Куди подіти старий комп'ютер або телефон? У Львові працює унікальна платформа з утилізації електроніки
Фото: Рубрика
За даними The World Counts, наразі людство генерує 50 млн тонн електронних відходів щороку — це все одно, що викидати тисячу ноутбуків щомиті. А вже в найближчі роки кількість таких відходів може зрости ще в 5 разів.
Стара електроніка не тільки може бути перероблена для того, щоб повторно використовувати рідкісні метали. Неправильно утилізовані компоненти серйозно шкодять навколишньому середовищу, забруднюючи грунт і підземні води. Але як правильно утилізувати старий комп'ютер?
📽️ Дивіться в нашому відео:
Музей радіотехніки і майстерня у шафі
Василь Ракочій — засновник платформи "Коло", ініціативи зі збору електроніки та її подальшої утилізації. Він заснував цей проект 2 роки тому, коли для практичного заняття зі студентами Львівської Політехніки йому знадобилося кілька компонентів комп'ютера для демонстрації. Він попросив своїх знайомих в соцмережах позичити йому непотрібні деталі, і кілька людей відразу запропонували йому віддати їх назовсім. Тоді Василь зрозумів, що практично ніхто зі звичайних людей не знає, куди можна здати непотрібну або непрацюючу електроніку для утилізації, а кількість такої електроніки постійно зростає.
Платформа "Коло" працює разом з музеєм аудіотехніки – це проект друга Василя. Разом вони збирають стару комп'ютерну техніку, радіо- і звукову апаратуру та іншу електроніку. Всі отримані пристрої вони намагаються "оживити", оскільки це найменш ресурсозатратний і правильний спосіб поводження з непрацюючою технікою. "Зараз ми перейшли на процесори з 6 і 8 ядрами, але старі 4-ядерні, які зараз люди активно списують, ще цілком годяться для того, щоб використовуватися в школах, в навчальних закладах, використовуватися дітьми і т.д., цілком задовольняючи їх потреби," — каже Василь.
Василь каже, що разом з іншими волонтерами проекту вони повернули до життя безліч пристроїв, які інакше були б на звалищі. Старі комп'ютери і радіоприймачі, які вдається полагодити, стають частиною музейної колекції — як, наприклад, "ноутбук" Amstrad ALT — 3865X, випущений у 1988 році.
Якщо ж відновити комп'ютер не виходить, волонтери тестують його окремі компоненти у своїй майстерні, вхід до якої проходить через стару шафу. Іноді виходить замінити непрацюючу складову чимось, знайденим в іншому комп'ютері, і тоді такий пристрій теж починає працювати. Якщо ж і з цим нічого не виходить, працездатні компоненти просто складають в окремий ящик для лагодження інших комп'ютерів.
Непрацюючі компоненти Василь і його колеги поки складують або намагаються використовувати з креативом. Деякий час тому вони співпрацювали з ювеліром, який використовував старі плати як основу для біжутерії. Зараз думають про те, щоб шукати і інші застосування для тих деталей, які вже не можуть служити за призначенням.
Останній можливий крок — це утилізація деталі шляхом плавки, при якій з плат отримують золото, мідь і залізо. Такою переробкою в платформі "Коло" не займаються — хоч це і можливо фізично, кустарне переплавлення буде дуже енерговитратною. Поки непрацюючі компоненти накопичують для того, щоб у майбутньому передати тим установам, які мають спеціальні потужності для плавки.
Коштує такий процес дорого. "Коли люди чують, що зі старих плат можна отримувати золото — у них загоряються очі," — сміється Василь. Насправді зміст цінних металів у комп'ютерних компонентах дуже малий, і їх утилізацію окупити не може. Тому правильна утилізація є дорогою і вдаватися до неї намагаються тільки в крайньому випадку.
"Банк техніки" та інші плани
Стару техніку Василь і його колеги отримують від знайомих або від сервісних центрів. Зараз, через 2 роки після запуску проекту, люди вже самостійно знаходять їх, коли шукають, як можна утилізувати електроніку так, щоб не нашкодити навколишньому середовищу.
Василь каже, що ремонт старих пристроїв допомагає студентам на практиці познайомитися з пристроєм і роботою комп'ютера. Таких практичних занять в університеті не вистачає, а робота зі старою проблемною технікою дозволяє ще й ознайомитися з історією розвитку комп'ютерної техніки.
Платформа "Коло" працює на некомерційній основі, і розвивається на чистому ентузіазмі волонтерів та засновників. Комп'ютери, які вдається полагодити, іноді передають іншим неприбутковим організаціям на безоплатній основі — рекомендують тільки докупити необхідні компоненти. Крім того, для друзів і знайомих вже запустили своєрідний "банк техніки": якщо у кого-то зламається телефон або ноутбук, а пристрій необхідно для роботи постійно, Василь і колеги позичають відновлені пристрої на термін ремонту. Василь каже, що такий сервіс вони подумували запустити на платній основі для всіх бажаючих, але для цього необхідно буде переглянути принципи роботи платформи.
Відсутність централізованого збору та утилізації старої електроніки або хоча б елементарного розуміння того, як це можна зробити — величезна проблема. Василь каже, що завжди, перш ніж викинути старий телефон або комп'ютер, варто подумати про те, щоб полагодити його і передати комусь, хто міг би їм користуватися. Якщо ж зробити це не виходить, в інтернеті можна пошукати подібні альтернативи зі збору електроніки у своєму місті. У крайньому випадку — стару електроніку можна здати звичайним продавцям і любителям на будь-якому радіоринку, або спробувати звернутися у будь-який сервісний центр. За словами Василя, техніка звідти рідко вирушає на утилізацію, зате розібравши непрацюючий пристрій на компоненти, майстри зможуть відновити інші пристрої і тим самим знизити негативний вплив від електронного сміття на навколишнє середовище.
