Близько 600 людей прийшли на допомогу — у Києві впродовж тижня небайдужі усували наслідки ракетної атаки

У чому проблема?

2 січня росіяни здійснили масовану ракетну атаку на міста України. У Києві найбільше постраждав Солом'янський район: загорілися багатоповерхові житлові будинки, ударною хвилею вибило балкони та вікна, окремі квартири повністю знищені вогнем.

В одній із цих квартир, на восьмому поверсі разом зі своєю свекрухою проживала Ірина. Жінка розповідає, що в день, коли пролунала повітряна тривога, вона спустилася в паркінг. Свекруха залишилася вдома, адже через проблеми зі здоров'ям їй було важко спускатися та підійматися сходами — тож вона вирішила перечекати повітряну тривогу вдома — разом із кішкою.

"Пролунав вибух, уламок потрапив у нашу квартиру, і вона майже зразу зайнялася. Нам просто не змогли допомогти, тому що вибухали машини, все було заблоковано. Бабуня моєї доньки, моя свекруха, не змогла вийти, бо заблокувало двері. Вона, на жаль, загинула," — згадує Ірина.

Зараз жінка живе в сестри. Додає, що дуже допомагають співробітники університету, в якому вона працює, родичі та знайомі. Адже після трагедії у неї залишилося тільки те, з чим вона вибігла в укриття.

Іринина сусідка з другого під'їзду також розповідає, що чудом вижила — саме тоді, коли вдарило в будівлю, вона була за двома стінами та йшла у ванну кімнату. Тепер у неї немає балкона та вікон, але найголовніше — вціліло життя.

Яке рішення?

Щойно стало відомо про наслідки ракетної атаки, громадські організації Los Solomas та "Солом'янські котики" об'єдналися, щоб допомогти постраждалим. Альона Нікітіна, координаторка Los Solomas, каже, що людей навіть не довелося кликати, вони самі підходили, писали та виявляли готовність волонтерити. Максим Фомін, координатор "Солом'янських котиків" додає: "Ми кинули клич у наші канали, додали охочих в чат. Коли люди приходили, ми вже давали їм роботу на місці". Хлопець розповідає, що, попри ненайкращі погодні умови, волонтерити прийшло багато людей, і з кожним наступним днем їх не ставало менше. 

Як це працює?

Квартира повністю просочена запахом горілого, з вцілілого тут — металева рама від дзеркала. Там, де раніше була спальня, працюють двоє школярів Поліна та Михайло. Вони розгрібають лопатами згарище та виносять важкі мішки. Учні знаходяться на місці подій з першого дня. Про те, що потрібна допомога, дізналися з соціальних мереж.

Чат волонтерів був створений одразу, за тиждень роботи до нього долучилося майже 600 людей. Тут координатори публікують найважливішу інформацію, волонтери відкликаються на запити, а постраждалі можуть звернутися за допомогою. 

Координатори також відповідають за те, аби розподілити обов'язки відповідно до вмінь людей: когось направлять прибирати завали; тих, що мають будівельний досвід, долучать до ремонтних робіт; а когось візьмуть піклуватися про волонтерів і постраждалих та зігрівати їх чаєм й обідом.

Саме за останнє відповідає Олександра. Коли на вулиці падає дощ, а під ногами — болото, надважлива місія Саші — додавати енергії та внутрішнього тепла. Дівчина відповідає за фудкорт та роздачу перекусів.

Окрім фудкортів, небайдужі на локації організували польову кухню, куди кожен охочий міг принести домашню їжу, бутерброди, каву. Знаходилися навіть ті, хто приносив вареники й пельмені, які зразу ж на місці варили та ще теплими роздавали волонтерам.

Перекусили — пора знову до роботи. А її тут непочатий край! 

"Працюємо невпинно: вивозимо сміття, зашиваємо вікна людям, прибираємо квартири, кому потрібна допомога, підвозимо якісь матеріали. Це постійний процес," — коментує Максим Фомін. Спершу команда власними силами закупила необхідні речі, згодом долучилися "Епіцентр" та підписники спільноти, які надавали будматеріали або донатили кошти на їх придбання.

Однією з головних потреб є закриття вікон плитами. Максим ділиться, комунальники планували вмикати опалення, а через OSB-плити тепло виходить не так швидко, як через плівку, якою спершу закривали пошкоджені місця будинку. Не вистачало акумуляторних інструментів, якими можна було б нарізати плити потрібних розмірів. Лише на четвертий день на локації запрацювало чотири пилорами (верстати для розпилювання дерева) для оперативнішої роботи. 

Поруч із будинком група волонтерів прибирає уламки скла, які маленькими шматками непомітно ховаються у траві.

Волонтерка Таша розповідає "Рубриці", що хоч і не живе в цьому районі, але прийшла допомагати: "Розумію, що в певний момент щось схоже може статися і зі мною. Це мотивує людей, які тут проживають — що їм можуть допомогти й вони не одні".

Станом на 8 січня волонтери закінчили прибирання території. Зараз пошкоджена локація виглядає так: