Прекрасне і не дуже: книги про мистецтво та його творців

Мистецтвознавиця й професорка Університету Східної Англії Дана Арнольд натхненно й захопливо написала своєрідний вступ до історії мистецтв у форматі стислої віртуальної галереї. Авторка пропонує альтернативний погляд на твори мистецтва від печерних малюнків до скандальних інсталяцій. Та замість звичайної хронології у своїй "Короткій книжці про мистецтво" Дана розділяє історію на шість розділів: споглядання, матеріали, розум, відданість, влада і стать. Читачі знайомляться з основними підходами до створення мистецтва, а письменниця переконливо доводить, що будь-хто може навчитися його розуміти.

Цитата:
"Нам подобається тішити себе думкою, що мистецтво має сенс, значення й апелює до людства крізь віки. Втім, можливо, найголовнішим є те, що нам подобається дивитися на мистецтво заради самого мистецтва і ми можемо оцінювати його незалежно від того, чи відомий нам контекст". 

Книжка про одного з найвідоміших й водночас найзагадковіших голландських художників. Босх став всесвітньовідомим ще за життя, а його роботи мали значний попит у колекціонерів по його смерті. Його називали "творцем бісівщини" та  "шляхетним винахідником, відомим своїми дивовижними й чудернацькими творами". У книзі "Ієронім Босх. Видіння і кошмари" Нільс Бюттнер розглядає життя митця на тлі сучасної голландської культури й суспільства, та створює один з найпереконливіших і докладніших біографічних нарисів про митця.

Цитата:
"Окрім картин, Босх не залишив нічого, що могло б зацікавити майбутніх дослідників. Немає щоденників, листів, особистих записів про життя і творчість. Зразковий приклад «смерті автора» як цілковитої відсутності інформації. Однак замість того, щоб розглядати його роботи в контексті мистецтва й культури тієї епохи, люди прагнули дійти певних висновків щодо живописця". 

Музей — це найвідповідніше місце для формування наших уявлень про мистецтво.  Нідерландський арт-критик пропонує новий погляд на те, як поводитись із творами мистецтва, щоб ваш візит залишив незабутнє враження. Книжка "Як ходити до музею" містить велику кількість натхненних ілюстрацій і стане своєрідною інструкцією про те, як перетворити нудне блукання музейними залами на захопливу подорож.

Цитата:
"Наша взаємодія з мистецькими творами може приносити нам справжнє задоволення і  навіть осяяння. Але не дозволяйте ввести себе в оману. Не варто думати, що простого перебування в музеї разом із видатними творами і їх споглядання достатньо, щоб здобути осмислений мистецький досвід. Для цього ви повинні встановити особистий зв'язок із мистецтвом, певним чином його зрозумівши чи зазнавши його впливу. У багатьох із нас ця іскра не спалахує сама по собі".

Книжка від режисера "Апокаліпсису сьогодні", "Хрещеного батька", "Дракули" та багатьох інших культових фільмів. Коппола став творцем "живого" кіно та отримав майже всі найпрестижніші кінопремії. У книжці "«Живе» кіно" режисер розкриває секрети створення нового мистецтва, яке доповнює фактами з історії кіно, телебачення, театру й власного життя.

Цитата:
"Я народився 1939 року й, відзначаючись схильністю до точних наук, іще дитиною був заінтригований і приворожений новим чудом мого часу — телебаченням. Мій батько, музикант, вихований на класичній музиці, перша флейта симфонічного оркестру нью-йоркського радіо (NBC) під орудою Тосканіні, також був зачарований цією новинкою. Він був сином слюсаря-інструментальника, великого майстра своєї справи, який вигадав і зібрав вітафон — пристрій, що дозволяв озвучувати фільми."

Магнетизм героя книжки "Звідси ніхто не вийде живим" не ослаб і досі. Лідер гурту The Doors, ідол 60-х, глибокий філософ, переконливий музикант і поет, чия творчість лунала голосно і переконливо. Моррісон був напрочуд обдарований, мав багато шанувальників по всьому світу і сам був затятим поціновувачем мистецтва. Та життя Моррісона було коротким і трагічним, і саме таку долю асоціюють із міфологічними героями й богами молодості та воскресіння.

Цитата:
"Очевидно, Джим також був морально готовим і до таких настанов Ніцше: «Казати "так" життю навіть за найдивніших і найскладніших проблем; воля до життя, що впивається своєю власною невичерпністю, навіть у жертвуванні своїми найвищими типами — ось що я називаю діонісійським, ось що я розумію як міст до психології трагічного поета»".

Українські митці зробили значний внесок у міжнародний авангард. Мирослав Шкандрій у своєму "Авангардному мистецтві в Україні, 1910–1930" пише про життя і творчість митців 20–30-х років ХХ століття і повертає їм українське обличчя. Давид Бурлюк, Казимир Малевич, Іван Кавалерідзе, Дзиґа Вертов і Михайло Бойчук та інші митці народились і працювали на території України, та нині відомі у світі як представники російської чи європейської культури. У цій книжці Україна показана мультинаціональною країною з багатою культурою, яка надихала сміливі мистецькі порухи, на створення нових стилів, а також на боротьбу творчих особистостей з політичними й культурними викликами тієї доби.

Цитата:
"Супрематизм Казимира Малевича, конструктивізм Володимира Татліна, футуризм Давида Бурлюка, кубістські скульптури Олександра Архипенка, театральне мистецтво Олександри Екстер, монументалізм чи неовізантизм Бойчука — це лише кілька прикладів вдалих експериментів".

Партнерський матеріал.