Як у Києві вирішують проблему переповнених сміттєзвалищ, та що кожен киянин може зробити для того, щоб врятувати екологію міста
Щорічно Київ генерує 1 300 000 тонн сміття. Менше 8% цього непотребу сортується і переробляється в столиці. Сміття з житлових секторів вивозиться на сміттєспалювальний "Завод "Енергія", сміттєсортувальну станцію "Грінко-Центр", полігони та звалища Київської області. Проте більшість сміття, з порушенням усіх сучасних екологічних стандартів, захоронюється за містом, в селі Підгірці, на так званому спецполігоні з твердих побутових відходів № 5. Це мальовнича лісова місцина, яка 34 роки тому перетворилася на могильник столичного сміття – справжню екологічну бомбу для навколишніх мешканців та головної річки країни.
Цього року підприємство «Київспецтранс» обіцяє розпочати розробку проектної документації для подальшої рекультивації другої карти на полігоні № 5. Одразу після цього повідомлення розлетілась новина — полігон закривають. Її було представлено як гарну новину, сенсацію. Усе це мало б виглядати як піклування про екологію. Проте насправді все зовсім не так, а невдалі чи неграмотні дії можуть призвести до жахливих наслідків для мешканців Києва та області.
Полігон складається з двох ділянок – карт, загальна площа яких становить 65,2 га. Сюди щороку привозять по 450 тисяч тонн відходів, які закочуються тракторами та бульдозерами у монолітний шар. Сьогодні він досягає висоти в понад 90 метрів — це висота 24-поверхівки.
Ресурс цього полігону вичерпано, а подальше використання суперечить екологічним нормам — це визнає навіть Київміськрада. Про стан полігону журналісту "Рубрики" розповів екоактивіст Єгор Фірсов, в минулому — виконуючий обов'язки голови Держекоінспекції:
"Полігон не було обладнано бетонним каркасом. Дощова вода, яка просочується крізь сміття й утворює фільтрат, а він отруює ґрунт та підземні води. Внаслідок процесів бродіння тут постійно утворюється біогаз з парів води, оксидів вуглецю та азоту, аміаку, вуглеводнів, сірководню, фенолу. В атмосфері вже виявлено перевищення рівня формальдегіду в 1,33 рази у порівнянні із встановленим гігієнічним нормативом. Це прямий шлях до онкозахворювань, дизентерії, церозів, захворювань дихальних шляхів та алергій".
Тепер КМДА запевняють, що вплив фільтрату на навколишнє середовище буде зменшено за допомогою системи очищення фільтрату вод «ROCHEM», яка здатна очищати 750 кубометрів фільтрату на добу. А після встановлення третього додаткового модулю очистки потужність системи зросте до 950 кубометрів на добу. Фірсов запевняє, що заворушитися чиновників КМДА змусили не благі помисли про природу і здоров'я людей, а масштабні акції протесту, що сталися у жовтні 2016 року:
"Тоді громади чотирьох сіл навколо полігону – Підгірці, Креничі, Ходосівка та Романків – заблокували проїзд до сміттєзвалища, а заразом і жваву трасу поруч. Заспокоїти протест їздив особисто заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Тоді він дав останню «китайську обіцянку» закрити питання у 2018 році. Спрямувавши з Києва нові відшкодування до сільських бюджетів, вдалося домовитися з місцевою владою і заткнути рота громаді. Та чи надовго?".
ЗМІ після відповідного повідомлення Київміськради писали про закриття полігону, прирівнюючи це поняття до рекультивації, проте не слід їх плутати. Рекультивація і закриття полігону – це абсолютно різні речі. Адже перший процес передбачає лише нове освоєння старих потужностей сміттєзвалища. А отже, за косметичними оновленнями екокриза лише поглибиться. Втім, сама можливість закриття полігону, зважаючи на об'єми продукованого столицею сміття, під великим питанням.
Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА, запевняє, що паралельно місто працює над створенням альтернативи полігону. За його словами, Київ розробив План управління відходами, який передбачає будівництво переробних підприємств і є дорожною картою для міста у питанні створення цивілізованої моделі поводження з відходами для столиці, проте такі обіцянки кияни слухають з 2006 року.
Що можна зробити пересічному громадянину, аби не допустити екокатастрофи? Звичайно, що вирішувати такі глобальні проблеми має влада, але сумлінні громадяни знають, що розумне використання ресурсів не менш важливе:
"У теперішні часи часто говорять про відповідальність, але найчастіше, щоб перекласти її на когось іншого, — розповідає Анастасія Мартиненко, екоконсультантка, голова Zero Waste Alliance Ukraine. — Наприклад, на питання "Хто винний у проблемі сміття?" більшість людей відповість — держава, яка не налагодила роздільний збір та переробку відходів. Або, у крайньому випадку, споживач, який несвідомо купує та викидає надто багато сміття, часто у навколишнє середовище. Але дуже мало уваги приділяють Виробникам, які, користуючись недосконалістю законодавства, виготовляють товари із надмірним пакуванням, яке неможливо або економічно не вигідно переробляти. І така ситуація не лише в Україні, а будь-де у світі".
Анастасія Мартиненко розказала, з чого почати розумне використання ресурсів. В першу чергу, за її словами, потрібно взяти відповідальність на себе:
Де б ви не були, чим би ви не займались, ви завжди можете змінити ситуацію! Ми всі є споживачами і, як мінімум, можемо купувати більш свідомо, а саме:
Якщо ви Виробник, ви можете:
Якщо ж ви знаходитесь при владі, та ваш список добрих справ може виглядати так:
Беріть відповідальність на себе, змінюйте себе і тоді ми всі зможемо насолоджуватись чистими та здоровими містами без відходів.
Читайте також про ТОП-7 проблем з екологією в Києві і як вижити в столиці.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.