Інша Угорщина: угорська письменниця та активістка про те, чому політика Орбана приречена

"Настане день, коли закінчиться війна. Але ні Україна, ні Європа ніколи не забудуть, що в Європі є одна нація — ми, угорці, і в цієї нації є прем'єр-міністр Віктор Орбан, який самотужки в Європі зробив все, щоб Україна не могла захистити свободу, щоб не змогла запобігти смерті невинних українських дітей. І цей кричущий гріх буде закарбований в душах і серцях України дуже глибоко і на багато століть. Ось чому, я хотіла б відокремитися від цього прем'єра і його багатомільйонного путінського табору. Саме тому я вважаю дуже важливим сказати, що в Угорщині є багато людей, які точно знають, хто жертва у цій війні, а хто вбивця-агресор. І ті, хто знає, що це моральний обов'язок стояти на стороні жертви! Слава героям України!"

Цей допис у Фейсбуці Ріти Перінтфолві, громадської активістки, письменниці, докторки теології та викладачки в австрійському Університеті м. Грац побачило майже 40 тисяч її підписників. Пані Ріта гостро критикує режим Орбана, захоплюється мужністю українців та всіляко адвокатує думку про те, що Україні треба допомагати, серед угорців та європейців загалом.

Ми поговорили з пані Рітою про авторитарний режим Орбана, погляди угорців та підтримку українського народу. 

Про пропаганду та владу Орбана

Нашу розмову Ріта Перінтфолві починає зі слів про те, як взагалі виглядає політичне життя в Угорщині зараз і як серед Європи зміг з'явитися осередок пропутінської політики:

— Я вважаю, що свобода втрачена в цій країні. Ми живемо в політичній системі, яку політологія називає гібридним або авторитарним режимом. Це система, рушійною силою якої є політика ненависті, повний розкол суспільства, постійне знущання, щоб досягти того, щоб люди ставились одне до одного, як вовк до вовка. Цій системі завжди потрібен новий ворог, іноді цей ворог — всередині країни, іноді — зовні, особливо в Брюсселі. Ненависть почалася й у зв'язку з російською війною проти України. 

Активістка каже, що в Угорщині почали культивувати "розпалювання емоцій щодо жертви", а агресорці-росії вторять російською ж пропагандою.

— Ситуація абсолютно зрозуміла, чорно-біла, але політика Орбана здатна перевернути реальність з ніг на голову та маніпулювати цілою країною за допомогою балаканини з брехливою, ​​російською, пропагандою. З 2015 року я беру активну участь у громадському житті Угорщини, дедалі інтенсивніше та дедалі помітніше. На цю мить я вже взяла на себе роль формування суспільної думки. Я вважаю, що це величезна моральна відповідальність. Тому я займаюся такими справами, і я не можу мовчати. Вищезгаданим постом я хотіла донести, що існує не лише Угорщина Віктора Орбана, але є мільйони нас, які все ще сприймають реальність реальністю. Для нас зрозуміло, хто жертва, а хто агресор у цій війні. 

Війну росії проти України й те, як її висвітлює угорська влада, Ріта Перінтфолві порівнює з сексуальним насильством та його сприйняттям у суспільстві:

— Минулого року я написала книгу про сексуальне та духовне насильство в Угорській Католицькій Церкві, я особисто познайомилася з історією 55 жертв. Ці справи мають однакову динаміку. Завжди зрозуміло, хто жертва, а хто винуватець. І все ж, ролі часто міняються: винних виправдовують, а жертв звинувачують. Вони не вірять, що вони жертви. Ця війна — саме такий випадок. В Угорщині політична пропаганда натякає на те, що українці спровокували всю війну, і вони несуть відповідальність за неї. Я також це бачила в церковному житті, там десятиліттями брехали й десятиліттями приховували правду. Ну, власне, тому ми маємо нарешті відстояти правду, не лише за жертв знущань усередині церкви, а й за правду України! Для мене це одне й те саме: моральний обов'язок. Чи потребує це мужності? Напевно. Хоча мною керує внутрішній примус, я не вмію домовлятися зі злом. 

— Чому в Угорщині існує 3 мільйони лояльних Орбану виборців, які забезпечують йому дві третини більшості? Як це можна пояснити? 

— Якщо ми подивимося на квітневі парламентські вибори 2022 року, то побачимо, що Орбан зміг мобілізувати 3 мільйони людей, 2 мільйони проголосували проти нього, а приблизно 3 мільйони не пішли голосувати. Отже, група пасивних людей дуже велика. Це серйозна проблема, чому вони не говорять те, що думають, і чому вони не стоять на боці демократії та свободи. Серед тих, хто не голосує, є дуже велика частка людей від 18 до 30 років, це покоління чомусь не в політиці, хоча, згідно з дослідженнями, ця вікова група набагато критичніша до режиму Орбана, ніж старші. Чому результат був таким приголомшливим? Тому що Віктор Орбан більше не будує свою владу лише на одній партії, а на цілій системі: це NER (Національна система співпраці, свого роду суспільний договір, Уряд Угорщини), яку він створював 12 років, послаблюючи політичну опозицію.

Зараз усе, що відбувається в цьому правому, авторитарно-популістському режимі, є системним. Демократія не тільки постраждала в певних сферах, але ще й уряд Угорщини працює над її свідомим і систематичним скороченням. Про це також заявив Європейський Союз у вересні минулого року, тому вони відкликали або, за певних умов, заморозили майже 12,5 мільярдів євро фінансової допомоги. 

У нинішньої опозиції сильна контрселекція, тобто мало талановитих політиків приваблює політика, де вони знаходитимуться в постійній опозиції. Водночас ФІДЕС (угорська партія, якою керує Віктор Орбан, — ред.) спритно інтегрує своїх людей тут і там, щоб обновити партію зсередини. Подібна ситуація і з медіа. Навіть не викликає сумнівів, що певні теми та питання є табуйованими, і це стосується й незалежних ЗМІ. Деяких людей просто ніколи не запрошують на ефір. Я відчуваю, що настав час появи абсолютно нового політичного покоління, для яких політика неможлива без етики, які хочуть стати політиками не для власного збагачення, а заради служіння країні. Якщо це станеться, то будуть реальні зміни. 

Про зміну влади в Угорщині

— Яким може бути майбутнє Угорщини? Чи можлива зміна влади? 

— Це можливо, питання тільки: коли? Зараз почалися певні процеси — я не знаю, наскільки це видно з Києва — наприклад, багатомісячна серія протестів вчителів через освітню кризу, яка відображає повний занепад галузі. Існує величезна нестача вчителів у державній освіті. Свободу викладання повністю скасували, вчителі не можуть обирати навчальні програми, уряд використовує підручники для поширення власної політичної демагогії навіть серед маленьких дітей. Це і є маніпуляційна технологія освітньої сфери. Усе це продовжується і на рівні вищої освіти з приватизацією державних університетів, і їх управління через фонди. Усього з 38 державних університетів залишилося 5 незалежних. Управління фондами майже повністю в руках кадрів ФІДЕС, які не будуть усунені навіть у разі зміни уряду. Наука більше не має автономії, університетські курси заборонені законом або цілі університети зазнають гонінь у країні. 

Ще одна дуже важлива галузь — охорона здоров'я — також у жахливому стані. Мої австрійські друзі часто приїжджають до мене в гості, і одного разу я потрапила в невелику аварію, мені довелося лягти в лікарню, один із моїх друзів супроводжував мене. Коли він озирнувся в лікарні, то вражено запитав: "Ріто, ти серйозно кажеш, що тут лікують людей?" Під час COVID-19 я спілкувалася з багатьма медсестрами, які розповідали, що багато людей померло в нелюдських умовах, що лікарня була, як санаторій. Звісно, ​​лікарі не могли говорити про це публічно, бо тоді б скоїли злочин, розганяючи паніку. 

Крім того, зараз настає величезна економічна криза, яка потихеньку зачіпає Угорщину, і ми зовсім до неї не готові. Досі Віктор Орбан правив у період економічного буму, йому дуже пощастило, але зараз це скінчилося. Я відчуваю, що ця країна перебуває під певним гіпнозом, який підтримується пропагандою, йде промивання мізків. Свободу преси майже повністю скасовано, вони (влада Угорщини, — ред.) можуть тримати своїх виборців у мильній бульбашці, жодна інша думка не може до них дійти. Наразі це спрацьовувало, тому що багатьом за останні 12 років насправді стало краще, ніж раніше. Але загострення економічної кризи, можливо, це зламає пропаганду. Я не можу уявити, що голодний шлунок можна наповнити однією брехнею. І тоді, можливо, буде пробудження, хоча, на жаль, це буде досить болісним. 

— Яку альтернативу Віктору Орбану Ви бачите в Угорщині? 

— Я трохи скептично ставлюся до цього. Як людина, яка формує громадську думку і спілкується з багатьма людьми, я вважаю, що опозиційні партії втратили довіру. Це також видно з того факту, що нещодавно було кілька проміжних виборів, і партія ФІДЕС все одно виграла з величезною перевагою. Причина цього не в тому, що виборці ФІДЕС досі їй віддані, а в тому, що опозиційно налаштовані виборці взагалі не йдуть голосувати, тому що вони більше не довіряють опозиції. Шестипартійна опозиційна коаліція, яка йшла на вибори, зазнала величезного провалу. 

Але, з іншого боку, я бачу і дуже важливий позитивний процес: започатковано багато низових ініціатив. Так, створюються спільноти, групи опору, студентські організації тощо. Я також створила  громадянську ініціативу під назвою "Коло Свободи", яка збирається що два місяці, і ми завжди обговорюємо якісь актуальні політичні теми, а в процесі вибудовуємо спільноту. Заявки на наступний захід, що відбудеться 23 січня, уже подали 170 осіб, тобто попит на нього величезний. І це лише одна концепція. Я бачу, що інші громадяни теж проявляють ініціативу, народжуються маленькі острівці. 

Колись Іштван Бібо (угорський філософ та громадський діяч, — ред.) сказав, що мають бути створені малі кола Свободи, і таким чином можна пережити диктатуру. І ці маленькі кола згодом об'єднаються, і тоді систему можна зрушити. Іншими словами, я б не очікувала реальних змін обов'язково від нинішніх політичних партій, які зараз засідають у парламенті, а радше будуть зміни від цих низових ініціатив. На наших зустрічах я бачу, що в людей з'явилася не лише потреба змін, а й бажання їх творити. Серед угорського народу зростає невдоволення, роздратування та злість, і нинішні опозиційні партії не можуть цього спрямовувати, тому що їм більше не вірять. Я не бачу перспективи, але я все одно вірю, що ці маленькі кола зможуть зміцнитися в найближчі 3-3,5 роки та зробити рушійні зміни у 2026 році. 

Про Угорщину та Україну. Яке тут майбутнє?

— Як Ви бачите подальший розвиток українсько-угорських відносин? На жаль, сьогодні відносини між двома урядами не на нульовому рівні, а значно нижче. 

— Ми теж це бачимо, і я вважаю, що така комунікація, яку дозволив собі уряд Віктора Орбана щодо України, де проживає значна кількість угорської меншини, є величезною політичною помилкою. Цим він надзвичайно зашкодив становищу тамтешніх угорців. Я навіть не можу уявити, що це означає для них щодня, як їм має бути соромно за те, що говорить прем'єр-міністр Угорщини, як він захищає росію і звинувачує Україну. Я вірю, що в Україні, можливо, більша щедрість, ніж в угорців, навіть якщо ми цього не заслужили. Багатьом дуже соромно, і я відверто кажу, що мені соромно за власний уряд. Безумовно, цю політику і цю комунікацію потрібно змінювати на рівні уряду. Тож ми повинні зробити дружній жест зараз. Жест, який послужить зближенню та примиренню між двома країнами. Було б дуже важливо, якби вони це зробили.

— Ви згадали про угорську меншину в Україні. Зазначимо, загалом, сьогодні на фронті на південному сході України воюють 400 українців-угорців, а з 24 лютого 2022 року в боротьбі проти росії загинули 12 українців-угорців. Права угорської меншини в Україні ніхто не порушує — це факт. Найбільша проблема політики Орбана щодо угорської меншини в Україні полягає в тому, що він намагається сформувати її в політичну силу, направити на себе, використати для власних цілей, купити їх, як він це робить у провінції Угорщини. Оскільки Ваше життя тісно пов'язане з Австрією і там теж є значна угорська меншина, хочу запитати про те, як тамтешні угорці ставляться до Австрії? В Україні, зокрема, у деяких частинах Закарпаття вони були частково "геттоїзовані" політикою Орбана, особливо в останні 12 років. Як вирішується це питання, інтеграція? Чи угорці Бургенланду відчувають себе угорцями, але громадянами Австрії? 

— В Австрії немає подвійного громадянства. Кожен, хто стає громадянином іншої країни, втрачає австрійське громадянство. Крім того, в Австрії повністю дотримуються принципів Європейського Союзу щодо поваги до меншин. Угорці Бургенланду мають початкові та середні школи, де вони можуть вивчати угорську мову. У Бургенланді угорська також може використовуватися в офіційних справах, але ніде більше. Я народилась у місті Сомбатхей (13 км від австрійського кордону), я бувала там багато разів, давала інтерв'ю угорськомовній пресі в Бургенланді. У мене в університеті були студенти з Бургенланду, але мова вищої освіти — обов'язково німецька. Німецьку мову вчать усі, бо тільки так вони можуть стати частиною австрійського суспільства. Це єдиний спосіб інтеграції, він базовий. На щастя, становище угорців у Бургенланді політикою Віктора Орбана не погіршується, порівняно з угорцями в Україні чи, наприклад, у Румунії.

В подальшому пані Ріта планує й далі боротися проти популізму в Угорщині — через свій блог, книжки, створені низові ініціативи:

— Зараз я викладаю в університеті міста Граца,  (Австрія) і я зараз тут, коли ми розмовляємо з Вами. Але я не відійшла від своєї країни, щотижня їжджу додому, ми з чоловіком живемо там. Я спостерігаю вдома зниження рівня демократії, порушення прав людини та політику ненависті, тому маю внутрішнє бажання щось зробити з цим явищем. Я не впевнена, що чогось досягну надзвичайного, але принаймні зроблю те, що можу. 

Лібералізм тут уже демонізований термін, а свобода в Угорщині — це ганьба. Я відчуваю, що угорське суспільство — це ображене суспільство. Політика зловживає цим день у день. Тому потрібна соціальна терапія та лікування. Для цього потрібні люди, які мають і серце, і душу. Це необхідно також втілити в угорське суспільне життя. Цій країні дуже потрібна любов. Окрім жорстких політичних оглядів, я також намагаюся навчати людей любити. 

Як угорка і європейка, я відчуваю, що Україна бореться і за Європу, і за нас теж. Я не думаю, що владолюбна російська імперська візія задовольнилася б тільки Україною. Оскільки їй оточують країни НАТО, вона знайшла б привід швидко напасти на Польщу, а потім і на Угорщину. Тож коли Україна героїчно бореться, вона бореться за нас, і я вам за це дуже хочу подякувати. Я хотіла б, щоб український народ знав, що Віктор Орбан не дорівнює Угорщині. Є й інша Угорщина, чиє серце б'ється разом із серцем українського народу. 

Розмовляв Тібор Томпа