Депортація, дискредитація та приховані інтереси у війні: як працює російська дезінформація щодо ЄС та України

У чому проблема?

Після початку повномасштабного вторгнення значно пришвидшилась європейська інтеграція України. Росіяни бачать у цьому загрозу, тож намагаються протидіяти. Один з інструментів їхньої боротьби — дезінформація. Вони постійно засмічують наш інформаційний простір, вкидуючи фейки про Україну та ЄС.

Зазвичай ці фейки доволі абсурдні та звучать як нісенітниці, проте російська пропаганда працює не над якістю, а над кількістю. Головна задача — не змусити повірити в один конкретний обман, а настільки засмітити інформаційний простір людини, щоб у голові з'явилась думка "не все так однозначно".

"Велика частина фейків дійсно зроблена як якась маячня, яка легко спростовується, але сенс у тому, що їх багато. Коли ти 10 разів під різним соусом почув одну і ту саму думку, і нехай щоразу її спростували, вона все одно десь осідає. І потім з'являються думки: можливо, в цьому випадку спростували, але так багато інформації на цю тему — хто його знає, де та правда", — пояснює Вадим Міський.

Ще одна проблема в тому, що спростування вимушене наздоганяти фейк. Крім того, зазвичай про нього дізнається значно менше людей, ніж про сам фейк, оскільки це більш сухий аналітичний матеріал. Він не розповсюджується так швидко, як емоційні заголовки про українців, які буцімто спалили будинок у Німеччині.

Яке рішення?

Боротись з кожним окремим фейком необхідно, але значно ефективніше працювати з наративами російської пропаганди. Під цим терміном мається на увазі сукупність фейків пов'язаних спільною темою. Щоб протидіяти, треба розуміти ці наративи та знати контраргументи до них.

"Потрібно через приклад конкретних фейків розповідати про сам наратив, в який вони вкладаються. І далі шукати контртези до самого наративу — це значно ефективніше. Так людина розумітиме, чого очікувати від  російської пропаганди і буде до цього підготовлена", — розповідає про роботу з наративами Вадим Міський.

Як це працює?

Головна мета російської дезінформації в цій темі — демонізувати Європейський Союз та переконати українців, що він несе виключно загрозу для нашої держави. Цей меседж росіяни запакували, наприклад, у такі наративи:

• Європейці втомились від українських біженців та хочуть повернути їх додому
• Лідери ЄС підтримують Україну через свої нацистські погляди
• Причинами війни в Україні є загарбницькі бажання американців і європейців, а не росіян

І це не вичерпний перелік. Далі "Рубрика" на прикладі конкретних фейків спростовує наративи російської пропаганди та наводить контраргументи до них.

У березні в мережі з'явився скриншот нібито з сайту Представництва Європейського Союзу в Україні, в якому йшлось про депортацію 830 тисяч українців. Таке рішення Рада Європи наче ухвалила через масові протести українців по всій Європі.

"Учора Рада ЄС ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти осіб прибувших з України на тимчасове перебування. 830 тисяч українців буде депортовано з території ЄС До 15 квітня 2024 року", — йдеться у повідомленні.

Сьогодні ми вже бачимо, що це був фейк бодай тому, що надворі вже травень, а українців так ніхто і не депортував. Ще раніше з ним розібрались фактчекери проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що це фото справжнього сайту, на якому замінили оригінальний текст власним. Такий висновок зробили, оскільки заголовок новини не збігається із тим, що можна побачити вгорі скриншоту.

Текст справжньої новини був про те, що Рада Європи продовжила персональні санкції за порушення територіальної цілісності України та починався словами: "Загарбницька війна Росії проти України".

На фейковість повідомлення вказують і помилки у правописі. Слова "проти" та "осіб" написані разом. Прийменник "до", хоча й не на початку речення, написаний з великої літери. Також вжили русизм "прибувших", що є неправильним перекладом російського "прибывших".

Хибним також виявися телеграм-бот, вказаний у повідомленні. @EEAS_deportation_bot — наче від Європейської служби зовнішніх справ (EEAS). Проте фактчекери встановили, що на сайті відомства немає жодного посилання на нього. А якщо перейти до цього бота в телеграмі, то він пропонуватиме підписатись на анонімний канал.

З 4 березня 2022 року на території ЄС діє тимчасовий захист для людей, які втікають від агресивної війни росії проти України. Він передбачає негайний і колективний захист для українських вимушених мігрантів та забезпечує права на проживання, освіту, доступ до ринку праці, соціальну та медичну допомогу в ЄС.

19 жовтня 2023 року Рада ЄС офіційно продовжила дію цього механізму до 4 березня 2025 року. Тоді  Фернандо Гранде-Марласка Гомес, в.о. міністра внутрішніх справ Іспанії, яка тоді головувала в Раді ЄС, заявив, що ЄС і надалі підтримуватиме українських біженців.

"ЄС підтримуватиме український народ стільки, скільки буде потрібно. Продовження статусу захисту дає певність більш ніж 4 мільйонам біженців, які знайшли безпечний притулок в ЄС", — сказав він.

Наприкінці березня декілька російськомовних акаунтів опублікували фото, де Адольф Гітлер потискає руку невідомій жінці. Відповідно до тексту цих дописів це була бабуся президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. А її нібито дідусь Карл Альбрехт Оберг був начальником СС і відправив до концтаборів 100 тисяч людей.

"Джерела у соцмережах стверджують, що на цьому фото бабуся голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн вітає Адольфа Гітлера. Цікаво, що дідусь Урсули Карл Альбрехт Оберг був генералом СС, і не просто, а «начальником СС та поліції» (SSPf) спочатку у Польщі, потім у Франції", — написала Свєтлана Кобра у своєму дописі.

Цей фейк спростували фахівці грузинського проєкту MythDetector. Вони з'ясували, на кого посилались люди у своїх дописах. Це було висловлювання американського політолога та дослідника історії Нормана Фінкельштейна. Він опублікував такий твіт у листопаді 2023 року як жарт.

"Фото з сімейного альбому Урсули фон дер Ляєн: «Моя мила бабуся не мила руки протягом місяця після цієї дорогоцінної події»", — йшлося у жартівливому пості. 

Грузинські фактчекери тоді зазначили, що завдяки відкритим джерелам неможливо підтвердити особу жінки на фото. Єдина інформація, яку вони знайшли, що це фото зроблено в 1937 році в місті Бюкебург, на ньому Гітлер тисне руку "традиційно одягненій селянській дівчині" за описом американського фотоагентства Getty Images.

Також неправдою є інформація щодо діда президентки Єврокомісії. Справжнє ім'я її діда Карл Едуард Альбрехт, він був лікарем і психологом. Ймовірно, що в дописах говорили про прадіда Урсули фон дер Ляєн, але його звали Фрідріх Карл Альбрехт, а не Карл Альбрехт Оберг, якого згадують у дописах. Прадід Урсули фон дер Ляєн був звичайним купцем. А Карл Альбрехт Оберг, який дійсно був генералом СС та винен у міграції 75 тисяч євреїв лише з Франції, не має жодного стосунку до нинішньої президентки Єврокомісії.

Урсула фон дер Ляєн — одна з найбільших друзів нашої держави в Європі. Вона підтримує українській народ у боротьбі за свою незалежність. Від початку повномасштабного вторгнення вона декілька разів приїжджала до України, відвідувала Бучу.

"У Києві, щоб відзначити річницю 2-го року війни Росії проти України. І щоб вшанувати надзвичайну стійкість українського народу. Більш ніж будь-коли, ми твердо стоїмо поруч з Україною. Фінансово, економічно, військово, морально. Допоки країна не стане остаточно вільною", — написала президентка Єврокомісії, відвідавши Україну в другу річницю вторгнення. 

Вона сприяла тому, щоб Європейська Рада все ж таки виділила Україні пакет допомоги на 50 мільярдів євро, коли наприкінці минулого року таке рішення заблокувала Угорщина. Ці гроші тоді були вкрай важливі на фоні затримки фінансової допомоги від США.

"Ми мобілізували наш бюджет, щоб надавати фінансову підтримку, але зараз підходимо до лімітів нашого бюджету, аби відповідати на ці виклики. Тому в червні Єврокомісія запропонувала підсилення бюджету блоку. Ми заклали дуже чіткі пріоритети. Звісно, перший пріоритет — це Україна, підтримка України", — заявила Урсула фон дер Ляєн у грудні минулого року.

На початку року низка російських ЗМІ поширили інформацію, нібито Німеччина планує захопити Донбас заради корисних копалин регіону. Такі висновки вони зробили з інтерв'ю депутата Родеріха Кізеветтера.

"Тут дуже складно позбутися відчуття історичного дежавю. Аналогічним чином міркував Гітлер, коли обґрунтовував взяття Сталінграда необхідністю позбавити СРСР бакинської нафти", — писали в одному з російських видань. 

Цей фейк спростували у проєкті StopFake. За їхніми словами, російські ЗМІ маніпулювали інформацією з вирваної з контексту частині інтерв'ю телеканалу ARD. Насправді депутат парламенту Німеччини говорив про причини та наслідки російської агресії.

В інтерв'ю німецький депутат зазначив, що українська економіка необхідна для забезпечення світового ринку певними товарами. Він пояснив, що наслідком повномасштабного вторгнення стала світова криза на продовольчому ринку. Через дії росії збільшився ризик голоду в найбідніших країнах світу.

Далі Родеріх Кізеветтер почав говорити про європейську енергетику та зазначив, що Європі потрібні власні родовища літію. Такі є в Донецькій та Луганській областях, але вони окуповані росією з 2014 року. Захопивши найбільші родовища в регіоні, росія взяла ЄС в енергетичну блокаду.

"Сировина в Донецькій та Луганській областях є ще одним інтересом і метою росії в цій агресивній війні, і це пояснює, чому [російські] гасла на кшталт «земля в обмін на мир» абсолютно нереальні. Україна повинна мати можливість вижити економічно як країна, включно із Донецько-Луганським регіоном, а також портами на Чорному морі, які необхідні для експорту зерна. Ось чому Крим має не лише символічне значення, а й забезпечує економічну життєздатність України в майбутньому", — пояснив Родеріх Кізеветтер після того, як почала ширитись російська дезінформація.

Насправді Європейський союз надає безпрецедентну військову, гуманітарну та фінансову підтримку для України, аби ми могли боротись за власну незалежність. Так країни ЄС колективно надали допомогу на 93,3 мільярда доларів. Серед країн-лідерів Німеччина, Данія та Польща.

Ця цифра не враховує допомоги, яку надають держави-члени ЄС поза межами союзу. Наприклад, Литва, Латвія та Естонія спрямовують понад 1% свого ВВП на підтримку України. Завдяки цій підтримці у нашої держави є можливість вести супротив та реалізовувати соціальну політику.

Читайте більше про спростування російських фейків про Україну та її партнерів, а також про те, як розпізнати та перевірити фейк, у нашому матеріалі тут.