Притулі потрібне соло. Чи може шоу-мен стати лідером "правих" в Україні та що буде з партією Рудик?
Шоу-мену Сергію Притулі так і не вдалося ужитися з лідеркою партії «Голос» Кірою Рудик і її оточенням: телеведучий вийшов з партії й, ходять чутки, що вже готує свій власний проєкт. Водночас партія проводжає його колючими зауваженнями й натяками на чварний характер. Поки що їх дороги розійшлися, проте не виключено, що вже на наступних парламентських виборах обидві сторони знову зійдуться в сутичці за електорат.
Чому посварилися Притула і Кіра Рудик, що чекає на шоу-мена далі і які тепер шанси «Голосу» остаточно не затонути — читайте в матеріалі «Рубрики».
Притула хотів повалення Рудик, але не вийшло
Після скандального усунення з політради партії в кінці січня цього року, Притула відразу ж демонстративно відсторонився від «Голосу» — проте офіційна заява про відхід з'явилася тільки зараз.
Як розповідало «Рубриці» джерело, знайоме з ситуацією всередині партії, весь цей час екскандидат в мери Києва не залишав надій на своєрідний реванш і планував, що йому вдасться змістити Рудик з керівної посади через голосування.
«В партії є незадоволені й Сергій, мабуть, розраховував, що йому вдасться зібрати навколо себе опозицію, а потім змістити Рудик на черговому з'їзді, але "революціонери" не змогли домовитися навіть про попередній план дій. Так що Притула волів голосно грюкнути дверима», — розповіло виданню джерело.
Проблем з консолідацією всередині «Голосу» дійсно вистачає. І справа не тільки в різниці світоглядів: на прощання в партії недвозначно натякнули на авторитаризм Притули, тричі згадавши в тексті заяви про «ліберальні цінності». До того ж не секрет, що нинішнє керівництво партії вважає за краще тримати курс на дружбу з Офісом президента, в той час як Притула і його прихильники виступали за відхід в конфронтацію з владою. А на все це накладається інша одвічна проблема — гроші, а точніше їх відсутність.
Ходять чутки, що один з головних спонсорів «Голосу» і близький друг Вакарчука Томаш Фіала вже не горить бажанням виділяти гроші на проєкт, підшукуючи собі нових «конячок». Є ще гроші Джорджа Сороса, на якого досі орієнтується ціла група, а також «десант» з Української Галицької партії (УГП), яка делегувала своїх людей в партію перед парламентськими виборами-2019. До останніх належать чинні нардепи Роман Лозинський та Богдан Руцишин.
В УГП є свої спонсори, які й фінансували виборчі кампанії кандидатів на мажоритарних округах у 2019-му році. Зокрема, кажуть, що одним з головних донорів політсили є мер Львова Андрій Садовий і «цукровий король» Західної України Володимир Матковський. І їх інтереси далеко не завжди збігаються з тим, чого хочуть «соросята».
Тепер Притула спробує співати соло
Як розповідали «Рубриці» люди, що перетиналися з шоу-меном на ТБ, він дійсно звик бачити себе лише першим номером — гра в команді на першого номера дається Притулі вкрай складно.
Тепер у нього з'явиться шанс самому стати «солістом». Багато політологів вважають, що Притула готує свій власний політичний проєкт і планує грати на полі «Європейської солідарності» і все того ж «Голосу». Логічно, враховуючи його патріотичний бекграунд і місце народження — набагато більш дивними виглядали чутки про те, що шоу-мен нібито планує балотуватися в мери Харкова на нових виборах в жовтні цього року, які довелося спростовувати самому Притулі.
Які шанси телеведучого «злетіти» після розриву з «Голосом»? З одного боку, відхід з політсили, рейтинг якої загрожує скоро пробити підлогу, навряд чи може нашкодити популярності самого Притули. З іншого, розкрутка нового бренду на і без того перегрітому полі завжди пов'язана з великими ризиками.
«У нього є політичне майбутнє, тому що будь-хто, хто починає в цій сфері, повинен зберегти своє ім'я, а Притулі це вдалося — зокрема й цим виходом з «Голосу». Люди подорослішають і зрозуміють, що для впровадження змін все ж потрібен досвід за плечима. У Притули це все вже є — він побачив, як працює рейдерство в політичних партіях. Що не всі люди, які приходять туди, розуміють, що таке політика. І напевно зробить свої висновки», — сказав в коментарі «Рубриці» політолог з Івано-Франківська Ігор Ткач.
Якщо Притула дійсно хоче замахнутися на роль лідера «правих» в Україні, то тут йому доведеться схопитися з Петром Порошенком або ж задуматися про інтеграцію в «Європейську солідарність», але там йому першим номером точно не стати.
«Створення власного проєкту це не завжди вдала ідея. Можна створити парламентську партію, яка буде боротися довгі роки, але так і не вирости. А є й зворотні приклади — той же "Фронт змін" у 2009-му році був примарним явищем, а потім самі знаєте, що з ними сталося. Така сама історія зі "Свободою" на початку 2000-х», — додав політолог Ткач.
«Важко пояснити внутрішні інтенції, які рухали його в політику. Якщо ці інтенції ще існують, і він дійсно хоче щось міняти, то думаю, він ще знайде можливість повернутися і заявити про себе. Якщо ж це було спробою поєднати свою популярність з політичним вектором і повторити успіх Зеленського, то думаю, що кілька розчарувань, які спіткали його одне за іншим, зможуть підірвати його мотивацію. Тоді на політичній арені ми його більше не побачимо», — вважає політолог Андрій Бодров.
Сутичка за «праву» нішу на Заході України обіцяє бути вельми жорсткою. «Слуга народу» теж не розгубила всіх симпатиків в тих краях, а крім того не слід забувати й про традиційну «Свободу», яка хоч давно і не потрапляє в парламент, але вперто тримає своє ядро виборців.
«Голос» засохне. З однієї причини
Одна з ключових вимог внутрішньопартійної опозиції до Рудик — проведення з'їзду, на якому їй можуть висловити вотум недовіри.
Оточення нового лідера «Голосу» намагається втихомирити незадоволених і обіцяє, що з'їзд обов'язково буде і вже досить скоро.
«У нас планується з'їзд партії, він приблизно буде через місяць. З'їзд планується, всі про це знають, засідання фракції відбуваються в достатній кількості, рішення ухвалюються. У мене це фіксується», — заявив лідер фракції «Голос» Ярослав Железняк на початку червня.
Водночас не зовсім зрозуміло, як партійне керівництво збирається розв'язувати дві головні проблеми — невиразність позиціювання і гостру нестачу грошей. Водночас партійні рейтинги продовжують летіти вниз — за останніми результатами, «Голос» вже не дотягує навіть до 3%. Дуже схоже на те, що в наступному скликанні представників цієї партії в парламенті вже не буде. А внутрішні суперечності будуть наростати до тих пір, поки не відбудеться розкол.
«Я думаю, що ближче до наступних виборів вони почнуть розходитися: в наступні рік-півтора ми будемо спостерігати за тим, як вони розповзаються, оскільки кожен буде думати про своє політичне майбутнє і спробує застрибнути в інші проєкти», — вважає політолог Мар'ян Ощановський.
«"Голос" засохне, тому що вони існують, поки туди вливаються олігархічні гроші. А вони перестануть вливатися, коли партія перестане бути привабливою. Це вже потихеньку відбувається: зокрема через цей демарш, захоплення Кірою Рудик влади та небажання вирости з коротких штанів. Чим вони відрізняються від "Слуги народу"? Та нічим», — вважає експерт Ігор Ткач.
З'їзд «Голосу» в липні обіцяє стати дуже цікавим і багато в чому визначить, чи є у цієї політсили хоч якась воля до життя або це вже лише живий труп. Поки більше схоже на друге.
