У чому проблема?
З травня 2023 року в Україні функціонує Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який містить інформацію про тисячі військових, що розшукуються. Зниклі безвісти військовослужбовці можуть бути в полоні, пораненими, але не впізнаними через втрату свідомості або пам'яті. Це можуть бути і загиблі, тіла яких не вдалося евакуювати з поля бою.
Якщо є підстави вважати, що військовий зник безвісти або потрапив у полон, ЗСУ ініціюють розшук і додають дані до реєстру. Часто рідні військовослужбовця, який отримав статус зниклого безвісти, не знають що робити, залишаючись наодинці зі своїм болем і невизначеністю.
Яке рішення?
На Рівненщині, в селищі Володимирець, запрацював консультаційний пункт для сімей зниклих безвісти. Тут розʼяснюють, як потрібно діяти при отриманні сповіщення, а також організовують групи взаємопідтримки.
Проєкт "Організація у селищі Володимирець консультаційного пункту для сімей зниклих безвісти" став можливим завдяки підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) та фінансовій допомозі NORAD — Норвезького агентства з питань розвитку співробітництва для програми МКЗБ в Україні.
Як це працює?
"Головна наша мета — допомогти родинам зниклих безвісти захисників об'єднатися в спільну громаду"
Мирна акція на підтримку безвісти зниклих та полонених на Майдані. Фото з архіву Лідії Луковець
Як розповіла менеджерка проєкту Лідія Луковець, про створення консультативного пункту для сімей зниклих безвісти за особливих обставин у Володимирці задумалися ще в лютому, коли жителям громади запропонували взяти участь в проєкті малих грантів від МКЗБ. З того часу разом з головою ГО "Центр психосоціальної підтримки" Романом Швецем пані Лідія почала створювати консультаційний пункт.
"Наш проєкт направлений на забезпечення представництва, супроводу, надання консультацій та порад сім'ям зниклих безвісти, які проживають у Володимирці та сусідніх громадах Вараського району. У консультаційному пункті ми допомагаємо написати звернення чи заяву, підготувати пакет документів, скеровуємо до профільного спеціаліста, розказуємо про практику вирішення подібних питань, — пояснює менеджерка консультаційного пункту. — Віримо, що проєкт допоможе об'єднати сім'ї зниклих безвісти у спільноту, в якій вони зможуть ділитись переживаннями, досвідом, зможуть підтримувати один одного".
Алгоритм дій у процедурі пошуку зниклого воїна Лідія Луковець, мама трьох дітей та дружина військовослужбовця, вивчила на власному досвіді. Її чоловік Павло Луковець став на захист України ще у 2015. В серпні 2021 року чоловік звільнився, а вже через шість місяців йому зателефонували з військкомату, щоб він повертався до служби у свою частину.
Лідія Луковець з чоловіком Павлом. Довоєнне фото з архіву героїні
"Чоловік вже тоді говорив, що буде війна, бо вже в серпні під Волновахою їх щоденно крили мінами. Чесно, мені не вірилося, що русня зможе наважитися на таке", — каже Лідія Луковець.
На початок повномасштабного вторгнення Павло Луковець служив в 104 Окремій бригаді територіальної оборони 61 батальйону. У березні 2023 їх відправили на захист Бахмуту. За словами Лідії, з того часу серце її було не на місці.
Останнє повідомлення Павла було таким: "Нас відправляють в котел! Тут справжнє пекло!". 14-го березня жінка дізналася, що в будинок, де були хлопці, прилетіла міна її чоловіка привалило, що з ним — невідомо.
"Найважчим для мене було одразу поїхати у військкомат і забрати дітей зі школи. Це перший раз, коли я випила купу заспокійливих. Далі пішло ходіння кабінетами, де я чула відповідь: «Ну ми ж туди не поїдемо! Ваша справа ж в Бахмуті!». Ми написали заяву в поліції, здали ДНК, а що далі? Куди іти? Що робити?", — згадує свій розпач жінка.
Лідія Луковець тримає плакат з фото зниклого чоловіка. Фото з архіву героїні
Допомогу Лідія Луковець отримала в Координаційному штабі Рівного. Проте вона зрозуміла, що родинам зниклих безвісти захисників потрібно об'єднуватися і боротися за близьких разом. Жінка вирішила створити групу, куди могли долучатися такі родини.
На той час в одній в бригаді Павла було 25 зниклих безвісти тільки за березень. Трьох повернули з полону, але інформації про інших хлопців, які могли потрапити до вагнерів, що стояли на той час в Бахмуті, не було практично ніякої.
"З родинами безвісти зниклих ми їздили по всіх державних структурах, мирних акціях, спілкувалися з родинами з інших бригад, обмінювалися досвідом та інформацією. Ми завжди разом, всі питання нашої бригади вирішуємо спільно. Уже 15 місяців ми в пошуку і за цей час ми певно стали рідніші рідних!", — ділиться Лідія Луковець.
"Разом ми можемо і поплакати, і посміятися"
Дружини безвісти зниклих захисників на мирній акції. Фото з архіву Лідії Луковець
Військовослужбовець вважається зниклим безвісти, якщо він не повернувся після виконання бойового завдання, і не був підтверджений офіційно як полонений або побратими чи родичі не отримали його тіла. Станом на жовтень 2023 у Єдиному реєстрі зниклих безвісти зафіксовано близько 15 тисяч військових.
"Коли зник мій чоловік, я завжди наголошувала на тому, що потрібно створити при сільських та міських громадах кабінет, де людям з таких родин надавали б консультацію, допомагали та скеровували до потрібного спеціаліста. Бо вже на той час багато хто звертався до мене за допомогою, що їм робити та куди звертатись, бо зник син, брат чи тато. Я завжди ділюся інформацією з приводу пошуку і підтримувала в тяжку хвилину, бо жити в невідомості — це дуже тяжко!
Такі родини завжди перемикаються від почуття надії, що може таки живий до почуття невимовного болю, що його вже немає. Це постійні емоційні гойдалки!", — розповідає Лідія Луковець.
В Координаційному штабі в Києві. Фото з архіву Лідії Луковець
При зустрічі з родинами безвісти зниклих у консультаційному пункті у Володимирці Лідія завжди говорить: "Доброго дня, дорога родина!".
"Ми обов'язково обіймаємося! Ми є підтримкою один одному, рівний — рівному. В колі нашого спілкування ми знаємо, що нас тут розуміють, завжди підтримають, допоможуть. Разом ми можемо і поплакати, і посміятися. Тут нас ніколи ніхто не засуджуватиме", — каже менеджерка проєкту.
За словами Лідії, найбільше такі родини ранить слова "тримайся", "все буде добре", а ще запитання про те, чи отримала сім'я виплати від держави. Також на початку зникнення багатьох родин питають: "Ну що, знайшли вже?". І ці слова для кожного ніби ніж у серце. Лідія Луковець каже: знайти не так легко. Це щоденна боротьба за рідних.
"Підтримуйте такі родини, вислуховуйте їхній біль, бо багатьом здається, що за роки пошуку їх забувають і думають, що вони всім набридли зі своїм горем. Для багатьох головне, щоб їх чули. Не так — «між слів», а саме чули і хоч трішки розуміли. Все це додає нам сили. А ми маємо бути сильними, щоб коли повернуться наші рідні, бути для них опорою", — закликає Лідія Луковець.
А це точно працює?
Рідні зниклих захисників на засіданні в Координаційному штабі. Фото з архіву Лідії Луковець
Як зазначає менеджерка консультаційного пункту, виміряти результати його роботи поки що зарано. Але вже є важливим те, що люди, які в такому ж статусі, як і Лідія Луковець, можуть отримати від неї необхідну підтримку, поради та допомогу.
Одним із завдань новоствореного пункту є організація поїздок до державних структур пошуку зниклих безвісти та повернення полонених. Нещодавно відбулась поїздка до Координаційного штабу в Київ.
"Для нас вона була важка, адже кожна родина їде в надії отримати хоч якусь звістку про свого рідного, знайти відповідь на основне питання: де наші рідні й коли їх повернуть? В нашій групі є люди, які шукають своїх захисників ще з 2022 року! Свою розраду та розуміння вони знаходять в таких спільнотах та об'єднаннях родин зниклих безвісти", — каже Лідія Луковець.
Ще більше корисних рішень!
Тим, хто не має поблизу відповідних структур або ж не може особисто дістатися до консультаційного пункту, Лідія Луковець розписала алгоритм дій.
Що потрібно робити:
- Підготувати та подати письмову заяву (продублювати на електрону адресу) із залученням доказів до правоохоронних органів (відділ поліції району в якому зник військовий) або за місцем перебування заявника.
Яку інформацію потрібно надати поліції? Чим більше інформації, тим вищі шанси знайти зниклих. Зберіть найповніші відомі вам дані про людину:
- анкетні дані, число, місяць та рік народження;
- місце служби (бригада, В/Ч, рота, взвод), останнє відоме місце перебування, контакти побратимів;
- дата та місце зникнення;
- особливі прикмети (татуювання, шрами, пірсинг тощо);
- речі, які могла б мати із собою (мобільний телефон, документи, прикраси тощо).
Зафіксувати реєстраційний номер заяви, а також забрати витяг із ЄРДР, де буде зазначено ПІБ слідчого. За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон орган досудового розслідування відкриває кримінальне провадження.
У разі потреби із наданням заяви про вказаний факт здається біологічний зразок для виведення ДНК-профілю для подальшого порівняння. Зразки відбираються у біологічних батьків або дітей зниклої людини (для цього необхідно мати при собі паспорт та свідоцтво про народження дитини).
- Звернутися до ТЦК та СП (військового комісаріату), військової частини та отримати повідомлення про зникнення безвісти військовослужбовця.
- Підготувати та подати письмову заяву (продублювати на електронну адресу) до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері регіону, в якому зник військовий — регіони та контактна інформація вказані за посиланням.
Контакти спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону:
"Гаряча лінія" — (044) 286 37-8
Запити на інформацію подаються на:
- тел/факс: 286-37-89;
- адресу електронної пошти: [email protected]
- Звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен).
Подати:
- Онлайн звернення до омбудсмена за посиланням:https://ombudsman.gov.ua/uk/zayavniku
- Звернення на електронну пошту: [email protected]
- Звернення через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ та/або через регіональні громадські приймальні Уповноваженого.
- Цілодобова всеукраїнська гаряча лінія: 0800 50 17 20.
- Звернутися до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
- "Гаряча лінія" 0800 339 247, +38 095 896 0421 (пн-пт з 9:00 до 18:00;
- у вихідні та у вечірній час відправляти повідомлення на номер +38 095 896 0421 у Вайбер чи Телеграм);
- А також на електронну пошту [email protected]
- Звернутися до Об'єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України: за контактами:
- +38 067 650 83 32.
- +38 098 087 36 01
- [email protected]
- Звернутися до Національного інформаційного бюро з пошуку військовополонених і цивільних заручників (https://nib.gov.ua):
- Гаряча лінія цілодобово 1648
- або +38044 2878185 (з будь-якої країни світу),
- [email protected]
- чатбот у Телеграм: @nib_uncp_bot
- Звернутися до Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" за контактами:
(044) 299-00-10
факс: (044) 279-86-65
E-mail: [email protected], https://www.ukrinform.ua
- Подати відповідну інформацію про зниклих безвісти на сайті https://dokaz.gov.ua
- Залишити інформацію про зниклих безвісти на ресурсі, створеному Офісом Генерального прокурора для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні — www.warcrimes.gov.ua
- Подати відповідну інформацію за чіткою формою на міжурядовій платформі https://humanrights.gov.ua
- Родичі також можуть звернутися до Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні. За безкоштовним номером телефону 0 800 300 155.
Звернутися за консультацією безпосередньо до Лідії Луковець родини зниклих безвісти можуть за телефоном +380987685179, понеділок-п'ятниця з 9:00 до 16:00.
