fbpx
Сьогодні
Кейси 16:30 05 Лис 2021

"Ми не хочемо просити і не хочемо красти": як в Одесі ромським жінкам допомагають стати на ноги

Бідність і мультидискримінація традиційно залишають ромських жінок в тіні. Усе, що залишається ромській дівчинці, – це мовчати, якнайраніше вийти заміж, народжувати і тягнути на собі все життя побут і дітей, при нагоді заробляючи некваліфікованою сезонною працею, жебрацтвом та ворожінням. Але не всі вони згодні миритися з приниженим становищем.

English version here

Навчатися, отримувати нові навички і спеціальності та реалізовувати свій потенціал допомагає ромкам в Одесі благодійний Фонд "Вітри змін". Його працівниці започаткували курси крою і шиття для ромських жінок і разом з випускницями створили бренд постільної білизни "Petalenca" — про нього розповідає "Рубрика".

В чому проблема? 

Усе почалося у 2019 році, коли на базі фонду відкрився ком'юніті центр "Петаленца", у перекладі з ромської — "Підкова". Центр став безпечним та підтримуючим місцем зустрічей для ромок, його діяльність спрямовувалася на розширення прав і можливостей жінок, підвищення обізнаності про важливість освіти, доступ до медичної допомоги, необхідності змін у несприятливому становищі ромських жінок в сім'ї та суспільстві. 

"Більше спілкуючись з дівчатами, ми стали краще розуміти їхні потреби та біль, — розповідає керівниця проєкту Наталя Кухтін. — Ми дізнались, що жінок ромської спільноти не бажають брати на роботу, почули про кричущі випадки дискримінації у громадах. В результаті такого ставлення, сім'ї живуть в злиднях, і не мають можливості гідно піклуватися про своїх дітей і старих. Жінка, що за традицією бере на себе відповідальність за забезпечення найбільш вразливих членів своєї родини, як правило, не має ні професії, ні освіти".

Ромські мами, що приходили за допомогою у ком'юніті центр, говорили: "Ми не хочемо просити, не хочемо красти, ми можемо самі заробляти і забезпечувати наших дітей і літніх батьків. Ми живемо в селах і працюємо в наймах на полях, ми знаємо як працювати, вміємо вирощувати овочі, фрукти, але через те, що ми роми, нам платять втричі менше, ніж не ромам, а жінкам ще менше, ніж чоловікам".

Рішення є: не просити, а працювати

Для подолання цієї ситуації в фонді було запропоновано декілька ідей щодо професійного навчання жінок: майстриня манікюру, перукарка чи швея. Більшістю голосів обрали останню професію — адже вміння володіти швейною машинкою стане у пригоді не тільки під час пошуків роботи, а й вдома. І "Петаленца" почала діяти — надіслали грантову заявку до Міжнародного фонду "Відродження" і запустили 3-х місячний пілотний проєкт: на отримані кошти закупили швейні машинки, тканини та організували курси шиття для жінок. Розроблена центром модель професійного навчання та працевлаштування передбачала залучення у проєкті жінок-ромок, учасниць центру "Петаленца", які вже мали дітей. На перший курс записалося одразу 20 мам!

Потрібен герой! "Ламаємо стереотипи своїми руками, думками і справами"

Головними героями цієї історії стали саме ромські жінки, які відчули в собі силу і наснагу долати століттями усталені стигми і упередження. Більшість жінок, що відвідували курси з шиття, у своєму житті не працювали жодного дня. Вони знали тільки про домашні обов'язки і виховання дітей і мріяли про те, щоб мати власні кошти, які самі зароблятимуть. Люба, мама двух хлопчиків, кожного разу, коли йшла на навчання, з гордістю казала дітям, що "йде на роботу", вона згадує, що коли вона вимовила цю фразу вперше в житті, то відчула повагу до себе, початок своєї самостійності: 

"І хоч тоді я ще не працювала, а тільки вчилася, я вже відчувала, що щось змінюється і в мене одразу з'являвся інший, радісний, настрій".

Як це працює? Швейна майстерня з власним брендом

Ромські жінки досить закриті, тому центр "Петаленца" запросив для їх навчання успішну ромку, власницю швейного бізнесу, Вікторію Кобзарь. Вона стала наставницею і натхненницею для жінок. Закохала у швейну справу навіть організаторів! На її прикладі ромські жінки побачили, що незалежно від національності вони можуть також досягти успіху, потрібно тільки докласти зусиль. І, звісно ж, мати для цього величезне бажання.

Так на базі жіночого ромського ком'юніті центру "Петаленца", було створено соціальне підприємство "Швейна майстерня домашнього текстилю "Petalenca". 

З першого курсу на підприємстві залишилось працювати шість жінок. Курси крою і шиття тривають, і у соціальному підприємстві продовжують роботу дівчата, які щойно закінчили навчання. Займаються у 2 зміни, щоби всі могли встигнути і повчитися у зручний для кожної час. Нині курси відвідують 12 слухачок, і не лише ромки. Це жінки з організації ГО "Мир" — учасниці АТО і ООС та дружини загиблих воїнів. І за словами керівниці проєкту Наталі Кухтін, група від цього стає тільки багатшою.

А для того, щоб мами не хвилювалися за дітей, які залишилися без догляду, поруч зі швейним цехом створено дитячу кімнату, у якій є все необхідне для дитячого дозвілля. Заняття з малюками проводять вихователі-волонтери, а старші діти у свою чергу теж починають цікавитися швейною справою, хочуть допомагати своїм мамам і самі пробують себе у шитті. Так, 12-річна Маша, яку привела у "Петаленца" мама, пройшла у позашкільний час курси разом з дорослими, і тепер вміє власноруч шити все: від іграшок до постільної білизни. 

Маленька Марія опановує премудрості шиття

А в них точно вийшло? Встати на ноги і змінити суспільство

Про великі доходи соціального підприємства говорити ще зарано, все тільки починається. Є продажі через соціальні мережі, оцінили якість "Petalenca" і представники норвезького фонду Familiehjelpen Ukraina — вони шукали натуральну та гіпоалергенну постільну білизну для жінок та дітей, які живуть у кризовому центрі, і замовили в одеських майстринь партію спальних комплектів. Ціна на комплекти білизни у порівнянні з іншими брендами невелика — всього 550 грн, а якість пошиву і тканини відповідає сподіванням найвимогливіших покупців.

Білизна Petalenca у кризовому центрі

"Спроможність нашого цеху — до 50 комплектів на добу, — коментує Наталя Кухтін, — але поки що ми не маємо можливості реалізовувати таку кількість продукції. Паралельно ми проходимо навчання по SMM, маркетингу, навчаємось на курсах з розвитку підприємства. Крім цього, відшиті комплекти дівчата пропонують своїм друзям та знайомим, які спочатку були дуже здивовані та мали недовіру, що жінки зробили це самостійно".

Стикатися майстриням доводиться не тільки зі здивуванням. Наталя Кухтін гірко розповідає про недавній випадок: 

"Нещодавно ми побачили неприємні коментарі, коли наша клієнтка купила для себе та родини білизну і виставила у себе в сторіз в інстаграмі інформацію про нас, про гарну якість комплектів і що їх шиють ромські жінки. Вона була впевнена, що люди з її аудиторії, прочитавши схвальний відгук, також зроблять у нас замовлення. Але все, що вона почула у відповідь — це негатив і щось на кшталт: "Ти при здоровому глузді?". Брати нашу білизну на реалізацію відмовлялися і деякі місцеві підприємці, саме тому, що її шили ромки. Це дуже прикро, на жаль, ми не можемо одразу глобально змінити думку людей стосовно ромської нації, все що ми можемо зараз — це якісно робити свою справу".

Що далі?

Під час навчання серед жінок з'явились виражені лідерки, які стали справжнім двигуном, здатним мотивувати і підтримувати подальший розвиток проєкту. Зараз учасниці ініціативи проходять навчання з бізнес-планування і втілення своїх бізнес-ідей у життя. Усі обрали ідеї, що були пов'язані з шиттям і подальшим розвитком асортименту соціального підприємства. 

До прикладу, одна з дівчат, бажаючи йти у ногу з часом і турбуючись про екологію, написала бізнес-план на пошиття еко-сумок, у яких буде продаватись постільна білизна, що відшиває підприємство. Ними майстрині хочуть замінити всю поліетиленову упаковку, яка згідно законодавства має вийти з використання. Наразі у розробці оригінальний дизайн такої упаковки, у подальшому її можна буде використовували і як сумку-шопер.

Також у планах — відкрити невеличку текстильну крамницю, щоб реалізувати там свою продукцію. Працюють у центрі і над створенням сайту. Таким чином соціальне підприємство вийде на новий рівень продажів і зможе взяти на підприємство більше жінок, які перебувають у скрутному становищі, розширюватися і розвиватися.

Наталя Кухтін у майстерні

Допомогти соціальному підприємству і зробити свій внесок у подолання упереджень і бар'єрів може кожний. Для цього потрібно написати у приват на сторінки "Petalenca" у Facebook чи Інстаграм, замовити для себе і своїх близьких спальні комплекти або ж запропонувати співпрацю. Адже право на гідне життя й вільний розвиток, рівність і різноманіття в нашій країні є в кожної людини, незалежно від її статі чи національності. 

3
11970

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: