Що робити, якщо пережив окупацію, зазнав будь-якого роду насильства, втік з-під бомб і обстрілів ворога, а як бути далі — не знаєш? До кого можна звернутися, на яку допомогу розраховувати і як подолати травму та продовжити рухатися далі до перемоги України над російським агресором? Ці питання постають перед усіма, хто врятувався і вони мають цілком конкретні відповіді. Розповідаємо які.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну слідчі Нацполіції розпочали близько 50 тисяч кримінальних проваджень за фактами вчинення на території України злочинів російськими військовослужбовцями та їхніми пособниками. Росіяни здійснюють усі можливі злочини: мародерство, вбивства й катування мирного населення, сексуальне насильство. На прифронтових територіях українці перебувають під постійними обстрілами, не мають елементарних засобів до існування: води, електрики, тепла, даху над головою. Навіть сильним духом людям вкрай важко самостійно впоратися з новими викликами й труднощами, особливо, коли все звичне залишається в минулому й доводиться починати життя з нуля.
З перших днів повномасштабної війни люди стали фундаментом стійкості України. Саме тому збереження їхнього фізичного та ментального здоров'я сьогодні так само важливе, як і захист українських міст від агресивних дій ворога. За ініціативи Офісу віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення й місцевих органів влади в Україні створюють мережу Центрів допомоги врятованих.
У чотирьох українських містах — Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Києві — у центрах уже працюють професійні команди психологів, юристів, соціальних працівників. Фахівці якісно й безоплатно допомагають людям вийти зі стресу, знайти внутрішню опору й розуміння, що конкретно робити, щоб адаптуватися до нових умов і повернути собі нормальне життя. Незабаром планується відкриття ще одного Центру допомоги врятованим у Чернівцях.
"З перших днів ми зустрілись із безпрецедентними викликами, пов'язаними з масовим переміщенням громадян, випадками насильства, зокрема сексуального. Нас об'єднало розуміння, що як би не було складно, важливо до останнього стояти пліч-о-пліч з нашими людьми. Центри допомоги врятованим стали точкою входу у нове життя для тих, кому потрібна підтримка і відчуття елементарної безпеки, наскільки це можливо в умовах війни", — зазначає віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Photo credits: Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні – UNFPA Ukraine
Українцям, які вимушено покинули власні домівки й переїхали в чуже для себе місто, досить складно самостійно зорієнтуватись у питаннях оформлення необхідних документів, дізнатися щодо доступної фінансової, гуманітарної, психологічної, медичної допомоги, знайти житло чи роботу — з усім цим допомагають розібратися фахівці центрів.
В усіх Центрах допомоги врятованим надають комплексну фахову допомогу:
Серед працівників центру є й ті, хто також пройшов через подібні історії — втік від окупації й на власному досвіді пережили почуття й проблеми тих, кому сьогодні потрібна допомога та підтримка. Катерина Шатковська — психологиня Центру допомоги врятованим, переселенка з Криму. "Я розумію, коли з однією валізою кидаєш усе й виїжджаєш", — каже вона.
Досить частими є випадки, коли, рятуючись від ворога, люди приїздять навіть без паспорта. Юристи центрів допомагають пройти всі відповідні процедури з відновлення документів: правильно оформити запити, скласти лист, заповнити бланки; допомагають знайти нотаріуса. У випадку, якщо людина пережила насильство, то тут юристи пояснять права постраждалої особи, допоможуть зі складанням заяв та позовів і навіть представлятимуть інтереси потерпілого в суді.
Працівники Центрів допомоги врятованим підкреслюють, що для них немає неважливих проблем, із якими звертаються люди. Кейс-менеджери допомагають із пошуком будь-якої інформації — інколи це може навіть бути пояснення, як доїхати до потрібного місця, якщо людина поки погано орієнтується й не знає міста. Тут відвідувачі можуть розраховувати на підтримку з пошуком житла чи тимчасовим прихистком та поради щодо можливості отримання грошових виплат, гуманітарної допомоги тощо.
"Військові захищають наші сім'ї, наших діточок, а ми об'єдналися для того, щоб допомагати людям, які постраждали внаслідок воєнних дій", — коментує кейс-менеджерка Катерина Кравець, що раніше врятувалася від окупації, а тепер саме допомагає іншим врятованим у їхніх щоденних викликах.
Photo credits: Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні – UNFPA Ukraine
Ще одне важливе питання, яким опікуються фахівці Центрів — це надання кваліфікованої допомоги постраждалим від будь-якого роду насильства. Втім, тут наголошують, що врятовані часто не розуміють, що вони є постраждалими, адже насильство не завжди пов'язане з фізичним болем. Воно може набувати різних форм: економічне, психологічне, фізичне та сексуальне. Будь-яке насильство може мати психологічні наслідки для людини, які варто пропрацювати з психологом.
"У нас тільки декілька років тому перестали боятися ходити до психолога. До цього було — а я що, хворий? Ці стереотипи заважають багатьом українцям попросити про допомогу. Люди не знають, що таке сексуальне насильство, що таке норма, що не норма. Бояться осуду" — каже Надін, керівниця Центру допомоги врятованим у місті Дніпро.
Та працівники Центрів радять без страху й сорому звертатися до них по підтримку, адже допомога тут абсолютно конфіденційна.
На жаль, кривдником може бути не лише стороння людина чи ворог. Працівники Центру допомоги в Києві кажуть: "Те, що відбувається зовні — впливає на те, що всередині". Як наслідок, зростає й кількість випадків домашнього насильства.
Кожен, хто звернеться до Центрів, має розуміти, що його проблемою не знехтують і не залишать без підтримки. У випадках, коли людина зазнає насильства вдома, Центр спрямує її до так званих "кризових кімнат", де можна тимчасово знайти безоплатний прихисток. Крім того, пропонують безплатні сесії з психологом. Фахівці рекомендують обов'язково пропрацювати таку психологічну травму, щоб вберегти себе і своїх близьких від можливих наслідків.
Фахівці Центрів постійно проходять курси підвищення кваліфікації і спеціальні тренінги. Допомогу надають за найкращими міжнародними стандартами, зокрема принципами Стамбульської Конвенції.
"Ми допомагаємо людині відчути себе повноцінною особою, пропрацювати травматичний досвід. Це ніби шрам, який нікуди не дінеться, але з часом перестане боліти", — ділиться одна з психологинь Центру допомоги врятованим.
Ті, хто вже звертався до центрів, кажуть, що тут допомагають розв'язати нагальні проблеми, змінити власне світосприйняття, знову відчути в собі сили й розуміння, що робити далі — завдяки цьому життя змінюється на краще. Важливо, що послуги для врятованих повністю безоплатні й допомогу надають стільки, скільки цього потребує сама людина, навіть у випадку переміщення до іншого міста або за кордон.
"Ми до людей ставимося, як до своїх рідних, і ми з ними будемо йти до кінця", — зазначає Тетяна Велика, керівниця Центру допомоги врятованим у м. Запоріжжя.
Photo credits: Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні – UNFPA Ukraine
Матеріал підготовлений Офісом віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за сприяння Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні — UNFPA Ukraine.
“Рубрика” розповідає, як молодь доєднується до розмінування українських територій. Читати більше
“Рубрика” разом з лікарками склала список з 12 універсальних подарунків, які допоможуть вашим близьким подбати… Читати більше
Дмитро Демченко родом з Дружківки, що на півночі Донецької області. До Збройних сил України вирішив… Читати більше
Вибір різдвяних і новорічних подарунків — це можливість не лише порадувати близьких, а й підтримати… Читати більше
Війна змусила шість мільйонів українців виїхати з України за кордон, а ще стільки ж стали… Читати більше
Unwrap the joy of Ukrainian Christmas with Rubryka! Embrace traditions, enjoy festive foods, and create… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.