В Україні побудували надшвидкий пожежний автомобіль: у чому його особливості

Основна проблема великих виробництв-конгломератів — масовість. Невеликим компаніям доводиться обирати іншу політику, щоб зацікавити потенційного споживача — запропонувати щось, що задовольнить потреби конкретного клієнта і вирішить його проблеми. Саме такою філософією керується "Титал" — компанія, в якій українські конструктори та інженери збирають унікальну техніку.

Одним з таких проектів став пожежний автомобіль Дельфін. Він набагато менше звичної пожарки, і якби не червоно-біле забарвлення і проблискові маячки, здалеку його легко можна сплутати з іншим технічним транспортом. Ця пожежний автомобіль — особливий. Він більш мобільний, маневрений і вимагає в 6 разів менше води, щоб загасити пожежу. Він першим приїжджає в гарячу точку і в 95% випадків цього достатньо.

Про те, як з'явився цей автомобіль ми розпитали Павла Брицького, директора "Титал" та ідейного натхненника.

Унікальний проект, унікальні технології. Як все починалося?

Раніше я займався продажем пожежних автомобілів. Ми окремо закуповували шасі і деталі, відправляли виробникові і забирали готову машину. Ми розвивалися і потім вирішили, що пожежні автомобілі повинні не тільки відповідати стандартним нормативам, — ми хотіли адаптувати їх під наші умови, зберігши при цьому ефективність і враховуючи побажання замовника.

Волею випадку, ми познайомилися з конструктором Борисом Ковіцкім, — він був головним конструктором на Ленінської реферати. Тоді ми запропонували йому виробляти нову техніку, по-новому. Разом проаналізували все, що поставляли до цього в Узбекистан, Азербайджан, Росію і прийшли до висновку, що вчасно привезти невелику кількість води краще, ніж привезти багато, але на 20 хвилин пізніше.

Справа в тому, що вогонь поширюється з геометричною прогресією, і згасити його на початку загоряння набагато легше. Якщо при цьому розбризкувати воду дрібними краплями, пожежу можна загасити швидше. І питання не в кількості води, а в тому, як її подати. Але як та чим укомплектувати таку пожежну машину? Борис Михайлович підібрав індустріальний пожежний насос, і це виявилося унікальною синергією властивостей. Також підібрали пожежні стволи — визначили, розібрали, що таке розпорошення, навіщо воно потрібне. Тоді серед пожежників про це ніхто ніколи і нічого не чув, крім ракетників й авіаторів — ми випробували наші стоволи на дисперсність, а параметри дисперсності ми брали з методик з випробувань авіаційного палива. Таким чином, сторонні люди (а так часто буває) зробили щось унікальне.

До чого довелося пристосовуватися в процесі виготовлення?

Ми створювали ці автомобілі для міста. Це — вузькі вулиці, пробки і найголовніше — арки, проїхати в які пожежний автомобіль просто не може. Нам були потрібні маленькі габарити, маневреність і нові деталі. Тому основна проблема полягала в тому, щоб вмістити все це в маленьку машинку.

Наприклад, пожежний автомобіль першої допомоги "Дельфін" (АПД-2) повною масою 3,5 т і запасом води 500 л має вдвічі більшу питому потужність, ніж у звичайних пожежних автоцистерн.

Ми перші в Україні почали застосовувати стовбури з дрібнодисперсним розпиленням — привезли їх в Україну їх потрібно було сертифікувати, і ми це зробили. Ця технологія дозволила 3 ​​тонни води замінити на 500 літрів, при цьому не втрачаючи ефективності.

Другий приклад — пожежна автоцистерна "Косатка" (АЦ-2,0-50), на шасі вагою в 2,5 т. Має запас води 2300 л. і є повноцінною автоцистерною для виконання основних пожежно-рятувальних завдань.

В результаті 2,5 тонни металу замінюють 11 — відчуваєте різницю? Ця машина виїжджає в першу чергу, і її завдання — привезти ці 2300 літрів води якомога раніше. Цього достатньо, щоб повністю локалізувати пожежу. Касатка — перший автомобіль, модель якого ми розробили для Хмельницька. Вона унікальна, хоч інноваційності в ній немає — ми брали особливим підходом і винахідливістю.

Якщо такі автомобілі не вироблялися — з чого довелося їх комплектувати?

Пожежний насос був зовсім не від пожежного автомобіля. Як зробити кузов, ми піддивилися у австрійців — тоді вони впроваджували це на українському заводі. В процесі ми щось копіювали, десь вчилися, компілювали — і отримували результат.

Найбільші труднощі — відсутність виробництва деталей в Україні, яке задовольнило б наші вимоги до якості. Так, наприклад, ми не можемо користуватися фарбами українських виробників, тому що кожна партія має різний відтінок червоного. Якщо ми купуємо цю фарбу в Чехії — то і сьогодні, і через 2 місяці вона буде однаковою. З цим ми нічого не можемо зробити. Навіть клей, який ми використовуємо — швейцарський. Шторні двері ми купуємо в Італії, Сербії, Франції. насоси імпортні, Двигуни у нас теж імпортні — американські, японські, генератори — італійські. Стовбури — американські або тайванські… Навіть листовий алюміній не виробляється в Україні — хіба що труби. Але є і хороша новина: вимірювальні прилади ми почали купувати в Івано-Франківську — там налагодили їхнє якісне виробництво.

Такі автомобілі є тільки в Україні?

Останнім часом ми поставляли наші автомобілі в Грузію, Білорусь, до В'єтнаму, зараз постачаємо в Таїланд.

В один момент ми відчули, що наша техніка затребувана в більшості країн світу. Це цікавий випадок: коли ми брали участь на виставці в Лейпцигу, там були пожежні машини з Швеції, Швейцарії, Болгарії. Ми розмовляли з пожежними і бачили повне розуміння, що їм на 100% підходить наш продукт. Вони описали цю машину як "Автомат Калашникова серед пожежних автомобілів" — він максимально простий і надійний.

Маневрений і компактний пожежний автомобіль — звучить фантастично. Чи є інші проекти, такі ж дивовижні?

Вже реалізований проект — цистерни-термоси для питної води з поліпропілену — ми розробили свою технологію. Воду і взимку і влітку потрібно термічно ізолювати — влітку вона може згнити, взимку — замерзнути. Якщо звичайну цистерну з нержавійки прострелити або пробити, вона практично не підлягає відновленню — в місцях зварювання починаються процеси закисания, і вода гниє. Цистерну з поліпропілену можна легко полагодити навіть у польових умовах — досить розігріти пластик, — матеріал "затягне" пробоїну. Ми поставляємо такі цистерни для армії України.

Є проекти на замовлення КБ "Південне" для забезпечення екологічної безпеки при експлуатації космодромів в Бразилії і Саудівської Аравії, але ці проекти частково згорнуті. Можливо, вони будуть реалізовані на космодромі в Канаді. Суть проекту у створенні агрегатів нейтралізації високотоксичних компонентів ракетного палива, а також їх парів.

Наші машини з'являються всупереч загальним переконанням, якими вони повинні бути, всупереч загальноприйнятим рамкам і навіть іноді всупереч нашим інтересам. Але наша головна мета — втілити в життя продукт, який в подальшому буде цікавим і корисним.