Київський проєкт "Мапа Реновації" взявся до опікування закинутими будівлями Подолу. Як уберегти історичну архітектурну спадщину міста від руйнування, розповідає "Рубрика"
Обнесені зеленим парканом будинки для Києва — радше буденність, ніж виняток. А для Подолу тим паче: ледь не на кожній вулиці тут можна зустріти історичну садибу, крізь дах якої виднітиметься небо.
Поділ — один із найстаріших районів Києва, з неповторною затишною атмосферою. Поруч із тим, близько п'ятдесяти будівель тут — занедбані, напівзруйновані закинутянки. Унікальні зразки архітектури зараз стоять усіма забуті і проігноровані та руйнуються під натиском погоди й недобросовісних забудовників.
Закинутянка в Цемлянському провулку
Боротися з руйнуванням подільської архітектурної спадщини розпочала громадська організація Мапа Реновації.
Мапа Реновації — проєкт, що об'єднав архітекторів, реставраторів, урбаністів і дизайнерів, щоби зберегти історичну забудову. Громадська організація виросла з ідеї створити інтерактивну мапу, де будуть позначені всі закинуті будівлі Києва. У 2019 році прогулянка Подолом та побачена кількість закинутих будинків у районі спонукали двох архітекторок Дар'ю Корбу й Лізу Пасічник та розробника Сергія Євтухова замислитися, що вони можуть зробити для міста. Вони почали досліджувати закинутянки та писати про них у Фейсбуці. Ці перші пости отримали потужну підтримку та сформували навколо себе спільноту небайдужих. Поступово спільнота у Фейсбуці почала розростатися та, врешті, вилилась у громадську організацію, де зараз постійно працюють 16 членів команди, та допомагають ще близько 70 волонтерів й експертів.
До Мапи Реновації приходять люди найрізноманітніших професій: архітектори, юристи, журналісти, дизайнери та айтішники об'єднуються, аби допомагати рятувати будинки. Волонтери Мапи Реновації шукають, досліджують та описують закинутянки, а надалі борються за їхнє повернення в живий простір міста. Робота волонтерів візуалізована в інтерактивній мапі, що зображує всі закинуті будівлі, віднайдені Мапою Реновації.
"Історични будинок є матеріальним втіленням певної епохи. Так ми знаємо, що наше минуле насправді існувало, і тому ми ті, хто ми є тепер".
Дар'я Корба, архітекторка, засновниця Мапи Реновації для відео Фон має значення ютуб-каналу Мапи Реновації. Дар'ю обурює, що історичні будинки стоять та руйнуються, а безцінний простір в центрі міста — ніяк не використовується.
Інтерактивна мапа закинутих будівель Києва
Нанісши на мапу всі закинутянки Шевченківського району, активісти вирішили перейти до Подільського, одного з найстаріших та найбагатших на історичну спадщину частин міста. У жовтні Мапа Реновації розпочала проєкт "На пошуки закинутого Подолу", щоби віднайти, задокументувати та повернути місту архітектурну спадщину району. У рамках проєкту Мапа Реновації відібрала охочих, аби навчити досліджувати будівлі, комунікувати з владою та реінтегрувати закинутянки в життя Подолу. У результаті проєкту його учасники планують зібрати дані про всі закинуті будівлі Подолу та опублікувати їх, а також створити телеграм-бот і інтерактивну мапу для поширення всієї зібраної інформації.
"Завдяки цьому проєкту, команді Мапи Реновації та волонтерам, закинутянки Подолу зможуть повернути колишнє призначення чи отримати нову мету, нове наповнення, стати майданчиком для культурного, освітнього чи екологічного життя району".
Мілена Рибцова, учасниця проєкту "На пошуки закинутого Подолу". Доєдналася до команди волонтерів, бо любить район, у якому вчиться та працює. Мілена дослідила та зібрала дані про будинок з музою — будівлю на Ярославському провулку, 3.
Аби змінити драматичну ситуацію з закинутими будинками в столиці, Мапа Реновації використовує метод ненасильницької боротьби та технології civic tech. Civic tech — це такі технології, метою яких є полегшення комунікації між громадськістю та владою. Мапа Реновації використовує civic tech для захисту історичної забудови, коли волонтери шукають інформацію через реєстри та агрегатори інформації, а також сама створює civic tech рішення. Прикладом такого рішення є інтерактивна мапа закинутянок та телеграм-бот з інформацією про закинутянки Подолу. Ненасильницька боротьба та ІТ-рішення можуть стати ефективними інструментами покращення міста — доводять в організації. Робота з повернення закинутянок місту проходить у кілька етапів.
Як і кожна громадянська ініціатива, Мапа Реновації тримається на активістах. Лише в рамках проєкту "На пошуки закинутого Подолу" організація зібрала та навчила 30 охочих досліджувати та рятувати закинутянки. Відбір відбувався в два етапи: кандидатам необхідно було заповнити анкету та пройти інтерв'ю. Загалом Мапа Реновації отримала понад 100 заявок.
Спробувати доєднатися до Мапи Реновації можна й поза рамками проєкту. Для цього достатньо заповнити анкету на сайті, розповісти про свою мотивацію, навички та напрямки, у яких бажаєш працювати. Як тестове майбутньому волонтеру пропонують дослідити самостійно одну будівлю. Так стає ясно, чи пасують організація та людина одна одній. Зараз в організації працюють близько 70 волонтерів.
Першим етапом проєкту є навчання активістів. Захист архітектурної спадщини вимагає ґрунтовної попередньої підготовки в найрізноманітніших галузях. У Мапі Реновації розповідають про методи польових досліджень, архітектурний контекст, юридичні тонкощі та проблематику закинутої спадщини. Лекції від засновників та активістів Мапи Реновації доступні не лише для учасників проєкту, а й для кожного, хто цікавиться захистом історичної забудови. Зараз записи трансляцій можна віднайти в телеграм-каналі Мапи Реновації, однак завершивши проєкт "На пошуки закинутого Подолу", активісти обіцяють зібрати цілісний курс з усіма матеріалами на сайті та ютуб-каналі організації.
"Перед польовими дослідженнями корисніше буде розуміти, як ви зчитуєте закинутянку: вона це чи ні. У нас, на жаль, дуже легко заплутатися. От ви бачите, на будинку росте дерево й думаєте, що це, певно, закинутянка, а це — Департамент охорони здоров'я КМДА на Прорізній".
Ксенія Пальцун, лекторка, архітекторка та ілюстраторка, одна з засновниць Мапи Реновації в лекції про польові дослідження. Ксенія вважає, що Мапа Реновації має спонукати громаду до соціальної відповідальності за місце, в якому ця громада проживає.
Будь-яка проблема вимагає насамперед ідентифікації. Це стосується й закинутих будівель. Звісно, вони мають бути реінтегровані в міський простір, мають повернути свою стару роль чи віднайти нову. Але спочатку закинутянки мають бути знайдені. Волонтери проводять польові дослідження, оглядаючи, описуючи та фотографуючи будівлі. В результаті польових досліджень учасники проєкту віднайшли та дослідили 84 будівлі. Визначити стан занедбаності закинутянки волонтерам допомагають підготовані в рамках проєкту метрики занедбаності, а дізнатися, як правильно фотографувати закинутянку, допоможе інструкція для проведення візуальних досліджень.
"Мені доручили дослідити будинок на Ярославському провулку, 3, садибу з дідом. Взагалі-то, її звуть будинком з музами, завдяки барельєфам дівчат між вікнами. Це нібито муза танцю Терпсіхора. Але над дверима також є барельєф діда. Тому ми кличемо її Садибою з Дідом.
Про садибу з дідом, як і про безліч закинутянок Подолу, невідомо буквально нічого: ні точної дати зведення, ні архітектора, ні теперішніх власників. Я маю встановити, чи живе тут хтось, який стан будівлі та чи можливо її взагалі якось використовувати".
Мілена Рибцова, учасниця проєкту "На пошуки закинутого Подолу". Як й інші волонтери, вона отримала кілька кварталів на Подолі — дистрикт — щоб оглянути там закинутянки, сфотографувати їх та розпитати про них місцевих.
Окрім роботи в полях, захист закинутого Подолу — це також і пошук інформації, надсилання запитів до органів влади, збір даних для того, аби захистити будівлі від знищення. Збір інформації складається з трьох етапів: збір базової, історичної та юридичної інформації. Дослідження охоплює всі можливі аспекти, дотичні до закинутянки: від архітектора до виду цегли, з якої будинок зведено, від архітектурного стилю до кількості розбитих вікон. Усі ці дані в подальшому допоможуть під час підготовки документації для захисту закинутянки. Вберегти будівлю допомагає присвоєння їй охоронного статусу. Юридичний супровід процесу отримання охоронного статусу пам'ятки архітектури чи історії — один з етапів роботи волонтерів Мапи Реновації.
"Уявіть, що ви маєте розрахувати площу будівлі без її плану. На око ззовні площу не обрахуєш ніяк. Тут ми можемо використати інструмент Google Earth. Тут ви можете обвести потрібний вам об'єкт і побачити площу ділянки, на якій об'єкт знаходиться. Далі просто: множите площу діляники з Google Earth на кількість поверхів вашого будинку і все! Ви маєте площу вашого будинку і ви молодець".
Віталій Косий, лектор, один із засновників Мапи Реновації, куратор волонтерів у лекції про кабінетні дослідження. Віталій пояснює, як кабінетне дослідження дозволяє отримати дані, які неможливо зібрати в полях.
Захистивши будівлю від свавільного знесення, залишається найголовніше — повернути її в простір міста. Задля відновлення закинутянок, волонтери контактують із бізнесами, яким це може бути цікаво, а також допомагають у розробці проєктів та концепцій реновації закинутих просторів.
Проєкт "На пошуки закинутого Подолу" зараз підходить до свого завершення, а реліз мапи закинутянок району готується. Тим часом, за останній рік волонтери Мапи Реновації захистили історичні будівлі в судах, домоглися присвоєння охоронних статусів чотирьом будівлям та зібрали тисячі підписів під колективними зверненнями на захист архітектури.
Охоронні статуси отримали особняк Баккалинського, будинок Родіна, Квіти України та садиба Дмитрієва. Три останні будівлі також є об'єктами запеклих судових процесів, які супроводжують юристи Мапи Реновації.
У листопаді волонтери домоглися повернення історичної садиби Дмитрієва за адресою Хорива, 2 до комунальної власності. Це, своєю чергою, збереже будівлю від знесення приватним забудовником. Садиба Дмитрієва — це комплекс з п'яти будівель, зведений 1830-1910 рр., він є унікальним зразком дореволюційної забудови Києва. Боротьба за садибу на Хорива, 2 набула розголосу в медіа, оскільки на адресу юриста Мапи Реновації Дмитра Перова напередодні судового засідання здійснювалися погрози. Попри обставини, садибу Дмитрієва вдалося зберегти.
Так пощастило не всім історичним будівлям. Волонтерам не вдалося зберегти 120-річний будинок Уткіна на вулиці Симона Петлюри, 29. Попри звернення до влади, акції на захист будинку та відкриття кримінальної справи, історичну будівлю все ж знесли в квітні 2021 року. На її місці планують звести 26-поверховий житловий комплекс.
Інша сторона проєкту, просвітницька, також уже дає свої результати. На сторінках Мапи Реновації в соціальних мережах публікуються перші результати досліджень, проведених волонтерами. Просвітницька діяльність формує спільноту, відповідальну за місце, де вона проживає. Важливо пояснити громаді, що саме вона мусить дбати про збереження та розвиток району, важливо показати — історична архітектура зберігає дух міста та формує його сьогодення.
Більше про роботу Мапи Реновації та боротьбу за архітектурну спадщину ненасильницькими методами — читайте в нашому матеріалі "Будинок Уткіна та інші скандали: як уберегти місто від незаконних забудов та невдалих реконструкцій".
Доєднатися до мережі волонтерів чи підтримати Мапу Реновації можна на сайті організації. Інструкції, підготовлені волонтерами, допоможуть провести дослідження будівлі та навчать правильно фотографувати закинутянки.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.