара.

Чому питання мови в кримських татар — одне з найгостріших

Організацією гуртку кримськотатарської мови вже третій рік поспіль займається голова правління БО "Куреш" Лейля Джаксім. Попри те, що в області понад сорок років живуть кримські татари, у Херсоні таких курсів ніколи не було​. За ініціацією "Куреш" гурток було створено на базі однієї зі шкіл міста. Відкриття таких курсів – життєва необхідність. Зберегти мову і культуру народу, який через російську окупацію Криму знову втратив батьківщину — першочергове завдання благодійної спільноти.

"Це важка тема для нашого народу – молодь втрачає мову, — каже Лейля Джаксім, — кримськотатарською мовою говорять вдома, але здебільшого це найстарше покоління. Хотілося б, щоб і малеча вільно володіла нею".

Спочатку вся робота проводилася на кошти меценатів, але у 2020 році після звернення до міського відділу освіти було виділено півставки вчителя кримськотатарської офіційно. Тепер на базі школи номер 12 міста Херсона, тричі на тиждень діти трьох найближчих шкіл опановують тонкощі мови своїх предків.

"Нам дуже пощастило з викладачкою, — продовжує Лейля Джаксім, — Аблямітова Лілія Халіловна — чудовий фахівець. Її спеціалізація — українська і кримськотатарська мови, вона теж переселенка і тому, як ніхто інший, розуміє важливість нашої спільної справи. Ми хочемо, щоб створювалося автентичне середовище та діти могли вивчати материнську мову. На жаль, зазвичай буденне життя нас поглинає, старші члени сімей йдуть і уносять з собою мову. Наша мета — не дати їй піти у забуття".

З навчальною програмою і методичними рекомендаціями допомогла Асоціація кримськотатарських вчителів, з якою тісно спілкується "Куреш", значну частину матеріалів знаходять в інтернеті. Роздруковують і копіюють багато матеріалів, починаючи від розмальовок і до художніх видань, демонструють відеоматеріали, мультфільми на мові киримли, влаштовують творчі зустрічі — все, щоб дітям було різноманітно і цікаво.

Основна проблема — фінансова. Завдяки підтримці директора школи вдалося "вибити" зарплату для викладача, але гурток не має навіть власного комп'ютера. Дуже не вистачає державної підтримки. За словами Лейли Джаксім, наразі немає жодного закону, який підтримував би кримськотатарську меншість.

А протягом останніх років херсонська бібліотека ім. Олеся Гончара тісно співпрацює з кримськотатарською спільнотою міста.

Так, доброю традицією книгозбірні стало свято до Дня рідної мови "Мови різні, а душа одна!", до участі у якому запрошуються всі національні діаспори Херсонщини, в тому числі і представники «Кримськотатарського культурно-спортивного центру "Куреш".

У 2019 році до 75-й річниці депортації кримських татар митці Генічеського району презентували в залах бібліотеки творчу виставку "Наш Крим", яка включала в себе експозицію образотворчого мистецтва, присвячену національному герою кримськотатарського народу Номану Челебіджихану, фотовиставку з фотографій із сімейних альбомів кримськотатарських родин і світлин сучасних подій, які стосуються окупації Криму, художню виставку «Кримський колорит» — мальовничі пейзажі Криму, створені з любов'ю і майстерністю.

У минулому році, вже під час карантину, за ініціативи працівників книгозбірні був започаткований відео флешмоб "Шевченкове слово", учасники якого читали твори Великого Кобзаря рідною мовою. Лейля Джаксім також прийняла участь у відеофлешмобі та прочитала вірш "Бували й войни й військові свари…" кримськотатарською мовою.

На цьому бібліотека не зупиняється, у 2021 році бібліотека Гончара започатковує новий культурно-просвітницький проект "Простір, де зустрічаються культури", в ході якого запланована подальша і дуже цікава співпраця з осередками всіх національних меншин у Херсонській області.

До речі, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України звернулося до корпорації Google з проханням включити кримськотатарську мову у Google Translate.

Читайте також, як кримчани творять зміни в Україні та куди звернутися за допомогою кримчанам-переселенцям.