Провал вакцинації в Україні: хто відповідальний і коли українці отримають доступ до вакцини

Вакцина буде, але дуже мало

Глава МОЗ Максим Степанов бадьоро відзвітував перед українцями, що вакцинація населення вже не за горами, і почнеться з другої половини лютого поточного року. За словами міністра, Україна розраховує отримати 700 тис. доз Sinovac, ще 117 тис. доз вакцин Pfizer вже офіційно надійде до нас, орієнтовно 15 лютого, в рамках ініціативи COVAX. 

Правда, щодо китайського препарату є певні сумніви. Коли Міністерство разом з державним підприємством "Медичні закупівлі" відзвітували про укладення договору на поставку 1,9 млн доз вакцини Sinovac, даний препарат ще не завершив третій, останній етап досліджень. 

Це викликало хвилю критики з боку українців, і Степанову довелося пояснюватися. Глава МОЗ запевнив, що вакцина надійде в Україну через місяць після її реєстрації в одній з країн: США, Великобританії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канаді, Китаї, Ізраїлі, Індії, Мексиці, Бразилії чи ЄС. Ставка робилася саме на Бразилію, де Sinovac проходив третю фазу випробування. 

Крім того, за договором з Україною ефективність китайської вакцини повинна становити не менше 70%. Якщо не будуть виконані ці умови, сплачені кошти будуть повернуті. І поки очікується реєстрація вакцини в Бразилії, проблема виникла з другим пунктом.

12 січня світові інформагентства повідомили, що вакцина Sinovac показала "загальну ефективність" 50,38% в ході останнього етапу тестування в Бразилії. Таким чином, виходить, що вона не може бути використана в Україні. А за день до цього, українська фармацевтична компанія "Лекхім" уклала контракт з китайським виробником вакцин Sinovac Biotech на поставку ще 5 млн доз вакцини від коронавірусу.

Однак глава Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, інфекціоніст Федір Лапій, називає спекуляцією дані, що публікуються в ЗМІ.

"У бразильському дослідженні враховувалися і дуже легкі форми захворювання, які не потребують медичної допомоги. Якщо їх відкинути і подивитися ефективність вакцини по легким випадкам, які потребують медичної допомоги, середнім і важким випадкам захворювання, то там ефективність 78%, а це можна порівняти з ефективністю британської AstraZeneka. А якщо брати тільки середні і важкі випадки, то там ефективність 100%. Але статистично достовірної ефективністю є саме 78%", – пояснив інфекціоніст.

Лапій зазначає, що випробування вакцини показали вироблення антитіл і імунної відповіді організму, і радить дочекатися завершення третьої фази клінічних випробувань, яка покаже, від чого захищає ця імунна відповідь – від інфікування або від важкого перебігу хвороби. Це саме те, що називається ефективністю вакцини.

Паралельно, протягом першого півріччя, починаючи з лютого, Україна зможе отримати від 2,2 до 3,7 млн ​​доз вакцини AstraZeneca / Oxford для наступних етапів кампанії. І це тільки в рамках механізму COVAX, повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. 

Поки це все, на що можуть розраховувати українці. І не дуже обнадіюють слова українського президента Володимира Зеленського, який в останньому інтерв'ю програмі Axios на американському каналі HBO визнав, що Україна не перебуває в пріоритетному списку країн на першочергове отримання вакцини від COVID-19. 

"Це дуже неприємно – відчувати, що ти стоїш з простягнутою рукою", – додав Зеленський. 

Процес вакцинації не налагоджено

Разом з відсутністю вакцин, в діяльності МОЗ по боротьбі з коронавірусом простежується ще один пробіл – відсутність логістики по доставці, розподілу і позначенню пунктів вакцинації.

Народна депутатка від фракції "Голос" і членкиня комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування Ольга Стефанишина зазначає, що в регіонах немає розуміння, як у них буде проходити кампанія з імунізації населення, де і хто буде вакцинувати місцевих жителів.

"У плані дорожньої карти, яку опублікував МОЗ, є тільки загальні фрази без конкретики. І я знаю, що в регіонах ніхто нічого не розуміє, як це все буде відбуватися: де саме будуть пункти вакцинації, чи витримають наші потужності. Тому що у всіх країнах світу будують додаткові пункти вакцинації, зводять цілі павільйони, або проводять щеплення в соборах, на стадіонах, на стоянках. А у нас з цим нічого не ясно. Плюс, чи вистачить у нас лікарів, які крім лікування ковіду, повинні ще й вакцинувати. Тобто, тут також потрібно залучати додаткові можливості і тренувати персонал", – пояснює народна депутатка.

За провал вакцинації відповідає МОЗ, але не лише

Звичайно, відомство, яке стоїть на сторожі захисту здоров'я людей, повинно було подбати про доступ українців до вакцини від коронавірусу. І в деяких моментах Міністерство досягло успіху, вважає Федір Лапій.

"Вакцинація складається з двох складових: перше – це підготовка, друга – наявність вакцини. З точки зору підготовки, Україна вдало проходить цей етап. Ми визначили пріоритетні групи вакцинації, ми підготували кількість осіб, які повинні бути щеплені, створена дорожня карта, план вакцинації", – каже інфекціоніст.

Але повноцінно система не запрацює, якщо будуть відсутні вакцини. І саме глава МОЗ взяв на себе відповідальність за доступність препарату в Україні, тому й питати варто з нього, вважає Лапій.

Однак, як відомо, МОЗ безпосередньо не займається закупівлею вакцин, це клопіт державного підприємства "Медичні закупівлі". Але недавній скандал між Максимом Степановим і директором ДП Арсеном Жумаділовим показав, що Міністерство все ж може впливати на цю процедуру.

"Якщо говорити про закупівлю вакцини, то ситуація така, що всі країни, які сьогодні вже вакцинують своє населення, вели переговори щодо закупівлі вакцини ще влітку, а то й раніше. МОЗ ж офіційно доручив переговори щодо закупівлі вакцини 10 грудня. І тепер ми бронюємо препарати в останню чергу. Це, по-перше, – каже Ольга Стефанишина. – По-друге, відбулася ситуація з ДП "Медичні закупівлі", коли, доручивши їм проводити ці переговори 10 грудня, вже 20 грудня керівник цього ДП заявив про тиск з боку МОЗ, який полягав в тому, що їм в ручному режимі порекомендували конкретну компанію, у якій треба купувати. За фактом їм заблокували інші переговори, і ми змогли замовити тільки одну вакцину через українську компанію".

Сповільнило процес закупівлі вакцин і українське законодавство, згідно з яким Україна не може виділити гроші на ще не існуючий препарат. Крім того, в нашій країні не може бути зареєстровані ліки або вакцина, які не пройшли третій етап клінічних випробувань.

Ситуацію зараз в швидкому порядку змінює Верховна Рада, яка днями проголосувала за законопроект №4613 "Про внесення змін до Закону України" Про лікарські засоби "щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов'язання". Ці зміни дозволять створити механізми для екстреної реєстрації медпрепаратів.

Такий механізм діє в країнах Європи і в США, завдяки якому і були зареєстровані вакцини Pfizer і Moderna. Тільки чому українська влада не вносила зміни раніше, що могло б допомогти Україні швидше отримати препарат, незрозуміло.

Що може покращити ситуацію

Народна депутатка Ольга Стефанишина вважає, що в першу чергу варто почати з чіткого плану і графіків поставки вакцин. Разом з цим продумати чітку логістику від великих міст України до невеликих селищ, підготувати систему і залучити додаткові ресурси і кошти. 

"По-друге, потрібно нормально налагодити процес закупівлі вакцин. Наприклад, через ініціативу COVAX можна не тільки гуманітарну допомогу отримати, але і закуповувати вакцини. У їх портфелі є 8 вакцин від різних виробників. Деякі з них вже зареєстровані і активно використовуються, інші ж проходять останні етапи клінічних досліджень, – каже нардепка. – Потрібно припинити грати в корупцію, тиснути на закупівельників і купити вакцини". 

Ось тільки з наявністю препарату у виробників проблема. Як каже Лапій, зараз у світі спостерігається дефіцит вакцин. Навіть Pfizer попередила своїх замовників, що вона не зможе задовольнити їх потребу у відповідності з договорами. Але шанси в України все ж залишаються: 

"Pfizer збирається збільшувати потужності до 2 млрд доз на рік в 2021 році. Разом з тим, протягом цього року буде з'являтися більше пропозицій, і ціна на них буде знижуватися. Зараз ми просто чекаємо на диво", – каже Лапій. 

Проблема з укладанням контрактів і поставкою вакцин привела до того, що поки провідні країни світу розраховують повністю вакцинувати своє населення до кінця поточного року, то згідно з нашою дорожньою картою вакцинації, в Україні планують до кінця 2022 року прищепити тільки 50% населення. За запевненнями медиків, цієї кількості недостатньо для формування колективного імунітету. У Кабміні, у п'ятницю, 29 січня, навіть затвердили календарний план вакцинації населення проти COVID-19 у 2021 році. Згідно з ним, за лютий, березень і квітень безкоштовні щеплення отримають 367 тисяч людей – військові ООС і медики, що працюють з інфікованими коронавірусом.

Правда, в той же день Степанов під час онлайн-дискусії "Збільшення допомоги ЄС країнам Східного партнерства в боротьбі з COVID-19" визнав, що Україна може не отримати вчасно потрібну кількість вакцин.

"Попит на вакцину на світовому ринку зараз величезний, а виробничі можливості вкрай обмежені. Нинішня ситуація на ринку вакцин свідчить, що ми, ймовірно, не зможемо отримати необхідну кількість сертифікованих ЄС препаратів у ті терміни, які нам необхідні. Компанії-виробники не дуже охоче йдуть назустріч ні в ціні, ні в пропозиціях на перше півріччя 2021 року", – сказав глава МОЗ.

Виходить, що затверджений план може бути зміщений на невизначений час. А ось чи стартує масова імунізація населення вже в лютому, українці дізнаються вже найближчим часом.

Авторка: Лана Устимова