fbpx
Сьогодні 21/10/2020 05:24
Пояснюємо 08:54 25 Бер 2019

Розслідування Мюллера: чи винний Трамп і чому рано ставити крапку

Українські ЗМІ поширили інформацію про те, що розслідування Роберта Мюллера виправдало Дональда Трампа. Розбиралися у ситуації, де правда, а де «мистецтво заголовку».

Фото redstate.com

Чи викличе спецпрокурор Мюллер свого Президента США до суду?

Роберту Мюллеру за законом заборонено особисто обвинувачувати президента. Тому спецпрокурор лише провів розслідування, причому відмовився навіть надати справі фінальну оцінку у якості прокурора, але виклав усі факти й аргументи "за" і "проти" трактування поведінки президента як кримінальної. Тепер інші сили повинні вирішити, чи є прийнятна для Президента Сполучених Штатів поведінка, описана Мюллером. Такими силами є, з одного боку Департамент юстиції США, а з іншого – Конгрес США, який буде проводити незалежне розслідування.

Чи правда, що звіт Мюллера не має жодних доказів злочинів Трампа?

Ми не знаємо. Справа в тому, що повний звіт розслідування Роберта Мюллера (близько 1000 сторінок!) не опублікований у медіа, а був направлений спецпрокурором до Департаменту юстиції, де його протягом двох днів вивчали Генеральний прокурор США Вільям Барр і куратор розслідування та замісник генпрокурора Род Розенштайн. Саме Вільям Барр виклав "короткі висновки розслідування Роберта Мюллера" (4 сторінки!) для Конгресу США, які відразу зустріли негативну реакцію Демократичної партії та інших політичних противників Дональда Трампа. Вільям Барр не консультувався із Робертом Мюллером щодо тексту "листа із висновками", що викликає недовіру з боку критиків Дональда Трампа, які тепер вимагають оприлюднити повну версію звіта спецпрокурора Роберта Мюллера.

Звідки така недовіра генпрокурору США Вільяму Барру?

Вільям Барр розглядається багатьма в американському політикумі як персонально лояльний Дональду Трампу президентський призначенець, зацікавлений у збереженні влади свого шефа та зменшенні тяжкості звинувачень з боки команди прокурорів Роберта Мюллера. Власне, Барр підтримав звільнення Трампом Джеймса Комі (9 травня 2017 р.), а також атакував призначення деяких прокурорів у команді Мюллера через політичні мотиви: пожертви, які вони внесли на користь передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон, критичні конфлікти інтересів. Лідери Демократичної партії у Конгресі заявили, що Конгресу потрібні "повний звіт і основні документи, щоб Комітети могли продовжити своє незалежне розслідування". Незважаючи на недовіру, Вільям Барр впевнений у своїй правоті та обіцяє випустити якомога розширений варіант звіту Роберта Мюллера після певних юридичних процедур (у тому числі узгодження редакції зі спецпрокурором).

Доцільним буде зазначити, що на початку свого листа членам Комітету з питань судочинства Сенату Сполучених Штатів від 24 березня, Вільям Барр вказав: "Хоча мій огляд звіту все ще продовжується, я вірю, що опис звіту та переказ основних висновків Спеціального радника й результатів його розслідування становить публічний інтерес". Тобто, ми можемо мати справу із політичним маніпулюванням, ловкою грою Адміністрації Трампа на очікуваннях публіки: Генеральний прокурор ще навіть не закінчив ретельне дослідження звіту, однак ЗМІ вже встигнуть рознести новини під заголовками "У США оприлюднили звіт Мюллера. Трамп невинний", і таким чином вже сформують "порядок денний" світових новин, замість того, щоб "дати новині охолонути". Цією ситуацією вже скористалися чиновники Білого дому та депутати Республіканської партії, які заявляють, що лист Барра "повністю виправдовує" Трампа, кепкують з "безглуздості розслідування" та вимагають від демократів "визнати, що були неправі". Генпрокурор Барр прекрасно розуміє, що перше враження відразу запам'ятовується, через що він і маніпулює "публічним інтересом" та кидає позитивний меседж на користь Президента Трампа, при тому, що досі не закінчив юридичний аналіз звіту Спеціального радника Мюллера. Нагадуємо, що Роберт Мюллер не виправдав Дональда Трампа, і на момент написання цього тексту не прокоментував "стислого переказу" Вільяма Барра.

А що ж робить Мюллер?

Роберт Мюллер прийняв рішення особисто не давати юридичної оцінки діям Президента США, а провести розслідування та представити його результати на розсуд Генпрокуратури США. Це стосувалося як звинувачень проти Дональда Трампа стосовно зв'язків із Кремлем, так і стосовно перешкоджання правосуддю. Замісник генпрокурора Род Розенштайн заявив, що не знайшов доказів провини Дональда Трампа "без жодних сумнівів", а Генеральний прокурор Вільям Барр додав, що спеціальний радник Роберт Мюллер не рекомендував жодних подальших звинувачень. Роберт Мюллер не був персонально присутній у будівлі Білого дому чи Департаменту юстиції в ході цих вихідних, і з ним не консультувалися стосовно тексту листа. Схоже на те, що Роберт Мюллер, сам член Республіканської партії, вирішив "умити руки": представити факти, але залишити рішення щодо переслідування Д. Трампа на совісті його лояльних призначенців В. Барра та Р. Розенштайна.

Невже ж у листі Вільяма Барра не міститься жодних доказів злочинів?

Це не зовсім так. Чотири сторінки листа В. Барра представляють собою "стислий переказ" основних результатів розслідування Р. Мюллера, однак із коментарями Генерального прокурора, який у всіх випадках намагається врятувати шефа (виникає питання, і навіщо йому наймати стільки адвокатів із такими прокурорами?). У переказі Барр намагається видавати себе "заплутаним" розслідуванням колеги, наприклад, стосовно перешкоджання Трампом правосуддю він пише, що звіт спецпрокурораспецсп "залишає невирішеними питання, що саме спеціальний радник вважає за "складні проблеми" законодавства і факту стосовно того, чи можна розглядати дії та наміри Президента як обструкцію". Якщо звинувачення у державній зраді на користь Кремля можуть бути відкинені через відсутність доказів провини "поза розумним сумнівом", то з іншої сторони, як Генеральний прокурор США, Барр відповідатиме саме за продовження переслідування Д. Трампа за перешкоджання роботі прокуратури, однак навряд чи захоче ризикувати власним звільненням з високої посади. У теперішньому листі В. Барра він заявляє: "Після огляду остаточного звіту Спеціального радника стосовно цих питань, консультації з чиновниками Департаменту, у тому числі з Офісом Юрконсульта, користуючись принципами федеральної прокуратури у наших діях, Замісник Генерального прокурора Род Розенштайн та я прийшли до висновку, що розслідування Спеціального радника недостатньо, щоб встановити, що Президент скоїв правопорушення щодо перешкоджання правосуддю".

Водночас, Барр переказує істотні факти з розслідування команди Мюллера, які підтверджують: Москва намагалася втручатися у вибори в США на боці Д. Трампа, у тому числі через хакерські атаки та розповсюдження пропаганди "Агентством інтернет-досліджень". Однак, як не парадоксально, ці факти можна інтерпретувати таким чином, що це Кремль винний, а у діях Президента Трампа складу злочину немає. Саме такої інтерпретації і намагається дотримуватися Генпрокурор Барр. Цитуючи звіт, Вільям Барр заявляє: "Розслідування не встановило, що члени передвиборчої кампанії Трампа домовлялися чи координували зусилля з урядом Росії в її спробах вплинути на хід виборів". Як повідомляє Генеральний прокурор, команда Роберта Мюллера не знайшла громадян США, у тому числі пов'язаних із виборчою кампанією Трампа, які б свідомо співпрацювали із "Агентством інтернет-досліджень". Прокуратура також має намір притягнути до кримінальної відповідальності офіцерів Збройних сил Російської Федерації за операції у вигляді хакерських атак, але не знайшло зв'язків цих офіцерів із штабом виборчої кампанії Трампа.

Що в результаті?

Якщо вірити листу Вільяма Барра, Спеціальний радник Роберт Мюллер та його команда не знайшли доказів свідомої співпраці Дональда Трампа та представників його штабу із Москвою заради впливу на вибори. У той же час, Роберт Мюллер не виправдав Дональда Трампа у справі перешкоджання правосуддю, навівши факти обструкції у своєму звіті. Спецпрокурор залишив ці факти на розсуд Генерального прокурора Барра, який, однак, вирішив не переслідувати Президента США, заявивши, що не найшов складу правопорушення у діях Дональда Трампа. Нагадуємо, що, відповідно до заяви самого Вільяма Барра, він так і не закінчив свій розгляд звіту Роберта Мюллера.

Що далі?

Лідери Демократичної партії у Конгресі мають рацію: навіть якщо Генеральний прокурор не має намірів переслідувати Дональда Трампа, це не зупинить незалежних розслідувань комітетів Конгресу. І повний варіант звіту команди Спеціального радника буде Конгресові у нагоді. Голова Комітету Палати представників з питань судочинства у США Джеррольд Надлер не повністю переконаний в тому, що звіт Роберта Мюллера виправдовує Президента Трампа. Він пообіцяв притягнути Генерального прокурора до допиту перед Конгресом стосовно звіту Роберта Мюллера: "Спеціальний радник Мюллер працював протягом 22 місяців, щоб визначити, якою мірою Президент Трамп перешкоджає правосуддю. Генеральному прокурору Барру вистачило 2 днів, щоб сказати американському народові, що, хоча Президент не виправданий, з боку Департаменту юстиції не буде жодних дій."

Окрім комітетів Конгресу продовжиться розслідування та судочинство у правоохоронних органах. Команда прокурорів Мюллера офіційно не розпущена і може співпрацювати з цими органами. Найважливішим серед них є Прокуратура Нью-Йорка, у якій можуть представити звинувачення Тут членам родини Дональда Трампа, та представникам Тhe Trump Organization стосовно злочинів, які знайшла команда Р. Мюллера у ході свого розслідування (але не пов'язала із співпрацею з Кремлем чи перешкоджанням правосуддю). І для цих нових розслідувань стануть у нагоді колишні союзники Дональда Трампа, які пішли на співпрацю із Робертом Мюллером: Майкл Флінн, Пол Манафорт, Майкл Коен, Аллен Вайселберг, Рік Гейтс. Усі вони мають інформацію про "темні" справи родини Трампів, тож навіть зберігши репутацію щодо розслідування прямих контактів з Москвою, Дональд Трамп ризикує втратити її у безлічі "дрібних" судових справ навколо свого бізнесу.

Зі свого боку Адміністрація Трампа та Республіканська партія будуть поширювати заяви про "повне виправдання президента Робертом Мюллером" та кепкувати над опонентами, намагатися контролювати наратив. Для республіканців важливо зберегти у ЗМІ атмосферу "перемоги Трампа" напередодні наступних президентських виборів; довести, що Президент Сполучених Штатів не брехав про свою невинність. Для виборців має істотне значення відсутність брехні у словах кандидата у президенти, тож для Дональда Трампа, відомого за свої перебільшення та викривлення правди, є достатньо цінною можливість похизуватися перед ЗМІ тим, що його постійні запевнення у тому, що "колюзії немає" тепер будуть підтверджені результатами розслідування. Крім того, республіканці будуть намагатися розпочати "контратаку" проти улюбленців демократів: Барака Обами та Гілларі Клінтон. Вони навряд чи зможуть особисто завадити Б. Обамі, однак можуть атакувати чиновників, призначених за часи його адміністрації, таких як Марі Йованович, проти якої республіканці організували справжні кулуарні інтриги, до яких вони змогли втягнути й Генеральну прокуратуру України.

Чи загрожує Дональду Трампу імпічмент через звіт Роберта Мюллера?

Це питання до Конгресу США. На нашу думку, враховуючи наближення чергових президентських виборів, якщо країна і позбудеться Президента Трампа, то скоріш за все на виборах. Якщо у Конгресі Палата представників все ж оголосить Президенту Трампу імпічмент, справа залишиться за Сенатом, у якому республіканці змогли зберегти більшість. У Сенаті (зараз це 53 республіканця, 45 демократів, 2 незалежних) за імпічмент повинні проголосувати 67 осіб: це всі сенатори-демократи та незалежні, плюс ще 20 сенаторів-республіканців. Тож, імовірно, Дональд Трамп зможе "пережити" процедуру імпічменту, а це, у свою чергу збільшить його рейтинги. Подібна ситуація трапилася із Президентом Сполучених Штатів Білом Клінтоном: із початком процедури імпічменту його рейтинги продовжили зростати, бо, втомившись від розслідувань протягом багатьох років, громадськість вже не вважала, що неправдиві свідчення президента про особисті стосунки становлять дуже тяжкий злочин або правопорушення. Тим часом економіка США також продовжувала зростати. Коли голосування у Сенаті в лютому 1999 року не змогло успішно відсторонити Б. Клінтона від влади, воно вплинуло на суспільний настрій, посиливши позиції президента. Знаючи історію, можливо, що Демократична партія так і не вирішить розпочинати процедуру імпічменту. В решті-решт, це залежить від вивчення Конгресом фактів, які представлені у повному звіті Роберта Мюллера, а не у "конспекті" Вільяма Барра.

А також представляємо вам скани листа Вільяма Барра про результати звіту Роберта Мюллера:

Розслідування Мюллера

Розслідування Мюллера

Розслідування Мюллера

Розслідування Мюллера

1833

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: