“Щоб не дивитись у стіну безвиході, ти дивишся у вікно надії”: як у Києві відбулася Recovery Media Conference

"Ми збираємося тут, тому що є те, що нас об'єднує і тримає разом. Це бажання робити краще Україні. І я дякую, що ми об'єднуємо зусилля! Кожен з нас, кожна організація, кожен ньюзрум на своєму місці для своїх громад робить дуже багато корисного. Але ми трохи фрагментовані у своїх зусиллях. Продовжуючи це робити, важливо також координуватися між собою і в синергії зусиль досягати більшого", — розпочала конференцію координаторка "Вікна Відновлення" Анастасія Руденко.

Учасники конференції обговорювали тему відновлення у трьох основних площинах. Обговорення відбувалися під час тематичних блоків медіа, представників влади та громадського сектору. Експерти дискутували про межі відповідальності кожного з учасників відновлення, чинники, що можуть завадити їхній співпраці та відновленню загалом, а також міркували, як досягати ефективного результату взаємодії.

Співзасновниками мережі ще рік тому стали сім організацій. Власне, запрацювала мережа вже в січні 2024-го і нині це вже понад 80 медійних і громадських організацій та аналітичних центрів, об'єднаних темою відновлення України.

Вони приєдналися до "Вікна Відновлення" у першій хвилі відбору і тепер створюють різножанрові матеріали про різні аспекти відбудови в постраждалих регіонах, діляться експертизою, планують створювати навчальні можливості, проводити тематичні заходи.

Ініціативу "Вікно Відновлення" підтримав уряд Великої Британії.

"З початку повномасштабного вторгнення Велика Британія виділила близько двох мільярдів фунтів стерлінгів на процеси, пов'язані з відновленням України", — зазначила у своєму виступі керівниця програми протидії дезінформації та підтримки розвитку незалежних медіа Посольства Великої Британії в Україні Марина Безкоровайна. 

Ці гроші пішли на низку проєктів: забезпечення тривалого електропостачання громад, частково на погашення заборгованості по соціальних виплатах та заробітну плату, власне на відбудову локальних громад. 

"У цьому процесі журналістський контроль, формування медійного порядку денного навколо процесів відновлення є критичним для того, щоби ці процеси відбувалися прозоро, ефективно та відповідали інтересам всіх, хто постраждав від російської агресії", — наголосила Марина Безкоровайна. 

Крім того, за її словами, унікальна ніша "Вікна Відновлення" в тому, щоб продукувати контент, який буде об'єктивним, вчасним та повноцінним антидотом до російської дезінформації. 

Під час конференції Анастасія Руденко також оголосила про запуск агрегатора "Вікно Відновлення". Саме 15 березня, у день події, він розпочав свою роботу в пілотному вигляді. Особливість ресурсу в тому, що він збирає матеріали учасників мережі і веде безпосередньо до них на сторінки. Отож читач одразу потрапляє на сайти медіа і першоджерела, пояснила координаторка "Вікна Відновлення". На сайті будуть не тільки матеріали, які підтримала мережа, а й інші новини, аналітика, репортажі, інструкції з відновлення тощо.

Щоб глибше розуміти тему відновлення і як її сприймає українське суспільство, а також якого контенту потребують споживачі від медійників та аналітиків, "Вікно Відновлення" замовило два дослідження: медіадискурс аналіз та соціологічне опитування.

Медіадискурс аналіз провела організація LetsData. Дослідження засвідчило, що медіа є ключовим драйвером теми відновлення. 

Як розповіла фахівчиня з машинного навчання LetsData Катерина Буровова, фахівці компанії проаналізували понад 46 тисяч публікацій у цифрових та соціальних медіа та визначили, що 77% дискурсу формують саме цифрові медіа.

Дослідження також показує багатовимірність теми відновлення — LetsData виокремлює 19 аспектів. Відбудова фізична очікувано домінує — близько 44% проаналізованих публікацій у медіа та соціальних мережах Facebook, X, Telegram стосуються саме відновлення домівок, мостів, шкіл та медичних закладів. Серед п'яти найпопулярніших, окрім інфраструктури та житла, вимірів — також охорона здоров'я, освіта та навколишнє середовище.

Представниця LetsData Катерина Буровова розповіла про основні надії та страхи, які видно з проаналізованих публікацій. Українці прагнуть відновити пошкоджену інфраструктуру та створити нову. Акцент також роблять на сталому та інклюзивному відновленні. 

Аналіз публікацій також засвідчив, що українці сподіваються залучити міжнародні інвестиції та відродити місцевий бізнес. Хочуть вийти на глобальні ринки, впровадити сучасні технології та цифрові інструменти.

Головний страх щодо відбудови — це корупція. Запит на прозорість, підзвітність й системну комунікацію проходить через всі аспекти відновлення. Наслідками корупції можуть стати затримки та недоліки при будівництві, недостатня підтримка постраждалих від війни, бар'єри для рівних можливостей.

"Відновлення — це дійсно багатовимірна дискусія. Тема відновлення — одна з найбільш домінантно продуктивних тем, які ми взагалі аналізували в команді. Важливо, щоб вона такою і лишалася і не потрапляла в руки зловмисних акторів", — підсумувала Катерина Буровова.

Ще одне дослідження презентував партнер мережі Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Воно свідчить, що більшість українців вірить у відновлення довоєнного соціально-економічного потенціалу України. "Так" відповіли 32,3% респондентів, "скоріше так" — 36%. 

Водночас більшість опитаних розуміє, що відбудова займе тривалий час. 21% українців вважає, що вона триватиме від 5 до 8 років, 21,7% —  більше 10, до 10 — 17,8%, до 5 — 16,5%.

Опитані покладають ключову роль у майбутній відбудові на український уряд (53,1%) та на держави-союзниці (51,5%). Менша відповідальність — на місцевому самоврядуванні, бізнесі і волонтерах — 35,8%, 33,4% та 28,3% відповідно. Водночас більше половини респондентів (51,7%) незадоволені тим, як зараз держава відновлює їхнє житло  або житло рідних чи знайомих, зазначив аналітик Фонду Тарас Жовтенко.

На думку опитаних, головні фактори, які можуть завадити швидкій відбудові України — величезні масштаби руйнувань, спричинені війною (69,8%), розкрадання або привласнення виділених коштів представниками органів центральної влади (58,1%) та представниками органів місцевої влади та самоврядування (51,9%) і відсутність професіоналів у владі (36,4%).

Досвідом висвітлення теми відновлення поділились представники медіа-засновників "Вікна Відновлення". Головний редактор видання "МОСТ" Сергій Нікітенко розповів, що для мешканців Херсонщини питання розмінування найважливіше. Можливість вести сільськогосподарську діяльність для них переважає над відбудовою житла.

На прикладі повністю зруйнованого села Сухий Ставок Сергій Нікітенко пояснив ще один важливий аспект — відновлювати будуть не все і це треба комунікувати з громадянами.

"Це унікальне село, там всього дві вулиці. Я думаю, що там і до війни не було життя. Але люди кажуть, що хочуть і будуть повертатись. І це трагедія, тому що обласна влада і держава досі не прокомунікували питання, що це село відновлювати не будуть. Офіційно їм досі тільки розповідають, що село не розміноване", — говорить Сергій Нікітенко.

Представниця медіагрупи "Накипіло" Олена Лептуга зазначила, що редакція намагається дивитись на тему відновлення широко. Наприклад, коли влучили у харківську нафтобазу, вони висвітлювали тему і з боку екології. Журналісти інформували про стан забрудненої води та рішення, які пропонував бізнес разом з громадянським сектором.

Також "Накипіло" намагається шукати теми, які будуть актуальні в майбутньому. Наприклад, у Харків повертається інститут протезування, тож журналісти вже розробляють серію матеріалів про це. Вони писатимуть про те, як українські захисники та захисниці проходять реабілітацію через призму досвіду конкретних людей.

"Щоб не дивитись у стіну безвиході, ти дивишся у вікно надії", — так Олена Лептуга визначила мету "Вікна Відновлення".

Про досвід відновлення також пише видання "Інтент". Своїми матеріалами вони хочуть показати, що майбутнє є. Наприклад, пишучи про бізнес, який попри труднощі хоче працювати на користь своєї громади та розвиватись. Про тих, хто після руйнувань бере новий кредит і все одно вірить, що у нього все вийде.

"Ми медіатори, ми маємо переносити все через себе і показувати людям, що все буде добре. Ми працюємо, влада працює. А якщо влада не працює, то ми допоможемо їй працювати", — говорить про мету роботи журналістів представниця видання Наталя Довбиш.

Своїм досвідом також поділилась Тетяна Жук із "Східного Варіанту", який пише про Донецьку та Луганську області. Журналісти цього видання навіть попри постійні обстріли та просування російських сил продовжують писати про відновлення. Так, тут відбудова не така масштабна як в інших регіонах, але нею займаються і на Донеччині.

Відновлення на Донеччині переважно зводиться до забиття вікон фанерою, роздачі гуманітарної допомоги чи постачання генераторів і буржуйок. Проте редакція переконана, що і це надзвичайно важливо. Спочатку журналісти писали про такі маленькі кроки в деокупованому Лимані. А згодом там провели оцінку житлового фонду і капітально відремонтували деякі будівлі. Тож "Східний Варіант" продовжує інформувати про відновлення в надзвичайно важких умовах Сходу.

Завершувала блок медіа випускова редакторка "Рубрики" Марія Смик. Вона розповіла про користь журналістики рішень у відбудові, головне завдання якої — відповідати на запитання — як? Хоча "Рубрика" не знає "як закінчити війну?" або "як припинити руйнування?", вона вже зараз відповідає на питання "як допомагати?".

Свою аудиторію видання ділить на три категорії. Перша — це ті, кому необхідна допомога. Зараз переважно говорять про постраждалих від російської агресії. Інша категорія — це ті, хто навпаки готові допомогти. Третя категорія — ті, хто може щось змінити або має в собі силу починати якісь проєкти.

Від тих, хто висвітлює відбудову, мікрофон перейшов до тих, хто безпосередньо ухвалює рішення щодо неї. Модераторка дискусії Анастасія Іванцова запитала учасників панелі про те, які внутрішні проблеми, на їхню думку, перешкоджають відбудові України.

В обговоренні взяли участь голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, старша проєктна менеджерка напряму відновлення Офісу реформ Кабінету Міністрів України Марина Денисюк та депутатка Ірпінської міської ради Михайлина Скорик-Шкарівська.

Найбільша проблема для відновлення України — відсутність грошей. За розрахунками Міністерства фінансів, для відновлення України потрібно близько 486 мільярдів доларів. Частково ці витрати може покрити наша економіка. Але щоб запустити її, держава має підтримувати малий та середній бізнес як основу економіки. 

На думку старшої проєктної менеджерки напряму відновлення Офісу реформ Кабінету міністрів України Марини Денисюк, українці мають великий підприємницький потенціал. Проте головна проблема полягає в тому, що український бізнес не має підтримки ані на рівні уряду, ані на рівні регіонів. Зміна такого ставлення стимулюватиме не тільки до розвитку в межах країни, а й дозволить виходити на інші ринки. Це своєю чергою позитивно вплине на стан економіки.

Проте Україна не зможе покрити всі витрати самостійно, тому потрібно залучати міжнародні інвестиції. Для цього необхідна довіра до центральної та регіональної влади. І тут можновладці погоджуються з тим, що корупція — чимала проблема. Саме на неї звертають увагу міжнародні партнери. І щоб залучати інвестиції з-за кордону, Україні необхідно подолати її.

Одним із корупційних ризиків представники влади називають низьку оплату праці. Якщо людина щомісяця отримує мізерну зарплату і при цьому підписує контракти на сотні мільйонів гривень, у неї завжди буде спокуса порушити закон. І уряд не зможе проконтролювати тисячі таких робітників по всій країні. Проте він може створити умови, за яких спеціалісти отримуватимуть гідні кошти і не шукатимуть додаткового прибутку в корупційних схемах.

Водночас не менш важливою є довіра всередині країни, між владою та громадянами.  Таку тезу висловив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм. Він пояснює: те відновлення, яке відбувається вже зараз, має бути правильно прокомуніковане суспільству. Люди мають розуміти, що саме роблять і навіщо.

"Часто доводиться пояснювати очевидні речі. Наприклад, в Ірпені є міст, який ми відбудували ще минулого року. Всі, хто там живе, їздять ним. Але коли ми його відкрили, отримали шквал критики від людей, які не розуміли, навіщо ми це зробили. Для мене це був шок, бо ми відбудували не музей, не стадіон. Це міст, завдяки якому десятки тисяч людей сполучені зі столицею", — говорить Мустафа Найєм.

Люди з інших регіонів можуть критикувати рішення влади через те, що не довіряють їй та не розуміють важливість її рішень. Випадки, схожі на ситуацію з ірпінським мостом, відбуваються і в інших областях. Як наслідок, будь-яке відновлення більшість українців критикує та сприймає, як "не на часі", зауважив Мустафа Наєм. Але мешканцям постраждалих населених пунктів потрібні рішення вже сьогодні.

Неправильна комунікація або її відсутність може впливати й на перебіг воєнних дій. Наприклад, суспільство нерідко критикує ремонт доріг — начебто це теж "не на часі". Проте Мустафа Найєм пояснює, що якісні дороги потрібні, аби швидко транспортувати поранених та постачати боєприпаси. Саме тому ремонт деяких об'єктів просто зараз — необхідна складова війни.

Про ще одну проблему відбудови каже депутатка Ірпінської міської ради Михайлина Скорик-Шкарівська — коли тимчасове рішення перетворюється на постійне. Вона пояснює цю проблему на прикладі села Мощун. На початку вторгнення в ньому велись активні бої, було зруйновано чимало будинків. Коли українські війська звільнили село від російських сил, там побудували тимчасові будиночки для мешканців, які залишились. Але проблема в тому, що в них місцеві живуть і досі.

Бувають і проблеми у співпраці з міжнародними організаціями. Пані Михайлина навела приклад: у травні 2022 року на деокуповану Київщину приїхали міжнародні організації та запропонували допомогу. Місцеві чиновники очікували, що наступного місяця вони вже отримають гроші, а у вересні зможуть відремонтувати і відкрити декілька шкіл. Проте у партнерів почались відпустки і планові ротації. Процес відбудови затягнувся на значно довший час. Тож слід враховувати специфіку роботи з міжнародними партнерами і відповідно перебудовувати свої напрямки діяльності, щоб бути зрозумілими і зручними у взаємодії.

Інша перепона для відновлення — брак якісного проєктування. Мустафа Найєм пояснює, що проєкт відбудови — це не просто ідея, а детальний план. У ініціатора має бути проєктно-кошторисна документація, в якій він зазначить очікувану вартість, час на виконання і користь від проєкту.

Цю проблему зумовлює інша — нестача проєктних менеджерів. Через це виникають труднощі з розподілом коштів — трапляється, що гроші є, але їх не використовують на місцях. За словами Мустафи Найєма, наприкінці 2023  року в деяких місцевих бюджетах залишилось чимало грошей, які мали йти на відбудову. Владі не вистачило фахівців, які б зайнялись закупівлями, структурували ці гроші і проконтролювали підрядників.

Представники влади насамкінець виокремили напрямки, які необхідно розвивати, щоб досягти якісного відновлення. Чиновники мають бути чесними із громадянами, допомагати бізнесу, прозоро комунікувати з суспільством та мати штат висококваліфікованих фахівців у сфері відбудови з гідними зарплатами.

Представники громадського сектору обговорювали місце аналітичних центрів та громадських організацій у процесі відновлення України. Вони розповіли про те, як їхні ініціативи відновлюють різні сфери життя вже зараз. 

Про досвід ГО "Будуємо Україну Разом" розповіла голова організації Марта Бенишин. Вона наголосила, що філософія "БУР" у тому, щоб залучати молодь до процесів відновлення в державі. "БУР" повертає життя туди, куди не доходять загальнонаціональні ініціативи, а водночас використовують будівництво як інструмент, навколо якого можна об'єднувати людей. 

"БУР" також влаштовує тренінги та культурні події в громадах. Наприклад, громадська організація вчить довіряти державним інституціям та пояснює, як з ними правильно співпрацювати. Своєю діяльністю вони показують: якщо ти хочеш тут жити, то ти можеш покращувати середовище навколо себе.

Про те, як відновити освіту, розповіла представниця благодійного фонду savED Лілія Дроздик. Їхня робота почалась після деокупації Чернігівщини. В області було 25 пошкоджених або повністю зруйнованих шкіл. У фонді одразу зрозуміли, що їхнє відновлення коштуватиме дорого. Тому команда вирішила не відбудувати самі споруди, а відновити сам доступ до освіти — одного з фундаментальних прав дітей.

Фонд знайшов рішення у цифрових освітніх центрах. Вони не замінять класичні заклади освіти, але швидко відновлять доступ до знань на постраждалих від війни територіях. Команда переконана, що кожна дитина має право на освіту, тому діють переважно в маленьких громадах, куди зазвичай не доїжджають міжнародні донори.

А представниця аналітичного центру DiXi Group Людмила Росік нагадала, що їхня команда сприяє енергетичним реформам в Україні з 2008 року. Зараз центр, серед іншого, працює в проєкті, що дозволить Україні реструктуризувати свій зовнішній борг і спрямувати ці кошти на зелені проєкти. Для цього аналітики досліджують досвід інших країн у відбудові. Готують різні аналітичні матеріали та адвокатують їх перед міжнародними партнерами.

DiXi Group також сприяє євроінтеграції України. Вони долучені до команди, яка створює національний план з енергетики та клімату. Це одна з умов для вступу в ЄС. Людмила Росік розповідає, що для цього в України є лише пів року, хоча іншим державам зазвичай давали два роки на розробку. Проте вона запевняє, що впораються з цим завданням і за такий короткий проміжок часу.

Про роль аналітичних центрів у відновленні розповіла й представниця Центру демократії та верховенства права Євгенія Стаднік. Їхня команда зокрема займається розвитком незалежних медіа. Євгенія наголосила, що і видання постраждали від війни — журналістам також необхідна підтримка.

"Наша основна діяльність полягає у тому, що ми проводимо тренінги для журналістів на велику кількість різних тем. Також ми підтримуємо їх юридично, надаючи безоплатні консультації. Загалом ми намагаємося відповідати запитам журналістів на будь-яку потребу, яка у них виникає", — розповідає про діяльність центру Євгенія Стаднік.

Громадські організації та аналітичні центри допомагають державі там, де вона не може впоратись. Громадянський сектор може підтримати маленьку громаду, якій не допомогла держава, відновити частину інфраструктури і допомогти мешканцям відбудовувати громаду самостійно.

Під час конференції учасники провели й спільний брейнсторм. Журналісти, волонтери, активісти, представники донорських організацій об'єдналися, щоб створити декілька нових проєктів. Серед ідей — серія матеріалів про важкохворих людей Донеччини та про активну молодь України, антифейкова кампанія і платформа для комунікації бізнесу, влади, громадянського сектору і медіа.

Організатори запропонували командам продовжити працювати над проєктами далі. Детальний план ініціативи вони зможуть надіслати на пошту "Вікна Відновлення". Найкращі проєкти отримають гранти на реалізацію. Тих, кому медіамережа не зможе допомогти фінансово, підтримають інформаційно.

Recovery Media Conference об'єднала ключових стейкхолдерів відновлення в Україні. Представники медіа, влади та громадянського сектору поділились досвідом і шукали шлях ефективної взаємодії. Головним підсумком стало те, що відновлення — це наша спільна мета. І кожен зі свого боку має докладати максимальних зусиль, аби воно було якісним, ефективним та швидким. Для цього, як зазначила одна зі спікерок, передусім необхідно бути чесними з самим собою та партнерами по діалогу.

Фото Миколи Тимченка, "Рубрика"