Потепління у відносинах чи просто гарний жест? Що означав приїзд Сійярто в Україну

7 лютого до Києва із візитом приїхав міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Зустріч із ним провів віце-прем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Як він згодом зазначив у своєму Facebook, "…ми з угорцями відкрили вікно великих можливостей. Тепер треба швидко, багато і кропітко працювати, щоб це вікно з гуркотом не закрилося від політичного протягу чи вправних рук тих, хто хоче, аби наші країни застрягли в суперечці". Про що домовилися сторони та які наслідки це матиме, розбираємося разом.

ПОНОВЛЕННЯ СПІВПРАЦІ

Уперше за 7 років Київ та Будапешт вестимуть діалог у рамках спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва. Її завдання — поглиблення кооперації у промисловій, інвестиційній, сільськогосподарській, енергетичній сферах, а також розвиток малого і середнього бізнесу, відновлювальних джерел тощо. 

Провести засідання планують у березні цього року в Будапешті. Роботу вестимуть навколо проектів «щодо розбудови прикордонної  інфраструктури, розвитку транскордонного співробітництва, захисту довкілля, енергетики». Як зазначив під час брифінгу Сійярто, «ми хочемо обговорити кілька прагматичних проектів: домовитися про будівництво принаймні одного контрольно-пропускного пункту на кордоні, використання кредитної лінії на 50 мільйонів євро, які Угорщина виділяє на інфраструктурні проекти в Україні, домовитися про проекти, пов'язані з розвитком сільського господарства і охороною здоров'я, досягти результатів у переговорах щодо визнання дипломів двох країн». 

ПОТЕНЦІЙНА ЗУСТРІЧ ГОЛІВ ДЕРЖАВ

Офіційно саме позитивні результати сесії міжурядової комісії вважатимуться запорукою для майбутньої зустрічі президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Як зазначив Сійярто, Будапешт прагне збудувати «кілька прагматичних проектів, що допоможуть відновити добросусідські відносини».  Однак серед переліку потенційних тем для обговорення в рамках комісії не вказали чи не найболючіше питання в українського-угорських відносинах. А саме — мовний закон. 

МОВНЕ ПИТАННЯ У ВІДНОСИНАХ КИЄВА ТА БУДАПЕШТА

Усі ці роки питання по викладанню угорської мови у школах Закарпаття залишалося каменем спотикання у відносинах Києва та Будапешта. Коли у 2017 році Верховною Радою був ухвалений "Закон про освіту", Угорщину вкрай обурила стаття, що скорочувала навчання мовами національних меншин до 4 класів початкової школи. Надалі усі дисципліни повинні були викладатися лише державною. Тоді з критикою закону виступив не лише Будапешт. Негативна реакція надійшла з Румунії, Польщі та навіть Греції. 

У грудні того ж року Європейська комісія за демократію через право (більш відома як Венеціанська комісія) оприлюднила свої рекомендації щодо закону та визнала, що дане положення дійсно може порушувати права національних меншин. Верховна Рада і Міністерство освіти та науки зробили висновки і в "Законі про середню освіту" квоти вивчення предметів змінилися. Відтепер, угорською гризти граніт науки можна буде 60% предметів до 9 класу і 40% — до 12. Небезпідставно вважати, що таким чином Україна дійсно знешкодила претензії Будапешта і головне, зробила це виключно за допомогою європейських механізмів. Угорщина залишалися незадоволеною, однак тепер говорити про небажання Києва йти на діалог теж не доводиться. Пропозицію Сійярто щодо збільшення кількості годин на вивчення української мови у школах було справедливо негативно оцінено Міністерством освіти. Як зазначила його очільниця Ганна Новосад, тоді дітям доведеться мати 7-денний навчальний тиждень. 

Однак навіть не найбільш життєздатні політичні заяви з боку Угорщини можна трактувати як спад напруги у стосунках між країнами. Оптимізму додають і слова політика Іштвана Грежа — уповноваженого угорського міністра, відповідального за розвиток співпраці Саболч-Сатмар-Березької області та Закарпаття. Ще наприкінці 2019він зазначав, що «часто зустрічається з Віктором Орбаном, і може сказати, що він мало котрій з інших країн відкривається, але Орбан чітко заявив, що відкритий до зустрічі із Зеленським будь-коли».  Хоча, і тут не все так просто. Сам Грежа ледь не став персоною нон-грата в Україні через назву своєї посади, мовляв його повноваження за описом розповсюджувалися на частину території суверенної держави. Конфлікт було залагоджено. Однак сам факт того, що відносини між Києвом і Будапештом можуть суттєво ускладнитися через такі, на перший погляд, невирішальні речі, свідчить про те, що ні конкретних кроків по співпраці, ні навіть загального бачення ситуації у сторін немає. 

Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто вважає, причиною напруженості між країнами стало припинення "важливих спільних проектів". Це красива версія, що акцентує на необхідності інтенсифікувати економічні й торговельні зв'язки. Однак якби ж тільки Орбан не загравав із Кремлем…загалом, уся ситуація із покращенням відносин все ж упирається в питання мови та готовності йти на поступки один одному. 

У липні минулого року Петер Сійярто зауважив, що питання зниження напруги між Києвом і Будапештом турбує США. Мовляв, вони мотивують угорську сторону зняти вето на співпрацю України з НАТО та ЄС. Стурбованість Вашингтону відсутністю прямого діалогу в цьому питанні та бажання Будапешту винести питання на міжнародний рівень не могла не справити вплив. Однак робити все за нас ніхто не збирається. Тому Україні слід випрацювати певну стратегію для потенційних перемовин. Робити Угорщині поступок більше, ніж це передбачено новим законом, теж не варто.

Так чи інакше, візит Сійярто доводить: у нас немає заклятого ворога на західних теренах. Однак триматися із таким сусідом слід по-дипломатичному стримано.