Як краудфандинг змінює українську освіту: досвід платформи GoF

Богдан Петришин

Освіта – це фундамент суспільства й від того, яким він буде, залежить наше майбутнє. Можна аналізувати тисячі вдалих кейсів, порівнювати українську освіту із зарубіжною,критикувати чинну владу за інертність, але час минає. Наші діти випускаються зі шкіл, отримавши далеко не весь необхідний для успішної самореалізації багаж знань.

Про недофінансованість української освіти та відсутність належного матеріально-технічного забезпечення за останні 20 років не дискутував лише лінивий, але філософські бесіди не вирішують проблеми.

Якщо відкинути вертикальні методи освітніх змін і акцентувати увагу лише на власних силах, в нас є чимало цікавих варіантів. Адже зміни, як відомо, починаються знизу. Одним з таких механізмів є краудфандинг.

Краудфандинг – це співпраця людей, які добровільно об'єднують свої гроші чи інші ресурси, як правило, через інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій.

З визначення можна зрозуміти, що подібний метод фінансування проектів є водночас "близьким" і "далеким" для пересічного українця. Близьким, адже за роки революцій, війни та інших суспільних потрясінь ми показали, що можемо об'єднуватись задля спільної мети й допомоги одне одному. Далеким, бо гіпотетичний Джон у США може виставити своє фото з двомісячною донечкою та попросити небайдужих допомогти оплатити її навчання в коледжі, і за кілька місяців на його рахунку, швидше за все, буде від 50 до 100 тисяч доларів. В Україні ж для запуску краудфандингової кампанії доводиться складати цілу стратегію просування, записувати сотні роликів, фотографувати кожну деталь, для зміни якої ви збираєте кошти. Та навіть за таких умов шансів на успіх у вас в рази менше, ніж у Джона. І не тому, що ми погані чи байдужі, радше через те, що небагатій недовірливі (і на це є вагомі причини).

Проте "краудфандингу боятися – без грошей сидіти". Більше того, українським школярам є що протиставити Джону й чим надихнути земляків.

Якщо говорити про моделі, які використовують творці українських краудфандингових платформ, то це мікс зарубіжного досвіду з українськими реаліями. Запустити платформу та написати в соцмережах: "Ось, ми зробили, користуйтеся!", – це точно не для нас. Запуску платформи передує купа лекцій, тренінгів та воркшопів, де засновники пояснюють, "чому", "як"і "для чого".

Експеримент, який вдався

Подібний шлях ще й досі проходить GoF, адже ми працюємо виключно з освітніми проектами, і, перш ніж їх запустити, ініціаторам ідеї потрібно переконати в її доцільності колег, учнів та батьків. GoF існує вже 2 роки, й понад 80% проектів успішно пройшли фазу освітньої мрії, перетворившись на яскраву реальність.

Перший проект стартував на платформі у березні 2016 року. Тоді ми ще обережно мріяли про зміни. Певно, саме тому його бюджет складав лише 8 000 грн. На зібрані кошти вчитель фізики зі Слов'янська Олег Попов створив простір для проведення фізичних експериментів. За 2 роки простір набув популярності у школі, а Олег разом зі своєю колегою — вчителькою хімії — повернувся на платформу, аби запустити новий проект, який дасть змогу учням проводити значно складніші досліди та експерименти.

У цій історії чітко виражена ще одна специфіка українського освітнього краудфандингу – нематеріальна цінність проекту. Здавалось би, якщо сказати вчителю фізики з будь-якої країни ЄС, що він отримає близько 300 євро на впровадження інновацій у навчальний процес, це звучатиме смішно. В наших  умовах гроші – це другорядна цінність. Здійсненність – ось що є ключовим надбанням краудфандингової кампанії Олега. Він зрозумів, що може самостійно творити зміни та впливати на якість знань, які прививає дітям. Та що там, він може стати прикладом для колег, учнів, громади.

Після першого року існування платформи ми вирішили ризикнути й відкрити можливість для реєстрації проектів виключно для учнівських команд. Адже мрії дітей часто мають глобальніший і більш інноваційний характер, ніж прагнення вчителів та батьків. Як наслідок, у селі під Києвом вже працюють над створенням простору вільних думок Gromada space, в місті Березівка незабаром з'явиться перший ролердром, а в Рішельєвському ліцеї вповні запрацює студія журналістики TV lab.

Мотивувати, а не рятувати

Зараз на платформі GoF відбувається чи не наймасштабніша краудфандингова освітня програма "Сходини", в рамках якої 112 команд освітян та учнів з Луганської та Донецької областей працюють над розробкою власних проектів. Розробляючи концепцію програми, ми чітко розуміли, що саме освіта може стати тим відновлюваним джерелом ресурсів, якого так потребують східні регіони.

Проте нам хотілося, аби шкільні команди не просто покращили навчальні умови, а дійсно втілювали власні освітні мрії. І судячи з тих проектів, які зараз стартують на платформі, у нас це вийшло. Більше дізнатися про програму можна тут. Підтримати проекти учасників можна за посиланням.

Чому я?

Якщо ви дійшли до цієї частини тексту, то, ймовірно, знаходитесь в одному з двох емоційних станів. Ви або надихнулись і готові реєструвати власний проект, ділитись матеріалом з друзями, фондувати наші проекти, або ж насупивши брови думаєте: "А чому я маю інвестувати в освіту, де держава, де місцеві органи влади…?" В обох випадках правда на вашому боці, ось тільки в першому більше шансів на те, що держава й місцева влада буде впроваджувати виключно необхідні для учнів освітні інновації.

Після того, як проект "Компола" зібрав кошти на встановлення компостеру й залучив до своєї ініціативи близько 30 українських шкіл, він отримав підтримку Міністерства екології та охорони навколишнього середовища та Міністерства освіти і науки. Як наслідок, вже восени 2018 року компостувати розпочнуть ще 200 шкіл.

Прописавши ідею проекту "Відкритий клас", ініціатори зрозуміли, що, окрім краудфандингу, їм доступні й інші механізми для залучення коштів, наприклад, громадський бюджет. Так, прагнучи зібрати 91 тисячу на GoF, вони отримають 1 млн з Громадського бюджету Броварів.

І це лише два приклади, коли правила гри встановлюються горизонтально.

То чому б і ні? Не всі українські школярі стануть Стівами Джобсами чи Ілонами Масками, зате через вашу добру справу вони дізнаються, що допомога одне одному – це важливо. І це для нашого суспільства чи не найбільша інновація.

Підтримати проект у конкурсі соціальних ініціатив можна за посиланням.

Нагадаємо, «Рубрика» запрошує номінантів премії Social Project Awards розповісти на своїх сторінках про ініціативу, що допоможе знайти більше її прихильників і є додатковою промоцією пропозиції голосувати за неї. Деталі тут.