Як екологи фіксують злочини проти довкілля: фоторепортаж із Чернігівщини

"Рубрика" вже розповідала про складнощі, пов'язані із фіксацією екологічних злочинів. Оскільки така практика у світі досить нова, а в Україні застосовується взагалі вперше, ми досі не маємо законодавчо визначеної методики для фіксації екологічних злочинів.

Віднайти такі методи у світовій практиці — наразі одна з головних цілей екологічних організацій. Саме вони мають фіксувати порушення.

Разом із громадською організацією "Екологія. Право. Людина" "Рубрика" поїхала до Чернігова, щоб зафіксувати екологічні злочини. У цій статті ми розкажемо, для чого це, чому фіксацією займаються громадські організації, а не держава, як зафіксовані факти будуть передані до міжнародного суду та в чому полягає основна складність. 

Почнемо з останнього, а саме — з часу, у який мають бути зафіксовані екологічні злочини. Передусім варто зазначити, що існуючі методи фіксації екологічних злочинів раніше використовувались лише після закінчення війн. У такому випадку науковці мали досить приблизні дані: скільки гектарів лісу згоріло, яка територія землі більше не придатна для сільського господарства, які джерела забруднені? 

Але час плине, і зафіксовані вже через деякий час злочини — це мізер, порівняно зі шкодою, завданою одразу. 

"Складність у тому, що ми маємо фіксувати всі злочини одразу після того, як вони сталися", — каже екологиня Катерина з "Екологія. Право. Людина". Просто поруч із Катериною — вигорілий "Епіцентр" на околиці Чернігова. Він згорів ще на початку повномасштабної війни, 28 лютого.

Це стосується, наприклад, забрудненого повітря, забрудненої води. Так, через декілька місяців після бойових дій у їхньому епіцентрі забруднення буде набагато меншим. Однак воно встигне розповсюдитися на прилеглі території. То як фіксувати злочини в такому випадку? Рішення є. 

Локація — "Епіцентр"

Величезний магазин, а точніше, згарище в декілька тисяч квадратних метрів, знаходиться майже на пустирі. Це перша локація, яку "Рубрика" відвідала разом з екологами. На парковці перед торгівельним центром гуляє вітер, розвіює попіл. Навпроти згарища — житлові будинки, вікна у квартирах відчинені.

Усе це — згорілі будівельні матеріали (тут зберігали побутову хімію, клеї, скловату). Перелічувати асортимент магазину, який уже перетворився на попіл, ми не будемо — те, що тут можна знайти всю таблицю Менделєєва, зрозуміло.

"Тут згоріло ДСП, лаки, фарби, купа інших матеріалів. Внаслідок цього утворились формальдегіди, різноманітні оксиди азоту тощо. Це впливає і на здоров'я громадян, і на клімат", — коментує Катерина.

Зараз ми присутні на останньому етапі фіксації. В руках у Катерини — фотоапарат, у її колеги Анатолія — величезний портативний холодильник. Всередині — декілька скляних ємностей для зразків. Анатолій пояснює:

"Щоб дослідити речовини, які ми зберемо, після вилучення з середовища вони мають бути інертними. Найлегше цього досягти за низьких температур", — ємності в руках еколога знадобляться пізніше, після відбору проб з ґрунту. Інструменти ж знадобляться нам на наступній локації. Поки ж займаємось фотофіксацією, і це вже третій етап фіксації екологічної шкоди, завданої довкіллю від горіння торгівельного центру.

"Як журналісти перевіряють достовірність факту в трьох джерелах, так і ми збираємо для міжнародних судів декілька підтверджень скоєних злочинів", — пояснює Катерина.

Її колеги вже мають знімки колишнього "Епіцентру" з космосу: до та після "освобождєнія" росіянами — перше підтвердження злочину. 

Друге підтвердження — це фіксація адміністрацією "Епіцентру". Вона також уже відбулася. Власники задокументували, що міститься в магазині, які матеріали та продукти горіли. Ці дані вже передали до Екоінспеції — нараховано 8 мільйонів гривень збитків. 

Катерина фотографує згарище за спеціальним протоколом, у якому зазначає дату, розташування, мету, навіть модель фотоапарата. Знімки нумерують. Попри те, що така детальна зйомка проводиться за пів року після пожежі, це все одно буде належним доказом для Міжнародного суду.

Локація — місце "прильоту"

Наступна локація — місце поблизу військової бази, яку обстрілювали росіяни. Тут уже можна перебувати — сапери зробили свою роботу, але ходити все одно треба обережно — ненароком можна впасти в одну з вирв від вибуху. 

Екологи спускаються в епіцентр вибуху — звідси будуть відібрані проби ґрунту для аналізу. Згодом вони направляються до Інституту громадського здоров'я Морзєєва або Інституту екогігієни та токсикології ім. Медведя. 

"Ґрунт — чудове консервуюче середовище. Якщо шкідливі речовини від вибуху частково розвіялись в повітря, їх віднесе вітер. Але вибух має сферичну форму, і частка цих речовин неодмінно потрапляє в землю, де зберігається майже без змін", — пояснює еколог Анатолій.

Після аналізу можна буде визначити, які речовини містила вибухівка, і після цього вже точно сказати, який саме боєприпас це був. Звісно, цю інформацію також отримують, проаналізувавши уламки розірваного снаряду та розмір воронки, проте хімічний склад сполуки у вибухівці — це черговий доказ (пам'ятаємо, їх має бути декілька).

Проби збирають методом "конверту" в п'ять різних ємностей для точності аналізу. Так збирають п'ять зразків ґрунту: з центру воронки та з чотирьох боків. На місці також заповнюється протокол. 

Отже, фотофіксація відбулася, а проби ґрунту — відібрані. Що далі? 

Звісно, екологи не можуть напряму подати звіти до міжнародних судів. Проте зробити це можливо в співпраці з Міністерством захисту довкілля або прокуратурою. Наразі ці організації займаються збиранням доказів екологічних та воєнних злочинів, щоб згодом долучити їх до справи.

Допомогти екологам у зборі доказів можете й ви. 

Усі повідомлення про воєнні злочини потрібно відправляти до Оперативного штабу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Це легко зробити через онлайн-портал SaveEcoBot.

Зробіть кілька фото, позначте локацію та виберіть категорію у застосунку. Можна зафіксувати злочин у відповідних категоріях: забруднення водних ресурсів

• небезпечні військові відходи
• промислові аварії
• пошкодження радіаційно небезпечних об'єктів
• забруднення ґрунтів та пошкодження зелених насаджень.

Фото Миколи Тимченка, "Рубрика"