2-го січня у Казахстані почались так звані “газові протести”. Почалося все з міста Жанаозен і продовжилося в інших містах країни. Причиною виходу людей на вулиці стало значне підвищення цін на скраплений газ, згодом протестувальники почали вимагати відставку уряду. Тепер у країні ввели надзвичайний стан.
Зараз протести тривають. Експерти та політичні оглядачі поки не роблять остаточних висновків стосовно ситуації. А поліція Казахстану затримує протестувальників. Детальніше про те, в чому проблема Казахстану та чи може спрацювати рішення про масові акції — у тексті "Рубрики".
З початком року в Казахстані вдвічі підвищили ціни на скраплений газ. Саме ним у багатьох регіонах не тільки опалюють будівлі, а й заправляють автівки. Тож різке зростання вартості змусило чимало людей відмовитися від власного транспорту. Більше того, собівартість такого газу все ще лишається значно нижчою від ринкової.
Із січня ціна на газ виросла вдвічі і дійшла до 120 тенге за літр. Це близько 8 гривень. В той же час в Україні автогаз коштує 18-20 гривень за літр.
Голова правозахисного фонду "Ліберті" і політолог Галим Агелеулов в інтерв'ю телеканалу "Настоящее время" заявив, що такий стрибок цін є наслідком діяльності еліт Казахстану. Він наголосив, що до цього доклала руку сім'я першого президента країни Нурсултана Назарбаєва.
З початком протестів з'явилася нова проблема — замість адекватної реакції влада почала затримувати мітингувальників, вимикати інтернет в цілих містах і влаштовувати розгони. Тож попри обіцянку влади таки знизити ціну на скраплений газ і вже виконану вимогу про розпуск уряду, розходитися мітингувальники, схоже, не планують, що й не дивує, адже це далеко не всі проблеми Казахстану.
До 2019-го країною майже 30 років правив Нурсултан Назарбаєв, чиї додаткові посади, здається, не зменшили його вплив на політичне життя країни навіть після відставки. Його партія "Нур Отан" і зараз лишається правлячою попри звинувачення у фальсифікації виборів та використанні адмінресурсів, які свого часу їм висунули ОБСЄ. Тож розраховувати на демократію громадянам Казахстану давно не доводилося.
Та повернімося до хронології теперішніх подій.
2-го січня протестувальники вийшли на вулиці міста Жанаозен, де і видобувають левову частину нафти і газу країни. Згодом протести поширилися на інші міста. За словами очевидців, 4-го січня зранку в Жанаозені на площі було близько двох тисяч мітингувальників.
На третій день протестів (4-го січня) влада погодилася знизити ціни на газ, але напередодні встигла спробувати розігнати протестувальників і затримати чимало людей, що ще більше розізлило казахстанців.
Зокрема, близько 20 людей затримали в Алмати. Трьох — в Астані. Понад 10 — у Шимкенті. А в ніч на 5 січня МВС Казахстану заявило вже про більш ніж 200 затриманих під час чергового розгону.
Президент країни Касим-Жомарт Токаєв ввів надзвичайний стан і оголосив комендантську годину з 16:00 з 5 до 19 січня 2022 року у місті Нур-Султан, столиці країни, а також у місті Алмати, Мангістауській та Алматинській областях. А вже ввечері 5 січня дію надзвичайного стану поширили на територію всієї країни.
Також Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану. Раніше цю посаду обіймав колишній президент Нурсултан Назарбаєв. У своєму зверненні президент наголосив, що, на його думку, мітинги — результат дій "змовників, вмотивованих фінансово".
Тим часом політологи й журналісти відзначають, що протести відбуваються без будь-чийого лідерства і мають стихійний характер, як це було в Білорусі.
Протести тривають, і за даними, які поширює телеграм-канал Maps&Data, зараз карта мітингів виглядає так:
Що стосується дій влади, наразі ситуація така:
Посольство України в Казахстані опублікувало повідомлення, в якому закликало українців не їхати в Казахстан принаймні до 19 січня, допоки діятиме режим надзвичайного стану.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що влада Казахстану не зверталася до Кремля за допомогою і що зараз важливо, аби ззовні у ситуацію не втручалися. "Ми переконані, що наші казахстанські друзі можуть самостійно вирішити свої внутрішні проблеми", — сказав він.
Загалом чітких прогнозів стосовно подальшого розвитку подій зараз немає. Серед ймовірних варіантів:
Окремі аналітики вважають, що події в Казахстані можуть відволікти Росію від війни з Україною і тимчасово стримати агресора. Проте для остаточних висновків потрібно більше часу.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.