Пожежа в коледжі та суд над Хаєцьким: що відбувається в Одесі

Анна Воробйова

28 травня в Одесі суд розглядатиме апеляцію на обрання запобіжного заходу поету та колишньому співробітнику коледжу Андрію Хаєцькому, який за версією слідства підозрюваний у пожежі, у якій загинуло 16 людей. Його єдиного з усіх підозрюваних залишили під вартою. 

Ця новина сколихнула соціальні мережі, активісти Одеси просять киян допомогти та вийти на акції протесту під МВС, у соціальних мережах почали висловлювати слова підтримки Хаєцькому та знову заговорили про свавілля поліцейських.

"Рубрика" розбиралась у тому, як просувається слідство та які аргументи в обох сторін.  

Пожежа в коледжі та 16 смертей: що сталось в Одесі 

4 грудня 2019 року в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу сталась пожежа. В результаті пожежі загинуло 16 людей. 

Будівля має шість поверхів та історію: це був будинок відомого одеського купця Ісаака Асвадурова, побудований в 1914 році. У цьому будинку свого часу розташовувались численні державні установи, комерційні структури тощо. 

За версією слідства, пожежа виникла у кабінеті номер 9, в якому перебувала завгосп навчального закладу Тетяна Фомич. Нібито саме вона того дня зайшла в кабінет, побачила дим від подовжувача, закрила кабінет на ключ та побігла шукати допомоги. Пожежа розповсюдилась та призвела до загибелі людей. 

Комісія Кабміну, за заявою тодішнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука, встановила головну причину пожежі: "Основна версія виникнення пожежі — займання побутового електрообладнання, яке виникло на третьому поверсі коледжу. Звідси пожежа поширилася на інші поверхи. Люди не могли евакуюватись, тому що один із виходів був зачинений", — написав Гончарук (зараз допис недоступний). 

У результаті судів та слідства: 

• директорка Любов Кочерга відправлена під цілодобовий домашній арешт; 
• завгоспа Тетяну Фомич відправили під домашній арешт;
• керівника Головного управління ДСНС в Одеській області Віктора Федорчака та його заступника Михайла Вовка звільнили.
• 15 травня 2020 року прокуратура Одеської області вручає підозру ще двом підозрюваним: завідувачці денним відділенням економіки та підприємництва коледжу та колишньому заступнику директора з адміністративно-господарської роботи Хаєцькому. 

Підтримка Хаєцького: що стверджують активісти 

Андрій Хаєцький — колишній заступник директора з адміністративно-господарської роботи коледжу, де відбулась трагедія. Він останній з тих, кого арештували та ще й без права внесення застави, та ще й помістили в ізолятор тимчасового утримання. 

Фото Facebook Андрій Хаєцький

Днями раніше двох поліцейських з Кагарлицького відділу поліції арештували за звинуваченнями у зґвалтуванні та побитті 26-річної дівчини. Ще раніше з Україною трапилась Врадіївка (згвалтування поліцейськими) та Криве Озеро (забиття чоловіка до смерті поліцейськими). Недовіра до поліції серед громадянського суспільства тільки зростає, тому не дивно, що плутанина з датами щодо того, коли Андрій Хаєцький звільнився з коледжу, тільки збільшує градус напруги (прокуратура стверджує, що Андрій ще працював у грудні, коли сталась трагедія; Андрій доводить, що звільнився у листопаді, за місяць до трагедії). Відповідно суспільство вимагає справедливості та чесного суду. 

Журналістка Зоя Казанжи пише у блозі, що Андрій Хаєцький переніс операцію на серці, що стало причиною звільнення з коледжу. Він працював в департаменті освіти Одеської ОДА й на те є документи у підтвердження. 

Андрій Хаєцький 22 травня відправлений в СІЗО без права внесення застави до 16 липня. У заяві прокуратури Одеської області йдеться про те, що Хаєцького звинувачують "у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, внаслідок чого виникла пожежа, яка спричинила загибель людей, а також майнову шкоду в особливо великому розмірі". Також слідство стверджує, що він переховувався від правоохоронців. Сам Хаєцький, за словами Зої Казанжи, не пішов з подругою на похорони її мами, адже дізнався, що його розшукує поліція. 

Лист підтримки підозрюваному Хаєцькому написали українські діячі культури, члени РЕN Ukraine клубу. Серед підписантів: поет і письменник Сергій Жадан, поет і публіцист Борис Херсонський, один із засновників Гельсінської групи Мирослав Маринович, письменниця і правозахисника Лариса Денисенко, програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв, поет Андрій Любка, та ще близько 60 осіб. 

У заяві зазначається, що є докази того, що Андрій Хаєцький звільнився з навчального закладу ще в листопаді 2019 року, тоді коди трагедія сталась 4 грудня. 

"Ми знаємо Андрія Хаєцького як принципову й порядну людину, активного учасника правозахисних кампаній, а також талановитого поета. Андрій Хаєцький має інвалідність 3-ї групи, раніше був прооперований на серці, йому встановлено протез мітрального клапана, і перебування в СІЗО є прямим ризиком для його здоров'я", — йдеться у листі. 

Ілюстрація з Facebook

Одеський активіст Марк Гордієнко пише у соціальній мережі про те, що правоохоронні органи вимагали хабара, щоб Хаєцький не сів у СІЗО.

"До мене дійшли дуже достовірні чутки, що для того, щоб не посадити Андрія Хаєцького в СІЗО, просили всього 10 тисяч доларів. В принципі, ціна дуже навіть не висока. Можна сказати, що це був акт милосердя і співчуття з боку ОЗГ Правоохоронців і Суддівських. Посудіть) самі", — пише активіст. 

Адвокат Хаєцького Юлія Токаєва зазначила, що в посадовій інструкції коледжу вказано, що він не є особою, відповідальною за стан протипожежної безпеки.

"Всі посадові інструкції в коледжі згоріли, а лише його одна залишилася. Її надали органу досудового розслідування. У цій інструкції чітко вказано, що він не є особою, відповідальною за стан протипожежної безпеки", — сказала Токаєва.

Зважаючи на всі факти, питань більше, ніж відповідей, особливо враховуючи той факт, то до 18 травня Андрій Хаєцький не був підозрюваним та свідком у справі про пожежу. Тим не менше, він перебуває у СІЗО та вже матиме справу з судовою тяганиною та встановленням своїх прав на справедливість. 

Що робити, якщо по тебе прийшла поліція

Руслан Сушко, адвокат та колишній співробітник правоохоронних органів каже, що поліція може прийти по будь-кого та в будь-який момент. Зазвичай, це не найбільш зручний момент у житті кожного та мало має стосунку до приємного. 

Тим не менше, є кілька правил, яких треба дотримуватись: 

• вимагати одразу скласти протокол. Поки не складений протокол, а вже відбулось затримання, – це проміжний термін, за який може відбутись те, що потім важко довести у суді. Чим довший період, тим більше порушення прав людини
• треба викликати адвоката. Якщо людина займається активною діяльністю, пов'язаною із захистом прав людини, або бере участь в акціях протесту, то краще підібрати собі адвоката на випадки комунікації з правоохоронними органами не в вашої ініціативи
• до моменту приїзду адвоката, можна нічого не говорити, або навіть відмовлятись від дачі показань
• якщо над людиною скоєно насильство під час затримання, то треба звертатися до лікарні та зафіксувати цей факт
• звернутись до Департаменту внутрішньої безпеки МВС, який займається розслідуванням незаконних дій співробітників МВС, у кожній області є свої представництва та номери відповідно

Останні події, пов'язані з одеським активістом Сергієм Стерненко, колишніми азовцями Назарієм Кравченко та Сергієм Філімоновим, показують, що публічність та розголос призводять не тільки до широкої підтримки серед громадянського суспільства, а є й тим фактором, який беруть до уваги судові органи. Саме тому не треба боятись зайвої публічності, адже це іноді зупиняє свавілля та не дає справі піти у неправильному для активіста руслі.