Хто та навіщо переселяє хом’яків подалі від сіл?

Знайомство більшості людей із хом'яками відбувається в зоомагазинах, вдома у знайомих чи в дитинстві, коли батьки приносять клітку із маленьким пухнастим клубочком. Стереотипи закріплюються, і наше сприйняття хом'яків перетворюється на геть неправильне: ми думаємо, що це ручна і добра тварина, а колишні й теперішні власники хом'яків жартома додають, що ціль цих гризунів — залізти у найнедоступніший кут і там померти.

Звісно, це все неправда. У цьому матеріалі ми розвінчуємо міфи про хом'яків, розповідаємо, чому їх потрібно рятувати, та, головне — як відбувається процес ревайлдингу хом'яків — тобто повернення їх у дику природу.

Хом'яки — дикі тварини. Вони живляться насінням степових рослин та риють глибокі нори із багатьма "кімнатами", де проводять зиму. Живуть вони незалежно один від одного — по одному в норі. Мають поганий характер — часто б'ються за територію чи самок. А втім, живуть у колоніях.

Колись хом'як населяв степи та лісостепи по всій Європі, мешкав і на більшій частині території України. Але сьогодні цей вид майже зник у природі. У 2009 році хом'яків занесли до Червоної книги, але й після цього їхня чисельність невпинно зменшується. І це — спільна проблема на всьому континенті, адже місця для життя хом'яків розорюються, а фермери борються з гризунами, розкидаючи отруту.

Однозначно, хом'яки потребують захисту, і в Україні існують люди, які цим займаються.

Михайло Русін —  науковий співробітник Київського зоопарку, під його керівництвом — хом'яки Центру відновлення рідкісних видів. Торік роботу науковця підтримав міжнародний фонд IFAW. Так на базі цього центру він створив ще один — Центр порятунку хом'яків. Навесні Рубрика вже писала про основні напрямки роботи обох центрів, втім, тепер ми на власні очі побачили, як відбувається ревайлдинг диких хом'яків.

Михайло знаходить людей, яким не подобається сусідство з хом'яками, ловить їх у живоловки та випускає у більш безпечних для хом'яків місцях. Цього разу ми спостерігали за спільною роботою Центру порятунку хом'яків та реабілітаційного центру "Вільні крила". Хомʼяків європейських спіймав у кількох селах Яворівщини орнітолог Віктор Шевлінський, засновник реабілітаційного центру для птахів "Вільні крила".

Хом'як європейський Владислав, був спійманий на Львівщині. За два дні його переселять до околиць Національного природного парку Північне Поділля.

П'ять хом'яків європейських (це найбільший вид серед усіх хом'яків — такий хом'як може важити більше ніж 700 грамів) Віктор спіймав на "живоловки" — спеціальні клітки, що не завдають шкоди тваринам.

Здавалося б, найскладніше — позаду, втім процес ревайлдингу потребує ще кількох необхідних дій.

Мобільна лабораторія для відбору зразків ДНК хом'яків. В майбутньому це допоможе створити мапу ДНК та визначити походження гризунів.

Розклавши свою польову лабораторію, Михайло починає необхідний облік: кожного хом'яка необхідно зважити, визначити стать та оцінити загальний стан здоровʼя. Ці дані, а також інформація, про наявність паразитів і вік хом'яка вноситься у польовий журнал. Також, дуже важливо взяти зразок ДНК:

"Дані потрібні для визначення рівня споріднення і схрещування хом'яків у різних регіонах, потім ми додамо їх в мапу ДНК. За нашими  даними, які ми опублікували спільно з польськими колегами з Білостоцького університету, Україна, ймовірно, є центром походження багатьох європейських генетичних ліній хом'яків. Саме тут, приблизно між льодовиковими періодами, були найсприятливіші умови для існування хом'яків, а потім вони розселялись по Європі", — розповідає Михайло. 

Для зразка ДНК необхідно небагато: лише ніготь хом'яка. Всі зразки підписуються, а згодом направляться в лабораторію. Всі дослідження проводить Михайло Русін — керівник Центру порятунку хом'яків.

На цьому етапі дослідження закінчуються, і тепер гризуни готові до випуску в дику природу.

Наступного дня ми відправились шукати підхоже місце для хом'яків. І тут потрібен збіг одразу кількох критеріїв. Місцина має знаходитись на відстані від населених пунктів і мати достатньо нерозораної площі із різнотрав'ям. Краще, аби поряд були поля, де ведеться традиційне господарство, тобто невеликі клаптики землі із різноманітними рослинами замість гектарів монокультури, як часто буває в Україні — соняшника чи ріпаку.

"Невеликі паї менше обробляються хімікатами, до того ж тут є різноманіття їжі для хом'яка", — пояснює Русін.

Більшість територій України — оранки. Тому знайти хоча б невеликий природний клаптик складно.

Нову оселю для хом'яків шукали в околицях Національному природному парку Північне Поділля, що на Львівщині.  Як виявилось, задача — дуже непроста. Більша частина територій нацпарку не вилучались у власників, тому між віддаленими селами неораних клаптиків майже немає, а якщо і знаходяться — площа в них замала. Втім, після трьох невдалих спроб місце таки знаходиться.

Кілька соток лугової рослинності, поряд — закинутий хутір, куди вже не повернуться жити селяни. Тут залишились лише тонкі смуги городів, звіяні вівсом, пшоном та кукурудзою — таке різноманіття їжі для п'ятьох хом'яків стане чудовою кормовою базою.

Диких хом'яків ніколи не саджають в клітку більше одного: тварина досить бойова та агресивна. Вони часто влаштовують бійки, вигризають один одному очі та пальці. Іноді наслідки — смертельні.

Якщо ви подумали, що ревайлдинг хом'яків — проста задача, де достатньо просто відкрити клітку й відпустити гризуна на терена — ви помиляєтесь. Спочатку створюють протонори — за допомогою бура роблять метрову нору та наповнюють її кормом.

Протонори для хом'яків риють за допомогою буру. Якщо ґрунт щільний, робити це потрібно вдвох.

"Так ми створюємо безпечну оселю для хом'яка. Під землею він захищений від хижаків, і у нього достатньо їжі на перший час", — коментує за справою Михайло.

Далі все відбувається дуже швидко. Хом'яка прямо з транспортувальної клітки випускають в цю протонору та накривають важкою плитою.

"Плитка потрібна для того, аби хом'як не втік з переляку та не став швидкою здобиччю для хижаків. Вони дуже швидко й активно риють, тож зовсім скоро він прориває собі вихід на поверхню", — заспокоює Русін.

Нора для хом'яка — майже метр глибиною. Втім, плита все одно необхідна, адже хом'яки можуть стрибати дуже високо. Для того, аби шокований гризун не став здобиччю для хижака, його накривають. Тварина швидко прориває вихід назовні.

Процес здається легким, втім, аби заселити лише п'ятьох хом'яків, пішло кілька годин злагодженої командної роботи. Тепер хом'яки — у безпечному місці, з добрим достатком різноманітної їжі. Серед п'ятьох особин була самка, тож цілком можливо, що наступного року у мальовничому місці з'явиться нова колонія червонокнижного хом'яка європейського.

Територія поблизу Національного природного парку Північне Поділля, де заселили хом'яка європейського.

Тим, хто помітив хом'яків біля своєї оселі, Михайло Русін пропонує звертатись до Центру порятунку хом'яків на Facebook. Для цього потрібно:

1. Зафіксувати хом'яка. В ідеалі — сфотографувати гризуна. Це може бути складною задачею, тож, якщо ви його побачили, запам'ятайте та опишіть його зовнішній вигляд: форму, розмір та забарвлення.
2. Ви можете також зафіксувати присутність хом'яка. Це може бути послід, погризений врожай, доказом може бути фотографія його норки.
3. Всі зібрані докази направте на сторінку Центру порятунку хом'яків, або на електронну пошту [email protected], або дзвоніть за телефоном 097 220 1736.
4. Важливо! Не намагайтесь ловити хом'яків самостійно — аби не нашкодити тварині. Варто пам'ятати, що хом'яки, попри свій розмір та втішний зовнішній вигляд — досить агресивні та мають гострі зуби. Хом'як здатен прокусити кевларову рукавичку, а рани від їхніх укусів — болючі та довго загоюються.

Після звернення з Вами зв'яжеться координатор Центру для з'ясування подробиць, а потім команда центру завітає до вас, аби спіймати хом'яка у спеціальну живоловку, а потім — знайде для нього безпечне місце для життя. До речі, послуга із виловлення хом'яків — безоплатна.

↓Читайте також

Шість з половиною тисяч кажанів в холодильниках "Донбас": про що це рішення?

Врятуй дикого хом'яка! Хто та навіщо займається їхнім порятунком в Україні?