Почати з себе: як активісти з Запоріжжя адаптовують свій регіон до кліматичних змін

Війна загострила екологічні проблеми всього світу. Та, звісно, українці хвилюються найбільше, адже неясно, якою буде післявоєнна Україна. Чи впорається природа з наслідками російської навали, яка робить все, щоб перетворити Україну на випалену землю? Чи вдасться українським містам і селам загоїти всі ці страшні та болючі рани?

Шукати відповіді на ці питання потрібно вже, не чекаючи на закінчення війни — впевнені в запорізькій ГО "Екосенс". Тим паче, що тема "зеленого" відновлення — це не тільки про екологію, а й про відбудову чистого і захищеного середовища, безпеку та енергетичну незалежність. 

З 2016 року Громадська організація "Екосенс" працює у напрямку екологічної просвіти, сталого розвитку Запоріжжя та його адаптації до зміни клімату. А останні пів року у співпраці із владою займається й перспективами зеленого відновлення рідного міста. 

Все почалося сім років тому, коли в редакції одного з запорізьких медіа зустрілися журналістка Тетяна Жавжарова, лікарка Анна Прішутова та біологиня Вікторія Сокіл. У процесі роботи виявилося, що всі троє мають однакові цінності: оптимізм, любов до природи та дієве активне ставлення до життя. І тому, коли Тетяна Жавжарова запропонувала посадити в одному зі спальних районів Запоріжжя невеличкий Зелений Парк, вона одразу ж знайшла підтримку — це і стало першим спільним проєктом майбутніх співзасновниць ГО "Екосенс".

Екоактивістки садили дерева та квіти, влаштовували толоки та прибирали сміття — намагалися зробити Запоріжжя більш зеленим і чистим. Водночас вели блоги, писали багато просвітницьких та розслідувальних статей, розповідали, що відбувається у місті та як зробити довкілля безпечнішим, а людину здоровішою фізично і духовно. "Почни з себе" — це було ідеєю поки що маленької, але цілеспрямованої спільноти.

При цьому небайдужі запоріжанки розуміли — локальні екологічні проблеми накладаються одна на одну, і людство має вирішувати їх спільно. В першу чергу, змінюючи свої щоденні звички. Поступово в Запоріжжі утворювалося коло однодумців — до шанувальниць природи приєднувалися юристи, фахівці з енергетики, екологічні експерти та освітяни. Тож коли у 2016 році вирішили зареєструвати громадську організацію "Екосенс", то її основою стала саме екологічна просвіта.

Того року Україна підписала Паризьку угоду і світ заговорив про зміну клімату та потребу адаптації до нього. Запоріжжя — регіон спекотний і посушливий, де обмаль дерев і затінку, а сільськогосподарські культури ростуть лише з поливом, мало річок, погана вода в колодязях. Тож, розуміючи саме ці потреби, новостворена організація почала працювати над конкретними рішеннями з адаптації Запоріжжя до змін клімату.

"Ми називали себе «екооптимісти» та прагнули робити конкретні дії, які б викликали «ефект метелика» та показували людям, що кожен з нас може зробити щось незначне, але разом ми творимо зміни", — розповідає засновниця ГО "Екосенс" Тетяна Жавжарова.

"Запорізькі екооптимісти" створили психологічний екоклуб, де проводили регулярні екотренінги для мешканців Запоріжжя та області. Розчищали території міста від амброзії. Збирали толоки з прибирання берегів річок Дніпро та Суха Московка, займалися створенням "зеленого коридору" з дерев на березі річки. Все це не лише робило промислове місто здоровішим, а й давало приклад іншим людям робити те ж саме біля своїх домівок. За шість років у спільноти зʼявилося багато однодумців, перші висаджені берізки та яблуньки — той самий Зелений парк, з якого і розпочав свою діяльність "Екосенс" — стали дорослими, і "кишеньковий парк" всього на 40 соток, став улюбленим місцем відпочинку для містян.

Але головне — в "Екосенсі" намагалися змінити підхід до екологічних проблем на рівні прийняття рішень. Так, ГО створила локальну Дорожню карту кліматичних цілей Запоріжжя і області та була серед розробників Програми дій з адаптації до зміни клімату міста Запоріжжя. 

З самого початку повномасштабного вторгнення ГО "Екосенс" почала займатися оперативним попередженням населення Запоріжжя про екологічні загрози, спричинені воєнними діями. 

Як тільки в березні 2022 року росіяни захопили Запорізьку АЕС, виникла пряма загроза радіаційних аварій. За словами Тетяни Жавжарової, люди постійно питали: "Чи підвищився радіаційний фон після обстрілів і руйнувань?". Проте влада не давала вчасних відповідей на ці питання. Тож "Екосенс" почав встановлювати станції громадського моніторингу радіаційного фону та забруднення повітря, які дають результати вимірів тут і зараз. Спершу ставили станції моніторингу за підтримки міжнародної програми "Чисте повітря для України", згодом — міжнародного фонду "Відродження". Дізнаватися про радіацію та забруднення повітря онлайн стало можливим на карті EcoCity або через застосунок Radiation and Smog Alarm.

Ще однією проблемою, яка загострилася під час війни, стала якість води в річках і колодязях. Коли росіяни почали нищити системи централізованого водопостачання, люди були вимушені шукати інші резервні джерела водопостачання. Відгукнувшись на цю потребу, "Екосенс" вперше провів дослідження якості води в малих річках Запоріжжя. Виявилося, що води з тих малих річок та струмків, які до війни сприймалися як канави, можуть після відповідного очищення, стати придатними для вживання і рятувати життя. За результатами досліджень провели вебінари для населення та працівників пунктів незламності про підготовку, способи пошуку та очищення води з природних джерел.

"Звісно, ми, як і багато інших запоріжчан, волонтерили, — додає екоактивістка. — Наш гуманітарний штаб так і називався — «Кульбаба». В перші найстрашніші місяці війни, коли ворог просувався по Запорізькій області й перекрив логістичні шляхи, вдалося за підтримки міжнародних партнерів допомогти близько 2000 самотнім жінкам і дітям, людям похилого віку. А коли обстріли міста стали відбуватися значно рідше, ми знову повернулися до роботи в екологічній сфері".

Під час війни частина членів "Екосенсу" виїхала із Запоріжжя, але в організації  з'явилися нові друзі, які вірять у зелене відновлення міста. Це і стало новою темою, над якою розпочав працювати "Екосенс".

Тему зеленого відновлення Запоріжжя ГО почала підіймати з листопада 2022 року. Для цього створили власний інформаційний ресурс та стали залучати експертів, громадськість, представників влади для планування комплексного відновлення громади.

"Відновлення прифронтового Запоріжжя — серйозне завдання, яке саме зараз потребує фахового та громадського обговорення. Дивлячись на те, як швидко маємо відновлювати рани війни — зруйновані будинки, об'єкти інфраструктури міста, пошкоджені зелені зони, втрачені люди — приходить чітке усвідомлення, що часу обмаль", — відзначає Тетяна Жавжарова.

Потрібно вже сьогодні починати складати план відновлення, думати про те, як має відбудовуватися місто, аби стати більш зручним та затишним — переконані в ГО "Екосенс".

Організація першою в Запоріжжі почала рух у цьому напрямку. Для початку розробили рекомендації для допомоги органам місцевого самоврядування у складанні "Плану відновлення Запоріжжя" з акцентом на "зеленій" складовій. Обрали проблему адаптації до зміни клімату. Тетяна Жавжарова пояснює: місто треба зробити більш зеленим, адаптованим до хвиль спеки, до посухи, вітровіїв, пилу, які посилюються через вплив війни, осушення Каховського водосховища та вирубку лісосмуг. 

Ще один результат роботи ГО — рекомендації з посилення стійкості та зелене відновлення енергетичної інфраструктури. До прикладу, купувати генератори — рішення не стале з точки зору постійної потреби енергоносіїв та створення шкідливих викидів. А забезпечити ту ж лікарню сонячними панелями чи дитсадок сонячними колекторами — рішення більш екологічні. Ці ідеї не нові, це той самий сталий розвиток та чиста енергетика, яких "Екосенс" вже давно прагне.

Робота триває. 16-го червня у Запоріжжі відбулось засідання Ради відновлення Запоріжжя, на якому презентували проєкт "Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області", який за підтримки уряду Великої Британії розпочали ГО "Екосенс", "Дивосвіт" та Національна платформа стійкості та згуртованості по Запорізькій області.

До складу Ради увійшли 22 активних запоріжців, також в ній працюють залучені експерти. Завдання всіх учасників проєкту — покращити процес відновлення Запоріжжя. Члени Ради відновлення Запоріжжя вже почали співпрацю з владою та увійшли до офіційної робочої групи в Запорізькій міській раді щодо планування відновлення, щоб зробити цей процес більш ефективним.

Допоможуть цьому соціологічні опитування громади, фокус-групи та публічні дискусії для вивчення думок і виявлення потреб громади, Рада узагальнить ці думки за допомогою експертів-соціологів Запорізького національного університету та донесе їх до органів місцевого самоврядування для врахування у подальшій роботі.

Розроблення "Плану відновлення Запорізької міської територіальної громади" вже внесено до Програми соціального й економічного розвитку міста на 2023 рік. Зрозуміло, повноцінна відбудова може розпочатися лише після завершення повномасштабних воєнних дій, але вже сьогодні є над чим працювати. Оцінити наслідки війни для різних секторів, продумати способи та технології відновлення, визначити потреби та порахувати, які ресурси потрібні для відновлення — ось найближчі завдання для громадськості та влади не лише в Запоріжжі, а й у будь-якому місті чи селищі України, яке постраждало від війни.

У липні 2022 року Україна представила в Лугано (Швейцарія) План відновлення України. Стратегічна ціль повоєнного відновлення — чисте та безпечне довкілля, подальший рух європейським "зеленим курсом" та відбудова економіки за принципами сталого розвитку. І держава вже дбає про залучення інвестицій. В рамках програми LIFE Україна зможе реалізовувати низку проєктів ще до того, як стане членом Євросоюзу.

Для українців це означає, що ЄС буде виділяти кошти на проєкти відбудови України виключно за умови оцінки впливу цих проєктів на довкілля. Наприклад, нові будівлі мають бути енергоефективними, підприємства — застосовувати найкращі доступні технології, інфраструктура — враховувати потребу адаптації до зміни клімату тощо.

Що стосується ГО "Екосенс", то сьогодні організація має два першочергові напрямки роботи: стійкість перед екологічними загрозами та зелене відновлення Запоріжжя. Спільнота продовжує моніторити ситуацію із ЗАЕС та радіаційний фон. Разом із мережею "Довкола" почала моніторинг впливу осушення Каховського водосховища на стан річки Дніпро, її приток, та якість води.  

Ще взимку, коли Дніпро вперше обміліло після обстрілів і часткового пошкодження Каховської ГЕС, в ГО "Екосенс" спрогнозували проблему з водою та посуху цього літа. Та оперативно підготували посібник з 10 природоорієнтованих рішень, які можна запровадити у дворах багатоповерхівок і шкіл, аби зробити мікроклімат більш комфортним для людей: зелені стіни, перголи (зелені навіси), природні луки з різнотрав'я замість штучних газонів. Нині організація готується реалізувати такі рішення в одному з ОСББ як пілот і зразок для інших.

Війна призвела до утворення додаткових тисяч тонн відходів: поруйновані будівлі, знищена техніка, уламки снарядів. Кількість медичних та побутових відходів збільшилися. Гинуть тварини, горять ліси та заповідні степи. Руйнування окупантами Каховського водосховища призвело до гуманітарної та екологічної катастроф і показало нам цінність води.

"Роль екологічних організацій та медіа, на мою думку, полягає у тому, щоб розповідати про важливість збереження довкілля, показувати конкретні приклади, як це робити. А ще екологічна просвіта під час війни — дбати про безпеку людей, сповіщаючи про екологічні злочини росіян та про те, як запобігти їх впливу на здоров'я та природу. 

І звісно ж, найкраще діє особистий приклад: сьогодні, як ніколи, варто організовувати та запрошувати людей на толоки, воркшопи з екологічної безпеки, продовжувати саджати дерева, кущі та квіти, доглядати за ними. Берегти природні ресурси, зокрема воду, дерева, енергоресурси. Зменшувати кількість відходів. Мінімізувати споживання та зменшувати свій «екологічний слід»", — говорить Тетяна Жавжарова.

Екоактивістка наголошує: війна за незалежність України — час жити екологічно, цінувати та берегти природу та свідомо споживати ресурси. І саме це зараз може зробити кожен українець, якому не байдуже майбутнє нашої Батьківщини.