Примарні тести на коронавірус: навіщо Україна закуповує тести з Китаю, якщо ми можемо виробляти їх самостійно

Українські тести на коронавірус були розроблені та сертифіковані ще в середині минулого місяця, проте їх виготовлення досі не розпочате. В чому проблема, та як створювались тести на "корону" розібралася редакція "Рубрики".

Як виготовлялись тест-системи для виявлення коронавірусу?

На початку січня РНБО дало завдання Інституту молекулярної біології та генетики розробити тест-системи для виявлення коронавірусу, які були б дешевші та надійніші, ніж закордонні аналоги. 19 березня Інститут завершив розроблення та отримав відповідну сертифікацію тест-систем для лабораторної діагностики COVID-19. З наявних матеріалів було виготовлено близько 1000 тестів, які розійшлись по областям. Собівартість одного такого тесту — 250 гривень. Це значно дешевше, ніж тести, які Україна закуповує з-за кордону, вартість яких — 370-450 гривень.

Михайло Арсентійович Тукало, завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту, заявив про спроможність інституту виготовляти 10-20 тисяч ПЛР-тестів за тиждень, але ця цифра може сягнути й 50 тисяч — за умови належного фінансування. За його словами, загалом Україні необхідно близько 2 мільйони тест-систем, і Інститут спроможний їх виготовляти. Але не все так просто, адже попереду у вчених — багато перепон, які, на жаль, спричинені державою.

Що заважало генетикам розробляти тести?

Після того, як була виготовлена перша партія тестів, вчених відправили у відпустку за свій рахунок. Це вразило суспільство, оскільки відправляти у відпустку тих, хто стоїть в перших ешелонах боротьби з пандемією — майже самогубство. Проте, вчені не були здивовані:

"Ситуація з відпустками — це стандартная ситуація в системі академії наук кожен рік, — пояснили в Інституті для "Рубрики". — Окремих вчених, в тому числі й тих, що працюють над розробкою ПЛР-тестів попросили піти у відпустку, але оскільки не всі процеси можна зупинити, люди були у відпустках за власний рахунок і працювали".

Все це — результат глобального хронічного недофінансування всіх установ НАН України. Наукові співробітники мають вибір — або працювати неповний тиждень, або подавати заяви на відпустку за власний рахунок на якийсь термін. На повну заробітну плату бюджетного фінансування не вистачає.  Цього року ситуація з фінансуванням Академії наук зовсім скрутна. Паспорт бюджетної програми "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень" з фінансуванням на 2020 рік Урядом досі не підписаний, відповідно навіть заплановані кошти установи НАН України використовувати все ще не можуть, а це, в основному, — заробітна плата. 

Друга причина – бюрократія та неузгодженість роботи держорганів. Справа в тому, що законодавці мали намір скоротити бюджетні видатки у першому кварталі 2020 року та навіть вже зареєстрували в Раді законопроект, про йтиметься нижче. Проте, в комітеті Парламенту документ було розкритиковано, а Рада провалила його прийняття. Проте, це не заважало Міністерству фінансів у листі до Казначейства від 30.03.2020 №04130-19-5/9566, вказати, що розподіл асигнувань здійснюватись не має, посилаючись на згаданий вище законопроект, незважаючи на те, що він не прийнятий.

Тож вчені фактично перестали отримувати заробітну плату, але все одно продовжили виходити на роботу:

"Знаєте, в наших інститутах вирощуються живі культури, тому чи за власний рахунок, чи не за власний рахунок — а ти приходиш і доглядаєш за цими культурами, бо є процеси, вибачте за таке порівняння, подібні до атомної енергетики — їх зупинити неможливо", — пояснює спеціальне джерело "Рубрики".

Згодом ситуація вирішилась — Інститут отримав необхідне фінансування завдяки зверненню заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк до Прем'єр-міністра, який дав доручення керівництву МОЗ та Академії наук  невідкладно вжити заходів для виправлення ситуації. Тож вчені продовжили отримувати зарплати та вийшли з відпусток, в які фактично й не уходили. Але на виготовлення тестів цього фінансування недостатньо — воно покрило лише зарплатні. 

З'явилась нова проблема — фінансування для виготовлення тест-систем. 

"За наявності коштів Інститут уже зараз міг би реалізовувати угоди з виробниками реактивів, які ми використовуємо для виготовлення тест-систем. Не всі реактиви може виготовити вітчизняний виробник, окремі ми змушені замовляти в Естонії, Німеччині та інших країнах" — сказано на Facebook-сторінці Інституту.

Це не означає, що інститут не було запропоновано виготовляти тест-системи за недержавні кошти. Проте, в інституті наголосили, що першочергово будуть очікувати фінансування держави, адже саме в цьому разі тести будуть правильно розподілені по областях. 

Для розробки необхідної їх кількості потрібно виділити з бюджету 500 мільйонів гривень. Всі розрахунки для вироблення першої партії в 10 тисяч тестів було передано до Мінфіну ще 29 березня.

"Ми очікуємо, чи дасть держава нам замовлення, чи не дасть", — прокоментували у прес-службі установи. 

Як реагує держава?

Виділення необхідних коштів потребує відповідних змін до бюджету України, хоча й навіть без форс-мажорної ситуації з коронавірусом гроші на науку майже не виділялись. Замість того, щоб збільшити видатки бюджету на науку, законотворці збирались зменшити фінансування НАН України на 300 мільйонів гривень, лишаючи на фінансування лише 51 мільйон гривень на рік. Такий законопроект був зареєстрований в Раді під номером 3279, проте після позачергового засідання Парламенту 30 березня, на щастя, його відправили на доопрацювання.

Заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" заявив про те, що держава замовила 2 мільйони ПЛР-тестів та наголосив на тому, що з наступного тижня держава буде отримувати від 2 до 7 тисяч таких тестів щотижня. Цікаво те, що заяву було зроблено 3 квітня, але навіть майже через тиждень, 8 квітня, в Прес-службі інституту сказали, що жодних замовлень не було:

"В заяві йдеться про якогось фантастичного віртуального українського виробника, — коментують в Інституті. — Ми поки що не отримали ніяких замовлень"

Тут необхідно звернути увагу на те, що в Україні існує ще 2 приватні лабораторії, які займаються виготовленням ПЛР-тестів, проте уточнення, в кого саме було зроблено замовлення, немає. 

Можливо, ця ситуація вирішиться 9 квітня, якщо Парламент буде розглядати зміни до бюджету. В партії Зеленського говорили про те, що на цю дату планується позачергове засідання Верховної Ради, під час якого має бути прийнято Бюджет Надзвичайної Ситуації — так його називають в Уряді. Відповідний законопроект №3279-1, аналогічний до проекту №3279, але доопрацьований, було зареєстровано в Раді 6 квітня. 

Новий бюджет має передбачати створення Фонду боротьби з COVID-19 та його наслідками у розмірі 97,1 млрд грн, проте чи збільшаться бюджетні видатки на фінансування науки поки що невідомо.

Оновлення: Спікер Парламенту Дмитро Разумков повідомив про те, що позачергове засідання парламенту відбудеться в понеділок, 13 квітня.

Читайте також:

Підозра на Covid-19 і госпіталізація: реальні випадки пацієнтів

ПЛР, експрес і реалії: як пройти тест на коронавірус і де його знайти

Медреформа і коронавірус: чи готова українська лікарня? Репортаж із Бердянська