13 айфон змусив шукати останній прихисток для попереднього смартфона? Знову зламались навушники? Ноутбук нарешті не витримав ваші 125 вкладок і помер тихою смертю? Усі ці речі могли б опинитися на смітнику. Але так вони зашкодять екології. Розповідаємо про альтернативні реальні рішення, потрібні кожному в Україні.
Стара електронна техніка є найбільш швидкозростаючим у світі видом побутового сміття. Причому, дуже небезпечним. Минулого року обсяг електронних відходів у світі становив майже 54 мільйони тонн. Для кращого розуміння: це триста п'ятдесят найбільших круїзних лайнерів – і якщо розмістити їх в одну лінію, її довжина сягатиме ста двадцяти п'яти кілометрів! За прогнозами, до 2050 року ця кількість може зрости щонайменше втричі.
Майже 10% електронного сміття складають смартфони, планшети та інші гаджети, і це найбільш швидкозростаюча категорія відходів у світі. Середній термін "життя", наприклад, смартфона становить всього два-три роки, після чого більшість купує собі моделі поновіше. Не набагато більше живуть планшети і ноутбуки, які ламаються або вже не відповідають запитам користувачів. Так стара техніка перетворюється в електронний мотлох, який, коли потрапляє на полігон, завдає шкоди екології.
То як же бути зі старою технікою? Напевно, ви вже зрозуміли, що просто виносити її на смітник — не найкращий варіант.
Проте відпрацьовані гаджети не лише шкодять довкіллю, також вони можуть стати постачальниками дорогоцінних металів. Фахівці Європейської аудиторської палати підрахували, що з тонни смартфонів можна виділити приблизно в 100 разів більше золота, ніж з тонни золотої руди. Переробці підлягають також і корпуси — пластикові чи металеві.
Щоб не зашкодити природі і значно зекономити її ресурси, гаджети потрібно утилізувати правильно. Найоптимальніший спосіб позбутися електронного мотлоху – зібрати вдома таку техніку, непотрібне приладдя і здати на спеціальний пункт прийому або ж передати спеціалізованим підприємствам. Причому саме тим, які займаються її розбиранням, сортуванням, переробкою й передачею для подальшої утилізації. Це гарантує, що такі речі не потраплять на звалище.
Про процес утилізації та свою роботу для "Рубрики" розповіли на одному з таких підприємств. Центр Управління Відходами (ЦУВ) знаходиться в Києві і допомагає комплексно керувати відходами.
Основними клієнтами Центру Управління Відходами є великі бізнесові підприємства, адже зазвичай вони продукують найбільшу кількість небезпечних електронних відходів. Але крім того, тут надають послуги і фізичним особам — приймають від мешканців будь-яку техніку, і причому абсолютно безкоштовно і в будь-яких об'ємах. Для цього на підприємстві є день приймання техніки для населення — щосереди з дев'ятої до вісімнадцятої години приймають технічні відходи в Києві на вулиці Полковника Шутова,16. Також другий рік поспіль компанія організовує мобільні пункти прийому електронного і електричного мотлоху — тільки протягом вересня виїзні пункти ЦУВ врятували планету від 1102 одиниць застарілої техніки, яка могла опинитися на звалищах, а натомість отримає нове життя.
"Усю зібрану техніку ми перевозимо до нашої сортувальної станції, де фахівці власноруч розбирають прилади, сортують отримані елементи за типами сировини: метал, скло, пластик тощо, — розповідає Ольга Зірко, маркетинг-директорка ЦУВ. — Потім, коли обсяги накопичуються до певних об'ємів, передаємо нашим підрядникам – компаніям-виробникам, для подальшої переробки або ж виробництва з цих елементів нових товарів.
До речі, 70% елементів із розібраної техніки ми передаємо на вторинне виробництво, адже вони придатні до використання. І лише 30 відсотків, які неможливо переробити, віддаємо на сміттєспалювальний завод "Енергія". Завдяки таким відходам він у свою чергу забезпечує теплом лівий берег Києва. Ось такий цикл, який допомагає не тільки зберегти довкілля, зекономити сировину, а ще й виробляти енергію".
Електронний мотлох можна відправити у ЦУВ і поштою – ця послуга актуальна і для киян, і для мешканців інших населених пунктів (доставка за рахунок відправника). Пункт прийому ЦУВ з радістю прийме накопичену техніку в будь-якій кількості.
В Україні є й інші компанії з утилізації електронних відходів. На жаль, їх мало, адже така діяльність передбачає потужний штат інженерів, працівників, відповідні сортувальні й переробні відділення. Це цілий комплекс! Та попри невелику кількість вони існують і працюють. Інформація про існуючі компанії є у відкритому доступі в Інтернеті.
Щоб не помилитися у виборі підприємства і бути впевненим у тому, що ваш телефон або ноутбук не опиниться на звалищі після того, як з нього витягнуть кілька плат, Ольга Зірко радить перевірити компанію на наявність відповідної ліцензії на утилізацію технічних відходів і їх зберігання. Якщо вона є — така інформація обов'язково буде у відкритому доступі. Адже електронний мотлох – це вкрай небезпечне сміття для довкілля і для людини, який потребує особливого поводження.
Цього літа в Україні програму утилізації старих телефонів розпочав і Samsung Electronics. Щоб віддати старий телефон на утилізацію Samsung, потрібно зателефонувати в контактний центр компанії або заповнити форму на сайті для отримання номеру товарно-транспортної накладної (ТТН). Після цього потрібно запакувати смартфон і або особисто надіслати його "Новою поштою" за вказаним ТТН, або віддати його кур'єрові. Послуги з доставки для користувачів безкоштовні, все оплачує компанія. Є ще один варіант прояву екологічної свідомості та відповідальності без дзвінків і заповнення форм — завітати в один з автоматизованих сортувальних центрів (АСЦ) і залишити смартфон у спеціальному контейнері.
Також у багатьох містах України організовуються спеціальні кампанії зі збору, реанімації чи утилізації електронних відходів. Так, до прикладу, у Хмельницькому регулярно курсує Екобус, який збирає небезпечні відходи та електронний мотлох, а у Львові вже три роки працює платформа "Коло", що разом з музеєм аудіотехніки "оживляє" стару комп'ютерну техніку, радіо- і звукову апаратуру та іншу електроніку.
А ще у Великій Британії з відходів від старих гаджетів будуть випускати монети. Для цього Королівський монетний двір країни почав співпрацювати з канадським стартапом Excir, який розробив доступну технологію для вилучення золота і срібла з мікросхем. Вона дозволяє отримувати метали «з високим ступенем чистоти». У найближчі пару років у Вельсі побудують завод, який і буде займатися вилученням цінної сировини.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.