“Зелена” відбудова: рішення, які вже працюють в інших європейських країнах 

У чому проблема?

За даними Єврокомісії, загальний розмір шкоди довкіллю та екоінфраструктурі в Україні внаслідок війни рф становить понад 52 мільярди євро (станом на серпень 2023 року). На жаль, агресор продовжує жорстоку війну в нашій державі, яка забирає життя і збільшує руйнування. 

За даними директора ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" Геннадія Фаренюка, в Україні майже 160 тисяч зруйнованих через російську агресію будівель та споруд, приблизно 20 тисяч із них — багатоповерхові (дані станом на жовтень 2023 року).

Перед Україною довгий шлях відбудови, однак Європейський Союз готовий нам у цьому допомагати як фінансово, так і у формі технічної допомоги. Ця тема, зокрема, була предметом обговорення на міжнародній конференції з питань "зеленого" відновлення в Україні, що проходила у Вільнюсі.

Яке рішення?

Відкриваючи конференцію, Єврокомісар з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс наголосив, що найважливіше зараз — це покласти край війні, однак, коли вона закінчиться, потрібне відновлення з екологічною стійкістю в основі, тому що це єдиний спосіб забезпечити процвітання в довгостроковій перспективі.

Отож в Україні необхідно здійснювати саме "зелену" відбудову територій з використанням різнобічної підтримки та досвіду європейських партнерів. Досягти цього можна завдяки зведенню стійких будівель та екологічної інфраструктури.

Про деякі переваги "зеленої" відбудови під час конференції розповіла запрошена спікерка Світлана Берзіна, голова Громадської ради та президент ВГО "Жива планета".

Вона зазначила, що зведення "зеленої" будівлі передбачає приблизно на 2% більше витрат на проєктування та будівництво, ніж звичайної. Однак середньорічні витрати на електроенергію та опалення скорочуються на 25%. Таким чином, термін компенсації додаткових витрат на "зелене" будівництво становить 3 роки.

При цьому також наявні значні екологічні переваги, серед яких збереження екосистем та біорізноманіття, а також зменшення ерозії ґрунту шляхом сталого озеленення.

Крім того, згідно з наведеними даними, покращується якість внутрішнього середовища:

• зниження захворюваності на 9-50%;
• зниження інфекційних респіраторних захворювань на 9-20%;
• зменшення алергії та астми на 18-25%;
• зменшення неспецифічного самопочуття та дискомфорту на 20-50%.

"«Зелені» будівлі потребують менше енергії та води, що зменшує навантаження на мережі та збільшує можливості для інфраструктури. Так, забезпечується зменшення викидів парникових газів до 35%, споживання енергії — на 30-40% та споживання води — на 20-30%. Такі стійкі будівлі окупають інвестиції у 20%, навіть якщо враховувати лише показник енергоефективності", — зазначила експертка.

Також на конференції представники країн ЄС розповіли про свої екорішення та запевнили в готовності співпраці з представниками українських міст для надання необхідної допомоги у "зеленій" відбудові.

Моніка Руїс Росо та Лідія Лопес із регіонального уряду Естремадури (Іспанія) розповіли про досвід використання перероблених природних матеріалів для відновлення будівель і будівництва нових з низьким викидом вуглецю.

Моніка Руїс Росо розповіла про використання коркової та целюлозної ізоляції будівель, а також утеплювального матеріалу кенаф (гібіск конопляний).

За її словами, це матеріали з дуже хорошими термічними властивостями, які отримують з місцевих продуктів або продуктів з високим потенціалом для реалізації в локальному регіоні. 

"Корок — широко використовуваний місцевий матеріал з коркового дуба. Це дуже легкий, економічний і простий у використанні матеріал. Ця конструкція та виробництво високорозвинені в Португалії та Іспанії, які також є основними світовими виробниками целюлозної ізоляції, для якої використовується макулатура", — розповіла Моніка.

Лідія Лопес розповіла про будівництво трьох соціальних будинків у Рібера-дель-Фресно з мінімальним енергоспоживанням та витратами на спорудження, низьким викидом вуглецю, за допомогою використання критеріїв "зеленої" та циклічної економіки.

"Для будівництва використовувались природні матеріали. Стіни зроблені зі стиснених земляних блоків. У вигляді ізоляційних матеріалів були використані корок, кенаф та перероблений папір. Склепіння зроблено зі стиснених земляних блоків, деревної шерсті (тонкі волокна деревини) та піноскла", — пояснила вона.

Усі ці матеріали є натуральними або переробленими за низькою ціною та виготовлені невеликими шматками, щоб їх було легко обробляти.

Місто Роттердам (Нідерланди) зазнало сильних бомбардувань під час Другої світової війни та було відбудовано практично з нуля. Пол Ван Росмален з муніципалітету Роттердама розповів, що тоді все місто фактично зникло, а опісля було відбудовано так, що перетворилось на сучасне місто з великою кількістю будівель та висотками, але без зелені та майже без води.

За його словами, в містах часто не вистачає саме простору.

"Але в нас є багато дахів. Зрештою, дахи надають місту простір, який ми дійсно можемо використовувати для багатьох різних потреб. Тому ми створили систему кольорового кодування, тобто ми зробили кольорові коди для функцій на дахах", — пояснив він.

Функції дахів:

1. зелені дахи забезпечують простір для природи та біорізноманіття;
2. сині дахи затримують та збирають дощову воду;
3. жовті дахи виробляють відновлювану енергію (сонячні батареї або навіть вітряки на дахах є хорошим способом виробництва сталої енергії);
4. червоні дахи виконують соціальні функції (дахи стають цікавим місцем для зустрічей людей, якщо зробити їх пристосованими);
5. помаранчеві дахи можуть використовуватись для мобільності (передбачається, що через використання площі дахів можна буде доставляти людям посилки, або навіть можуть з'явитися летючі таксі);
6. фіолетові покрівлі використовують для ущільнень (дахи можна використовувати для будівництва нового житла);
7. сірі дахи забезпечують комунальні послуги та резервну потужність.

"Усі вони пов'язані між собою, тому ми придумали золоті комбінації. Якщо ви подивитеся на проєкт цілісно, поєднуючи функції там, де це можливо, тоді він стане набагато цікавішим і життєздатнішим. Також ми робимо його в рамках підходу, орієнтованого на місцевість, тому що кожен район міста відрізняється від іншого", — пояснив Пол.

Для розрахунку всіх можливих комбінацій було створено спеціальний інструмент. Він допомагає розрахувати всі цінності, які можуть принести ті чи інші дахи, та можливості їх капіталізації. 

"Інструмент показує вам бізнес-кейс традиційним способом повернення інвестицій", — зазначив Пол.

Віймсі — це муніципалітет у Північній Естонії, розташований на східному березі Талліннської затоки Балтійського моря із населенням приблизно 22 тисячі осіб. Танел Мятлік з муніципалітету Віймсі каже, що місцева влада почала впроваджувати екологічні проєкти, оскільки його мешканці й справді відчувають зміни клімату. 

"Наприклад, шторми приносять повені в прибережних районах. Також все частіше випадають рясні дощі, особливо восени, що також спричиняє підтоплення в містах. Крім того, є проблема нагрівання острова", — пояснив він.

Серед конструйованих природних рішень: водопроникні та трав'яні покриття, відтяжні ставки та канави, спеціальні схили та зелені дахи.

Для прикладу, пористий асфальт може здійснювати проникність води в об'ємі 30 літрів за 10 секунд.

"Ми не спрямовуємо всю дощову воду в труби у разі сильних опадів, оскільки труби ніколи не будуть достатньо великими. Наше рішення полягає в тому, щоб радше забезпечувати водопроникні покриття та збирати дощову воду, а не намагатися спрямувати її в трубу обмеженого розміру", — каже він.

Танел Мятлік розповів про приклад паркінгу, на якому використовується багато водопроникних покриттів. Так, центральна частина паркінгу викладена з асфальту з переробленого пластику. З лівого боку до цього покриття знаходиться пористий асфальт та "дощовий" сад. З правого боку — водопроникна бруківка з гравію та трави. Жовтим кольором на слайді позначено тротуар, який знаходиться навколо вказаних покриттів. Також з боку знаходиться вимірювальний колодязь, що веде в канаву.

Також муніципалітет створив групу спеціалістів для управління зливовою водою, які оперативно реагують на надзвичайні ситуації.

Крім того, розроблено систему електронного моніторингу.

"Ми робимо цифровий моніторинг системи, щоб отримати раннє попередження про появу загрози повені, щоб спеціаліст зміг вчасно відреагувати на основі вхідних даних від метеостанцій та інших датчиків", — сказав він.

Європейський Союз прагне зменшити вплив будівельного сектора на навколишнє середовище шляхом переробки або повторного використання будівельних матеріалів. 

Відходи будівництва та демонтажу (Construction and Demolition Waste — CDW) були визначені Єврокомісією як пріоритетний потік відходів через величезні обсяги, що утворюються (близько 850 Мт/рік) і високий потенціал для повторного використання та переробки. Наразі CDW здебільшого захоронюють на полігонах, оскільки такі відходи перебувають у змішаній формі, через що ускладнюється процес їх переробки.

Елеонора Паріс з Університету Камеріно (Італія) розповіла про проєкт "LIFE ECO TILES", який демонструє можливість виробництва перероблених збірних виробів на основі цементу (плитки Terrazzo) з використанням переробленого скла з міських і промислових відходів, кераміки та відходів будівництва та знесення (CDW).

Екоплитка Terrazzo складається із:

• сировини (23-24%), яка містить портландцемент (високоякісний цемент) та пігмент;
• відходів (66-77%): скло, кераміка, цегла, відходи будівництва та демонтажу.

Зазначається, що виробництво такої плитки має значно менший (-20%) вплив на довкілля.

Проєкт передбачає співпрацю між науковою експертизою групи мінералогії та петрології (вивчення гірської породи з точки зору її речовинного складу) в Університеті Камеріно для вивчення геоматеріалів і компанією Grandinetti, що спеціалізується на виробництві традиційної та художньої плитки Terrazzo в Італії.

"Це насправді невеликий проєкт, але нас він дуже надихає і ми сподіваємось на його масштабування. Також це готова ідея для багатьох компаній, оскільки ми показали як саме цю ідею втілити в життя", — підсумувала Елеонора.

А це точно спрацює?

Президент Литви Гітанас Науседа на конференції з питань "зеленого" відновлення України зазначив, що коли війна закінчиться, Україна матиме шанс стати центром "зеленої" економіки і ЄС прагне в цьому допомогти.

Європейський Союз допомагає Україні фінансуванням, забезпечуючи врахування екологічної стійкості в майбутніх інвестиціях. Так, Європейська Комісія запропонувала в рамках EU Ukraine Facility витратити на підтримку України 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років.

Особливу увагу приділяють європейській ініціативі "Фенікс". Це спеціальна комбінація програм Європейської Комісії, спрямованих на підтримку українських політиків та громадянського суспільства для "зеленого" відновлення. Зокрема, у березні 2023 року відбувся запуск програми з розбудови потенціалу для допомоги муніципалітетам у підготовці реконструкції, в якій беруть участь 65 муніципалітетів по всій Україні. Також у квітні 2023 року стартував конкурс пропозицій на суму 5 млн євро, присвячений проєктам, які приносять користь Україні та Новій європейській академії Баугауз (переможці будуть відомі до кінця цього року).

Однак, позитивна відповідь на запитання, чи точно це спрацює, звичайно, залежить також від керівництва нашої держави, місцевої влади та громадянського суспільства.

Автор: Олена Баконіна