“У мене простатит”: на що має звернути увагу кожен чоловік

Наші тіла — це неймовірно складні механізми, яким для росту, функціонування і відновлення потрібні якісні компоненти живлення (їжа, вода і повітря). І як і будь-який інший механізм, тіло вимагає регулярного обслуговування, в тому числі і медичного, щоб воно прослужило довгий час і добре функціонувало протягом всього життя людини. 

Хворіти не люблять ні чоловіки, ні жінки. Але парадокс — звертатися до фахівців готовий далеко не кожен. Багато людей, відчувши збої у своєму "механізмі" не тільки не йдуть до лікарів, вважаючи за краще впоратися самостійно, але й навіть не готові зізнаватися самим собі у цій необхідності. І якщо табуйованих тем щодо жіночого здоров'я стає все менше, то чоловіки на тему проблем із власним здоров'ям ще й досі говорять дуже і дуже неохоче.

Згідно зі статистикою, чоловіки звертаються до лікарів приблизно на 20 відсотків рідше, ніж жінки. Чоловіки схильні не надавати значення симптомам хвороб, списувати все на перевантаження на роботі, стреси і перевтому. 

Лікарі називають низку причин, через які чоловіки відмовляються від візиту до лікаря, серед них:

• страх втратити маскулінність — стати слабким і вразливим;
• страх дізнатися, що з ними не все в порядку;
• напружений робочій графік;
• необхідність витрачати час на запис, черги і обстеження;
• коштовне лікування;
• ймовірність призначення пальцевого ректального обстеження.

Чоловіки звикли бути сильними і непохитними. Цього від них вимагає суспільство, а іноді, на превеликий жаль, сім'я і близькі. Часто чоловіки терплять біль, переносять хвороби на ногах, втрачаючи дорогоцінний час, тільки тому, що це не діло для "справжнього чоловіка" — бути слабким, тинятися по поліклінікам, погоджуватися на "принизливі" маніпуляції. В результаті організм деякий час чинить опір захворюванню, але коли його резерви виснажуються, хвороба починає швидко розвиватися, часто невідворотно. Можливо, саме цей чоловічий острах стати "неповноцінним" є однією з основних причин меншої, у порівнянні з жінками, тривалості їхнього життя.

Існує цілий список захворювань, про які не люблять говорити чоловіки: хронічна втома, депресія та інші нервові розлади; хвороби серцево-судинної системи, зокрема підвищений артеріальний тиск; так звані хвороби "цивілізації" або порушення метаболізму: ожиріння, підвищення в крові рівня цукру чи холестерину; хвороби органів травлення та бронхолегеневої системи. Більшість з них може бути пов'язана з неправильним способом життя, поганими звичками, відсутністю періодичного медичного контролю змолоду. Кому ж приємно, коли за це все тобі почнуть дорікати лікарі, а після встановлення діагнозу — і домашні. Але найбільш закритою залишається тема репродуктивного здоров'я — сором і страх стати "не таким, як усі" призводить до того, що мільйони чоловіків усіма силами уникають перевірки, профілактики, а іноді і лікування. 

Звісно, мова йде не про всіх чоловіків. Нині все більше чоловіків намагаються турбуватися про своє здоров'я, стереотип маскулінності поступово зникає, поступаючись здоровому глузду. Ті, хто розуміє, що здоровий спосіб життя — це не просто відвідування спортзалу, помірність в їжі і відсутність хвороб, а можливість насолоджуватися кожним роком життя з доступних людині, знаходять час і на профілактичні обстеження, і на лікування. А деякі з них готові говорити про свої суто чоловічі проблеми вголос.

Простатит і аденома простати — найбільш часті проблеми чоловічого здоров'я. І якщо аденома простати — доброякісне розростання тканин передміхурової залози з утворенням у ній вузлів, традиційно вважається віковим захворюванням (зараз воно спостерігається приблизно у 30-40% чоловіків після 50 років і у 70-90% після 65 років), то, згідно з сучасними статистичними даними, із запаленням передміхурової залози — простатитом, стикається в тому чи іншому вигляді кожен чоловік незалежно від віку. 

Останнім часом захворювання сечостатевої системи дуже помолодшали. Раніше простатит турбував чоловіків після 35-40 років і часто відносився до профзахворювань певних категорій працівників: офісних співробітників, водіїв. Серед причин — порушення кровообігу в області малого тазу внаслідок сидячої роботи, малорухомого способу життя, переохолодження. Зараз же навіть 20-25-річні активні молоді люди не рідко мають подібні проблеми. Причина в тому, що до основних факторів виникнення захворювання додалися ще й інші: погіршення екології, приховані статеві інфекції, хронічний стрес. Підступність простатиту полягає в тому, що якщо вчасно не вирішити проблему, захворювання може призвести до порушення потенції, онкології, стати причиною чоловічого безпліддя.

"Я очікував, що хтось може мені сказати: "У соцмережах не місце твоїм інтимним проблемам", — каже Олександр Дмітрієв, керуючий партнер LD Agency, автор допису у фейсбук, — "Але ми ж обговорюємо в фейсбучиках коронавірус, туберкульоз, ВІЛ, навіть харчові розлади, але зізнатися (навіть самому собі), що в тебе простатит чи його симптоми, наважуються одиниці чоловіків. А все тому, що загальний дискурс і уявлення українського суспільства про чоловіків сповнені сексизмом і стереотипами. Ми думаємо, що чоловік — це завжди малоемоційна, завжди психічно і фізично міцна, домінуюча над слабостями істота. Але ніхто у всесвіті не може бути постійно фізично і психічно здоровим, і як відомо, "чоловіки теж плачуть". І, взагалі, чоловіки — теж люди!"

На думку Олександра, так звана "токсична маскулінність" — культ непохитного образу чоловіка, шкодить і самим чоловікам, та насправді є дуже далеким від реальності. Чоловіки постійно стримують емоції, не йдуть до лікарів, бо хибно думають, що це прояв слабкостей тощо. Натомість це призводить до психологічних розладів та психосоматичних хвороб.

"Добре, що люди потрохи усвідомлюють, що таке сексизм по відношенню до жінок, але сексизм також може бути спрямований і проти чоловіків (що врешті не повинно знецінювати дискримінацію жінок, які є більш стигматизовані і в українському суспільстві, і закордоном). Ділишся слабостями, переживаннями — позбавляєш себе частки маскулінності і "мужності" в очах інших чоловіків і жінок, стаєш ніби "менш чоловіком". Це дуже табуйовано в українському суспільстві і на цьому, до речі, грунтується гомофобія, як наслідок століть панування тюремних субкультур. Вивести цю тему з табу — задача не одного-двох років, а десятиліть зміни дискурсу. Потрібно говорити про це, доносити до чоловіків, що ці стереотипи шкідливі, а відповідальність за своє здоров'я — це і є прояв справжньої чоловічої поведінки. Втім, думаю, що відповідальність за себе і свої вчинки — позагендерна властивість будь-якої дорослої людини".

В усіх колективах, де була можливість змінювати графік, Олександр Дмітрієв як керівник завжди додавав по дню до відпустки кожному з працівників — на медичні тести та аналізи. Ставлення підлеглих було різне: "Для людей, що не звикли до таких практик, це було дивиною, але знаю, що дехто з команди – і чоловіки, і жінки,  дійсно проходили аналізи і тести в цей додатковий день. Зважаючи, що це приватне життя людей, я ніколи не цікавився, чи це були аналізи, пов'язані саме з репродуктивним здоров'ям, чи просто перевірка "відкладених", як це зазвичай буває, проблем з організмом. У неформальному спілкуванні люди часто нормально ставилися до обговорення важливості профілактики і турботи про себе — тобто потрохи дискурс все ж таки змінюється. Тому що простатит лікується, рак молочних залоз лікується! Бути дорослим і сучасним — це бути відповідальним за себе і своє здоров'я, здоров'я і благополуччя близьких. Проривом можу вважати і те, що у деяких командах через власний приклад і відгуки мені вдалося показати важливість і дієвість також і психотерапії, бо це ще одна табуйована тема. І для чоловіків, і для жінок в українському суспільстві ходити до психолога чи психотерапевта — це ціла купа упередженостей від "я ж не псих" до "психотерапія — це шарлантанство". 

Надихнути власним прикладом пану Олександру вдалося і своїх фоловерів у фейсбук. Деякі з дописувачів писали і в коментарях, і в приватних повідомленнях про те, що допис Олександра спонукав і їх нарешті наважитися на візит до лікаря.

"Мені здається, — додає Олександр, — що тут велику роль має зіграти сміливість, та сама, яку зазвичай кладуть у "скриньку" чоловічих якостей. Бути сміливим говорити про свої емоції, бути сміливим підтримувати своє здоров'я, бути відповідальним за нього — у цьому більше "мужнього" і "маскулінного", ніж бути зовні "найсильнішим альфа-бруталом", що цькує інших, намагається всюди домінувати і завжди перемагати. Бути чоловіком, а не здаватися ним — ось це про сміливість і мужність".

Коли ми купуємо автомобіль, ми плануємо регулярно міняти мастило, фільтри, змінювати шини і уникати занадто агресивного водіння, щоб автомобіль працював плавно і прослужив певний час. Як і будь-що в житті, улюблене авто може отримати пошкодження та косметичні травми, але тільки "нутрощі" автомобіля, двигун, трансмісія і гальма вирішують, чи буде він щасливо їхати по дорозі, чи буде валятися на звалищі.

Наше тіло теж страждає від травм і хвороб, і багато хто з них неминучі. Турбота про своє тіло так само включає в себе планове технічне обслуговування та скринінгові обстеження для виявлення захворювань на ранній стадії, і ці профілактичні заходи збільшують імовірність вдалого лікування і відновлення здоров'я. Навчитися прислухатися до симптомів і попереджуючих знаків свого тіла — це те ж саме, що звертати увагу на сигнальні лампи в автомобілі: ні те, ні інше не можна ігнорувати.

"Знай свого ворога і знай себе, і ти зможеш провести сотню битв без катастроф"

Сунь-Цзи, китайський стратег

За останні 20 років захворюваність простатитом зросла приблизно вдвічі, і зараз на нього страждає чи не половина чоловічого населення Землі у віці від 20 до 70 років. Причиною виникнення простатиту може стати навіть банальний грип. Але найчастіше до простатиту ведуть не ліковані або недоліковані інфекції, в тому числі отримані статевим шляхом. У купі з гіподинамією і надмірною масою тіла вони сприяють запаленню простати.

Починається все з легких труднощів під час сечовипускання, болю в області статевих органів, промежини, в надлобковій області, у паху; почастішання позивів до сечовипускання, хворобливі сечовипускання, болі під час виверження, порушення статевої функції (відсутність ерекції або неповноцінна ерекція).

І тут, як наголошує Юрій Лунга, лікар-уролог вищої категорії, важливо не впустити момент, тому що гострий простатит, якщо лікувати його вчасно, грамотно і правильно, а потім уникати переохолодження, сумнівного сексу, займатися спортом, повністю виліковний. Набагато складніше лікується хронічний простатит. Перебіг його хвилеподібний, періодичні загострення змінюються більш-менш тривалими ремісіями, під час яких хвороба ніяк не дає про себе знати. Без лікування досить ймовірний розвиток абсцесу передміхурової залози — осередкового гнійного запалення та поширення запального процесу по сечовій системі, що призводить до розвитку циститу і пієлонефриту.

"Рідко хто з чоловіків задається метою довести захворювання до критичної стадії, але чоловікам властиво тримати все в собі, особливо проблеми з чоловічим здоров'ям, тому що, на їхню думку, це покаже їхні слабкість, неспроможність, більше, ніж, наприклад, поганий зір або нежить. При тому, чим вище рівень тестостерону і "брутальніший" чоловік, тим складніше йому зізнатися навіть собі, що у нього є питання до уролога. Мало того, ці розмови, за наявності знайомих симптомів, можуть викликати агресію і заперечення. Знаєте, для чого природа дала чоловікам естрогени — жіночі гормони? Щоб стримувати їх абсолютно первісну агресію. Якби у нас, чоловіків, був тільки тестостерон, ми б застрягли в кам'яному столітті, бо будь-яке нерозуміння з іншого боку закінчувалося б ударом кийка по голові і затягуванням в барліг бездиханного тіла. Саме естрогени роблять з нас романтиків, письменників, митців, саме вони дозволяють поділитися з партнеркою проблемами і без сорому сходити до уролога. Звичайно, естрогени це не все — інтелект і освіченість змусить чоловіка говорити про проблеми зі здоров'ям, а не приховувати їх. У радянській Україні мала місце диспансеризація, однак не було сучасних можливостей лабораторно-функціональної діагностики. Зараз ми бачимо різке зростання чоловічої онкології, і цей факт вимагає щорічного скринінгу всіх чоловіків, особливо тим, яким за 40". 

Урологи всього світу в листопаді відрощують вуса, щоб таким флешмобом звернути увагу до проблеми зростання раку простати. Ця акція носить назву Movember (від англ. moustache  — вуса та november — листопад) і покликана підвищувати обізнаність людей щодо проблем зі здоров'ям у чоловіків. "Ми теж непогано просунулися, — вважає Юрій Лунга, — чоловіки поступово стають більш відкритими і більш свідомими. Головне, що повинен знати кожний чоловік — першими симптомами будь-якого захворювання простати завжди будуть так звані симптоми нижніх сечових шляхів (іритативна симптоматика). До них відносяться часте сечовипускання, малими порціями, сечовипускання в нічний час (ноктурія), млявий струмінь. Наголошую — це найперші симптоми! І саме за появи хоч одного з них чоловік повинен звернутися до уролога! 40 років? Дзинь — до уролога обов'язково раз на рік! Раз на рік — ПСА крові. Кров в сечі або спермі — терміново до уролога!".

Допомогти чоловікові вчасно звертатися до уролога може і жінка, яка поруч з ним, та інші члени родини. Як? Універсальних рецептів не існує — все залежить від психологічних особливостей, цінностей і характеру кожного конкретного чоловіка. Власний приклад, вибір авторитетного фахівця, шлях найменшого опору (якщо чоловік не переносить черги – оберіть приватну клініку). Врешті-решт, думаючий чоловік, що поважає дружину, цінує свою сім'ю і своє здоров'я, не буде бояться відвідати уролога.

"Але, мабуть, найважливіше тут, — акцентує Олександр Дмітрієв, — саме через братерство показати відсутність осуду всередині самої чоловічої спільноти, яка часто зупиняє чоловіків говорити, перевірятися чи лікуватися. Важливо показувати, як це впливає на здоров'я і стабільність життя, як правильно і конструктивно висловлювати подавлені емоції — власне, алкоголізм, агресія, замкнутість є якраз неконструктивним "проривом" цього табу".

Між тим, щоб залишатися здоровим, потрібно у будь-якому віці знаходити час на профілактичні огляди, які повинні стати нормальною звичкою, такою ж систематичною, як догляд за автомобілем, що чоловіки роблять із задоволенням і без протесту. Перелік нижче допоможе запам'ятати, яких саме лікарів необхідно відвідувати чоловікам і на які вікові ризики необхідно звернути увагу.