Народна медицина: п’ять поганих рішень від “Рубрики” та чому вони не працюють

Майже третина українців не довіряє лікарям. Зокрема, за даними центру "Соціальний моніторинг", у 2020 році лікарям не довіряли 31% опитаних, довіряли — 61,1%, решта не змогли відповісти. 

На початку цього року КМІС провів дослідження щодо довіри сімейним лікарям, і виявилося, що в більшості областей рівень довіри до них 60%+. Але стовідсоткову довіру пацієнтів станом на березень цього року мали сімейні лікарі лише на Херсонщині. 

Водночас багато з нас схильні довіряти бабусям та іншим близьким, які радять "перевірені часом" народні методи. Проблема в тому, що наукового підтвердження ці методи частіше за все не мають і відповідно не сприяють одужанню, а часом і взагалі шкодять.

Рішення — у просвітництві. Зокрема щодо засобів лікування, які пропонує доказова медицина.

Доказова медицина — це науково обґрунтована медицина, медицина, що базується на доказах (англ. evidence-based medicine, EBM).

Ми в команді "Рубрики" провели власний експеримент, результатами якого охоче ділимося з читачами. Запитали у частини нашої команди про поради, які вони отримували від близьких під час різних хвороб, і чи працювали ці методи. 

А тоді обговорили їх з сімейною лікаркою Дариною Дмитрієвською, яка працює на засадах доказової медицини. 

Погана порада №1: закрапувати в ніс часниковий сік від нежитю 

Таку наполегливу рекомендацію отримала від бабусі наша редакторка Марія Смик, якій "пощастило" цього сезону вже тричі перехворіти на ГРВІ. Вона не наважилася нею скористатися.

Відповідь лікарки: "Не дуже хороша ідея, тому що це може подразнювати слизову. І на фоні цієї подразненої слизової туди може приєднуватися інфекція в цих місцях. Якоїсь доведеної ефективності саме закрапування часникового соку в ніс проти ГРВІ немає".

Це одна з практик, яка створює ефект, що ми щось робимо, але вона не дієва. При ГРВІ немає ніякого специфічного лікування, нагадує Дарина Дмитрієвська.

Знайомий нашої екожурналістки Вікторії Губаревої змішує кефір з часником (дуже багато часнику) і п'є це. Каже, що це розріджує кров. 

Відповідь лікарки: "Чесно кажучи, вперше чую про таке. Підозрюю, що таке «очищення» організму відбуватиметься через активізацію роботи кишківника, у людини буде діарея. Дійсно це подразнюватиме кишківник, але в цьому немає нічого корисного. У цьому разі скоріш за все людина просто втратить якісь корисні речовини, які в нормі є у кишківнику". 

Дарина Дмитрієвська додає: "І навіщо людині розріджувати кров? Якщо є проблеми з тромбами, то це досить серйозні стани, які мають коригуватися препаратами й під контролем аналізів. А кефір і часник тут ні до чого".

Таку пораду отримував не один і не одна з нашої команди. Зокрема авторка цих рядків нею користувалася у студентські часи. Хоча напій і має смак "дуже на любителя". Чи допомагало, вже не пригадаю. 

Відповідь лікарки: "Якщо комусь подобається просто такий напій, то будь ласка. Але при ГРВІ — ні". 

Вона пояснює: якщо ви п'єте гаряче пиво, воно подразнює слизову, і до верхньої частини вашого тіла прибуває кров. Тоді, може, справді на якихось дуже-дуже ранніх стадіях ГРВІ (при цьому треба пам'ятати, що цих вірусів більше 200), ви відчуєте полегшення. Але так само, коли ви за перших загальних симптомів ГРВІ займетеся зарядкою — неважкими фізичними вправами або підете на легку пробіжку — то так само розігрієте тіло, активізуєте кровообіг і в частині випадків зможете допомогти своєму імунітету і покращите самопочуття.

"Помірні заняття спортом, рух і багато пиття — це загальні рекомендації при ГРВІ. Пиво з медом — це спосіб посилити кровообіг, який точно не корисний, тому що це алкоголь, який не має безпечної дози", — каже Дарина Дмитрієвська. 

З більшістю вірусів наш організм справляється сам, ми цього і не помічаємо. При деяких ГРВІ ми відчуваємо тільки легке нездужання, а потім нам стає легше. І якщо в такий момент випити пива з медом, може скластися враження, що це воно й допомогло. Так працює когнітивне викривлення, розтлумачує сімейна лікарка. А якщо це сильніший вірус і ваш організм більш вразливий, то ви будете хворіти.

Такі маніпуляції з дитинства запам'ятала наша журналістка Анна Стебловська, але чи справді це допомогло, вона не пригадала. 

Відповідь лікарки: "Самогоном не треба. Алкоголь подразнюватиме шкіру, таким чином розширюватиме судини. Теоретично це може трошки збільшити тепловіддачу, і так само теоретично ця температура знизиться. Але немає гарантованого ефекту і є подразнення шкіри". 

Водночас Дарина Дмитрієвська дає пораду: "Краще, якщо є справді висока температура і недостатньо допомагають жарознижувальні засоби з доведеною ефективністю, обтертися холодним рушником або прийняти душ. Це доказово допомагає. Але не кутатися і не нагрівати цим себе ще більше".

Просто епічна історія сталася з нашим фотокором Миколою Тимченком у юнацькому віці. У нього була дуже сильна ангіна, і сусідка, яка працювала на вітамінному заводі бухгалтеркою, порадила пополоскати горло соком червоного буряка. Так і зробили. Потім прийшов дільничний лікар, подивився на це горло і сказав: "Викликайте швидку". 

"Швидка привезла в лікарню, де подивилися мені в рота і сказали: «У нього дифтерія, везіть в іншу лікарню». Я дуже злякався, тому що думав, що зараз помру. Коротше, цей сік пофарбував мені горло, нічим не допоміг, лише налякав, і мене дві години возили по Києву туди-сюди. Ось така сумна історія", — тепер уже зі сміхом пригадує Микола. 

Відповідь лікарки: "Ця історія нам показує кілька шарів. По-перше, дійсно навіть лікарі не завжди можуть відрізнити ангіну від дифтерії на початкових етапах, тому що вони мають дуже схожу картину. Це має бути досвідчений лікар, який бачив і те, і те. Для цього спеціально береться мазок, тому що дійсно можна пропустити і людина може загинути від того, що лікування було призначене невчасно. У нас у різні роки були спалахи цієї хвороби, від неї треба вакцинуватися". 

Дарина Дмитрієвська продовжує: "Якщо це не дифтерія, а гнійна ангіна, то сік буряка тут би точно не допоміг. Від такої ангіни допомагають антибіотики".

Але чому вважають, що такі полоскання соком допомагають? 

"Частенько, коли у людини є, наприклад, температура, загальні симптоми нездужання, біль в горлі та білі крапочки на кшталт нальоту на мигдаликах, у більшості випадків це взагалі не гнійна ангіна, а ГРВІ", — веде далі лікарка. 

"У такому випадку полоскання чим завгодно, навіть просто водою, допоможе. Людина просто виполоще ці нашарування на мигдаликах. Не потрібно це робити буряковим соком, а ще до нього часом додають і спирт, і все що завгодно. Не треба мучити себе буряковим соком, просто будь-яке полоскання допоможе. Людина одужає від ГРВІ за кілька днів", — каже Дарина Дмитрієвська.

Тому що історично лікування саме з народної медицини й починалося, і люди схильні вірити у "мудрість віків". 

"Є дуже обмежена кількість практик і засобів, зокрема це у фітотерапії, які мають певний ефект. Переважно цей ефект дуже слабкий, але він був використаний потім для створення частини доказових ліків", — спростовує міф про всесильність народних засобів Дарина Дмитрієвська.

Народна медицина насправді має більше психологічний ефект, вона працює як плацебо, пояснює лікарка. Лікуючись таким чином, людина ніби отримує дозу психотерапії.

Дарина Дмитрієвська наголошує : "У своїй більшості практики народної медицини, звісно, недоказові й не дієві. Вони побудовані на магічному мисленні та необхідності робити хоч щось, коли тобі погано, а також на недовірі до медицини офіційної. Звісно, що я такого не призначаю, не використовую і не рекомендую".

Але "залюблені" в народну медицину не лише українці, а й жителі інших країн. Наприклад, у Німеччині багато кабінетів народної медицини.

На це є багато причин, міркує Дарина Дмитрієвська:

"Головна, мабуть, причина, що люди не можуть змиритися з тим, що більшість наших станів статистично проходять самі за певний час без специфічного лікування. Частина наших симптомів, особливо тривалих, викликані передусім втомою, перевантаженням, стресами, тривожністю, депресією". 

Вона наводить приклад: людина може звернутися до доказового лікаря, який лікує за офіційними протоколами. Той скаже: "Вам потрібно налагодити режим дня, не працювати так багато, виключити стреси". 

Але ж змінити спосіб життя дуже важко. І, наприклад, виключити стреси для українців нині взагалі неможливо. Тож нам погано, і ми хочемо "чарівної пігулки", яка швидко перетворить наше "погано" на "чудово". Якщо доказова медицина цього не обіцяє, частина людей воліє дослухатися до народних методів, які не мають наукового обґрунтування. 

Якщо ви застудилися і рука сама тягнеться по часник (чи щось інше з народних засобів), схаменіться: краще попийте води чи чаю, зробіть собі максимально комфортне середовище, дозвольте собі поспати, поїсти чогось смачненького, займіться неважкими видами спорту чи просто підіть на прогулянку, якщо стан дозволяє, рекомендує сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська. 

"Але не беріться за всі ті народні засоби. Буряк має бути в борщі, а часник має бути до борщу, а не в різних інших місцях застосування. Точно не потрібно додатково катувати себе таким лікуванням", — підсумовує сімейна лікарка.

І звичайно, при складних станах треба звертатися до лікарів, які лікують доказовими методами.