Плогінг — це той випадок, коли заняття спортом йдуть на користь не лише вашому тілу, але і навколишньому середовищу
Біг — найдоступніший вид спорту. Бігати можна за будь-яких обставин і де завгодно.
На стадіоні, навколо будинку, у парку, у лісі, навіть уздовж доріг і трас. У дощ і сніг, в мороз і спеку. Все, що для цього потрібно — трохи енергії, власне тіло, зручне взуття і одяг. Завжди приємно бачити результати своїх тренувань — як поступово підтягується тіло, з'являється гарний колір обличчя, щезає задуха при елементарному підйомі по сходах.
Певно, так собі думав і шведський еколог Ерік Альстрьом, який дуже полюбляв легкі пробіжки на свіжому повітрі. Перебравшись з маленького міста у Стокгольм, він звернув увагу на те, наскільки сильно засмічені столичні вулиці. Альстрьому дуже не сподобалось бігати, перестрибуючи купи сміття, тож він став брати на тренування мішки і складати в них увесь мотлох, який траплявся на його шляху.
Ідею підхопили спортсмени-любителі і еко активісти. З легкої руки Еріка Альстрьома новий вид спорту отримав назву "плогінг", утворену поєднанням двох слів: шведського plocka upp, що означає «піднімати», та англійського jogging, тобто «повільний біг». Новонароджений рух став частиною традиційного скандинавського поняття "хюґе", яке символізує собою затишок, комфорт, благополуччя і задоволеність життям та своїми діями.
За чотири роки існування плогінг встиг поширився по всьому світу. Люди, які дбають не тільки про своє здоров'я, а і про екологію, стали об'єднуватися у групи і займатися плогінгом разом. Перша спільнота плогерів також була створена у Швеції, тепер у неї є представництва в різних країнах світу.
Заходи, які організовують представництва можуть бути трьох рівнів:
Микита Васецький — один із засновників громадської організації "Спорт Патруль" у місті Дніпро, теж спочатку був захоплений тільки бігом.
"Я полюбив біг, полюбив відчуття свободи, яке дарує цей вид спорту, брав участь в усіх бігових змаганнях нашого міста. Я так цим надихнувся, що хотів поєднувати тренування з усіма аспектами мого життя!"
На щоденних пробіжках Микита зустрів однодумців, вони почали бігати компанією, а згодом у молодих людей виникла ідея створення справжнього бігового клубу, до якого міг би вступити кожен бажаючий, від любителя до професіонала. Однією з цілей клубу стала реалізація ідеї — бути корисними рідному місту за допомогою бігу.
"На акції з плогінгу ми зустрічаємося десь у центрі, — розповідає Микита, — узгоджуємо маршрути і, пробігаючи по вулицям міста, збираємо у пакети різноманітне сміття, починаючи від фантиків і вологих серветок до пляшок шампанського і пластикового лому. Наша головна мотивація — без зайвих балачок зробити наше місто чистішим і кращим, зробити власними руками те, про що всі зазвичай тільки говорять."
Організація активно співпрацює з Товариством Червоного Хреста України, яке допомагає у придбанні пакетів для сміття та індивідуальних засобів захисту.
"Спорт Патруль" анонсує заходи з плогінгу, до яких завжди приєднується чимало дніпрян, через соцмережі, а також сторінки клубу у Facebook та Instagram.
Придивіться, можливо і вашому місті є подібне об'єднання, а ви про нього просто не знаєте?
Дніпровський "Спорт Патруль" — незалежна громадська організація, яка має наразі 77 постійних учасників.
Зовсім не обов'язково бути членом офіційної плогінг-спільноти, адже для того, щоб стати реальним плогером не потрібні якісь дозволи або спеціальне обладнання.
Збираєтеся на пробіжку? Візьміть з собою гарний настрій, прагнення зробити своє село або місто чистішим, захисні рукавички і пластиковий пакет для збору сміття — і вперед, вирушаймо на полювання!
Наприклад так, як це робить Оксана Шапкаріна, мешканка села Нові Петрівці Київської області.
Оксана вже другий рік займається прибиранням під час пробіжок і прогулянок разом зі своєю родиною. Село розташовано біля лісу, у якому місцеві і приїжджі часто влаштовують пікніки і далеко не всі прибирають за собою. За ними прибирають Оксана та її діти — плогери Нових Петрівців.
Оксана Шапкаріна розповідає: "Нещодавно спілкувалися з дітьми на тему: навіщо ми наші прибирання фотографуємо і викладаємо в інтернет?
Розповіла їм історію зі своїх студентських часів. Я навчалася в архітектурному. У сусідній майстерні вісім (!) місяців не виносилося сміття. Тому що один зі студентів змусив інших повірити, що не панська це справа — виносити за собою сміття, і взагалі, це заняття для нижчої касти. Смітники в архітектурних майстернях — це великі фанерні ящики, які заповнювалися в основному папером. Але ще й залишками студентських перекусів. Так що і запах був, і миші шаруділи.
І ось стоїть цей ящик, сміття тромбується, вже не влізає, розсипається, але ніхто не виносить. Викладачі роблять зауваження, соромлять, а гора росте. Аж поки декан не рубонув з плеча і не написав наказ, що всім засранцям недопуск до сесії, ось вам пару днів на прибирання, а ні — то на відрахування. Хлопцям довелося корони зняти і таки прибратися".
Більше за все Оксану вразило у тій ситуації те, що один-єдиний "зоряний хлопчик", навіть не будучи лідером, посіяв ось це "фууу" у групі, і елементарна гігієна була зведена до поняття "це непристойно". Тож, розповідаючи про той випадок, Оксана з чоловіком пояснювали дітям, як саме формуються громадська думка і відносини у суспільстві. Що погані звички часто приростають на раз, бо так простіше — нічого не робити, а в хороші треба добряче вкластися. А ще про те, що абсолютно у кожної людини є можливість вплинути на інших — своїми діями, своїм ставленням.
Ось, наприклад, людина не проти взяти пакет і почистити трохи простір, але вона чомусь починає соромитись: "а що подумають інші?", "а чи не схожий я на бомжа?", "чи не дивиться на мене з презирством якийсь зоряний хлопчик?". А якщо він бачить, навіть на фото у соцмережі, що поруч є інші люди, які не стидаються зібрати чуже сміття, то і йому простіше зважитися на хороший вчинок. А потім таких людей стає все більше. Таким чином плогінг набирає обертів, челлендж стає популярнішим, а планета трохи чистішою.
Рекорд родини Шапкаріних — одноразовий збір 5 величезних пакетів зі скляними пляшками і 10 з пластиковими, все це вони відвезли на переробку. З досвіду Оксани, пакети зі сміттям, що не підлягає вторинній переробці, завжди в меншості.
Тож маємо справжній парадокс — у той час, коли країна купує вторсировину за кордоном, по українським лісам та галявинам у вигляді сміття розкидані тонни тієї ж самої сировини, яку використали і по-свинськи кинули під найближчий кущ.
На жаль, не тільки відпочиваючі та туристи винні в локальних екологічних катастрофах. У маленьких містечках і селах проблема засмічення довкілля, яка має вікове коріння, у свідомості місцевих жителів часто навіть не є проблемою. Люди поколіннями скидають сміття в ліс та яри, це завжди було природньо і нікого не турбувало — все одно ж все травою поросте. З роками матеріали і кількість споживання змінилися, а давня звичка залишилася.
Так, первісні люди їли з листя і викидали його просто під ноги, але це зовсім не означає, що таким же чином можна позбутися і пластикової миски. Сьогодні пластикові відходи, на розклад яких потрібна не одна сотня років, неначе короста всюди нагадують про себе, і купи сміття ростуть.
Поки що родина Шапкаріних — єдині плогери у своєму селі, як каже Оксана, "ми тут одні такі "фріки". Але, незважаючи на це, вона все ж таки не втрачає надії врешті захопити односельців доброю справою: "Вже кілька наших друзів і знайомих стали сортувати власне сміття, завели багаторазові торби для покупок, термокружки і еко-пляшки, щоб не користуватися одноразовим посудом. Кажуть, що це ми на них вплинули".
Плогери дійсно займаються спортом: вони повинні бігти і при цьому нахилятися або присідати біля кожного предмету сміття. За результатами дослідження, зробленого за допомогою шведського додатка Lifesum, виявилося, що плогінг за півгодини спалює 288 калорій, біг підтюпцем — 235, прогулянка — 120.
Щоб навантаження від мішків розподілялося рівномірно, досвідчені плогери радять вішати два мішка по сторонам від себе і наповнювати їх поперемінно.
Плогінг прийнято фіксувати у Facebook і Instagram. Більше того, офіційний рух, заснований Еріком Альстремом, закликає обов'язково фотографувати, зважувати свій "улов" і публікувати результат-звіт у соцмережах для того, щоб якнайбільше людей дізнавалися про рух і приєднувалися до нього.
На сьогодні по тегу #plogging в Instagram опубліковано близько 120 тисяч публікацій.
Пироги, джем, салат, соус до мʼяса і навіть борщ — усе це можна приготувати з… Читати більше
“Рубрика” поспілкувалась з експерткою Центру когнітивно-поведінкової терапії Олександрою Омельченко про прояви РДУГ — розладу дефіциту… Читати більше
Рішення інклюзії, підтримки, захисту довкілля та взаємодопомоги: “Рубрика” зібрала десять кейсів, які українці втілювали цього… Читати більше
“Рубрика” зробила добірку давніх рецептів пасок, якими поділилися жительки різних регіонів України. Читати більше
Тут молоді з ментальною інвалідністю допомагають самореалізуватися, відкрити нові таланти та знайти свою спільноту. “Рубрика”… Читати більше
Українським чоловікам призовного віку, які перебувають за кордоном, обмежили доступ до послуг українського консульства. Такі… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.