Бігати і збирати сміття: як зайнятися плогінгом навіть у невеликому місті

Біг — найдоступніший вид спорту. Бігати можна за будь-яких обставин і де завгодно. 

На стадіоні, навколо будинку, у парку, у лісі, навіть уздовж доріг і трас. У дощ і сніг, в мороз і спеку. Все, що для цього потрібно — трохи енергії, власне тіло, зручне взуття і одяг. Завжди приємно бачити результати своїх тренувань — як поступово підтягується тіло, з'являється гарний колір обличчя, щезає задуха при елементарному підйомі по сходах. 

Певно, так собі думав і шведський еколог Ерік Альстрьом, який дуже полюбляв легкі пробіжки на свіжому повітрі. Перебравшись з маленького міста у Стокгольм, він звернув увагу на те, наскільки сильно засмічені столичні вулиці. Альстрьому дуже не сподобалось бігати, перестрибуючи купи сміття, тож він став брати на тренування мішки і складати в них увесь мотлох, який траплявся на його шляху.

Ідею підхопили спортсмени-любителі і еко активісти. З легкої руки Еріка Альстрьома новий вид спорту отримав назву "плогінг", утворену поєднанням двох слів: шведського plocka upp, що означає «піднімати», та англійського jogging, тобто «повільний біг». Новонароджений рух став частиною традиційного скандинавського поняття "хюґе", яке символізує собою затишок, комфорт, благополуччя і задоволеність життям та своїми діями.

За чотири роки існування плогінг встиг поширився по всьому світу. Люди, які дбають не тільки про своє здоров'я, а і про екологію, стали об'єднуватися у групи і займатися плогінгом разом. Перша спільнота плогерів також була створена у Швеції, тепер у неї є представництва в різних країнах світу.

Заходи, які організовують представництва можуть бути трьох рівнів:

• плогінг "у себе вдома", наприклад, прибирання у своєму кварталі, дворі, перед під'їздом, уздовж пішохідного тротуару або дороги у двір
• організація регіональних заходів з плогінгу з обов'язковим висвітленням іх у Facebook і Instagram
• пропагандиська робота: плогінг-тренери читають лекції і ведуть власні проекти на рівні муніципалітету або навіть країни

Український спортивний патруль

Микита Васецький — один із засновників громадської організації "Спорт Патруль" у місті Дніпро, теж спочатку був захоплений тільки бігом.

"Я полюбив біг, полюбив відчуття свободи, яке дарує цей вид спорту, брав участь в усіх бігових змаганнях нашого міста. Я так цим надихнувся, що хотів поєднувати тренування з усіма аспектами мого життя!"

На щоденних пробіжках Микита зустрів однодумців, вони почали бігати компанією, а згодом у молодих людей виникла ідея створення справжнього бігового клубу, до якого міг би вступити кожен бажаючий, від любителя до професіонала. Однією з цілей клубу стала реалізація ідеї — бути корисними рідному місту за допомогою бігу. 

"На акції з плогінгу ми зустрічаємося десь у центрі, — розповідає Микита, — узгоджуємо маршрути і, пробігаючи по вулицям міста, збираємо у пакети різноманітне сміття, починаючи від фантиків і вологих серветок до пляшок шампанського і пластикового лому. Наша головна мотивація — без зайвих балачок зробити наше місто чистішим і кращим, зробити власними руками те, про що всі зазвичай тільки говорять."

Організація активно співпрацює з Товариством Червоного Хреста України, яке допомагає у придбанні пакетів для сміття та індивідуальних засобів захисту.

"Спорт Патруль" анонсує заходи з плогінгу, до яких завжди приєднується чимало дніпрян, через соцмережі, а також сторінки клубу у Facebook та Instagram.

Придивіться, можливо і вашому місті є подібне об'єднання, а ви про нього просто не знаєте?

Дніпровський "Спорт Патруль" — незалежна громадська організація, яка має наразі 77 постійних учасників.

Чи можна стати плогером в селі або маленькому містечку?

Зовсім не обов'язково бути членом офіційної плогінг-спільноти, адже для того, щоб стати реальним плогером не потрібні якісь дозволи або спеціальне обладнання.

Збираєтеся на пробіжку? Візьміть з собою гарний настрій, прагнення зробити своє село або місто чистішим, захисні рукавички і пластиковий пакет для збору сміття — і вперед, вирушаймо на полювання! 

Наприклад так, як це робить Оксана Шапкаріна, мешканка села Нові Петрівці Київської області.

Оксана вже другий рік займається прибиранням під час пробіжок і прогулянок разом зі своєю родиною. Село розташовано біля лісу, у якому місцеві і приїжджі  часто влаштовують пікніки і далеко не всі прибирають за собою. За ними прибирають Оксана та її діти — плогери Нових Петрівців.

Навіщо плогери фотографують зібране сміття?

Оксана Шапкаріна розповідає: "Нещодавно спілкувалися з дітьми на тему: навіщо ми наші прибирання фотографуємо і викладаємо в інтернет?

Розповіла їм історію зі своїх студентських часів. Я навчалася в архітектурному.  У сусідній майстерні вісім (!) місяців не виносилося сміття. Тому що один зі студентів змусив інших повірити, що не панська це справа — виносити за собою сміття, і взагалі, це заняття для нижчої касти. Смітники в архітектурних майстернях — це великі фанерні ящики, які заповнювалися в основному папером. Але ще й залишками студентських перекусів. Так що і запах був, і миші шаруділи.

І ось стоїть цей ящик, сміття тромбується, вже не влізає, розсипається, але ніхто не виносить. Викладачі роблять зауваження, соромлять, а гора росте. Аж поки декан не рубонув з плеча і не написав наказ, що всім засранцям недопуск до сесії, ось вам пару днів на прибирання, а ні — то на відрахування. Хлопцям довелося корони зняти і таки прибратися".

Більше за все Оксану вразило у тій ситуації те, що один-єдиний "зоряний хлопчик", навіть не будучи лідером, посіяв ось це "фууу" у групі, і елементарна гігієна була зведена до поняття "це непристойно". Тож, розповідаючи про той випадок, Оксана з чоловіком пояснювали дітям, як саме формуються громадська думка і відносини у суспільстві. Що погані звички часто приростають на раз, бо так простіше — нічого не робити, а в хороші треба добряче вкластися. А ще про те, що абсолютно у кожної людини є можливість вплинути на інших — своїми діями, своїм ставленням.

Ось, наприклад, людина не проти взяти пакет і почистити трохи простір, але вона чомусь починає соромитись: "а що подумають інші?", "а чи не схожий я на бомжа?", "чи не дивиться на мене з презирством якийсь зоряний хлопчик?".  А якщо він бачить, навіть на фото у соцмережі, що поруч є інші люди, які не стидаються зібрати чуже сміття, то і йому простіше зважитися на хороший вчинок. А потім таких людей стає все більше. Таким чином плогінг набирає обертів, челлендж стає популярнішим, а планета трохи чистішою.

Рекорд родини Шапкаріних — одноразовий збір 5 величезних пакетів зі скляними пляшками і 10 з пластиковими, все це вони відвезли на переробку. З досвіду Оксани, пакети зі сміттям, що не підлягає вторинній переробці, завжди в меншості. 

Тож маємо справжній парадокс — у той час, коли країна купує вторсировину за кордоном, по українським лісам та галявинам у вигляді сміття розкидані тонни тієї ж самої сировини, яку використали і по-свинськи кинули під найближчий кущ.

Що треба для того, щоб займатися плогінгом з дітьми?

• Вдягніть дітей в одяг, що не сковує рухи. Пам'ятайте, що плогінг з дітьми — це не проста розмірена прогулянка, доведеться і понахилятися, і поприсідати, і пострибати, знімаючи з гілок роздмухане вітром сміття.
• Досвідчені спортсмени використовують такий прийом: надягають спортивні костюми у 2-3 шари. Перша річ, яка ближче до тіла, вбирає вологу, друга — запобігає охолодженню першої футболки, а третя захищає від вітру та інших зовнішніх факторів. У міру зігрівання тіла, необхідно знімати одяг шар за шаром.
• Візьміть з собою міцні пакети з ручками і рукавички в розмір, щоб вони не спадали з рук. Оксана Шапкаріна радить для дітей пошукати в аптеках найменший розмір медичних рукавичок, вони бувають рідко, але це найзручніший варіант. У суху погоду можна користуватися дитячими робочими рукавичками з ниток.
• Поясніть дітям, що у їх обов'язок входить збір безпечного сміття — паперу, пластикових пляшок, одноразового посуду, пакетів з-під чіпсів. Забороніть їм навіть торкатися скла, консервних бляшанок або гострих предметів, залиште цей різновид мотлоху для дорослих.
• Збираючись на плогінг, візьміть пакети для сміття з запасом, на випадок того, якщо навантажений пакет раптово розірветься. Віднесіть зібрані пакети не на край лісу, де їх можуть пошматувати звіри, а до сміттєвих контейнерів. 
• Лінь чи немає часу сортувати все? Зніміть та віддайте на переробку хоча б кришечки з пляшок — їх зараз приймають у багатьох місцях. 
• Не забувайте ретельно обробити руки антисептиком по завершенню плогінг-прогулянки.

На жаль, не тільки відпочиваючі та туристи винні в локальних екологічних катастрофах. У маленьких містечках і селах проблема засмічення довкілля, яка має вікове коріння, у свідомості місцевих жителів часто навіть не є проблемою. Люди поколіннями скидають сміття в ліс та яри, це завжди було природньо і нікого не турбувало — все одно ж все травою поросте. З роками матеріали і кількість споживання змінилися, а давня звичка залишилася. 

Так, первісні люди їли з листя і викидали його просто під ноги, але це зовсім не означає, що таким же чином можна позбутися і пластикової миски. Сьогодні пластикові відходи, на розклад яких потрібна не одна сотня років, неначе короста всюди нагадують про себе, і купи сміття ростуть.

Поки що родина Шапкаріних — єдині плогери у своєму селі, як каже Оксана, "ми тут одні такі "фріки". Але, незважаючи на це, вона все ж таки не втрачає надії врешті захопити односельців доброю справою: "Вже кілька наших друзів і знайомих стали сортувати власне сміття, завели багаторазові торби для покупок, термокружки і еко-пляшки, щоб не користуватися одноразовим посудом. Кажуть, що це ми на них вплинули".

Плогінг як фітнес

Плогери дійсно займаються спортом: вони повинні бігти і при цьому нахилятися або присідати біля кожного предмету сміття. За результатами дослідження, зробленого за допомогою шведського додатка Lifesum, виявилося, що плогінг за півгодини спалює 288 калорій, біг підтюпцем — 235, прогулянка — 120.

Щоб навантаження від мішків розподілялося рівномірно, досвідчені плогери радять вішати два мішка по сторонам від себе і наповнювати їх поперемінно.

Плогінг прийнято фіксувати у Facebook і Instagram. Більше того, офіційний рух, заснований Еріком Альстремом, закликає обов'язково фотографувати, зважувати свій "улов" і публікувати результат-звіт у соцмережах для того, щоб якнайбільше людей дізнавалися про рух і приєднувалися до нього.

На сьогодні по тегу #plogging в Instagram опубліковано близько 120 тисяч публікацій.