Працевлаштування людей з інвалідністю завжди було болісним питанням в Україні. З початком війни ситуація загострилась і, схоже, ще навіть не досягла свого апогею. “Рубрика” дізнавалася, хто допомагає з отриманням роботи людям з порушеннями слуху та про які проблеми й рішення має говорити суспільство.
Під час повномасштабного вторгнення рф через загрозу для життя з України виїхало близько 6 тисяч українців з порушеннями слуху. Ще близько 9 тисяч були вимушені покинути свої домівки та шукати прихисток у більш безпечних місцях в Україні. Через воєнні дії велика кількість глухих людей опинилася у вкрай скрутному становищі. Разом із домом вони втратили й роботу, яка для глухої людини є не тільки джерелом доходу, а і дуже важливою складовою для соціалізації.
Рік війни став надзвичайно важким випробуванням для всіх людей з порушеннями слуху. Але, разом з тим, показав, якою сильною є спільнота глухих, коли вона об'єднана. Це з самого початку війни доводять працівники УТОГ в різних областях України. Вони не опустили руки, а продовжують працювати цілодобово та надавати підтримку всім, хто до них звертається. В тому числі — надають допомогу у працевлаштуванні.
"Рубрика" дізнавалася про те, як зараз працюють підприємства товариства глухих і які ще можливості працевлаштування є для людей з порушеннями слуху.
Полтавська обласна організація УТОГ — одна з найстаріших обласних організацій товариства, сьогодні вона опікується близько 1500 особами з інвалідністю по слуху. Здебільшого глухі люди мешкають у Полтаві та Лубнах. Сюди ж намагаються переїхати й переселенці з порушеннями слуху. Причина — наявність підприємств УТОГ, на яких можна знайти роботу.
"Супровід при працевлаштуванні й на робочому місці — одна із головних соціальних послуг, які надає Полтавська обласна організація УТОГ. Адже спеціальних програм по працевлаштуванню глухих немає",— говорить голова Полтавської обласної організації Леонід Усенко.
На території Полтавської області знаходяться два підприємства системи УТОГ: Полтавське ВП "Універсал", яке виготовляє низьковольтну апаратуру, вироби з металу та дерева, і швейне виробництво "Лубенське ВП УТОГ". Як розповів Леонід Усенко, ці підприємства приймають до себе на роботу глухих людей. Там можливе навчання і зростання осіб, як кваліфікованих працівників, можливий кар'єрний ріст, тому що немає проблем з комунікацією.
"З початком війни до нас звертаються за допомогою у працевлаштуванні глухі ВПО. Багато хто з них працював на підприємствах системи УТОГ у своїх містах. У нашої організації тісний контакт з підприємствами УТОГ Полтавської області й, у першу чергу, ми комунікуємо з нашими підприємствам. Дізнаємось, робітники якої професії на сьогодні потрібні — таким чином допомагаємо і роботодавцю, і тому, хто шукає роботу",— розповідає Леонід Усенко.
Голова організації додає, що працівники допомагають глухим переселенцям також:
Бо в інших установах, які також можуть надавати допомогу з перерахованим, відсутні фахівці, які володіють жестовою мовою, а це є першочерговим для глухих людей.
Важливо й те, що підприємства УТОГ Полтавської області мають свої гуртожитки. Тож при влаштуванні на роботу у глухої людини вирішується декілька питань: працевлаштування, проблема житла і можливість спілкування з людьми, які розуміють один одного без допомоги перекладача. Для глухої людини це одна з найважливіших умов соціалізації.
Крім підприємств УТОГ, глухі жителі Полтавської області також працюють на інших підприємствах державної, комунальної та приватної власності. Алгоритм пошуку роботи такий же, як у людей без проблем зі слухов — це оголошення, центр зайнятості. В цьому випадку УТОГ допомагає комунікацією з майбутніми роботодавцями. За зверненням глухої людини працівник організації (перекладач жестової мови) телефонує або особисто супроводжує до потрібної організації, з'ясовує всі питання з працевлаштування і перекладає жестовою мовою претенденту на вакансію.
Леонід Усенко відзначає, роботу глухим на Полтавщині знайти можна, але на жаль, через подальші проблеми з комунікацією глухих працівників найчастіше беруть на низькооплачувані посади, такі як прибиральник, вантажник, фасувальник, хоча багато глухих мають і освіту, і спеціальність.
Для людей, які мешкають в сільській місцевості, питання працевлаштування стоїть ще гостріше, з цим є велика проблема. В полтавському товаристві глухих намагаються допомогти в форматі онлайн, але, зізнаються, знайти роботу глухим у селі дуже непросто.
На Дніпропетровщині ситуація з роботою ще складніша. У Дніпропетровській обласній організації УТОГ розповіли, що через постійні обстріли з усіх підприємств УТОГ зараз працює тільки одне — у Кам'янському. Крім того, метисні підприємства, де працювали глухі, і де випускали цвяхи, дріт, сітку, в умовах війни неспроможні конкурувати з Китаєм. Також до повномасштабного вторгнення люди з порушеннями слуху переважно працювали у сфері обслуговування, але чимало кафе закрилися, МакДональдс не працював понад рік, багато глухих залишилися без роботи.
Голова дніпропетровського УТОГ Ірина Троян каже: "Ми бачимо, що зараз роботодавці не дуже зацікавлені працевлаштовувати людей з інвалідністю. При прийнятті на роботу вони віддають перевагу переселенцям, оскільки держава відшкодовує частину зарплати, а глухим треба платити повністю оклад. Але у Дніпрі, як і раніше, можна влаштуватися у великі супермаркети. Втім, пропозицій менше, ніж охочих працювати. З півсотні людей вдалося влаштувати на роботу лише 20".
Тож здебільшого дніпровський УТОГ допомагає гуманітаркою та житлом — у гуртожитку підприємства поселили три родини глухих із донецької області. А також послугами перекладачів. Зараз в області 7 перекладачів, а на обліку близько 3 тисяч людей з порушеннями слуху. Втім, навіть перекладачі сьогодні не отримують повну зарплату.
"Коштів від держави ми не отримуємо. Нам допомагає наш центральний офіс, релігійні організації. Ми не прибуткова галузь, ми займаємося соціальною роботою. Взагалі, це функція держави, але держава зараз нам допомогти не може — війна. А ми глухих своїх теж не можемо покинути",— говорить Ірина Троян.
Дійсно, в районах бойових дій та наближених до них, ситуація дуже складна, коментує Віктор Шевчук, заступник голови УТОГ з економічних питань:
"У нас 28 підприємств, зараз взагалі не працюють підприємства в Херсоні, Харкові, Бахмуті. Частина людей працевлаштувалася в більш безпечних регіонах, частина виїхала за кордон. Всім, хто хотів переїхати, ми надали у безпечних регіонах гуртожиток. У нас є перекладачі жестової мови (127 осіб на всю Україну), які допомагають не тільки в робочих моментах, а й в інших випадках — в оформленні статусу ВПО, пенсійних питаннях, в контактах з медиками, юристами та соціальними службами. В цьому питанні ми відкриті й надаємо постійний супровід".
Якщо говорити глобально — у великих містах з роботою легше. Тому що підприємства УТОГ, а також бізнес, який охоче бере на роботу людей з порушеннями слуху, розташовані саме у великих містах. Підприємства УТОГ є у всіх областях України крім Тернопільської та Волинської. Більшість з них працюють на повну, 6-7 підприємств мають певні проблеми під час війни.
"Наші підприємства розподіляються на три галузі — швейна, деревообробна та металообробна. У швейній галузі, яка зараз працює для ЗСУ, 18 підприємств, вони повністю завантажені роботою. Ба більше — є потреба в працівниках і ми зараз готові прийняти велику кількість осіб з інвалідністю, забезпечити їх роботою та житлом",— говорить Віктор Шевчук.
Відповідний фах мати не обов'язково. Підприємства УТОГ — навчально-виробничі. Тобто беруть всіх охочих, навчають і потім влаштовують на роботу.
На період навчання зарплата невелика. Але, ті, хто вже здобув професію, може заробити на швейних підприємствах організації від 10 тисяч гривень.
"Наша місія — забезпечити людину роботою, але це не тільки зарплата, це соціалізація. Є люди, які за станом здоров'я чи за інших обставин не можуть працювати повний робочий день — тут теж ніяких перешкод. Можливий і такий варіант працевлаштування", — каже заступник з економічних питань УТОГ.
Звертатися можна напряму в обласні організації УТОГ — вони надають допомогу всім без винятку людям з порушеннями слуху, навіть у тих містах, де немає підприємств. Або через сайт УТОГ — там є спеціалізований сервіс 24/7. Його оператори працюють жестовою мовою і вирішують будь-які питання.
Працівники УТОГ в тому числі допомагають у працевлаштуванні на сторонніх підприємствах, які пропонують робочі місця людям з порушенням слуху, інформація про роботодавців є на сайті організації. Сьогодні це такі мережі, як Сільпо, Ашан, МакДональдс, АТБ. Часто свої пропозиції роботодавці публікують прямо у телеграм-каналах УТОГ. До прикладу, нещодавно нечуючих працівників шукав медіасервіс MEGOGO — там потрібні оператори служби підтримки клієнтів, які мають порушення слуху.
"Державної підтримки у нас немає, — говорить Віктор Шевчук, — фінансування соціальних послуг для людей з порушеннями слуху припинилося два роки тому. Ми шукаємо кошти. В тому числі коштом створених нами підприємств. Навпаки, сьогодні у нас немає розуміння дій Мінісоцполітики. Але ми зустрічаємося, ведемо полеміку — робимо все, щоб люди з інвалідністю могли почуватися захищеними. У нас статутне завдання — допомагати людям з порушеннями слуху".
Мова про законопроєкт 5344-д, який минулого року представило Міністерство соціальної політики. Ним хочуть змінити правила працевлаштування осіб з інвалідністю.
Проте самі люди з інвалідністю вважають цей законопроєкт не благом, а спробою обмежити права осіб з інвалідністю на соціальний захист, реабілітацію та працевлаштування. Попри певні позитивні моменти, він має чимало дискримінаційних положень. Наприклад, він позбавляє громадські об'єднання людей з інвалідністю наявного права голосу у консультативно-дорадчих органах та органах місцевого самоврядування. Також він скасовує всі форми реабілітації крім медичної.
Законопроєкт 5344-д від 18.11.2022 не підтримало жодне громадське об'єднання осіб з інвалідністю. Вони наголошують: 5344-д не тільки не сприятиме створенню сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю, а й призведе до ліквідації 6000 наявних робочих місць, на яких залучені люди з інвалідністю, та до знищення 300 чинних підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. А також призведе до звуження змісту та обсягу прав і свобод, що є недопустимим відповідно до статті 22 Конституції України.
Законопроєкт 5344-д вже тричі включався до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, проте не був підтриманий народними депутатами через антисоціальність і дискримінаційність. 23 березня 2023 року проєкт було відправлено на повторне перше читання.
Знайти роботу непросто і тим, хто доглядає за людьми з інвалідністю, зокрема дітьми. З метою покращити ситуацію, у Києві запускають проєкт із працевлаштування батьків та опікунів дітей з інвалідністю.
Про запуск спільного проєкту NOVUS та Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю, спрямованого на працевлаштування батьків, на своїй Facebook-сторінці повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда. За її словами, у Києві зареєстровано близько 1000 внутрішньо переміщених дітей з інвалідністю. Переважно їх виховує тільки мама, якій важко знайти постійну роботу.
Вакансію можна буде обрати за 4 напрямами:
Наразі триває опитування для виявлення потреби та формування пропозицій для кандидатів. Новини проєкту можна дізнаватися на сторінках Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю у Facebook та Instagram. Також до Центру можна звернутися за телефоном: (044) 467-22-44.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.