Платні пакети: як насправді працює закон і чи поменшає поліетилену на смітниках
З 10-го грудня 2021-го в Україні одноразові пластикові пакети стають платними. 9-го березня 2022-го вже почне діяти загальна заборона на розповсюдження таких пакетів. І лише до 2023-го заборона ще не діятиме на надтонку первинну упаковку для свіжої риби, м'яса і сипучих товарів. А тоді законними залишаться тільки біорозкладні пакунки, яких поки що в Україні обмаль.
Все це передбачає Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України", що прийняли 1-го червня 2021-го. Нововведення покликане мінімізувати пластикові відходи, що розкладаються сотнями років, і таким чином подбати про довкілля. І це добре. Але чи вистачить цього закону?
Спойлер: ні. "РУБРИКА" розібралася, що передбачає закон і яких рішень бракує, аби зробити більш значний крок задля нашої ж безпеки.
В чому проблема?
Вони пам'ятають Бітлз, але ми не пам'ятаємо про них
Пластиковий пакет, що лежить у вашій шухляді чи десь на кухонній полиці, швидше за все, вас переживе. Навіть, якщо ви просто зараз відволічетесь від читання і викинете його.
Період розкладу середньостатистичного пакету становить від ста до двохсот років. Чим тонший пакетик, тим гірше він піддається переробці, відповідно, тим рідше потрапляє на сміттєперероблювальні заводи. Натомість століттями лежить на сміттєзвалищах, в лісах, під землею… І звісно ж, хто живе на дні океану? Правильно. Пакет.
Планета потерпає від забруднення і попри свою здатність до самоочищення, вже "не стягує" тих масштабів, у яких ми з вами продукуємо нове сміття. Особливо якщо йдеться про те, що розкладається сотнями років.
Яке рішення?
"Пакет не можна" замість "пакет не треба"
Влітку 2021-го українські депутати нарешті остаточно ухвалили закон, що передбачає суттєві обмеження у використанні поліетиленових пакетів для магазинів та закладів харчування. Основні зміни полягають в обмеженні обігу надтонких і тонких поліетиленових пакетів (не стосується сміттєвих пакетів) до 50 мікрометрів і оксорозкладальних пакетів. В чому полягають обмеження:
- більш грубі пакети (що краще піддаються переробці) стануть платними з 10-го грудня і коштуватимуть від 2 до 3 гривень за штуку, а з початку 2023-го року будуть заборонені;
- можна буде вільно використовувати біорозкладні пакети, виготовлені за відповідними європейськими стандартами і з відповідним маркуванням.
Безкоштовно розповсюджувати пакети можна буде лише тоді, коли ті відповідатимуть певним вимогам — ширина до 225 міліметрів (без бокових складок), довжиною не більше 450 міліметрів (з урахуванням ручок). Призначені вони будуть для пакування і транспортування свіжої риби, м'яса, льоду й сипучих продуктів. Тобто це буде первинна упаковка.
Як це працює?
Або які фактори визначатимуть, чи працюватиме це ефективно
Керівниця юридичного відділу організації "Екологія. Право. Людина" Ольга Мелень-Забрамна каже — робити висновки про ефективність закону ще рано, проте вже очевидно, що його одного буде замало, аби зробити суттєвий крок до вирішення екологічної проблеми.
"Контроль за виконанням цього закону покладено на Держпродспоживслужбу, яка має різні форми діяльності та види контролю. Це можуть бути планові чи позапланові перевірки, контроль на ринках, перевірки в складі комісій з різних органів, відвідування суб'єктів господарювання тощо. Також споживачі можуть повідомляти Держпродспоживслужбу про факти порушень і ДПСС повинна буде проводити перевірки за такими фактами та скаргами.
А от ефективність цього закону буде залежати від багатьох факторів: від якості контролю Держпродспоживслужбою, від екологічної свідомості бізнесу (закладів торгівлі, побуту та громадського харчування), від наявності альтернатив у вигляді біо пакетиків, іншого біо чи паперового пакування замість поліетилену, від екологічної свідомості людей", — говорить Ольга Мелень-Забрамна.
Якщо Держпродспоживслужба знайде відповідні порушення, то заклад, який їх вчинив (магазин чи, скажімо, кав'ярня) буде покараний:
- до березня 2022-го року штрафом від 1 700 до 3 400 гривень;
- у випадку повторного порушення штрафом від 3 400 до 8 500 гривень;
- після березня 2022-го штрафом від 8 500 до 17 000 гривень;
- у випадку повторного порушення штрафом від 17 000 до 34 000 гривень.
Як це не працює?
Саме по собі сміття все одно не зникне
Позитивним у новому законі є те, що виробникам пакетів тепер заборонено додавати до своєї продукції приставку "біо" і називати її екологічною, якщо насправді вона такою не є. Вже через рік можна буде використовувати лише справжні біопакування, проте є проблема. І про неї згадує й експертка:
"Таких «біо» пакетиків наразі в Україні дуже обмежені обсяги, стандарти до їх виробництва мають бути такі ж, як у Європі. Думаю, що вони не скоро з'являться в Україні та й перевірити їхню відповідність цим стандартам буде складно".
Крім цього, закон не вирішує проблему переробки сміття. Приблизно 95% відходів в Україні потрапляють на сміттєві полігони, на вулиці та в дику природу. Сміттєпереробних заводів критично бракує, інвестори не готові вкладатися у це. Рішення є, проте вже кілька років його не можуть ухвалити на законодавчому рівні.
"На сьогодні нагальною потребою є прийняття законопроєкту 2207-1д «Про відходи», щоб запустити систему розширеної відповідальності виробника. Тоді питання поліетилену в упакуванні буде відповідальністю виробників, а не органів місцевого самоврядування чи споживачів. Це змушуватиме зменшувати обсяги пакувальних матеріалів і робити їх більш екологічними, а потім відповідати за збір свого упакування і поводження з ним (переробку, видалення, тощо)", — пояснює Ольга Мелень-Забрамна.
Більше корисних рішень
Боротьба за природу в домашніх умовах
Якщо ви хочете зробити свій внесок у захист природи від того ж пластику, буде достатньо почати з кількох корисних звичок:
- замінити пластикові пакети тканинними торбинками;
- перемістити продукти, які тримаєте в пакетах, у багаторазові пластикові контейнери;
- почати сортувати відходи і здавати пластик на переробку;
- купуючи каву з собою, просити зробити її у вашу екочашку, а у закладах відмовлятися від пластикових трубочок.
