Терапія пластиліном: як психолог у Маріуполі лікує ліпленням

Картини пишуть олією, аквареллю, акрилом. Іноді зображення напилюють з балончиків або викладають мозаїкою. Але чи знаєте ви про те, що картини можна ліпити з пластиліну? Закохавшись у пластиліновий живопис, можна не тільки створювати твори мистецтва, а і відкрити власну студію, і навіть розробити методики арт-терапії?

Цим займається художниця, психологиня і дитячий вихователь Наталія Прокопішена. 2 роки тому в Маріуполі вона відкрила свою студію "Фея чудес". Впевненість у своїх силах і любов до мистецтва, — це те, що допомагає Наталі не опускати руки, адже втримати бізнес на плаву непросто:

"Студія знаходиться у стадії розвитку, а значить, постійно вимагає певних витрат — на матеріали, обладнання, меблі, зарплати співробітникам, оренду приміщення", — самостійно покрити всі ці витрати складно, тому Наталя весь час перебувала в пошуку додаткового фінансування — вона вже звернулася до однієї з грантових програм USAID, а ще продає картини, зроблені на замовлення по всьому світу.

Арт-терапія через пластилін

Заняття в студії проходять не тільки для дітей. Незважаючи на те, що основна робота Наталії — вихователька у місцевому реабілітаційному центрі, а пластиліновий живопис наша героїня м'яко називає хобі, вона знаходить час на те, щоб проводити заняття у студії не тільки з дітьми, а і з дорослими. Усе почалося з того, що вона почала пропонувати батькам бути присутнім на уроці разом з їхніми чадами:

"Спочатку вони відмовляються від моєї пропозиції взяти в руки пластилін. Але цей матеріал поступово притягує, і з часом дорослі теж загоряються процесом створення невеликих творів. Я звернула увагу, що для них це ще більш важливий і корисний вид творчості, ніж для дітей: у процесі вони відволікаються від власних проблем, їм хочеться побути на майстер-класі і відчути свої сили і можливості. Тому ми пропонуємо придбати подарунковий сертифікат на майстер клас для двох і в подарунок отримати незабутні емоції.Тему для майбутньої картини партнери можуть вибрати будь-яку", — розповідає Наталя.

За освітою вона педагог, психолог, тому знає, що ліплення з пластиліну — процес, який благотворно впливає на психічний і емоційний стан кожної людини.

"Арт-терапія за допомогою пластиліну — це одна з основних частин нашого простору. Під час роботи над картиною поліпшуються всі психічні процеси, виробляється посидючість, терпіння, проявляється зацікавленість. Це виробляє звичку завершувати почате до кінця. Дошкільнятам це дає можливість послідовно і поетапно зробити картину — для дитини вона стає твором мистецтва, який вона цінує. Наші заняття також сприяють розширенню кругозору, надбанню певних трудових умінь і навичок, які тісно переплетені між собою. Особливе місце відводиться роботі з кольором. Заняття пластиліновим живописом дозволяють розвивати у дітей творче мислення, уяву, сприйняття прекрасного через призму власних емоцій.

Як відомо, кольорова терапія підсвідомо заспокоює, робить життя більш яскравим, цікавим. Пластиліновий живопис дає впевненість у своїх силах. Коли ми малюємо, змінити що-небудь на полотні майже неможливо, а тут — навпаки. Якщо у дитини не виходить, я їй допомагаю. Беру в руки пластилін і починаю промовляти різні примовки — важко мнеться, туго гнеться: він ліпитись не дається. Для дітей це як ніби слова змови, чари, і впоратися з тим завданням, яке було раніше нездійсненним виявляється просто і легко. Тому те, що завжди є можливість змінити деталь — це спосіб впоратися з власним страхом перш за все. Зміни стану пластиліну — це арт-терапія. У процесі наших занять вирішується ряд завдань і дій: розвиток координації та узгодження рухів обох рук, регулюється сила м'язових зусиль, пальці стають гнучкими і пластичними, що має важливе значення для підготовки руки до оволодіння письмом.

Користь від такої терапії переоцінити складно. Але навіть заспокійливий ефект, поява корисних звичок і впевненість у своїх силах — далеко не всі позитивні ефекти від ліплення пластиліном. Наталія розробляє методику для дітей з особливими потребами:

"Моя основна робота — вихователь в реабілітаційному центрі Маріуполя "Сонечко". Там знаходяться діти із затримками в розвитку. Я поставила собі завдання — дізнатися, як такі діти реагують на такий матеріал як пластилін. Спочатку він був складний для них — слабка дрібна моторика, невміння стаціонарно перебувати на одному місці, низька концентрація уваги робили заняття неймовірно важкими. Я потроху почала з ними працювати, і зараз вони вже можуть маніпулювати, розминати, відраховувати, розмазувати пластилін, створювати невеликі картинки.

З чого почати заняття пластиліновим живописом?

Студія пластилінового живопису "ФЕЯ ЧУДЕС" Наталії Прокопішеної знаходиться у місті Маріуполь, і всі бажаючі можуть відвідувати заняття — як дорослі, так і діти. Але малювати пластиліном можна навчитися і вдома, з відеороликів Наталії.

Єдине, що доведеться зробити самостійно — вибрати матеріали. Наталія розповіла, як з вигляду пластиліну визначити його якість: досить перегнути шматочок навпіл і повернути до попереднього стану. Якщо при цьому не з'являється тріщин, а сам пластилін не ламається і залишається гнучким — його можна брати. Також потрібно дивитися на дату — не вироблений 1-2 роки тому пластилін вважається хорошим. Важливо звернути увагу на запах — у різних марок він відрізняється, і через індивідуальну нетерпимість може здатися комусь неприємним. У такому випадку потрібно вибрати той, який не буде викликати дискомфорту. Маленьким дітям легше і краще ліпити восковим пластиліном — в ньому відсутні шкідливі інгредієнти.

"Маючи під рукою пластилін, можна втілити в реальність будь-яку свою мрію, — вважає Наталія. — Відвідати острова Карибського моря? — Звичайно! Уявити себе на вітрильнику чи яхті? — Будь ласка!" — потрібно тільки взяти пластилін і зробити це своїми руками".

Поділитися своїми творіннями з однодумцями і дізнатися більше про "пластилінових можливості" можна, наприклад, у групі "Феї Чудес" у Фейсбук.