Що робити, якщо пережив окупацію, зазнав будь-якого роду насильства, втік з-під бомб і обстрілів ворога, а як бути далі — не знаєш? До кого можна звернутися, на яку допомогу розраховувати і як подолати травму та продовжити рухатися далі до перемоги України над російським агресором? Ці питання постають перед усіма, хто врятувався і вони мають цілком конкретні відповіді. Розповідаємо які.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну слідчі Нацполіції розпочали близько 50 тисяч кримінальних проваджень за фактами вчинення на території України злочинів російськими військовослужбовцями та їхніми пособниками. Росіяни здійснюють усі можливі злочини: мародерство, вбивства й катування мирного населення, сексуальне насильство. На прифронтових територіях українці перебувають під постійними обстрілами, не мають елементарних засобів до існування: води, електрики, тепла, даху над головою. Навіть сильним духом людям вкрай важко самостійно впоратися з новими викликами й труднощами, особливо, коли все звичне залишається в минулому й доводиться починати життя з нуля.
З перших днів повномасштабної війни люди стали фундаментом стійкості України. Саме тому збереження їхнього фізичного та ментального здоров'я сьогодні так само важливе, як і захист українських міст від агресивних дій ворога. За ініціативи Офісу віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення й місцевих органів влади в Україні створюють мережу Центрів допомоги врятованих.
У чотирьох українських містах — Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Києві — у центрах уже працюють професійні команди психологів, юристів, соціальних працівників. Фахівці якісно й безоплатно допомагають людям вийти зі стресу, знайти внутрішню опору й розуміння, що конкретно робити, щоб адаптуватися до нових умов і повернути собі нормальне життя. Незабаром планується відкриття ще одного Центру допомоги врятованим у Чернівцях.
"З перших днів ми зустрілись із безпрецедентними викликами, пов'язаними з масовим переміщенням громадян, випадками насильства, зокрема сексуального. Нас об'єднало розуміння, що як би не було складно, важливо до останнього стояти пліч-о-пліч з нашими людьми. Центри допомоги врятованим стали точкою входу у нове життя для тих, кому потрібна підтримка і відчуття елементарної безпеки, наскільки це можливо в умовах війни", — зазначає віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Photo credits: Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні – UNFPA Ukraine
Українцям, які вимушено покинули власні домівки й переїхали в чуже для себе місто, досить складно самостійно зорієнтуватись у питаннях оформлення необхідних документів, дізнатися щодо доступної фінансової, гуманітарної, психологічної, медичної допомоги, знайти житло чи роботу — з усім цим допомагають розібратися фахівці центрів.
В усіх Центрах допомоги врятованим надають комплексну фахову допомогу:
Серед працівників центру є й ті, хто також пройшов через подібні історії — втік від окупації й на власному досвіді пережили почуття й проблеми тих, кому сьогодні потрібна допомога та підтримка. Катерина Шатковська — психологиня Центру допомоги врятованим, переселенка з Криму. "Я розумію, коли з однією валізою кидаєш усе й виїжджаєш", — каже вона.
Досить частими є випадки, коли, рятуючись від ворога, люди приїздять навіть без паспорта. Юристи центрів допомагають пройти всі відповідні процедури з відновлення документів: правильно оформити запити, скласти лист, заповнити бланки; допомагають знайти нотаріуса. У випадку, якщо людина пережила насильство, то тут юристи пояснять права постраждалої особи, допоможуть зі складанням заяв та позовів і навіть представлятимуть інтереси потерпілого в суді.
Працівники Центрів допомоги врятованим підкреслюють, що для них немає неважливих проблем, із якими звертаються люди. Кейс-менеджери допомагають із пошуком будь-якої інформації — інколи це може навіть бути пояснення, як доїхати до потрібного місця, якщо людина поки погано орієнтується й не знає міста. Тут відвідувачі можуть розраховувати на підтримку з пошуком житла чи тимчасовим прихистком та поради щодо можливості отримання грошових виплат, гуманітарної допомоги тощо.
"Військові захищають наші сім'ї, наших діточок, а ми об'єдналися для того, щоб допомагати людям, які постраждали внаслідок воєнних дій", — коментує кейс-менеджерка Катерина Кравець, що раніше врятувалася від окупації, а тепер саме допомагає іншим врятованим у їхніх щоденних викликах.
Photo credits: Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні – UNFPA Ukraine
Ще одне важливе питання, яким опікуються фахівці Центрів — це надання кваліфікованої допомоги постраждалим від будь-якого роду насильства. Втім, тут наголошують, що врятовані часто не розуміють, що вони є постраждалими, адже насильство не завжди пов'язане з фізичним болем. Воно може набувати різних форм: економічне, психологічне, фізичне та сексуальне. Будь-яке насильство може мати психологічні наслідки для людини, які варто пропрацювати з психологом.
"У нас тільки декілька років тому перестали боятися ходити до психолога. До цього було — а я що, хворий? Ці стереотипи заважають багатьом українцям попросити про допомогу. Люди не знають, що таке сексуальне насильство, що таке норма, що не норма. Бояться осуду" — каже Надін, керівниця Центру допомоги врятованим у місті Дніпро.
Та працівники Центрів радять без страху й сорому звертатися до них по підтримку, адже допомога тут абсолютно конфіденційна.
На жаль, кривдником може бути не лише стороння людина чи ворог. Працівники Центру допомоги в Києві кажуть: "Те, що відбувається зовні — впливає на те, що всередині". Як наслідок, зростає й кількість випадків домашнього насильства.
Кожен, хто звернеться до Центрів, має розуміти, що його проблемою не знехтують і не залишать без підтримки. У випадках, коли людина зазнає насильства вдома, Центр спрямує її до так званих "кризових кімнат", де можна тимчасово знайти безоплатний прихисток. Крім того, пропонують безплатні сесії з психологом. Фахівці рекомендують обов'язково пропрацювати таку психологічну травму, щоб вберегти себе і своїх близьких від можливих наслідків.
Фахівці Центрів постійно проходять курси підвищення кваліфікації і спеціальні тренінги. Допомогу надають за найкращими міжнародними стандартами, зокрема принципами Стамбульської Конвенції.
"Ми допомагаємо людині відчути себе повноцінною особою, пропрацювати травматичний досвід. Це ніби шрам, який нікуди не дінеться, але з часом перестане боліти", — ділиться одна з психологинь Центру допомоги врятованим.
Ті, хто вже звертався до центрів, кажуть, що тут допомагають розв'язати нагальні проблеми, змінити власне світосприйняття, знову відчути в собі сили й розуміння, що робити далі — завдяки цьому життя змінюється на краще. Важливо, що послуги для врятованих повністю безоплатні й допомогу надають стільки, скільки цього потребує сама людина, навіть у випадку переміщення до іншого міста або за кордон.
"Ми до людей ставимося, як до своїх рідних, і ми з ними будемо йти до кінця", — зазначає Тетяна Велика, керівниця Центру допомоги врятованим у м. Запоріжжя.
Photo credits: Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні – UNFPA Ukraine
Матеріал підготовлений Офісом віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за сприяння Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні — UNFPA Ukraine.
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як працює нове рішення. Читати більше
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.