Цінове регулювання: рука видима і невидима, і до чого тут криза з пальним в Україні

Пам'ятаєте про невидиму руку ринку? Йдеться про цінову систему, яка встановлює баланс між попитом та пропозицією через вільний вибір покупця і продавця. Цей принцип ринкового саморегулювання сформулював Адам Сміт. На його думку, особиста вигода, тобто бажання реалізувати власні інтереси, змушує виробників створювати те, що потрібно покупцям, та ще й за найменшої ціни. 

Ціна — це грошовий вираз вартості, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Фрідріх фон Гаєк назвав ринкову систему дивом, оскільки один-єдиний показник — ціна товару — переносить цілий масив інформації і допомагає продавцям та покупцям ухвалювати рішення, які допоможуть їм отримати те, чого вони хочуть.

Як же ринок її формує?

Ми як споживачі хочемо отримати максимум користі з наших обмежених ресурсів. А ціна допомагає нам порівняти бажаний товар з альтернативним йому товаром — тобто тим, який ми можемо купити натомість. Ми купуємо те, що цінуємо більше за сплачену вартість. При цьому, оскільки у різних покупців різні потреби та можливості, то чим вища ціна, тим менше тих покупців, які вважають для себе вигідним придбання даного товару чи послуги, і мають на це гроші. Ця обернена залежність відома як закон попиту.

Продавці — виробники та імпортери — своєю чергою, постачають на ринок те, що їм дає найбільший прибуток, тобто різницю між ціною продажу (що відображає споживацьку корисність) та собівартістю. Остання теж різна у різних постачальників, тому збільшення ціни приваблює додаткових постачальників. Ця пряма залежність відома як закон пропозиції.

Як це працює?

Якщо постачальники пропонуватимуть більше одиниць товару, ніж споживачі захочуть придбати, утвориться надлишок пропозиції, який змусить продавців зменшити ціну, щоб позбутися цих запасів. Ті з них, хто мав найбільшу собівартість, отримають збитки і, ймовірно, підуть з цього ринку. Ціна буде знижуватися, доки не досягне рівня, де кількість товару, яку споживачі готові купити, зрівнюється з кількістю, яку продавці готові постачати. Якщо ж ціна буде нижчою за рівноважну, тоді споживачі захочуть придбати більшу кількість, ніж продавці готові запропонувати. Це призведе до надлишкового попиту, у відповідь на що ринкові сили підштовхуватимуть ціну вгору. Так відбувається постійна координація поведінки покупців і продавців, результатом якої є ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, а також баланс між попитом та пропозицією.

Звідки беруться дефіцити?

Чому ж тоді виникає дефіцит чи надлишок товарів та послуг? В умовах вільного ринку вони трапляються рідко, адже всі його учасники отримують цінові сигнали. Продавці не можуть продати більше або за більш високу ціну, ніж готові заплатити покупці, інакше утвориться надлишок пропозиції і частина продавців не зможе окупити свої витрати. Ринкові ціни не лише встановлюють баланс між кількістю попиту і кількістю пропозиції, вони також спрямовують постачальників пропонувати ті товари, які покупці цінують більше за вартість їх виробництва або імпорту. Цей спонтанний порядок не потребує централізованого планування, а встановлюється тому, що ціни координують особисті інтереси людей. Втім, іноді державна політика превалює над ціновими сигналами, занижуючи ціни через податки, субсидії та граничні ціни.

До чого тут пальне?

Візьмемо до прикладу ситуацію з пальним в Україні. Його дефіцит відчули на собі вже, мабуть, усі водії. Ті, хто намагаються працювати, добиратися на роботу, евакуйовувати рідних та просто людей, доставляти гуманітарні вантажі тощо. Чому ж виник дефіцит? Є кілька причин, у тому числі зупинка Кременчуцького НПЗ, розбомблені нафтобази, поки не налагоджена й ускладнена логістика із Західної Європи за необхідності нарощування імпорту саме звідти, та й держрегулювання цін не допомагає. 

Нагадаємо, що Мінекономіки ввело державне регулювання ціни на пальне, тобто обмежило максимальні роздрібні ціни на нього в травні 2021 року. Це обмеження стосується торговельної надбавки, яку мережі автозаправних станцій можуть додати до середньої вартості бензину та дизпалива, яку розраховує міністерство. З кінця лютого 2022 року ця надбавка становила до 5 грн/літр бензину та 4,55 грн/літр дизпалива. За таких умов невидима рука ринку не спрацьовує, адже ціна фактично зафіксована і не може піднятися до того рівня, якого вимагає дефіцит на ринку, як у нашому випадку. Якби не було граничної ціни на пальне, воно б суттєво подорожчало, що знизило б попит на нього. З налагодженням логістики через наш західний кордон, ціна б почала знижуватися.

А поки що у нас занижені ціни на папері, порожні заправки і довгі черги.