Українські орнітологи вперше зайнялися реабілітацією пеліканів
Птахів, яких у вересні 2020 року врятували з рук браконьєрів і розмістили для реабілітації в Національному природному парку, нещодавно окільцювали
Фото: Яна Боброва
Торік «Рубрика» розповідала про червонокнижних рожевих пеліканів — Алібея та Алкалію. Тоді птахів для одного з ресторанів на березі Чорного моря незаконно впіймали браконьєри, — диким пеліканам підрізали махові пера, щоб вони не змогли відлетіти та стали розвагою для гостей.
Фото: Ігор Бобров
На щастя, про ситуацію дізналася дирекція Національного Природного Парку «Тузлівські Лимани». За сприяння біолога та екоактивіста Владислава Балінського, птахів вдалося врятувати та перевезти в Парк на реабілітацію. Алібей і Алкалія жили у вольєрах, обладнаних для них на території офісу парку в Татарбунарах, Одеської області. За пеліканами велося цілодобове відеоспостереження з трансляцією на ютуб каналі Благодійного фонду Peli can live, який вже не перший рік підтримує «Тузлівські лимани». Для них навіть спеціально був поставлений басейн.
Фото: Владислав Балінський
«Рубрика», продовжуючи стежити за долею пеліканів, дізналася, що цьогоріч, завдяки благодійним внескам на рахунок Фонду Peli can live, команді Парку вдалося побудувати відкритий вольєр на території Тузлівської Амазонії НПП «Тузлівські лимани» і перевезти пеліканів туди в кінці квітня. Фактично було покладено початок для реабілітаційного центру для водоплавних птахів. У ньому Алкалія та Алібей повинні адаптуватися, перебуваючи в одному середовищі з вільними пеліканами, й навчитися ловити рибу. До самостійного життя птахи все ще не готові: махові пера, які надають крилам піднімної сили, відростуть тільки після линяння, а значить, птахи залишаються незахищеними від хижаків на суші.
Не так давно сталася подія, яка змусила понервувати за долю пеліканів і команду Парку, і команду фонду Peli can live. Чи то сильний порив вітру, чи то непереборне бажання вирватися на свободу, допомогли пеліканові Алкалії перелетіти огорожу вольєра. Пташка загубилася, її не могли знайти протягом 5 днів, і великий був ризик того, що вона не виживе в дикій природі й помре від голоду, адже добувати собі їжу самостійно вона ще не навчилася. На щастя, на допомогу прийшли місцеві рибалки: вони повідомили співробітникам Парку, що Алкалія випрошує у них рибу. Втікачку повернули у вольєр. Було прийнято рішення окільцювати птахів, щоб надалі була можливість їх точно ідентифікувати. Питанням кільцювання займалася Яна Боброва, співзасновниця і виконавча директорка благодійного фонду Peli can live:
Фото: Яна Боброва
«Як виявилося, в Україні немає практики кільцювання дорослих пеліканів: це дуже великі птахи, їх важко зловити, і кілець таких розмірів в нашій країні ми не змогли знайти. Найпростішим для нас рішенням було спробувати попросити допомоги у співробітників Національного парку озера Керкіні, який знаходиться в Греції. Їм вже доводилося консультувати нас з питання створення платформи для гніздування кучерявих пеліканів у 2018-2019 році. — розповідає Яна. — Колеги з Греції з радістю зголосилися допомогти. В результаті поштою нам відправили 4 кільця — по 2 на кожного пелікана (відповідно до технології кільцювання цими моделями кілець в Греції). Тепер у кожного птаха є свої розпізнавальні кільця: 77КК і 78КК в Алкалії та 79КК і 80КК в Алібея».
Фото: Яна Боброва
Фото: Владислав Балінський
Те, що дорослих пеліканів окільцювали — унікальна практика для України, точно так само, як і реабілітація Алкалії та Алібея.
«Вкрасти у птаха волю і підрізати йому крила значно легше, ніж повернути можливість самостійного існування в дикій природі. Те, що робить команда НПП «Тузлівські лимани», дуже важливо і з наукової, і з практичної точки зору. А своє завдання ми бачимо в тому, щоб максимально допомогти їм, — пояснює Яна Боброва. — Оскільки пелікани є одними з найбільших і найкрасивіших птахів української орнітофауни (розмах крил досягає 3 метрів), вони є об'єктом зазіхань з боку власників приватних звіринців, ресторанів, інших закладів для залучення клієнтів. Це протизаконно, оскільки обидва види, що мешкають в Україні (і рожеві, і кучеряві пелікани), занесені до Червоної Книги України. Дуже важливо звертати увагу на незаконне утримання пеліканів, і просимо повідомляти нам про подібні випадки. А ми дуже віримо в те, що Алібей і Алкалія зможуть стати самостійними вільними птахами!»
Але кільця з номерами — ще не все. Величезна мрія Івана Трифоновича Русєва — начальника наукового відділу парку — придбати супутникові трекери для Алібея та Алкалії, водночас це не дешеве задоволення: вартість одного з річною абонентською платою — близько 40 тисяч гривень. Так орнітологи зможуть дізнатися, куди Алкалія та Алібей відправляться на зимівлю, за яким маршрутом вони полетять. Навіть зараз, зниклу Алкалію було б абсолютно просто знайти, якби у неї був трекер. Крім того, необхідно купити морозильну камеру в Парк для зберігання риби. На жаль, не завжди є можливість забезпечити пеліканів свіжою рибою, і певний запас її просто необхідний, а щоб холодильник працював, потрібні додаткові акумулятори для накопичення електроенергії, що генерується сонячними батареями.
Збір коштів для повернення Алібея та Алкалії в дику природу веде Peli can live. Підтримати збір благодійним внеском можна за посиланням. Ваша допомога дозволяє відпрацювати методику реадаптації пеліканів в природне місце існування і створити повноцінний реабілітаційний центр для водоплавних птахів в НПП «Тузлівські лимани».
