Побороти наркозалежність. Опіумна “епідемія” в Україні і що робить держава

За даними європейського опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин ESPAD в Україні, серед молоді у віці від 15 до 17 років канабіс пробувала кожна двадцята дівчина і кожен п'ятнадцятий хлопець. З року в рік зростає кількість смертей, викликаних отруєнням психоактивними речовинами: ще у 2015 році від отруєння загинула 151 людина в Україні, а у 2019 ця цифра зросла майже в три рази — 421 смерть. 

Найбільш небезпечний і найпоширеніший наркотик в Україні — це опіоїди. До реабілітаційних центрів, відповідно до наведеної вище статистики, найчастіше (в 67,41% випадків) звертаються люди, що вживають опіум. Це небезпечний наркотик, його використовують для синтезу героїну, який вводиться ін'єкційно, що також провокує ризики зараження ВІЛ, гепатитом та іншими інфекціями. 

Замісна підтримувальна терапія — метод боротьби з опіумною наркозалежністю

Позбутися нікотинової залежності не так складно — досить просто перестати палити, але з опіатами так просто зав'язати не вийде. Якщо людина різко припиняє вживання наркотику, дуже швидко (від 6 до 48 годин) у неї з'являється синдром відміни, який у важких випадках може бути навіть небезпечним для життя: м'язові судоми, біль у спині, кишкова колька, блювота, діарея, прискорене дихання, артеріальна гіпертензія або значна гіпотензія, аритмія — лише частина проблем, з якими може зіткнутися залежна людина. 

Тому для того, щоб поступово «відучити» організм від наркотиків, використовується замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) — це вид лікування наркотичної залежності з використанням опіоїдних речовин, які діють на людський мозок наче героїн і морфін. У світі замісна терапія вважається одним з найефективніших методів лікування залежності. У 2009 році Всесвітня організація охорони здоров'я випустила установки, де всім країнам рекомендовано зробити ЗПТ основним напрямком лікування людей, що мають залежність від опіоїдів. Зазвичай для ЗПТ використовують препарати метадону гідрохлорид бупренорфіну гідрохлориду, а в окремих країнах можуть застосовувати медичний героїн або комбінацію бупренорфіну з налоксоном.

Замісна підтримувальна терапія в Україні

В Україні програму ЗПТ впроваджують з 2004 року, а з 2017 її повністю фінансує держава. Відповідно до міжнародних рекомендацій (ВООЗ, ЮНЕЙДС), ЗПТ має охоплювати не менше 35% хворих, особливо для країн з високим тягарем ВІЛ/СНІДу, тоді як в Україні програма ЗПТ охоплює 5,8% від оцінювальної чисельності споживачів опіоїдів. Станом на 01.01.2021 року в програмі ЗПТ проходили лікування 14 868 пацієнтів.

ЗПТ триває 6 місяців, протягом цього часу пацієнт отримує: 

• призначення і видачу препаратів ЗПТ
• формування плану супроводу та лікування
• моніторинг лікування
• скринінг окремих психічних розладів
• перевірку на захворювання на туберкульоз, ВІЛ, вірусний гепатит, інфекції, що передаються статевим шляхом, консультування та інформування щодо запобігання цих захворювань
• перенаправлення (переадресація) до інших установ з метою отримання інших послуг

Як отримати ЗПТ в Україні?

Одним з ключових бар'єрів доступу до лікування в програмі ЗПТ є втомлива і складна система постановки діагнозу, обумовлена юридичною колізією на рівні нормативних актів, що регулюють дане питання. Річ у тім, що для того, щоб отримати ЗПТ, необхідно мати діагноз — наявність синдрому залежності, який встановлює лікар-психіатр. 

Світлана Ткаля, президентка БФ «Надія та довіра», керівниця Національної гарячої лінії з питань наркозалежності та ЗПТ розповіла «Рубриці» про порядок дій, який необхідно виконати, щоб отримати терапію. Порядок дій наступний:

1. Звернутися до найближчої лікувальної установи, на базі якої проводиться державна програма ЗПТ. Знайти можна за допомогою інтерактивної мапи.

З собою потрібно мати документ, що посвідчує особу та актуальну флюорографію, щоб виключити активний туберкульоз.

2. Згідно з чинним законодавством (пп. 6-8, наказу Міністерства охорони здоров'я №200), показаннями до призначення ЗПТ є встановлений діагноз залежності від опіоїдів згідно МКБ-10: F11 «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів» у разі наявності критеріїв включення в ЗПТ, визначених пунктом 7 цього Порядку та відсутність медичних протипоказань для призначення ЗПТ.

Критеріями включення в ЗПТ є:

• вік 18 і більше років
• письмове звернення особи про початок ЗПТ
• наповнення форми первинної облікової документації № 129-1 — «Інформована згода на участь в замісній підтримувальній терапії»

Включення в ЗПТ осіб у віці до 18 років проводиться на підставі письмового звернення та інформованої згоди їхніх батьків або законних представників.

Перед включенням особи до лікування з використанням препаратів ЗПТ необхідно переконатися, що пацієнт не отримує вказане лікування в іншій установі, що відзначається в медичній карті пацієнта.

Підставами для позачергового призначення ЗПТ є критерії, зазначені в пункті 7 цього Порядку, відсутність медичних протипоказань та наявність хоча б одного з таких станів:

• ВІЛ-інфекція
• туберкульоз, особливо у випадках його примусового лікування, передбачених статтею 11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз»
• вагітність
• гепатити B, C
• септичні стани
• онкологічні захворювання

3. У програму ЗПТ в певному закладі можуть включити під час наявності вільних місць. Зазвичай з цим проблем немає і місця є. Перевірити наявність вільних місць в регіоні, можна самостійно на сайті Центру громадського здоров'я МОЗ України або звернутися на Національну гарячу лінію з питань наркозалежності та ЗПТ за телефоном 0800507727
4. Навіть якщо в конкретному лікувальному закладі на момент звернення вільні місця відсутні, вас зобов'язані поставити в лист очікування і зв'язатися з вами за першої ж можливості, зокрема з урахуванням підстав для першочергового включення.

Що робити, якщо вам відмовляють в постановці на програму ЗПТ?

Світлана Ткаля радить: в разі будь-яких проблем з доступом до державної програми ЗПТ або наявності питань, слід звертатися на Національну гарячу лінії з питань наркозалежності та ЗПТ за телефоном 0800507727 або онлайн через повідомлення на сторінці в Фейсбуці @OSThotline

Також можна вдатися до наступних заходів:

1. Звернутися до головного лікаря медичного закладу з письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безплатних медичних послуг ЗПТ. Скаргу зобов'язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер. 
2. Якщо лікар-нарколог посилається на неможливість поставити людину на отримання ЗПТ через наявність обмежень за кількістю пацієнтів, які нібито існують, то слід розуміти, що медичний заклад повинен отримувати державне фінансування на надання тих чи інших медичних послуг. Йдеться про пакет медичних послуг, гарантованих державою — «Лікування осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів з використанням препаратів замісної підтримувальної терапії».

Твердження лікаря-нарколога слід перевірити. Якщо дійсно є чітке визначення кількості пацієнтів, це не означає, що вам повинні відмовити, а навпаки. Згідно з умовами, протягом дії договору сторони можуть переглядати заплановану вартість медичних послуг з внесенням коригувань. Тим більше кожен медичний заклад має підтримку не на один, а на більшу кількість різних пакетів медичних послуг, що свідчить про обов'язкову наявність відповідних люфтів на балансі рахунку (можливість коригування між пакетами).

Також важливо знати, що щодо ЗПТ діє попередній план Міністерства охорони здоров'я щодо розширення охоплення послугами ЗПТ до 5% від розрахункової кількості споживачів опіоїдів, в рамках якого були закуплені препарати ЗПТ в значному обсязі. Тобто самі препарати ЗПТ є в наявності в областях, зберігаються на складах і в разі виникнення потреби, медичний заклад може отримати додатково необхідну кількість ліків на підставі наказу МОЗ про їхній перерозподіл відповідно до потреб лікування ЗПТ, що передбачено відповідним відомчим порядком. Це означає, що є всі законні підстави для вимоги про постановку пацієнта на лікування ЗПТ в цей медичний заклад.

3. Якщо зазначені вище дії не привели до належного результату, потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров'я з письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу про відсутність реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг і допомоги, яку зобов'язані зареєструвати та відреагувати.
4. Одночасно з цим можна звернутися до Національної служби здоров'я України (НСЗУ), подавши скаргу через електронну форму на сайті. 

Ілюстрації Dreamstime, AdobeStock, iStock