fbpx
Сьогодні
23/03/2019
18:39
курси валют
$26,80/27,10
30,30/30,80
Відповідаємо
16:34 06 Бер 2019

"Зміст картин автору невідомий". Чому і що варто розуміти у Малевича?

Свого часу він здійснив революцію у мистецтві, сьогодні його картини коштують десятки мільйонів доларів. До 140-річчя з дня народження українця Малевича ми з'ясували, у чому сенс загадкового супрематизму, і які таємниці залишаються нерозгаданими.

Авангард — протест проти минулого

Щоб зрозуміти Малевича, потрібно зрозуміти контекст його епохи. Так, наприкінці 19 – на початку 20 століття зароджується новий напрям у мистецтві під провокативною назвою “авангард”. З французької “авангард” перекладається “передовий загін” і цілком відповідає подіям того часу. Митці змагалися за право бути першовідкривачами, засновниками нових художніх стилів та шкіл. Вони відчували, що світ шалено швидко змінюється і усі прагнули очолити ці зміни.

Художники нового покоління вигадували різні художні техніки, створювали суперечливі концепції. Усі вони висловлювали протест проти мистецтва минулих століть, прагнули докорінно переформатувати його. Художники вивели на авансцену радикальні ідеї замість художнього зображення. Безпредметність стала основою нових концепцій у мистецтві.

Suprematist composition, 1915-1916 / Казимир Малевич

Казимир Малевич гостро відчував епоху радикальних перетворень планетарного масштабу. Він взяв на себе роль революційного провідника у мистецтві. В написаних Малевичем деклараціях та маніфестах йдеться про “неминучу катастрофу старого світу”. Для мистецтва це означало занепад усіх традиційних художніх засобів.

Митець переконував, що зображати предмети – це справа дикунів та дилетантів. Справжній художник повинен абстрагуватися від матеріального світу і створити власну абстрактну реальність з використанням найпростіших геометричних форм.

Перш ніж дійти таких висновків, Малевич  вже встиг спробувати себе у імпресіонізмі, неопримітивізмі, кубофутуризмі, алогізмі. Та він розумів, що для нової епохи потрібен новаторський художній стиль.

Від найпростіших форм до силуетів

У 1915 році відбулася “Остання футуристична виставка “0,10”, яка стала початком розвитку заснованого Малевичем супрематизму. Нуль означає кінець мистецтва, перехід до зображення абстрактних форм без сенсу. Таким чином висловлювалося прагнення звести до нуля все, що було у мистецтві до того. 10 – це кількість учасників виставки, яких насправді стало 14.

Остання футуристична виставка 0,10

Обкладинка каталогу

Для цієї виставки Малевич написав 39 картин, серед яких був і перший “Чорний квадрат”. Художник видав коротку брошуру “Від кубізму до супрематизму” і таким чином закріпив за собою право першовідкривача нового художнього методу. Окрім того, в каталозі для виставки Малевич біля деяких своїх робіт писав: “Зміст картин автору невідомий”. Так художник демонстрував самодостатність чистих геометричних форм і протест проти обмеження мистецтва сенсом.

У 1916 році відбувся перехід до другого етапу супрематизму, коли Малевич зображав складніші супрематичні композиції з багатьма елементами та геометричними фігурами. Художник вважав, що лише так можна досягти чистоти мистецтва, необтяженого зв’язками з буденністю. Тож, його творча діяльність була спрямована у майбутнє, де мистецтво не витікає з соціального контексту життя, а існує само по собі.

Suprematism / 1916 / Казимир Малевич

Suprematism / 1916 / Казимир Малевич

У 1918 році Малевич перейшов до третього етапу супрематизму, зображуючи білі фігури на білому фоні. Ці картини символізували перемогу безпредметності та чистоту форм.

Білий квадрат / 1917-1918 / Казимир Малевич

Білий квадрат / 1917-1918 / Казимир Малевич

Однак, у 1919 році відбулася персональна виставка Малевича, яка символізувала те, що живопис себе вичерпав. На ній художник представив свої роботи від імпресіоністських до супрематистських, завершивши виставку пустими полотнами в рамах. Супрематизм, на думку Малевича, – це найвища точка, після якого живопису настав кінець.

Однак, митець не припинив писати картини. Він навіть знову почав зображувати силуети людей на кольоровому фоні, оголосивши цей етап неосупрематизмом.

Girls in the fields / 1932 / Казимир Малевич

Girls in the fields / 1932 / Казимир Малевич

(не) Чорний (не) квадрат

Картина “Чорний квадрат” – одна з найвідоміших робіт Казимира Малевича, сенс якої залишається таємницею. Однак, Малевич був не першим, хто зобразив його на полотні. Так, у ХVII столітті Роберт Фладд написав чорний квадрат під назвою “Велика пітьма” , у XIX столітті з’явилися такі ж картини зі схожими назвами: Пола Білхода “Нічна бійка негрів у підвалі” та Альфонса Алле “Битва негрів у печері вночі”, які вважаються жартівливими. Проте, лише Малевич перетворив чорний квадрат на витвір мистецтва.

Малевич виставив напоказ свій перший чорний квадрат, який назвав “Чотирикутник”, у 1915 році. “Чорний квадрат” був частиною триптиху, до якого увійшли “Чорне коло” і “Чорний хрест”. На виставці “Чорний квадрат” висів найвище у кутку, де на той час у селах розміщували ікони. Таким чином Малевич прагнув показати, що це так звана ікона нової епохи, вища форма художнього мистецтва.

Єдина фотографія виставки, що збереглась. Можна побачити 21 роботу з 39

Єдина фотографія виставки, що збереглась. Можна побачити 21 роботу з 39

Проте, “Чорний квадрат” лише схожий на квадрат, а насправді ж усі його сторони різні за розміром. Також вважається, що Малевичем не використовував чорної фарби, а змішав різні кольори, щоб отримати саме такий відтінок. Після цього він створив ще декілька чорних квадратів, проте саме перший став найпровокативнішим та найзагадковішим.

Що Малевич приховав під “Чорним квадратом”

У 2015 році у Третьяковській галереї зробили сенсаційну заяву: під час досліджень встановили, що під верхніми шарами фарби “Чорного квадрата” є ще декілька інших зображень і навіть напис. Річ у тім, що з часом на картині почали з’являтися кракелюри, тобто тріщини  на чорній фарбі, під якими було видно інші кольори. Співробітники музею зробили рентгенофлуоресцентний та інфрачервоний аналізи, а також інші дослідження, які допомогли побачити, що Малевич приховав від неозброєного ока.

Супрематичний чорний квадрат / 1915 / Казимир Малевич

Супрематичний чорний квадрат / 1915 / Казимир Малевич

Виявилося, що під “Чорним квадратом” є два інших яскравих зображення. Тобто спочатку художник написав одну композицію, пізніше зверху ще одну і лише через деякий час закрив їх чорним квадратом. Мистецтвознавці мають різні гіпотези щодо причин такого рішення Малевича. Дехто вважає, що він написав чорний квадрат, бо йому не подобалися попередні картини, інші вважають, що Малевич просто не встигав до виставки 1915 року або ж у нього не вистачало полотен для нових картин. Однак, багато експертів переконані, що такі пояснення занадто примітивні і за простою геометричною формою приховано складну систему філософських поглядів митця.

Неочікуваним відкриттям став напис на картині. Хоч не усі слова чітко видно, є підстави припускати, що на ній написано “Битва негрів вночі”. Це ще більше заплутує мистецтвознавців, адже здається, що це жарт Малевича, який доводить до абсурду усю концепцію картини. Окрім того, напис знаходиться зверху картини, тобто протягом багатьох десятиліть “Чорний квадрат” висів верх ногами.

Мистецтвознавці Третьяковської галереї закликають не спрощувати сенс “Чорного квадрату” Малевича, адже дослідження цієї та інших картин художника ще не завершені. До того ж,  Малевич був талановитим художником, який вмів писати картини у різних стилях. Митець побудував власну світоглядно-мистецьку концепцію, що свідчить про наявність задуму у його полотнах.

Навіщо зображувати геометричні форми

Казимир Малевич сформував власну філософсько-мистецьку концепцію, яку назвав супрематизмом.  У ній головне – це кольори, об`єми та фактурність. Сюжет і композиція Малевич оголосив непотрібними так само, як і художні засоби.

Він стверджував, що мистецтво повинно розширювати свідомість. Його творчість – це спроби переосмислити просторовий вимір і змінити світ силою мистецтва.

Малевич вважав, що місія художника – звільнити мистецтво від обмежень. На його погляд, мистецтво повинно провокувати, а не відображати звичний стан речей.

Жінка з ведрами / 1912 / Казимир Малевич

Жінка з ведрами / 1912 / Казимир Малевич

Митець вважав, що увесь світ – це геометричні форми. Неправильні квадрати, прямокутники, кола стали основою його художнього світобачення. Колір та форми повинні бути самостійними і не асоціюватися з предметами навколишнього світу. Саме так геометрія перетворилася на вищу форму художнього мистецтва.

Супрематичні ідеї, які на початку XX століття здавалися неймовірними, занадто футуристичними та невтілюваними у життя, пізніше знайшли своє відображення у промисловому дизайні, архітектурі, сценографії, моді та багатьох інших практичних вимірах.

Малевич — український авангардист

Малевича тривалий час у світі не сприймали як українського авангардиста. Це пов’язано з багатьма факторами. Зокрема, із тим, що багато картин Малевича перебувають на території Росії і саме росіяни влаштовують виставки, де транслюють вигідний для них месседж. Також раніше для віднайдення доказів на користь української сторони не вистачало коштів і якісних досліджень. І лише нещодавно завдяки зусиллям українських дослідників у співпраці з іноземними колегами ім’я Малевича у світі почало асоціюватися з Україною.

Одразу три держави боролися за те, щоб назвати Малевича своїм: Україна, Росія та Польща. Він мав польські корені, велику частину життя прожив у Росії. Проте, самоідентифікація митця і його творчість доводять, що він був українцем.

Перш за все, Малевич народився у Києві. В Україні він виріс та сформував власний світогляд. Художньому мистецтву він навчався у Київській мистецькій школі в українського художника Миколи Пимоненка.

Перші 17 років життя Малевич разом з родиною жив у різних містах та селах Поділля, Харківщини та Чернігівщини. Ці подорожі справили на нього сильне враження. У спогадах він описував, як спостерігав за розписом печей та стін в українських сільських хатах, як потім намагався повторити те ж саме. Він надихався українською вишивкою. Митець неодноразово використовував мотиви української побутової народної творчості у власних роботах і акцентував на цьому увагу.

До 17 років Малевич розмовляв та писав українською мовою. Пізніше, вивчивши російську мову, він розмовляв та писав українсько-російським суржиком. До того ж, він сам себе називав українцем.

Зацікавлення Малевича українським селом залишилося на все життя. Він писав картини про голодомор в Україні у 1932-1933 роках. На одній з них він олівцем зобразив три силуети людей, в яких замість обличчя серп i молот, хрест i труна. Французький історик мистецтва Жан-Клод Маркаде зауважив, що Малевич був єдиним художником, хто відобразив трагічність життя українських селян у той період.

Окрім того, у 1927 році Малевич переїхав в Україну, щоб працювати у Київському художньому інституті. Зі спогадів відомо, що він планував залишитися жити у Києві. Однак, вже тоді радянська влада почала репресії проти інтелігенції. Так, Малевич був змушений повернутися у Росію, де невдовзі його піддали катуванням. Після цього він тяжко захворів та швидко помер, залишивши про себе та свою творчість багато загадок. 

Читайте також

396

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: