Від штурму до імпічменту: чому у США триває політична криза, але є привід для оптимізму

Сполучені Штати Америки знову опинилися у центрі світової уваги, але не завдяки своїм досягненням, а через штурм Капітолію.

Навіщо прихильники Трампа штурмували будівлю, де засідає Конгрес? Що тепер буде з американською демократією і чому взагалі у 2021 році американці влаштовують вуличні бої? Чи світить Трампу імпічмент і чи підуть прихильники його захищати?

Розповідаємо, як у США вибухнула політична криза і чим вона може завершитися.

Що сталося у Вашингтоні? Там дійсно штурмували Конгрес?

Так, 6 січня у США увійде в історію саме цим.  Однак як виявилося, почалося все ще до "наступу" на Капітолій.

Ранок, місто Вашингтон. Перед Капітолієм збирається багатотисячний "Марш за порятунок Америки" (це прихильники Дональда Трампа). Виступає сам президент, його сини Дональд-молодший та Ерік, звучать вже знайомі гасла про "сфальшовані" вибори. Трамп закликає йти на Капітолій по Пенсильванія-авеню, яку "він любить".

"Якщо ви не будете боротися як скажені, у вас більше не залишиться країни. Коли ви піймаєте когось на обмані, ви можете діяти за зовсім іншими правилами. Ви не повернете нашу країну слабкістю", – говорить президент у своїй 70-хвилинній (!) промові. Саме після цього натовп почав скандувати "У бій за Трампа", за що президент подякував.

У Конгресі США на той час тривало урочисте засідання обох палат парламенту, де конгресмени "приймали" голоси виборників від 50 штатів – саме після цього Джо Байден офіційно ставав би президентом. Коли черга дійшла до штату Аризона, республіканці заявили протест, почалися дебати.

В цей момент сотні трампістів пішли в атаку на Капітолій і все це нагадувало середньовічний штурм замку.

Частина протестувальників прорвалися всередину через кордони силовиків, деякі умудрилися залізти на голу стіну, інші тягнули мотузки і драбини.

Поліціянти мали б втрутитися, але виявилися не готовими, а дехто взагалі робив селфі з нападниками.

Так а чого вони хотіли цим досягти?

Імовірно, точну відповідь на це дадуть слідчі ФБР, поки ж лишаються тільки версії.

За даними телеканалу CNN, трампісти хотіли "окупувати" Капітолій. Вочевидь, так вони хотіли допомогти Трампу добитися перерахунку голосів на програних виборах. Адже він до останнього сподівався, що віцепрезидент Майк Пенс візьме і оголосить Трампа президентом замість Байдена (звісно ж, Пенс цього не зробив). Тоді багатотисячний натовп у центрі Вашингтона підсилив би претензії політика на лідерство.

Однак у прокуратури США є значно похмуріша версія. "Вагомі докази, включно зі словами й діями самого Ченслі [один із затриманих, знаменитий чоловік в рогатому шоломі] в Капітолії, підтверджують, що намірами нападників були захоплення та вбивство обраних представників влади Сполучених Штатів", – переконують прокурори.

Справді, у натовпі лунали заклики розправитися з віцепрезидентом Майком Пенсом, а ще трампістів дуже цікавив кабінет спікерки Палати Представників Ненсі Пелозі. Дехто навіть мав наручники, аби сковувати схоплених конгресменів.

На щастя, вдалося їм тільки влаштувати хаос у Капітолії. Декому випав шанс посидіти у спікерському кабінеті, хтось пройшовся залою Сенату, покричав "Трамп виграв вибори!" чи причепив статуї президента Джеральда Форда трампівський прапор. А ще протестувальники били вікна, псували меблі і розкидали папери. Ба більше, охоронці Капітолію помітили саморобну бомбу, тому поспіхом евакуювали конгресменів з будівлі.

То тепер у США громадянський конфлікт, а система влади зруйнована?

Кадри, на яких трампісти кидаються на поліцію, лякають, проте в реальності все не так страшно.

Так, героєм дня ще раз став Майк Пенс. Він республіканець і соратник Трампа, але в критичний момент не пішов за шефом, а ревно дотримався закону. "Тим, хто сіяв хаос у нашому Капітолії: ви не перемогли. Насильство ніколи не перемагає, перемагає свобода. А ця будівля належить Народу", – різко заявив політик.

Саме віцепрезидент наказав ввести у Вашингтон загони Національної гвардії для захисту Капітолію (бо президент кудись зник). Губернатор сусіднього Меріленду Ларі Хоган, теж республіканець, відправив своїх гвардійців на підмогу.

Команда президента виступає проти нього, бо той порушив закон – а таке в багатьох країнах можливо? Пенсу згодом влаштували овацію як республіканці, так і демократи, які раніше не любили його за консервативні погляди.

Ба більше, вже о 20 годині засідання Конгресу продовжилося у тій же сесійній залі (до того часу силовики вибили протестувальників з Капітолію, на жаль, у сутичках загинули п'ятеро людей). Не відступаючи від регламенту, парламентарі таки ухвалили результати виборів у всіх 50 штатах.

Невелика група республіканців намагалася оскаржувати результати виборів у ряді штатів, як-то Пенсильванії і Джорджії, але їх не підтримали навіть однопартійці-сенатори. Тому Джо Байден – безумовний президент, і у команди Трампа не буде реальних підстав заявляти, що його затвердили незаконно.

Натомість поліція та ФБР зараз десятками виявляє і затримує порушників, таких уже понад 100. Наприклад, Адам Д., який носив кафедру спікерки Пелозі або Річард Б., який сидів у її кабінеті. Іншим світять серйозніші звинувачення: у одного мешканця Алабами знайшли 11 "коктейлів Молотова".

Трампісти під час штурму не носили масок і залюбки викладали фото у Фейсбук, тож силовики ідентифікують їх буквально сидячи на дивані.

Республіканці ж у регіонах не підтримали свого лідера. А ексгубернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеггер (так, той самий) записав навіть відео, де порівняв напад на Капітолій з акціями нацистів у його рідній Австрії, назвавши деяких однопартійців "безхребетними".

А як американці взагалі до такого дійшли?

Як не дивно, справа не лише у Байдені у Трампа, а радше в "ідеологічній війні" демократів з республіканцями. У часи Рональда Рейгана чи Джорджа Буша прихильники двох партій сперечалися через податки, зброю чи війну в Іраку – через таке Капітолій не штурмують. Зараз же розкол куди глибший

Якщо зовсім коротко, то чимало виборців-республіканців вважали вибори-2020 війною за захист "американських цінностей": як-то гордість за історію Штатів, патріотизм, право носити зброю, приватна власність і невтручання держави у життя громадян.

"Якщо ви думали, що в Україні був розкол на Схід і Захід, то ви не бачили справжнього розколу … Демократи вважають республіканців гопниками-расистами, путінськими підстилками, аморальними, неосвіченими зомбі в культі Трампа. Республіканці вважають демократів комуністами-геями-хлюпіками, які готові продати країну чорним і іммігрантам, заборонити церкву і зброю", – прокоментував Василь Тарас, професор Університету Північної Кароліни.

Однак дехто зі "штурмовиків" йшов далі і явно ностальгував за "білою Америкою", де мексиканці чи афроамериканці займали нижчі сходинки. На відео гарно помітні прапори рабовласницької Конфедерації, а то і неонацистська символіка.

Частково у розколі винен той-таки Трамп, який лякав американців ледь не більшовицьким переворотом, якщо до влади прийде Джо Байден. Водночас, серед прихильників демократів дійсно є не лише класичні ліберали, а й радикальніше крило (переважно зі студентів, активістів та частини викладачів), так звані "воки".

Вони бачать для США іншу національну ідею: головною темою мають бути права жінок, афроамериканців і ЛГБТ-спільноти, а боротися слід з расизмом і "пануванням білих чоловіків" (які є "класом гнобителів" і нібито мають за це "каятися").

"Воки" відстоюють свої ідеї не менш войовниче. Дійшло до того, що група із понад 150 інтелектуалів, серед яких Френсіс Фукуяма та Гаррі Каспаров виступили з відкритим листом: мовляв, давайте у боротьбі за рівність все ж поважати погляди інших і не цькувати своїх опонентів (за що, зрозуміли, отримали серію цькувань у соцмережах).

Словом, коли Джо Байден таки виграв, чимало республіканців побачили в цьому майже окупацію їхньої країни "ворогами" і легко повірили ледь не щоденним заявам Дональда Трампа про "вкидання" бюлетенів, зіпсовані машини для голосування та інші фальсифікації. Навіть після драми у Капітолії 45% виборців-республіканців підтримували (!) штурм парламенту.

Не дивно, що у США з'явилися войовничі групи на зразок Proud Boys, готових кулаками захищати перемогу Трампа. Або ж рух прихильників теорії "QAnon", які вірять, що Конгрес таємно контролюють сектанти-людожери-викрадачі дітей на чолі з Гіларі Клінтон, Бараком Обамою та Джорджем Соросом (!), а Дональд Трамп з ними бореться. Тож штурмували Капітолій, аби допомогти президенту.

Гаразд, а що з цим роблять політики?

Якщо політичні суперечності у США – питання філософське, то прямо зараз демократи хочуть покарати Дональда Трампа, якого вважають головним провокатором штурму Капітолію.

Оголосити йому імпічмент – тепер це головна ідея "синіх". "Ми знаємо, що президент Сполучених Штатів став ініціатором цього бунту, цього збройного повстання … Він має піти. Він є прямою і нагальною загрозою країні, яку ми любимо. Президенту слід оголосити імпічмент, і я вірю, що президенту має винести вирок Сенат. Це конституційний спосіб захистити республіку від цієї людини, яка так рішуче налаштована нищити все, що ми любимо", – закликала 13 січня Ненсі Пелозі, спікерка-демократка у Палаті Представників.

Виступ виявився недаремним. Того ж таки 13 січня нижня палата оголосила вже другий (перший був через розмову з Зеленським) імпічмент президенту, за це проголосували 232 з 433 депутатів.

Постанова, яку готували конгресмени Тед Лью і Джеймі Раскін, не така поетична, зате там є звинувачення Трампа у "підбуренні до заколоту" і згадка про телефонну розмову президента з губернатором Джорджії Бредом Раффенсбергером, де Трампа вимагав "знайти голоси" для перемоги над Байденом.

На перший погляд, користі від цього процесу небагато: тепер імпічмент має підтвердити Сенат, а він збереться лише 19 січня, за день до інавгурації Джо Байдена. Скоріше, демократи хочуть знищити політичну кар'єру все-ще-президента. Адже якщо його таки відсторонять, Республіканській партії доведеться зректися "заплямованого" Дональда Трампа – інакше "червоні" ризикують втратити підтримку мільйонів поміркованих виборців.

Ба більше, після імпічменту сенатори можуть повторити фінт Твіттера і довічно заборонити Трампу обиратися будь-куди. Йому доведеться йти на політичну пенсію: ні повернутися у Білий Дім у 2024 році, ні навіть балотуватися до Сенату вже не вийде. Команда Байдена, відтак, позбудеться небезпечного суперника.

І які шанси таки оголосити Дональду Трампу імпічмент?

Поки що ці шанси на диво малі. Справа у політичних реаліях, адже за остаточне усунення Трампа мають проголосувати дві третини сенаторів: мінімум 67 зі 100. Демократи у цьому питанні одностайні, але їх лише 48, тож потрібна згода хоча б 19 республіканців. Так от, її поки немає.

Багато що залежить від впливового сенатора Мітча Макконелла, який очолює "велику стару партію" у Сенаті. За твердженням CNN, у приватних розмовах політик був не проти імпічменту: мовляв, це спосіб для його партії позбутися одіозного Трампа. Однак на публіці лідер фракції різко змінив думку. "Хоча у пресі повно чуток, я ще не вирішив, як я голосуватиму, і я налаштований вислухати юридичні аргументи, коли їх презентують у Сенаті", – запевнив колег республіканець.

У "червоних" дійсно є підстави вагатися. Американського президента відверто любить частина республіканських виборців. Так, ще у листопаді ледь не кожен другий з них вірив, що Трамп програв через фальсифікації. Тож якщо партія просто так кине президента, сенатори втратять симпатії радикальних трампістів і можуть отримати проблеми на наступних виборах.

І взагалі, аргументів у республіканців багато. Так, сенатор Ренд Пол вважає імпічмент "радикальною справою, яка розколе країну" (боротьбу двох партій ніхто не скасовував), ряд його колег бояться, що процедура заблокує Сенат і зіпсує старт новому президенту. Словом, поки що голосувати "за" готові троє сенаторів. Хоча, звісно, партійці засуджують штурм Капітолію і визнають перемогу Байдена.

Але у кріслах Демократичної партії, схоже, сидять оптимісти. Конгресмен Джеймс Клайберн запропонував відкласти процес на 100 днів, аби Джо Байден встиг почати своє правління і призначити міністрів. Чи можна "імпічнути" вже колишнього президента – тут єдиної думки серед правників немає. А от бажання покарати його є, та таке, що понад 750 юристів підписали лист, де вимагають імпічменту.

Так, а як Сполученим Штатам жити з цим далі?

Якщо в Україні гасло "Ніколи знову" прийнято згадувати на річницю завершення Другої світової, то у американців такі ж плани на інавгурацію Джо Байдена 20 січня. За даними видання The Hill, тисячі трампістів того дня знову збираються до столиці, дехто погрожує зброєю.

Але тепер до безпеки ставляться серйозно. У Вашингтоні запровадили комендантську годину, яка триватиме аж до 21 січня і закривають метро у центрі. Сам Капітолій охоронятиме 15 тисяч (!) військових, бійці Національної гвардії буквально ночують у будівлі, причому зі зброєю. Навряд чи протестувальники мають шанс непомітно зібратися у столиці і пробитися через таку оборону, тож зірвати інавгурацію у них майже немає шансів.

А після інавгурації життя має бути спокійнішим. Дональд Трамп вже втратив доступ до соцмереж, а за даними видання Washington Post, "коло соратників Трампа вужчає, офіси у Білому Домі порожніють, президент ворогує з тими, хто лишився". Продовжувати боротьбу з Байденом він явно не зможе.

Як не готові до цього і його прихильники. Історик та публіцист Ніл Фергюсон ще у 2018 році стверджував: ліві і праві радикали можуть голосно воювати у соцмережах, але в реальності вони є явною меншістю. Ця теза підтвердилася, адже штурм Капітолію не переріс у масштабні виступи по всій країні. Тож прогнози про "Другу громадянську війну у США", якою експерти люблять лякати громадян поки можна відкласти у довгий ящик.

Відтак, завдання "помирити всіх" випадає майбутньому президенту Штатів Джо Байдену, і він має гарні шанси з ним справитися. Як показала ще передвиборча кампанія, американців більше турбують не "ідеологічні" питання, а протистояння COVID-19 та кризі, яку він породив. А Байден вже анонсував пакет підтримки економіки на 1,9 трильйона доларів, вакцинація триває – словом, президент здатен змістити акценти на те, що країну об'єднує.