Втомилися від вибоїн на під'їзній доріжці до будинку? Розповідаємо про те, як пластик може виручити автомобілістів і навіть допомогти навколишньому середовищу.
Проблема відходів має глобальний масштаб і вимагає все нових і нових підходів до її вирішення. Одним з таких рішень може бути повторне використання відходів у різних сферах, у тому числі і в будівництві доріг. "Велике будівництво" доріг в Україні, на якому в цьому році зосередив свої сили "Укравтодор", також іде в ногу з часом. Так, у Донецькій області вперше під час ремонту доріг стали використовувати відходи металургійного виробництва — шлаки. Наступними стануть Запорізька і Дніпропетровська області. "Ми на етапі впровадження цих технологій. І стимулюємо підрядників використовувати альтернативні технології", — відзначили в Укравтодорі. За підрахунками аналітиків, Україна без проблем може збільшити використання шлаків у дорожньому будівництві як мінімум в п'ять разів.
Пластик теж може бути рішенням у будівництві доріг, особливо з огляду на проблему саме пластикових відходів у світі. Частинки мікропластику знаходять навіть у найвіддаленіших, безлюдних куточках планети, а дослідження Global Nomadic показали, що тіла 90% морських птахів містять у собі пластик. У той же час, кількість пластику продовжує зростати: на 2018 рік, а рік в усьому світі його виробили близько 380 мільйонів тонн.
Проблема в тому, що пластмаса з'єднана з іншими матеріалами, що ускладнює її переробку. В середньому, на рік переробляється лише 8-9% (динаміка 1950 — 2018 рр), решта пластику — накопичується на звалищах або спалюється, завдаючи значної шкоди навколишньому середовищу.
Проте, сьогодні все більше компаній прагнуть використовувати старий пластик у своїх нових розробках, і один з перспективних напрямків — будівництво доріг з переробленого пластику.
"Рубрика" розібралася, у чому суть ідеї, дізналася про плюси і мінуси, і зібрала успішні приклади впровадження пластикових доріг.
Суть пластикових доріг відбивається в самІЙ їх назві. Це дороги, які виготовляються або повністю з пластика, або з композитів пластика з іншими матеріалами.
Будують такі дороги, в основному, з переробленого пластику: побутові відходи, одноразовий посуд, кришечки пляшок, ковпачки, соломинки, пластикові меблі і т.д.
Одна з головних переваг для екології – пластикові дороги створюють із вторсировини, яка, в іншому випадку, просто з'явиться на звалищі. Замість того, щоб забруднювати землю і океан, старий пластик переробляють і він буде приносити користь.
Наприклад, пластмасово-бітумні композитні дороги можуть використовувати різні види пластмаси, тим самим збільшуючи повторне використання пластику. Адже більшість пластикових відходів не рециркулюють, тому що вони зазвичай змішуються з різними типами пластику і не-пластику (наприклад, з паперовими етикетками), і до сих пір процес поділу трудомісткий.
У випадку з пластиковими дорогами, після закінчення терміну служби пластикових панелей сировину знову можна піддати переробці для створення нових збірних елементів.
Крім того, пластикові дороги – це рішення на користь зменшення використання асфальту, що економить природні ресурси. Адже асфальтобетон вимагає нафти, яка стає все більш дефіцитною.
Ще один плюс – викид парникових газів при виробництві доріг із пластику на 30 тонн менше, тому що 10% бітуму в них замінено переробленим пластиком.
Практичні дослідження показали, що пластикові композитні дороги демонструють характеристики, що перевершують звичайні асфальтобетонні дороги. Зокрема, вони показують кращу зносостійкість і вимагають мінімального технічного обслуговування.
Тести показали, що пластикові дороги більш стійкі до погодних впливів і температур. Крім того, розробники різних країн говорять про довший термін безперебійної роботи пластикових доріг. Так, у порівнянні з асфальтовим і бетонним покриттям, пластикове не дає широких тріщин і вибоїн (непогані новини для України). Це пов'язано з тим, що полімерно-бітумні композитні дороги, на відміну від стандартних асфальтобетонних, не вбирають воду, мають більшу гнучкість, що призводить до зменшення пошкоджень і потреби в ремонті. Дорожні покриття залишаються гладкими, вимагають меншого догляду і краще поглинають звук.
Варто відзначити, що зменшення кількості пошкоджень дороги підвищує її безпеку, оскільки це автоматично зменшить кількість дорожньо-транспортних пригод та ймовірність пробок.
Ще однією величезною перевагою сучасних пластикових доріг є висока швидкість їх монтажу. Наприклад, нідерландська компанія KWS будує модульні пластикові дороги, які легше і швидше укладати. Якщо для створення асфальтових і бетонних доріг потрібні місяці (якщо не роки), то пластикові дороги побудують за кілька тижнів.
Творці технології стверджують, що швидкість монтажу пластикових доріг швидше, ніж звичайних, адже немає необхідності проведення землерийних і дорожньо-будівельних робіт. Так голландські розробники підняли швидкість робіт на 70%.
Значним плюсом модульних конструкцій є їхня порожниста структура, де можна розміщувати різні комунікації, кабелі та водовідведення. Крім того, конструкція дає можливість для подальшої модифікації: установки датчиків руху, підключення обігріву дороги.
Ще одним, приємним для автомобілістів, плюсом пластикових доріг є те, що вони за своєю природою проникні і забезпечують меншу затримку руху, що знижує споживання бензину.
Незважаючи на значні переваги пластикових доріг і позиціонування їх як 100% екологічних, абсолютною панацеєю для екології їх вважати не можна. У чому ж підступ?
Дороги, які створюють з чистого пластику, вимагають використання сумісних пластмас, оскільки при розплавленні пластмаси різних типів можуть розділятися по фазі, тим самим викликаючи структурні недоліки, які можуть призвести до передчасного руйнування.
Крім того, пластмаса в дорозі може розпадатися на мікропластик, частинки якого проникають у грунт і водойми. Цей мікропластік може також поглинати інші забруднювачі.
Ще одним мінусом є те, що ця технологія не перевірена часом. Розробники запевняють, що очікуваний термін служби пластикових доріг складе приблизно 30 років, проте підтвердження цьому немає, адже сама технологія відносно нова.
Безперечно, пластикові дороги допомагають у питанні утилізації старого пластику, проте повний вплив самих доріг на екологію ще не вивчено.
Індія — світовий лідер за технологією створення "пластикових" доріг.
Технологію створення доріг з пластика в Індії в 2002 році розробив Раджагопалан Васудеван, професор хімії Інженерного коледжу Тіагараджара у південному місті Мадурай. Він запатентував технологію перетворення звичайного сміття на дорожнє покриття, яке частково заміняє бітум — основний компонент асфальту.
У методиці Васудевана використовують тонко подрібнений пластикове сміття, яке додають до нагрітого бітуму. Потім цю суміш виливають на камені.
Хоча основною сировиною є пластикові пляшки, пластикові відходи можуть включати у себе все: від цукеркових обгорток до пакетів. Суміш скорочує кількість необхідного бітуму на 8-10%.
Таким чином створено близько 100 тисяч кілометрів індійських доріг. І на цьому Індія не зупиняється. Нещодавно міністр рибальства індійського штату Керала Дж. Мерсікутті Амма розробила план, завдяки якому з пластика, який рибалки виловлюють в океані, вже побудували 34 тисяч кілометрів доріг.
Під її керівництвом уряд штату розпочав кампанію під назвою "Чисте море", яка навчає рибалок збирати пластик і повертати його на берег.
Така потреба виникла через те, що кожен з 1,3 мільярда жителів Індії щорічно використовує близько 11 кг пластику — велика його частина потрапляє в Індійський океан і Аравійське море.
У рамках плану тільки у перші 10 місяців рибалки виловили з Аравійського моря близько 25 тонн пластику, у тому числі 10 тонн поліетиленових пакетів і пляшок. Усі ці відходи рибалки доставляли на сушу, де їх подрібнювали і переробляли на матеріал для покриття доріг. Більшість цих доріг є дорогами місцевого значення.
Британський інженер Тобі Маккартні розробив інноваційний процес, який дозволяє замінити більшу частину сирої нафти, основи бітуму в асфальті, на крихітні гранули пластика, створені з перероблених пляшок.
"Результатом такої інновації стало покриття на 60 відсотків дешевше, ніж традиційні вироблення, в 10 разів міцніше, і набагато краще для навколишнього середовища", — стверджує автор проекту MacRebur Тобі Маккартні.
Маккартні вперше задумав цю ідею після того, як йому набридло латати вибоїни у дорогах біля свого будинку. Знайома ситуація, чи не так? Він працював в Індії і бачив, як люди заповнюють вибоїни пластиковим сміттям і виплавляють його прямо на місці.
Продукт MacRebur по суті наповнює бітум переробленими пластиковими відходами, тому дороги стають міцнішими і містять менше нафтопродуктів, необхідних для зв'язування гравію. На розробку пластикового дорожнього покриття знадобилося 18 місяців тестування, і сьогодні дорога, побудована Маккартні вже введена в експлуатацію.
У вересні 2018 року муніципалітет міста Зволле відкрив 30-метрову велодоріжку, зроблену з переробленого пластику. Проект зі створення подібних доріг повинен дати використаним пляшкам друге життя, а також прискорити темпи дорожнього будівництва.
Пластикова дорога (PlasticRoad), яка, за словами її розробників, "складається з переробленого пластику настільки, наскільки це можливо", була створена компанією KWS спільно з компаніями Wavin і Total oil and gas group.
Проект підтримав муніципалітет міста.
Розробники сподіваються, що особлива структура зможе ефективно захищати доріжку від впливу води. Крім того, вони встановили спеціальне поглиблення, в якому може накопичуватися вода.
Також автори проекту запевняють, що такі дороги зможуть служити утричі рази довше, ніж традиційні.
Даунер, міська рада Г'юма, компанії Close the Loop, Sustainability Victoria і RED Group разом побудували першу в історії австралійську дорогу з м'якого пластику, скла і тонера.
Покриття дороги – це м'які пластмаси з приблизно 200 000 пластикових пакетів і упаковок, 63 000 еквівалентів скляних пляшок, тонер з 4500 використаних картриджів для принтерів та 50 тонн переробленого асфальту. З цих матеріалів побудували дорогу у Крейгібурне, розташовану на півночі Мельбурна.
Пізніше, у південній частині Сіднея також провели успішні випробування аналогічної пластикової дороги.
У Новій Зеландії, в Новому Плімуті, теж побудували дорогу з використаного пластика. Візуально дорожнє покриття нічим не відрізняється від звичайного асфальту, але, насправді, у складі покриття знаходиться більше 833 000 перероблених банок з-під йогурту і молока.
Спочатку пластик планувалося знищити. Однак, за задумом місцевого уряду, півтонни пластику було виділено на прокладку дорожнього покриття.
Якщо дорога впорається з навантаженнями, то зміст пластикових предметів в асфальті, який на даний момент становить 0,5%, підвищать.
Згідно з твердженням фахівців, застосування пластика надає асфальту стійкість і міцність. Те, що потрібно, для доріг.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.