“Маєш високі бали — маєш вузьку спеціалізацію”: як працює реформа бюджетної інтернатури, запропонована МОЗ

У чому проблема?

11 березня 2024 року МОЗ оприлюднило проєкт наказу щодо розподілу на інтернатуру. Одним зі спірних моментів проєкту стала заборона студентам-бюджетникам переходити на контрактну форму навчання в інтернатурі, якщо не вдалося вступити на бюджетну.

З перспективою змін в порядку інтернатури студенти медичних університетів не погоджуються. Під стінами своїх ВНЗ вони провели мирні пікети проти можливих змін у проходженні інтернатури, вимагаючи "інтернатуру без примусу". Особливо студентів збурило те, що запропоновані зміни стосуватимуться тих, хто вступатиме на інтернатуру вже у цьому році.

У своєму блозі студентка 6 курсу Полтавського державного медичного університету Анастасія Дученко озвучила думки студентів:

"Заборона переходу на контрактну інтернатуру після навчання на бюджеті створює нерівність та обмежує право студентів на вибір. Вибір свого професійного шляху та можливість отримання практичного досвіду. Заборона переходу на контрактну інтернатуру може призвести до втрати цінного досвіду, загрожує створити дефіцит молодих лікарів та негативно вплинути на їхню якість, а також спричинити втрату мотивації у студентів".

Також всього за два дні необхідні для розгляду 25 тисяч голосів набрала петиція на сайті Кабінету міністрів України із закликом відтермінувати внесення змін до положення про інтернатуру. За словами автора петиції, наказ Міністерства охорони здоров'я про внесення змін до законодавства про інтернатуру порушує низку прав студентів у сфері медичної освіти.

Яке рішення?

Міністерство охорони здоровʼя винесло на громадське обговорення проєкт змін до Положення про інтернатуру і запрошує українців долучатися до нього. Продовжуватимуться також і зустрічі зі студентами медичних освітніх закладів, на яких команда МОЗ буде знайомити студентів із нюансами проєкту змін до положення про інтернатуру.

Втім резонанс триває.

Як це працює?

"Сучасна якісна медицина неможлива без фахових медиків. Тому підвищення якості навчання — те, над чим ми активно працюємо. Одна з важливих тем — прозорий і справедливий розподіл до інтернатури. Очевидно, що розподіл студентів має напряму залежати від їхніх академічних успіхів: ті, хто краще навчається, повинні мати першочергове право вибору місця проходження інтернатури й спеціальності. Це загальносвітова практика, євроінтеграційна вимога. І це про справедливість, до якої ми прагнемо",  — наголосив перший заступник міністра охорони здоров'я Сергій Дубров 27 березня на зустрічі представників МОЗ зі студентами медуніверситету імені Богомольця.

Чиновник зазначив, під час цьогорічного розподілу буде врахована реальна потреба держави в лікарях певних спеціальностей. У 2024 році випускники закладів вищої освіти зможуть пройти інтернатуру за 23 спеціальностями. Серед найбільш потрібних для держави цьогоріч — лікарі загальної практики сімейної медицини, лікарі з медицини невідкладних станів, терапевти, анестезіологи та фахівці з фізичної та реабілітаційної медицини.

"Наразі гостро стоїть питання щодо нерівномірності кадрового забезпечення. Кожного року ми готуємо надзвичайно велику кількість акушерів та гінекологів, дерматовенерологів тощо… Це значно перевищує потребу держави! Як наслідок — подальша неможливість працевлаштування за певними спеціальностями", — пояснює Сергій Дубров.

Він звертає увагу — нині в Україні кількість пологових будинків зменшується. Натомість кожного року зростає потреба в лікарях невідкладних станів, лікарях сімейної медицини та анестезіологах.

У міністерстві пояснюють: бюджетних місць в інтернатурі вистачить усім. На них претендуватимуть лише студенти державної форми навчання, у той час як контрактники продовжуватимуть вчитися за контрактною формою і в інтернатурі. Для студента-бюджетника можливість потрапити на бажану спеціальність залежатиме від кількості бюджетних місць конкретно на цій спеціальності та навчального рейтингу студента. Тобто, наприклад, якщо студент-бюджетник хоче проходити інтернатуру в гінекологічному відділенні, але не потрапляє в неї за своїм навчальним рейтингом, без інтернатури він не залишиться — муситиме пройти її за іншою спеціалізацією (або він може спробувати вступити на бажану наступного року). Натомість студенти-бюджетники, які займають найвищі місця у рейтингу до вступу в інтернатуру, матимуть більше шансів потрапити саме на бажану спеціальність, ніж інші бюджетники з нижчими балами.

"До шостого курсу основне завдання студента — добре вчитися. Відповідно ніхто завчасно не може знати напевно, яка у нього буде спеціальність", — коментує для "Рубрики" Ірина Микичак, заступниця голови МОЗ періоду 2020-2023 років. Сьогодні пані Ірина працює в Координаційному центрі з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України, є радницею Прем'єр-міністра України та продовжує співпрацювати з МОЗ.

За словами Сергія Дуброва, пропозиції щодо місця працевлаштування та проходження інтернатури за обраною спеціальністю будуть включати всі лікувальні заклади України, де є вакантні посади. До прикладу, місто Київ пропонує близько 300 вакантних посад, які в тому числі включають вузькопрофільні спеціальності.

На своїй сторінці у Фейсбуці заступник міністра також згадав про страхи бюджетників: мовляв, тепер бюджетник не має права обрати спеціальність, всі будуть сімейними лікарями в селах, де потрібно відпрацювати 3 роки. Дубров стверджує, що це неправда та маніпуляція. Кожен випускник, незалежно від форми навчання (бюджет чи контракт), має право на вибір спеціальності, місця проходження інтернатури та першого працевлаштування залежно від рейтингового балу.

Отож, підбиваючи підсумок:

• Ті, хто має вищий рейтинговий бал, матимуть ширшу можливість вибору. 
• Щобільше, держава гарантує забезпечення спеціалістів першим місцем роботи. 
• Водночас до випускників 2024 року бюджетної форми навчання не застосовується вимога щодо обовʼязкового відпрацювання протягом трьох років.
• Студенти, які навчалися за державним замовленням, можуть відмовитись від запропонованої спеціальності та місця працевлаштування і взяти участь в розподілі наступного року.

"Рубрика" звернулася по коментар до Івана Черненка, лікаря анестезіолога, автора книги про практику й шлях українського лікаря "Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога". Лікар зазначив, що попри цьогорічні зміни в умовах проходження інтернатури бюджетниками, варіанти дій у них все-таки є.

"Якщо студент потрапляє в інтернатуру не за бажаною спеціальністю, то закінчивши її, можна піти на переспеціалізацію. Переспеціалізація, залежно від спеціальності, триває від 3 місяців до 1-1,5 року", — коментує Іван Черненко.

Натомість бажання держави "врегулювати" медичну сферу та отримати зі студентів, навчання яких вона оплачує за бюджетний кошт, необхідну кількість відповідних спеціалістів без перекосів на користь перенасичених фахівцями спеціальностей — зрозуміле. Крім того, на думку лікаря, перенасиченість медичної сфери певними фахівцями (наприклад, хірургами або гінекологами) створює додаткові корупційні ризики під час працевлаштування лікарів.

"Моя позиція чітка, маєш високі бали — маєш вузьку спеціалізацію. Все інше — популізм", — говорить Іван Черненко.

А Ірина Микичак зазначає:

"Зміни, які пропонує МОЗ, дуже важливі, бо це про знання, про чесні справедливі правила, про євроінтеграцію, про якісну медицину і про майбутнє України. … У всіх документах мова йде «про реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи». Власне, електронний рейтинговий розподіл і забезпечить прозоре дотримання цих прав власне на працю, а не на вибір лікарської спеціальності".

Експертка  додає: "Варто розглядати також опцію, коли інтерну може бути запропонована спеціальність із переліку (наприклад, акушерство і гінекологія, хірургія тощо), але у містах і селах віддалених/сільських/гірських територій. І ось тут має право на життя пропозиція з петиції: "забезпечити офіційне працевлаштування" і трирічне відпрацювання у закладах охорони здоров'я територій, де є гострий дефіцит таких фахівців за отриманою спеціальністю одразу після закінчення освітнього процесу. Це дасть змогу  заохочення випускників поїхати працювати на віддалені місцевості".

Ще більше корисних рішень!

На думку Ірини Микичак, українська медична освіта виграє від подальшого реформування. Наприклад, фахівчиня говорить про доцільність введення річної базової інтернатури для всіх випускників медвишів (основи терапії, хірургії, педіатрії, акушерства і гінекології, анестезіології).

"Власне, після проходження базової інтернатури на підставі певної формули (середній бал за навчання в медуніверситеті, КРОК) складався б електронний рейтинг випускників медичних університетів України. На підставі рейтингу — проводиться електронний розподіл випускників в інтернатуру. У цьому розподілі, за аналогією ЗНО при вступі у ВНЗ, майбутній інтерн обирає з п'яти пріоритетів спеціальності в інтернатуру і з 5 медзакладів — бази проходження інтернатури", — пропонує експертка. Вона зазначає, що сума рейтингових балів має давати можливість обирати певні спеціальності.

Платної (контрактної) інтернатури не може бути взагалі, вважає Ірина Микичак.

"Бо інтернатура — це не навчання. Це вже робота лікаря, але під керівництвом лікаря-наставника з іншим рівнем відповідальності і нижчою зарплатою, ніж у лікаря. Відповідно після закінчення навчання в медуніверситеті усі випускники мають бути  рівні — згідно з електронним розподілом отримують спеціальність і місце проходження інтернатури. Чим вищий  рейтинговий бал, тим ширший вибір і цікавіші пропозиції на розподілі. Закономірно ті випускники, хто найкраще навчався упродовж шести років, успішніше склав іспит КРОК-2 й отримують найвищий рейтинг, мають більше прав і можливостей. Це — справедливо. І це — практика країн Європейського Союзу та США, де на вибір спеціальності впливають виключно результати навчання та сформований на їх базі рейтинг", — зазначає експертка.

Утім, над подібними змінами поки лише триває робота.

Обговорення запропонованих міністерством змін теж продовжуються. Чи будуть вони втілені, залежить від подальших рішень.